Каталог джерел

Якуб Ігнацій Моджевський надсилає президентові Львова судові акти у справі про залишення Брамки та призначений огляд на місці, інструктуючи про необхідність виготовлення та внесення до книг (облятації) копій і відсилання оригіналів до Варшави. Він також просить виплатити регентові належні 24 червоні золоті за здійснені записи.

Якуб Ігнацій Моджевський радить президентові Львова утриматися від правових кроків до понеділка з огляду на можливість мирного врегулювання справи підстаростою. Водночас він рекомендує підготувати матеріали для можливої протестації, висловлюючи надію на уникнення судового процесу.

Король Михайло Корибут Вишневецький підтверджує статут і чинні права цеху столярів міста Львова, трансумуючи привілей короля Стефана Баторія від 1585 року. Акт зміцнює цехову організацію та ремісничі приписи львівських столярів.

Франсуа Молло висловлює королевичу Константину Собеському глибокий жаль і співчуття з приводу смерті короля Яна III. Він запевняє у своїй незмінній вірності роду Собеських, надсилає повідомлення, опубліковане в доданій газеті, і просить про подальше покровительство.

Документ увічнює повернення на вежу львівської ратуші бляшаного флюгера у вигляді лева — герба міста, скинутого бурею в часи воєнного лихоліття. Він містить нарис драматичних облог і бід Львова, подяку за порятунок, а також докладний перелік тогочасної міської влади, цехів і духовенства.

Констанція Мондравичівна докладно нагадує історію судових спорів та сприятливих королівських декретів, які гарантують домініканкам права на маєток після Кампіанів. Вона вимагає від адресата якнайшвидшого відшкодування збитків на спірних землях під загрозою внесення офіційної протестації.

Маркіо де Бетта ді Джєра, бувши боржником Джованні Джери з Кандіде на суму 300 лір, продає йому для покриття боргу маєтність із батьківської спадщини із застереженням права викупу протягом восьми років. До моменту виплати боржник зобов'язується щорічно сплачувати орендну плату (чинш) у розмірі 6% від цієї суми.

Димитрій Морган надсилає Артуру Форбсу зразки тканин і просить привезти певні види сукна різних кольорів, зокрема темно-кармінового, тілесного та пурпурового. Лист завершується вітаннями та побажаннями міцного здоров'я.

Король Ян III Собеський підтверджує привілей Сигізмунда Августа від 1572 року (трансумований королями Яном Казимиром і Михайлом Корибутом Вишневецьким), який зрівняв львівських міщан і передміщан грецького обряду в міських, цехових і торговельних правах із міщанами римо-католицького віросповідання. У документі їм гарантовано, зокрема, доступ до міських урядів, свободу ремесла, торгівлі та набуття нерухомості у Львові.

Юзеф Мордошович повідомляє Артура Форбса про можливість стягнення боргу з єврейських купців із Лешна та про тяжку хворобу одного з них, Мошка. Описує труднощі зі сплатою та обігом товарів і просить терміново надіслати торговельне листування до Ярослава та Лешна.

Під час коронаційного сейму в Кракові король Ян III Собеський урочисто підтверджує та поновлює всі давні й нові права, привілеї, імунітети та вольності міста Львова, його магістрату й жителів усіх обрядів. Документ, зокрема, підтверджує зрівняння Львова в правах із Краковом і Вільном, право складу, право кадука, юрисдикцію над храмами та шпиталями, а також вилучення міщан з-під юрисдикції комісарських і замкових судів.

Львівський каштелян Антоній Морський дякує бурмистрові та раді міста Львова за надіслані вітання з нагоди минулих Свят. Він висловлює взаємні побажання процвітання Львову, а також міцного здоров'я та довгих років життя адресатам.

Львівський каштелян Антоній Морський дякує бурмистрові, райцям і всьому магістрату Львова за пам'ять та доброзичливі слова. У відповідь він висловлює міській владі щирі побажання здоров'я, Божих ласк і всілякого добробуту в прийдешньому Новому році.

Львівський каштелян Антоній Морський дякує владі Львова за пам'ять і привітання з нагоди Нового року. У відповідь він висловлює побажання Божого благословення, здоров'я та благополуччя для всього міста й усіх членів магістрату.

Львівський каштелян Антоній Морський дякує міській владі Львова за надіслані вітання та взаємно віншує з Новим роком. Він бажає райцям, місту та всій Вітчизні процвітання, Божих дарів і міцного здоров'я.

Львівський каштелян Антоній Морський дякує райцям і бурмистрам Львова за надіслані віншування з нагоди прийдешнього Нового року. У відповідь він запевняє у своїй незмінній приязні та навзаєм зичить усілякого благополуччя.

Король Ян ІІІ Собеський підтверджує консенс львівського старости Яна Мнішека від 1668 року, який надає Василю та Олені Ференсовичам право на Сопрончівський ґрунт на Краківському передмісті у Львові. Документ дозволяє подружжю звести будинок і броварню в обмін на сплату щорічного чиншу до замкового скарбу.

Коронний референдар Ян Анджей Морштин повідомляє владу Львова про призначення королевою дати його весілля з Катериною Ґордон на 27 квітня 1659 року. Він просить надіслати міського делегата на весільну урочистість, засвідчуючи свою постійну прихильність і готовність виявляти місту послуги.

Адміністратор sede vacante Львівської архідієцезії Адам Пясковський присудив шпиталю св. Станіслава на Львівському передмісті спірний став і ґрунт під млин на річці Остружанці біля Малечковичів, заборонивши Бернарду Вєнявському висувати претензії та порушувати права власності. Документ містить також реляцію про комісарське введення провізора шпиталю у володіння спірним ставом.

Станіслав Морштин повідомляє про злидні офіцерів і солдатів полку, дислокованого в Окопах Святої Трійці, та про відсутність відповіді монарха на попередню супліку. Він звертається до Яна Станіслава Яблоновського з палким проханням позичити тисячу злотих на їхній порятунок, зобов'язуючись своєчасно повернути борг у Варшаві.

Король Ян III Собеський трансумує та підтверджує давніші привілеї королів Яна Казимира та Владислава IV, а також вількір ради міста Львова 1621 року, що регулює устрій спільного цеху львівських броварів, солодовників і медоварів. Документ водночас запроваджує сувору заборону позацехового виробництва пива, солоду й меду на передмістях та в юрисдиках довкола Львова під загрозою конфіскації та арешту.

Август Фридерик Мошинський спростовує чутки про те, що прусські офіцери нібито проводять вербування у Львові, пояснюючи, що там діють двоє його довірених людей, які шукають добровольців для його служби. Автор просить адресата не чинити їм перешкод і за потреби надати їм підтримку.

Король Ян III Собеський затверджує і трансумує давніші привілеї польських королів та власників Яворова, братів Гурків, що регламентують устрій, ремісничі артикули та організацію цеху яворівських кушнірів.

Войцех Мульдорфус інформує свого шваґра Войцеха Зімницького про справи, пов'язані з виконанням тестаментних легатів і фундації мансіонаріїв, просячи водночас про новини зі Львова та Константинополя. Повідомляє також про влаштування довіреного йому студента в замостській школі та організацію його подальшого навчання.

Король Ян III Собеський зберігає та підтверджує права Івана й Максима Шурмінів, Івана Пашеницового та Івана Боркового на вибранецький лан у селі Губичі Дрогобицького староства. Документ звільняє їх від обтяжливих повинностей, накладаючи водночас обов'язок виставляти та споряджати одного піхотинця вибранецької піхоти.

Елігіус фон Мюнх-Беллінггаузен повідомляє адресата про відмову видавця Ґерольда надрукувати надіслану статтю, визнану запізнілою. Проте відправник залишив рукопис у себе, висловлюючи бажання пошукати іншу можливість для його публікації.

Карл Вільгельм Расп засвідчує позичення з Придворної бібліотеки у Відні чотирьох томів праці Клода-Карла де Рюльєра про безкоролів'я та анархію в Польщі. Він зобов'язується негайно повернути книги на вимогу установи або в найкоротший можливий термін.

Еліґіус фон Мюнх-Беллінггаузен доручає персоналу бібліотеки видати панові фон Распу твір Рюльєра терміном на десять днів.

Елігіус фон Мюнх-Беллінггаузен відповідає на лист Карла Вільгельма Распа порадою, як офіційно подати рукопис до Цісарської академії наук у Відні. Він інструктує адресата спрямувати заяву до Філософсько-історичного відділення Академії.

Львівська митрополичка капітула передає мірошнику Юзефу Гризлу, його дружині Єві та одному визначеному нащадку в довічну оренду Стахіровський млин на Краківському передмісті у Львові. Натомість орендарі зобов'язуються сплачувати щорічний чинш у розмірі 200 польських злотих, а також постійно утримувати й ремонтувати млинові будівлі та обладнання власним коштом.

Войцех Мясковський надсилає львівським райцям суму 1043 червоних золотих і дрібні монети, які належать коронному підканцлеру, з проханням видати квитанцію. Він звертається з проханням терміново передати ці гроші разом із листуванням до рук о. Тшебінського у Варшаві.

Львівський архієпископ Константин Липський підтверджує та поновлює ерекцію Братства Пресвятого Сакраменту при львівській катедрі, трансумуючи апробаційний документ апостольського нунція Опіція Паллавічіні від 1681 року. Надає братству статути, юрисдикційні повноваження для його сповідників та сорокаденний відпуст за виконання визначених побожних практик.

Михайло Нагродзький повідомляє владі Львова про внесення до Декретової канцелярії кандидатур міських комісарів у процесі з пані Бжуховською. До листа додає список комісарів, призначених протилежною стороною.

Михайло Нагродський повідомляє владі Львова про перебіг підготовки випису комісарського декрету у справі з пані Бжуховською, де враховано регента Бжозовського. Засвідчує подальшу готовність до послуг і висловлює райцям побажання успіху та одностайності.

Михайло Нагродзький повідомляє президента Львова про отримання виклику на асесорські суди, однак відкладає свій виїзд до проведення консультацій та отримання звісток із двору канцлера. Він сповіщає про хворобу декретового писаря і просить про умовне надсилання асигнати на дорожні витрати.

Михайло Нагродський інформує львівський магістрат про поточні судові справи, зокрема про баніцію Моратовичів та оплату контумації. Він також повідомляє про тривання асесорських судів під час перебування короля у Варшаві та закликає міських депутатів якнайшвидше прибути.

Король Ян III Собеський призначає львівського міщанина Альберта Мєльчевського королівським друкарем, надаючи йому право утримувати друкарню та вільно продавати латинські й руські книги по всій Речі Посполитій. Документ надає йому привілеї, рівні правам краківських, віленських і гданських друкарів, звільняючи також його друкарню від міських податків, а будинок — від військового постою.

Нарайовський запевняє руського воєводу в негайному виконанні його доручень та повідомляє про від'їзд двору до Радзиня, а пана Пєтруша — до Кракова. Він також згадує про настрої, що сприяють укладенню згоди, і заявляє про свою готовність до подальших послуг.

Нарайовський повідомляє гетьмана й воєводу руського Станіслава Яна Яблоновського про вісті щодо рокошу та про підготовку до подорожі. Він сповіщає про свій швидкий приїзд поштовими кіньми і просить адресата терпеливо зачекати.

Король Ян III Собеський бере грецьких купців під королівську протекцію, захищаючи їх від утисків і безпідставних претензій львівського товмача Вартана Шимоновича, який послуговувався підступно здобутим привілеєм. Монарх наказує припинити будь-які утиски купців на ярмарках до остаточного вирішення справи в королівському суді.

Адам Нарамовський дякує Янові Яблоновському за заступництво та наказ гусарській корогві виплатити відшкодування його покривдженим підданим. Він висловлює вдячність і запевняє воєводу в готовності віддячити за кожної слушної нагоди.

Адам Нарамовський просить руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про протекцію та заступництво перед гетьманом у судовій справі проти гусарської корогви. Зокрема, він звертається з проханням, щоб розгляд спору не відкладався до військового табору та генерального кола.

Львівський архієпископ Костянтин Липський підтверджує фундацію Анни з Ходороставу Вишневецької на суму 20 000 польських злотих із річним видерковим чиншем на утримання препозита і чотирьох священників, які відправлятимуть меси за упокій душі її покійного чоловіка Костянтина Вишневецького біля вівтаря Святої Трійці у львівській катедрі. Водночас архієпископ здійснює канонічну ерекцію цього бенефіцію та інсталює о. Станіслава Ґолембйовського на посаді препозита.

Юзеф Домбровський, сеньйор катедральної капели у Львові, підтверджує отримання від прокуратора капітули ксьондза Віттана суми 229 злотих як платні за квартал св. Матвія та надбавки на свято Успіння.

Єжи Габріель Нешпоровський дякує львівським райцям за виявлену йому за посередництвом пана Гречини прихильність і запевняє, що його попередній лист не був наслідком корисливості. Водночас він засвідчує свою незмінну відданість, дружбу та готовність служити місту.

Папа Інокентій XI надає капітулі та капітульним канонікам митрополичого костелу у Львові індульт, який дозволяє постійно носити фіолетову велику капу (cappa magna) зі шлейфом і каптуром та рокету під час усіх публічних і приватних літургійних та капітульних функцій. Документ було внесено до капітульних актів зі схвалення львівського архієпископа Константина Ліпського.

Коронний метрикант Я. Л. Новицький повідомляє львівського райцю про запланований миротворчий з'їзд із поспільством у Конських під патронатом великого коронного канцлера та радить депутатові спершу прибути до Варшави для отримання документів. Він також просить адресата забрати призначені для нього речі від комісара рогатинської старостини.

Й. Л. Новицький дякує владі Львова за надіслані солодощі, які надійшли неушкодженими згідно зі специфікацією. Він висловлює готовність віддячити й виконати будь-які конфіденційні прохання магістрату.

Я. Л. Новицький повідомляє львівських райців про передачу великому коронному канцлеру листа з вимогами міста. Він зазначає, що для прийняття остаточних рішень необхідне додаткове, усне представлення справи канцлеру.

Я. Л. Новицький дякує владі міста Львова за пам'ять та надіслані солодощі. При цьому він заявляє про готовність віддячити своїми послугами.