Каталог джерел

Папа Пій VII повідомляє митрополичу капітулу у Львові про призначення Анджея Алоїзія Анквича львівським архієпископом після смерті Каєтана Кіцького. Він наказує капітулі виявити новому пастиреві належний послух і підкоритися його розпорядженням.

Михайло Постемпський виправдовує свою відсутність на засіданні міської влади терміновим дорученням, покладеним на нього львівським каштеляном, і просить про прихильність магістрату. Він запевняє у своїх попередніх заслугах, а також згадує про понесені у зв'язку з ними витрати.

Документ висвітлює історію заснування Закладу глухонімих у Львові, стан його фінансів і склад керівництва, а також увічнює початок спорудження нової будівлі інституту на Личакові у 1840 році.

Ксьондз Потемпський вимагає вивести хворих на чуму з належного йому будинку навпроти монастиря бернардинок, де їх розмістили за рішенням магістрату. Священник скаржиться на опоганення й забруднення будівлі та відсутність доходів, необхідних для сплати боргу, що тяжіє над нерухомістю, і просить вирішити цю проблему.

Папа Пій IX повідомляє львівську митрополичу капітулу латинського обряду про призначення Лукаша Баранецького на посаду львівського архієпископа. Він наказує канонікам виявити новому ординарію належний послух і шану під загрозою затвердження церковних кар.

Анна Потоцька звертається до львівських райців із проханням про лагідніше ставлення до ув'язненого подружжя Бялковських та про їхнє звільнення під заставу (поруку). Вона також повідомляє про відмову від власних претензій до ув'язнених, зазначаючи, що справжній винуватець уже покараний.

Папа Пій IX на прохання львівського архієпископа розширює привілей уживання понтифікальних відзнак для препозита і декана львівської митрополичої капітули латинського обряду. Документ дозволяє їм користуватися понтифікаліями за кожної згоди архієпископа, а не лише тричі на рік, як раніше встановив папа Григорій XVI.

Анна Потоцька повідомляє волинського воєводу Яна Яблоновського, що не має претензій до шкіпера за взяття його речей на свої судна. Вона додає, що, бажаючи зробити йому послугу, наказала перевезти цей вантаж власними кіньми безпосередньо до Львова.

Папа Пій IX повідомляє львівську митрополичу капітулу латинського обряду про переведення перемишльського єпископа Франциска Ксаверія Вежхлейського на архієпископську кафедру у Львові. Він наказує канонікам виявляти покірність, повагу та послух новому пастиреві під загрозою затвердження покарань, накладених на непокірних.

Ігуменя Елеонора Потоцька просить президента Львова Кароля Шмелінга захистити Стефана Ласковського від судових претензій лівського стольника Росновського щодо придбаної у монастиря кам'яниці. Вона наголошує, що Ласковський придбав нерухомість цілком законно та сплатив усі належні кошти, а тому не повинен зазнавати жодних судових вироків.

Папа Пій IX наказує призначеним апостольським комісарам урочисто ввести Кароля Мосінга у володіння гідністю препозита львівського митрополичого капітулу латинського обряду після складення встановленої присяги на вірність. Документ зобов'язує передати номінантові всі належні цій гідності права, юрисдикцію та бенефіційні доходи під загрозою церковних кар для непокірних.

Теофіла Потоцька сповіщає Яна Станіслава Яблоновського про своє нещастя, спричинене хворобою чоловіка, та самотність у маєтку. Вона благає адресата переконати у Львові вислати до Галича людину, яка могла б надати їм допомогу, запевняючи в наданні для неї безпечного супроводу.

Тереза Потоцька запевняє волинського воєводу Яна Станіслава Яблоновського у своїй пам'яті та давній прихильності, передаючи водночас прохання чоловіка. Вона також шле вітання адресатові та його дружині.

Папа Пій IX надає своєму таємному камергеру й дотеперішньому деканові митрополичої капітули у Львові, о. Каролю Мосінгу, вакантну препозитуру цієї ж капітули. Документ звільняє бенефіціара від вимоги мати певні наукові ступені, зобов'язуючи його попередньо скласти визнання віри.

Констанція Потоцька повідомляє руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського, що через його відсутність у Львові передала свою справу через сина. Вона звертається з покірним проханням про прихильність та передає вітання воєводині й родині.

Констанція Потоцька сповіщає про приїзд чоловіка, який має особисто розповісти про скрутне становище, та бідкається через нещастя, що спіткали родину. Вона закликає зберігати взаємну єдність у роді перед лицем Божої волі й переказує вітання воєводиній.

Папа Пій IX призначає препозита львівської катедральної капітули Кароля Мессінга домашнім прелатом Його Святості, надаючи йому право носіння фіолетових шат і рокети та всі належні цьому уряду привілеї. Документ був підтверджений і надісланий адресатові львівським архієпископом Франциском Ксаверієм Вєжхлейським.

Пелагія Потоцька звертається до ректора львівського колегіуму єзуїтів із проханням виплатити Юзефу Кумановському належні кошти за фураж для російських військ із сіл Підтемне та Раковець. Вона пояснює, що уповноважила Кумановського стягнути кошти з боржників і врегулювати зобов'язання за її відсутності.

Документ містить текст присяги на вірність і послух папі Пію IX та Апостольському Престолу, складеної препозитом львівського митрополичого костелу Каролем Мосінгом. У ній він зобов'язується, зокрема, до канонічного послуху, захисту прав і гідності папства та непорушності майна довіреного йому бенефіцію.

Р. Ц. Потоцька просить львівський магістрат надати міському писареві Зєткевичу дозвіл на короткочасний виїзд зі Львова у великодній період для залагодження її невідкладних справ. Вона пояснює, що урядовець з огляду на службові обов'язки відмовився залишати місто без офіційного дозволу влади.

Папа Лев XIII повідомляє митрополичій капітулі латинського обряду у Львові про призначення Северина Моравського новим львівським архієпископом. Він наказує канонікам виявити ієрарху належний послух і повагу під загрозою затвердження канонічних покарань, накладених на непокірних.

Анджей Потоцький просить владу Львова внести до міських актів та за звичаєм оголосити мораторний лист, виданий Меншою коронною канцелярією для збіднілого львівського стригаля. В обмін на виконання цього службового обов'язку обозний коронний засвідчує магістрату свою подальшу прихильність і протекцію.

Анджей Потоцький звертається до львівських райців у справі ув'язненого челядника-шляхтича, який поранив когось, захищаючи свого пана. Автор висловлює здивування тим, що міська юрисдикція поширюється на шляхтича, і просить звільнити його з-під варти за умови примирення з потерпілою стороною.

Папа Лев XIII повідомляє про надання Феліксові Заблоцькому препозитури митрополичого костелу у Львові. Він наказує призначеним виконавцям прийняти присягу на вірність та ввести номінанта у володіння посадою з усіма належними правами й бенефіціями.

Анджей Потоцький просить владу Львова посприяти в поверненні значної суми грошей, яку викрали в новій львівській господі у станиславівського купця Лефтера. Натомість за справедливий і ретельний розгляд справи він обіцяє магістрату свою взаємну прихильність і готовність допомогти.

Папа Лев XIII призначає о. Фелікса Заблоцького, дотеперішнього декана, препозитом митрополичої капітули латинського обряду у Львові, вакантної після смерті о. Людвіка Чеховського. Документ покладає на бенефіціара обов'язок скласти визнання віри та присягу на дотримання статутів капітули.

Документ містить текст присяги на вірність Апостольському Престолу та папі Леву XIII, складеної Юзефом Вебером у зв'язку зі вступом на посаду львівського єпископа-суфрагана. У ній він зобов'язується захищати права Римської Церкви, зберігати послух папі та особисто здійснювати візити ad limina Apostolorum.

Антоній Потоцький просить полковника Коритовського відмовитися від розміщення коронних військ на старостинській юридиці у Львові. При цьому він покликається на рішення гетьмана, передане через старосту Браницького.

Папа Пій XI, прихиляючись до прохання архієпископа Юзефа Більчевського, надає прелатам і канонікам Львівської митрополичої капітули латинського обряду право носіння прелатського строю з рубіновими відзнаками, фіолетового мантелету, а також персня поза відправою святої меси.

Ігнацій Потоцький звертається до влади Львова з проханням про швидке й справедливе вирішення суперечки з львівським підсудком Лосем щодо придбаної кам'яниці Осмольської. В обмін на сприятливий перебіг справи запевняє магістрат у своїй вдячності та готовності надати допомогу.

Ігнацій Потоцький вимагає від президента Львова Францішека Лоншана де Бер'є фінансової компенсації за примусовий постій російського генерала та офіцерів у своїй кам'яниці. Він наголошує, що через зайняття будівлі зазнав збитків, оскільки не зміг здати її в оренду під час контрактів, а його дружина була змушена шукати інше житло.

Збережені пергаментні аркуші літургійного музичного рукопису (антифонарія) містять тексти та хоральні ноти бревіарних служб на свята, зокрема, святого Петра Мученика, святих апостолів Филипа та Якова, святого Антоніна Флорентійського, Знайдення Святого Хреста та святої Катерини Сієнської.

Александр Ян Потоцький просить гетьмана Станіслава Яна Яблоновського про заступництво перед королем, аби в його брата не відбирали корогву. Він нагадує про значні фінансові витрати та відданість брата з часів Віденського походу, закликаючи стати на захист його шляхетської честі.

Незаповнений пергаментний бланк in blanco з канцелярійним написом та підвісною печаткою київського митрополита Михайла Рагози. Підготовлений документ мав послужити для пізнішого внесення тексту відповідного акта.

Львівський староста Йоахім Потоцький відповідає владі Львова на скарги щодо дій своїх офіціалістів, висловлюючи подив, що це питання не порушили під час його нещодавнього перебування в місті. При цьому він запевняє у повазі до міських прав і обіцяє особисто розглянути скарги та скасувати можливі зловживання після свого повернення.

Львівський староста Потоцький повідомляє владу Львова, що випередив їхнє прохання й доручив бурґрабію визначити відповідного кандидата на посаду президента міста. Він дякує райцям за те, що згодом запитали його думки, та засвідчує свою прихильність.

Львівський староста Потоцький звертається до магістрату Львова у зв'язку зі скаргою кагалу щодо спроб виселити євреїв із Руської вулиці всупереч королівському декрету. Він закликає міську владу не порушувати чинних прав і утриматися від суперечок до винесення остаточного комісарського рішення.

Львівський староста Йоахім Потоцький дякує магістрату Львова за повагу до прав і прерогатив старости під час заміщення посади президента. Він повідомляє, що доручить бургграфу від його імені призначити на цю посаду з-поміж райців особу здібну, заслужену та шановану всіма.

Генерал Потоцький вітає владу Львова з подоланням суперечок і відновленням ладу в управлінні містом. Він також повідомляє, що львівський ґродський бурґрабський уряд оголосить від його імені номінацію на посаду королівського проконсула з-поміж представлених кандидатів.

Львівський староста Йоахім Потоцький відповідає на лист міської влади Львова щодо майбутнього обрання проконсула. Він повідомляє, що дав розпорядження бурґрафу призначити від його імені гідного кандидата з-поміж представників міського кола.

Львівський староста Потоцький передає під юрисдикцію влади Львова звинувачену у проступку двірську служницю з проханням ув'язнити її та невідкладно покарати. Для пришвидшення розгляду справи й надання необхідних доказів він призначає своїх уповноважених.

Одиниця являє собою пергаментну обкладинку документа без збереженого тексту запису. До обкладинки прикріплена мідна кустодія на зеленому шнурку з двома пошкодженими восковими печатками.

Юзеф Потоцький запрошує руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського на свята до Станиславова, щоб обговорити державні справи та запланований похід проти козаків. Він також повідомляє, що очікує на розвідувальні дані щодо пересування буджацької орди, і висловлює побоювання через обтяжливі військові контрибуції.

Станіслав з Ходча, галицький староста, заставляє шляхетному Стефанові Хвалибоговичу із Сидзолович село Чайчиці та рибний став на річці Длоні за суму двадцять дві гривні. Заставодержатель має володіти цими маєтностями з усіма прибутками аж до повної виплати боргу.

Юзеф Потоцький передає міській владі Львова супліку заслуженого у війську та перед його домом пана Клодавського. Гетьман просить про справедливе й належне відшкодування завданих йому кривд.

Гетьман Юзеф Потоцький звертається до влади Львова із закликом не чинити кривд і взяти під опіку міщанина Мухницького, який перебуває під його протекцією. В обмін на виявлення до нього справедливості та прихильності він обіцяє місту незмінну підтримку в публічних і приватних справах.

Гетьман Юзеф Потоцький наказує владі Львова якнайшвидше розміняти триста червоних злотих на дрібну монету, необхідну для виплати платні солдатам. При цьому він запевняє магістрат, що ці гроші швидко повернуться до міста через львівських купців, які торгують у таборі.

Генерал-майор Вільгельм Мієр видає реверс президентові Львова Купінському, підтверджуючи отримання та обмін суми у триста червоних злотих згідно з листом региментаря.

Юзеф Потоцький просить владу Львова про прихильність до вірменського купця Григорія Фадилевича, який через залагодження його справ запізниться зі складанням присяги перед виборами суддів вірменської нації. Гетьман закликає не чинити йому через це перешкод і дозволити скласти присягу після виборів.

Гетьман Юзеф Потоцький звертається до влади Львова у справі тещі поручника Барти, яку безпідставно відсторонили від шинкарства та обклали надмірними податками. Він просить райців справедливо ставитися до жінки й припинити кривдити львівських міщан.