Каталог джерел

Роберт Росс виправдовується перед Артуром Форбсом за невигідну форму виплачених грошей у шелягах, посилаючись на труднощі зі стягненням боргів і шкодуючи про попередні закупівлі в Ярославі. Він також повідомляє про стан спільної судової справи, яку веде пан Васт напередодні завершення сесії.

Роберт Росс повідомляє Артура Форбса про отримання його листів, а також про прийняття та заплановану сплату векселя. Він також запевняє, що надішле подальші розрахунки та новини наступною поштою.

Роберт Росс повідомляє Артура Форбса про обтяжливу сплату векселя, розрахунки з митниками та фінансові розпорядження, які виконує слуга. Він також переказує новини про настрої у Львові, пересування військ і чутки про татарську загрозу.

Роберт Росс сповіщає Артура Форбса про витрати й виплати для його слуги, який вирушає по воли, стан залишеної готівки, векселі та стягнення коштів із боржників. Він також переказує новини про відправлення коня до Замостя та чутки про сутички з татарами.

Роберт Росс повідомляє Артура Форбса у Львові про пред'явлення векселя панові Ліверту, який зобов'язався здійснити оплату наступного понеділка. Автор обіцяє сповістити адресата про подальший перебіг справ після свого повернення.

Роберт Росс роз'яснює краківському купцеві Артуру Форбсу питання грошових розрахунків, обігу векселів, торгівлі салом і сап'яном, а також справу з конем у Замості. Він також інформує його про збір коронного війська під Глинянами, пересування татарсько-турецьких сил та про свій запланований від'їзд до угорського кордону.

Роберт Росс надсилає зі Львова баланси взаємних фінансових розрахунків, роз'яснюючи грошові операції, здійснені через Джона Тернера та пана Ліверта. Він також повідомляє про питання, пов'язані з монетами, виплаченими слузі Форбса, та про труднощі під час виплати за векселем.

Патрік Робертсон виправдовується перед Артуром Форбсом за затримку у виплаті зобов'язання Робертові труднощами з шеляжною монетою. Запевняє, що наступного тижня докладе всіх зусиль, щоб розрахуватися з кредиторами, а також обіцяє привезти із собою музику.

Роберт Росс сповіщає з Перемишля Артура Форбса про смерть їхнього спільного друга Джона Кроупа та пов'язані з цим клопоти з похованням і перевезенням товарів. Він також просить адресата заступитися перед паном Бірреллом і львівськими купцями, щоб отримати відстрочку для сплати зобов'язань.

Роберт Росс просить Артура Форбса про заступництво та стримання ворожих дій і погроз із боку Біррелла, якого підбурюють недоброзичливці. Він заявляє про готовність сплатити всі зобов'язання, щойно минуть його нинішні фінансові труднощі, які унеможливлюють негайне погашення боргу.

Роберт Росс пояснює своє скрутне матеріальне становище та неможливість виконати попередні зобов'язання, просячи Артура Форбса про терплячість до Ярославського ярмарку. Він також висловлює співчуття через хворобу близької адресатові особи та повідомляє новини про інших спільних знайомих.

Роберт Росс відповідає на лист Артура Форбса, підтверджуючи готовність виконати доручення щодо кумівства в пана Тернера та повернути належні кошти. Бажає адресатові успіху в купецьких справах і якнайшвидшого одужання.

Роберт Росс просить купця Артура Форбса організувати та оплатити у Львові медичну допомогу в лікаря Рудного для хворого посланця, обіцяючи відшкодувати всі витрати. Він також повідомляє про смерть дружини Джона Гленні, спричинену скандалом, та про хрещення сина пана Тернера.

Роберт Росс дякує Артуру Форбсу за допомогу у справі непокірного хлопця Вільяма Крока та просить про посередництво в контактах із медиком Рудним щодо лікування бідної вдови. Він також торкається питань фінансових розрахунків, торговельних справ і боргу, взятого Кроком у львівського аптекаря.

Роберт Росс пише з Перемишля до Артура Форбса у Львові, повідомляючи про дороге лікування хворої ноги бідної вдови та питання платні для цирулика Рудного. Він також згадує про завершення служби непридатного помічника Вільяма Крока й про хворобу пана Тернера, очікуючи на приїзд адресата.

Роберт Росс висловлює співчуття через тривалу хворобу Артура Форбса та обговорює питання розрахунків і запланованої подорожі. У подальшій частині листа він критично висловлюється щодо саморуйнівної та невдячної поведінки Вільяма Крока, доручаючи опіку над ним адресатові та Давиду Лейбінґстону.

Катерина Рудзька звинувачує Глембоцького у підбурюванні підстарости Бичковського до вбивства її сина та в переховуванні злочинця від правосуддя. Вона також вимагає затримати слугу, який перебуває в адресата і після смерті сина викрав його майно та втік.

Анджей Станіслав Рудзький повідомляє воєводу Яна Яблоновського про підготовку заїзду та кватир у Судовій Вишні перед сеймиком, а також про можливість винайняти маєточок каштеляна Фредра. Доповідає також про відправлення вина до Підкаменя та про труднощі з доставкою риби.

Анджей Станіслав Рудзький подає Яну Яблоновському детальний звіт про об'їзд пасік, збір зернових, ярмаркові ціни, а також про стан худоби й запасів вина в Мостиському старостві. До листа додається реєстр придаткових війтів (солтисів), які тримають вулики, разом із переліком очкового податку (десятини).

Катерина Рушникарка із Самбора перепрошує писаршу Анну Зімницьку за затримку з приїздом, спричинену поганим станом доріг, і сповіщає, що незабаром особисто привезе підготовлені фрукти. Вона також звертається з проханням переказати челядникові прохання про допомогу в нагальній потребі, обіцяючи належну винагороду.

Томаш Саковський просить львівського писаря Войцеха Зімницького виклопотати у пана ксьондза легата листа з дозволом на прийняття священницьких свячень поза звичним часом, а також про звільнення від канонічних перешкод. Водночас він подає свої особисті відомості, зокрема вік і належність до єпархії, запевняючи про покриття всіх витрат.

Ян Сапега запевняє владу Львова у своїй відданості справі завершення міських фортифікацій та повідомляє про лист до короля з проханням надіслати інженера й виплатити кошти через підскарбія. Він звертається до райців із проханням якнайшвидше передати монархові доданий лист.

Великий гетьман литовський Казимир Ян Сапега дякує руському воєводі за дотеперішню прихильність і б'є на сполох через трагічне становище та спустошення Литви внутрішніми міжусобицями. Він звертається по подальшу допомогу й порятунок з огляду на наближення варшавського сейму, а також переказує уклони руській воєводиній.

Михайло Сапега висловлює радість з приводу щасливого одужання руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського та його дружини, надсилаючи вітання й уклін каштеляну/воєводі краківському. Він також згадує про власні фінансові труднощі та підірване здоров'я.

Михайло Сапега пише з Варшави до руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського з проханням вплинути на краківського каштеляна. При цьому він звертає увагу на драматичне становище Речі Посполитої, яка опинилася на межі загибелі.

Марія Кристина Сапежина висловлює радість з приводу щасливих пологів сестри й дякує Янові Станіславу Яблоновському за прихильність та співчуття щодо переслідувань, яких зазнає дім Сапегів. Вона також звертається з проханням передати надіслану для неї королевою посилку.

Сарді повідомляє руського воєводу про звістку, передану королю, згідно з якою Людовик XIV відмовився від втручання в польські справи та відкликав принца де Конті. Автор висловлює сподівання, що ця новина дозволить зміцнити мир у Речі Посполитій.

Сарді повідомляє Яна Станіслава Яблоновського про передачу кореспонденції та про папську аудієнцію старости, яка закріпила визнання короля в Римі. Він також згадує про клопотання щодо коштів для посла та про від'їзд королеви до Гури та Козеніц.

Сарді виправдовується перед Яном Станіславом Яблоновським за затримку з надсиланням газет, пояснюючи, що вони не надійшли поштою до Ґданська. Він також обіцяє передати листа жидачівському старості за найближчої нагоди.

Сарді повідомляє Яна Станіслава Яблоновського про особисте вручення його листа Флеммінгу та про відправлення кореспонденції до Рима. Він також сповіщає про відсутність згоди в Ловичі, де прибічники зловживають добротою короля.

Сарді повідомляє Яну Станіславу Яблоновському про надсилання газет, а також про прийняття англійського мирного посередництва імператором, царем і Венецією, щодо якого Польща досі не визначилася. Він також сповіщає про скоре прибуття британського посла Джорджа Степні та зазначає відсутність домовленостей щодо місця й часу проведення конгресу.

Реляція зі Щецина, яка інформує про від'їзд абата де Шатонефа до Парижа та про очікуване вигнання абата де Поліньяка за наказом короля Франції. Людовик XIV повністю полишив польські справи, натомість суперечку з Гданськом щодо відшкодування для Поліньяка має розв'язати король Данії.

Адресний аркуш листа Сарді, адресованого руському воєводі Яну Станіславу Яблоновському у Львові.

Ксьондз Адам Сарновський заспокоює президента Львова, що король Ян III Собеський відправив настирливого прохача і готовий справедливо вислухати доводи міської влади. Він також запевняє, що надав монарху надіслані магістратом пояснення на захист міста.

Коронний референдар Станіслав Сарновський підтверджує отримання сьомої частини позики для короля та надсилає львівським райцям королівську асекурацію на повну суму семи тисяч злотих. Водночас запевняє у вдячності монарха та у власній готовності заступатися за місто.

Станіслав Сарновський дякує владі Львова за готовність підтримати королівську скарбницю позикою та повідомляє про призначення скарбового писаря для узгодження з орендарями мит умов її погашення. При цьому він наголошує на умові, щоб поточні доходи та королівські виплати не вираховувалися із забезпеченої суми.

Ян Бенедикт Каччоліні оплакує несподівану смерть пані Вольфовичової та дякує Мацею Гайдеру за опіку над хворим челядником у Львові. Він також повідомляє про своє щасливе повернення до Кракова, весілля пана Петки, справи пана Клеменса та переказує вітання від родини.

Ян Бенедикт Каччоліні виправдовує перед Мацеєм Гайдером перерву в листуванні хворобою та численними роз'їздами й обіцяє незабаром виплатити 300 злотих боргу під час перебування у Львові. Він також повідомляє про призупинення виплати залишку належних коштів матері покійного челядника Яна Шміда доти, доки не будуть перевірені пйотрковські торговельні книги.

Марцин Свежавський повідомляє владі Львова про стан міських справ, які ведуться у Варшаві, зокрема щодо прав руських ремісників та захисту привілеїв міста на підставі укладеного контракту. Він також підтверджує отримання переданої через синдика винагороди та засвідчує подальшу готовність надавати послуги.

Марцін Свежавський повідомляє Яна Зімницького про взяття до розгляду довіреної йому справи та попереджає про сплив остаточного строку для подання судових рішень і підтримання апеляції. Він просить якнайшвидше надіслати документи та кошти, необхідні для подолання перешкод.

Ян Свєнтославський повідомляє бурмистрові та львівським райцям про допит і катування обвинуваченого, який попри тортури відкликав попередні свідчення. За відсутності нових відомостей суддя вирішує відіслати в'язня до Львова згідно з королівськими інструкціями.

Великий князь Свидригайло відповідає на листи великого магістра та орденських сановників, обговорюючи скоординовані удари орденських, подільських і татарських військ на польські та литовські землі. Він запевняє Пауля фон Русдорфа у вірності союзу та заявляє про взаємну військову допомогу в боротьбі зі спільним ворогом.

Маршалок Лицарського кола Ян Самуель Свідерський повідомляє владу Львова про прибуття делегатів сконфедерованого війська, які прямують із посольством до короля та гетьманів. Він просить райців провести з ними нараду, а також забезпечити їм належний прийом і гостинність.

Маршалок Лицарського кола Самуель Свідерський закидає владі Львова брак співпраці та заявляє, що військо не відступить від міста, доки не отримає вимаганої фінансової асекурації. В обмін на поступливість обіцяє задовольнити претензії та борги Львова перед Річчю Посполитою.

Маршалок Лицарського кола Самуель Свідерський звертається до влади Львова у справі поручника Дембковського, який судиться зі спадкоємцями Кваснєвського. Він просить про якнайшвидше та справедливе вирішення суперечки згідно із законом і декретом, без подальшого затягування розгляду.

Маршалок Лицарського кола Самуель Свідерський реагує на відхилення львівською владою прохання майора Лорента про задоволення потреб іноземних вояків. Попри розчарування відмовою, він заявляє про підпорядкування волі райців і відкладення справи на майбутнє.

Маршалок Лицарського кола Самуель Свідерський заступається перед львівським магістратом за прибулого до міста генерал-майора іноземних військ у справі найму та фінансових розрахунків. Він запевняє у швидкому поверненні належних коштів і підкреслює важливість цієї справи задля блага війська та всієї Речі Посполитої.

Маршалок Лицарського кола Ян Самуель Свідерський звертається до влади Львова щодо покарання винних у пораненні челяді товариша галицького старости. Він також просить задовольнити фінансові претензії товариша Пахурського до бурмистра Козловського.

Антоній Свідзінський вимагає від влади міста Львова негайного врегулювання належних йому фінансових претензій, уповноважуючи пана Фальковського отримати їх через свій від'їзд на сейм до Варшави. Натомість він пропонує підтримку інтересів міста на сеймі, водночас застерігаючи від наслідків у разі відмови у виплаті.

Войцех Свірзький звертається до бурмистра Львова з проханням стримати цеховиків від нападів на позацехового мечника, який мешкає в його садибі й не має коштів на вступний внесок до цеху. Автор нагадує, що регулярно сплачує чинш за міську землю, на якій розташована садиба, і просить залагодити цей конфлікт.