Каталог джерел

Юзеф Флосерович дякує львівському магістрату за виплату належної платні та повідомляє про нову справу, порушену проти міста в Нунціатурі львівськими мансіонаріями щодо двох каменів воску. Він просить надіслати матеріали консисторського процесу та повноваження, необхідні для подальшого захисту в апеляційному порядку після отриманого відстрочення.

Юзеф Флосерович заспокоює львівський магістрат, повідомляючи, що розгляд справи в асесорському суді найближчим часом не відбудеться через інші процеси та планований від'їзд підканцлера. Він також підтверджує отримання асигнованих йому грошей від варшавського купця та пана Чейчевича.

Юзеф Флосерович повідомляє владу Львова про передачу листа підканцлеру коронному та про відкладення розгляду справ у асесорських судах. Він також розповідає про труднощі з отриманням підпису аудитора нунціатури під позовом у справі провізорів шпиталів Святого Духа та Святого Станіслава, просячи про подальші розпорядження.

Юзеф Флосерович просить адресатів схилити доктора Францького до повернення утримуваної роками суми зі спадщини львівського купця Юзефа Шингоффа. До листа він додає також лист на підтримку цієї справи від підканцлера коронного, очікуючи на швидку відповідь.

Юзеф Флосерович інструктує міську владу Львова, як за допомогою формальної протекції та інгібіції призупинити виконання декретів каптурового суду пані Мосцицькою. Він також повідомляє про поки що безуспішні пошуки кандидата на посаду міського секретаря.

Запис адреси кореспонденції, адресованої бурмистру, райцям і всьому магістрату міста Львова.

Юзеф Флосерович повідомляє владу Львова про передачу листів примасові та воєводі руському, а також про відсутність відповіді каптурових суддів на попередній лист примаса. Він також сповіщає про поточну діяльність Скарбової комісії у Варшаві та радить відрядити представника після коронації нового короля.

Юзеф Флосерович повідомляє львівський магістрат про отримання гонорару в розмірі 12 дукатів від синдика Подхалецького та про доручення йому ведення двох судових справ. Лист надіслано поштою з Варшави через раптовий виїзд синдика.

Юзеф Флосерович повідомляє львівський магістрат про отримання заочного вироку проти суфрагана Ґовінського та просить надіслати канцелярійний збір для виготовлення випису. Він також сповіщає, що решта міських справ через черговість у реєстрі, ймовірно, перейде на листопадову каденцію.

Запис адреси кореспонденції, надісланої Юзефом Флосеровичем бурмистрові, райцям і всьому магістрату міста Львова.

Юзеф Флосерович повідомляє львівський магістрат про юридичні кроки перед великим коронним канцлером у справі підроблення міських актів Лупінським. Він також радить перенести суперечку з перемишльськими кармелітами щодо теслі Явожинського з нунціатури до асесорського суду.

Юзеф Флосерович вітає владу Львова з Новим роком та радить щодо рескрипту про призначення додаткових брукових комісарів. Він також повідомляє про відкладення подання двох позовів до асесорського суду через перерву в засіданнях, викликану роботою Трактатної комісії.

Юзеф Флосерович повідомляє про розмову з великим коронним канцлером щодо отримання розпорядження Військової комісії, яке наказувало б комендантові Львова надати солдатів для стягнення ліктьового та брукового податків. Для успішного вирішення справи необхідний запечатаний меморіал від міської влади, який канцлер має офіційно рекомендувати комісії.

Юзеф Флосерович інформує владу про заходи перед великим коронним канцлером щодо спонукання боржників до сплати брукового податку. Він переказує думку канцлера про те, що стосовно міщан-боржників немає потреби в окремому рескрипті, а слід застосовувати примусове стягнення, та підтверджує отримання коштів за векселем.

Юзеф Флосерович дякує львівському магістрату за виплату річної платні через посередництво пана Теппера. Він також повідомляє про отримання документів у справі пана Лоха з Ліпна проти брацлавської воєводини й обіцяє сповістити про її перебіг після судової сесії в лютому.

Юзеф Флосерович повідомляє львівський магістрат про вручення надісланого листа львівському райці Дурбасу, який досі перебуває у Варшаві. Він додає, що райця, ймовірно, надішле відповідь безпосередньо поштою.

Юзеф Флосерович повідомляє про усунення пана Сольського від виконання обов'язків опікуна дітей покійного Вєжбича за рішенням великого коронного канцлера та наказує змусити другого призначеного опікуна, пана Блейхнера, взятися до виконання обов'язків. Він також радить проігнорувати наказ пані Вояковської та надіслати канцлеру офіційного листа з докладним описом справи, пропонуючи своє посередництво.

Юзеф Флосерович доводить, що Францішек Макарович як син, народжений після зміни обряду батьком, повинен вважатися поляком, а не вірменином. Він радить адресатам офіційно звернутися до великого коронного канцлера, що дозволить уникнути судового спору з вірменською нацією.

Юзеф Флосерович радить президентові Львова Казимиру Чечевичу надіслати листа великому коронному канцлеру щодо призначення Макаровича до міської лави з огляду на спротив вірменської нації. Він також повідомляє про фінансові питання, пов'язані з його платнею, та про закриття судових справ із колишніми старостами в асесорському суді.

Юзеф Флосерович повідомляє міській владі про свої розмови з великим коронним канцлером у справах боргу підкоморія Ласковського та апеляції до гродських судів. Він також наполягає на терміновому надсиланні документів щодо судової справи з паном Гординським за Кульпарків.

Я. Флосерович закликає львівський магістрат терміново надіслати документи та витяги з правових актів щодо фільварку на Кульпаркові для процесу з паном Гординським. Він також нагадує міській владі про виплату заборгованої річної платні.

Й. Флосерович надсилає випис декрету у процесі з львівським гродським суддею Гординським, дякуючи водночас за надіслану рибу. У приписці просить надіслати автентичний випис із королівського декрету 1703 року для захисту юрисдикції магістрату у справі Скіндерського із Задикевичем.

Й. Флосерович повідомляє львівський магістрат про намагання пана Купінського отримати королівську реабілітацію (повернення доброї слави) та про необхідність переведення справи в судове русло. Він просить надіслати судові акти, вирок і відмову Купінського від апеляції, щоб мати змогу висунути заперечення щодо вже розглянутої справи (res iudicata).

Й. Флосерович повідомляє владу Львова, що пан Купінський у Королівському суді у Варшаві домагається лише помилування та декларації доброї слави, визнаючи решту вироку першої інстанції. Автор радить терміново прислати війтівського писаря Скварчинського з матеріалами справи та очікує на рішення магістрату з цього приводу.

Янош Фоґараші сповіщає Яноша Кеменя про обмін заручниками та початок польсько-татарських переговорів під Жванцем, а також про голод, що панує у коронному таборі. Він також застерігає перед татарами, які повертаються через Молдову, та можливим викраденням дружини господаря Василя Лупу.

Анна Констанція Форбес описує родичу пристосування своєї родини до життя в Гданську та заохочує його навідатися й переїхати до міста. Вона також повідомляє про очікуване повернення сина пані Тимф після восьмирічного перебування в Ост-Індії.

АК Форбс просить Артура Форбса купити й надіслати за першої ж нагоди шість штук мотузок для білизни та штуку грубих рушників за посередництвом пані Мерланд. Авторка також передає вітання від себе та дітей, особливо від похресника адресата.

Анна Констанція Форбс виправдовує затримку з листуванням проблемами зі здоров'ям та розповідає про нещодавній візит пана Роберта до Гданська. Вона наполегливо закликає адресата покинути Ярослав і оселитися з ними, наголошуючи на спокої тутешнього життя та потребі підтримки її старіючого чоловіка у справах.

Анна Маріанна Форбес вітає Артура Форбеса з Різдвом Христовим та Новим роком. Вона також дякує йому за надану допомогу і запевняє у сплаті боргу згідно зі своїм зобов'язанням.

Артур Форбс звертається до Джона Мейтленда з проханням видати пред'явникові листа позначені номером 5 кошики, що знаходяться в його будинку.

Артур Форбс звітує про фінансові операції, виплати контрагентам і труднощі, пов'язані з пересиланням готівки під час пересування військ. Він також повідомляє про відправлення сукна та нюрнберзьких товарів, анонсуючи швидку торговельну зустріч у Кракові.

Артур Форбс просить брата видати панові Сокіні його борговий реверс у зв'язку з урегулюванням розрахунків із паном Гордоном. Він також наказує виплатити Сокіні належні кошти за облігацією та повернути позику в розмірі 25 талерів.

Вільям Форбс надсилає із Замостя до Львова новорічні привітання Артуру Форбсу та просить його придбати і передати поштою один камінь доброї солоної риби. Водночас він запевняє, що поверне витрачені кошти зазначеному посередникові.

Вільям Форбс дякує кузенові Артуру за надіслану бочку соленої риби й просить його владнати розрахунок у Львові через Джона Арконговда. Лист завершується вітаннями від дружини та побажаннями всіляких гараздів близьким і друзям.

Вільям Форбс повідомляє свого кузена Артура Форбса про відправлення суми у понад 144 флорини через Джона Арконговда. Дякує за попередні добродійства і запевняє у своїй готовності до подальших послуг.

Міхал Фредро заступається від імені лицарського кола перед львівськими райцями проти надмірного обкладання податками та обтяжливого постою послів у бідних галицьких передміщан. Він застерігає міську владу від здирництва збирачів податків і попереджає, що це питання буде порушено на найближчому сеймику.

Львівський каштелян Єжи Богуслав Фредро звертається до краківського каштеляна Фелікса Потоцького з проханням про допомогу в затриманні Марціна Васньовського, свого колишнього вихованця, засудженого Коронним трибуналом за замах на його життя. Фредро пропонує, щоб Потоцький написав приватного листа до свого родича, князя Януша Вишневецького, з метою відіслати злочинця, який служить у литовському війську, під якимось приводом до Львова, де його наздожене правосуддя.

Якуб Максиміліан Фредро просить Войцеха Зімницького провести розрахунок заборгованості із золотарем Ґрюнвальдом на підставі контракту, що залишився після покійного брата, баківського єпископа. Він також передає лист до львівського архієпископа з проханням простити борг у сто злотих, узятий покійним.

Ув'язнений Ян Фридель звертається до президента Зєнкевича та всього львівського магістрату з покірним проханням про підтримку та прощення за його необачну втечу. Він благає про пораду й руку допомоги, які дозволили б йому безпечно повернутися до давнього уряду та реабілітуватися перед міською владою.

Президент Нового Самбора Ян Функ звертається до магістрату Львова з проханням позичити міського ката для виконання смертного вироку щодо шляхтича, засудженого за вбивство, через відсутність екзекутора в Перемишлі. Натомість він відправляє посланця зі звичною оплатою в розмірі восьми польських злотих і засвідчує вдячність та готовність до взаємної допомоги.

Якуб Калепінський повідомляє райцю Томаша Гордона про крадіжку коштовних оправ дзеркал та наповнення матраца, яку вчинив кравець, найнятий доглядачем його львівської кам'яниці. Просить вистежити винуватця, перевірити ремісників, котрі скуповують крадене срібло й кінський волос, а також звільнити з-під арешту дружину крадія.

В. Хвалковський коротко пише синові Францішку, товаришеві панцерної корогви, докоряючи йому за відсутність листів, а також повідомляючи про зустріч із родичами та тяжку хворобу пані Карчевської. Він також передає вітання від домашніх та інформацію про поточні поштові справи.

Автор повідомляє синові про відступ саксонських і шведських військ із Великопольщі під Торунь та згадує нещодавню смерть підскарбія великого коронного Рафала Лещинського. Він також просить Францішека оточити братерською опікою молодшого родича Владислава, який прибуває, і влаштувати його на придворну службу.

Автор дякує синові Францішеку за надіслані листи й застереження, водночас просячи листуватися рідше через високу вартість пошти. Він також переказує поточні родинні новини, повідомляє про стан здоров'я близьких та про вирушення Казя й Владислава до Мальборка.

Францішек Хвалковський звертається до панцерного товариша Вольського з ґречним проханням узяти під опіку висланого пахолка й захистити його від кривди до прибуття до хоругви пана Семенського. Натомість за виявлену підтримку автор обіцяє пам'ять, вдячність і готовність віддячити послугою.

Францішек Хвалковський бідкається, що не має змоги особисто служити венденському хорунжому, тому виряджає до нього свого почтового з проханням про ласкавий прийом. Він запевняє в готовності приймати будь-які зауваження й напучення та висловлює бажання підтримувати постійне листування.

Францішек Хвалковський повідомляє руського воєводу про те, що пан Стаміровський очікує на зустріч, про вісті із сеймику, пересування шведських військ та дипломатичні листи з Торуня. Також сповіщає про стан здоров’я львівського старости та фінансові питання, пов'язані з королевичами.

Ягнєшка Хмєльова запитує Анну Зімницьку про плани спільного паломництва до Ченстохови та просить попередити заздалегідь, щоб устигнути найняти візника. Вона також надає детальний розрахунок надісланих коштів за придбані товари та просить викупити речі, заставлені в пана Єзерського.

Ягнєшка Хмєльова просить Анну Зімницьку відіслати віз, а також припаси й особисті речі, поспіхом залишені у Львові, та купити китайку й оливу для черниць. Вона також торкається питання надсилання вина для пані докторової та поточних розрахунків і покупок.

Станіслав Хмелецький висловлює Францішеку Глоговському святкові побажання та дякує за виявлені добродійства. Водночас він скаржиться на рідного брата адресата, який уникає повернення суми та виконання трибунальського декрету, змушуючи автора знову шукати справедливості в Трибуналі.