Підтвердження королем Стефаном Баторієм шістнадцяти декретів у спорах міста Львова зі старостою

[f. 1r] СТЕФАН з Божої ласки король Польщі, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький, жмудський, інфлянтський тощо, князь семигородський тощо. Сповіщаємо цим нашим письмом усім і кожному зокрема, кого це стосується. Нам було подано прохання від імені Знаменитих і Славетних Бурмистра і Райців Міста нашого львівського, щоб ми декрети, нижче списані, між ними та Шляхетним Миколаєм Гербуртом з Фульштина, каштеляном галицьким, старостою нашим львівським, нами видані, так як вони містяться у Книгах нашої Канцелярії, всі разом переписати і в одній книзі вміщені, у завірений спосіб видати зволили. Ці ж декрети в такому ось звучанні знаходяться в наших Книгах. Звучання першого декрету з нагоди вибору райців 1. Стефан, з Божої ласки король Польщі, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький, жмудський, інфлянтський тощо, князь семигородський тощо. Сповіщаємо цим нашим письмом усім і кожному зокрема, кого це стосується. Було внесено в судовий порядок справу перед наш суд і перед очі наших порадників, які тоді у Львові з нами перебували, між Славетними Бурмистром, Райцями та всією громадою Міста нашого львівського, позивачами з одного боку, та Шляхетним Миколаєм Гербуртом з Фульштина, старостою нашим львівським, відповідачем з іншого боку, з приводу елекції райців, цим же старостою — як самі міщани неодноразово перед нами скаржилися — всупереч їхньому давньому звичаю надто часто зволіканої, а заново аж до сьогоднішнього терміну, на підставі листів нашого відтермінування та особливих обмежень, у законний спосіб досі затягуваної. Коли обидві сторони особисто з'явилися перед нами, міщани, викладаючи своє подання та давній спосіб обрання райців, просили про розгляд, знову пред'являючи перед нами декрети: один, давно колись виданий королем Сигізмундом I, нашим попередником, у Вільні року тисяча п'ятсот сорок першого, між Шляхетним Миколаєм Одновським, старостою, і тогочасними райцями у цій самій справі; другий же — нами в Мальборку минулого року подібно між поспільством і нинішніми райцями судово виданий. З цих декретів вони виводили, що спосіб і звичай обрання райців у цьому нашому місті Львові, за давньою практикою самим декретом короля Сигізмунда приписаний та в безперервному й тривалому вжитку на особливу користь і окрасу цього ж міста аж до того дня збережений, жодним чином не може порушуватися, касуватися чи зволікатися. Просили, щоб ми при цих же декретах їх зберегли, а нашому старості, щоб у чому-небудь їм у майбутньому не шкодив, судово наказали. Зі свого ж боку староста наш, також ставши особисто, на таке подання позивачів відповів, що такого роду їхня елекція, яку вони прагнуть тримати виключно у своїх руках, а в якій він сам лише бурмистра на чотири тижні з-поміж них призначає і присяги від них приймає, з цих причин утриматися не може, оскільки загальний звичай Королівства та приклади інших міст свідчать, що це сам староста тих, кого визнає більш придатними, до райцівського уряду зазвичай обирає — як той, кому вкрай важливо знати, хто і які люди перебувають у міському уряді, оскільки [f. 1v] на підставі публічної Конституції зобов'язаний замок і місто разом безпечно для Речі Посполитої, для нас і наших наступників, коронованих королів, зберігати. Що ж стосується декретів, поданих позивачами, він стверджував, що вони суперечать їхньому власному міському магдебурзькому праву, на якому вони засновані, а також що вони, видані між іншими й іншими особами, його ні в чому не стосуються; тому просив про звільнення його від справи і від претензій позивачів, а водночас про постанову, щоб саме обрання райців на майбутнє відбувалося згідно із загальною практикою інших міст Королівства або за приписами міського магдебурзького права. Позивачі натомість спростовували цю його відповідь, доводячи, що річ, стільки разів раніше розсуджена, і самі декрети, найдовшою досі практикою випробувані, не можуть підважуватися чи братися під сумнів прикладом інших, а присяга його нічого до цієї справи не додає, оскільки і вони так само складали свої урядові присяги та під час нашої коронації, і ніколи жодним зловживанням не давали приводу до зміни своїх прав; крім того, у магдебурзькому праві немає нічого виразного про старост, і воно стосується не способу врядування, а виключно судового форуму в містах. З цієї причини вони наполягали, щоб ми, не зважаючи на доводи відповідача старости нашого, зберегли їх при давньому звичаї та згаданих декретах. Nos itaque cum Consiliariis nostris lateri nostro tunc assidentibus, audita partium ea controversia, visisque et consideratis, tam Antecessoris nostri D. Sigismundi Regis quondam inter Capitaneum et Consules in hac eadem causa, quam etiam nostro Magdeburgensi simili inter communitatem Civitatis eiusdem, et modernos Consules, ex controversia partium latis, editisque decretis, quibus scilicet cautum et pronunciatum est, ipsos Consules ex Senatus electionem in locum demortui Consulis, alium eligere debere, eamque ipsam electionem, una cum aliis caeremoniis et iuramentis, veteri more, circa ipsum actum electionis observari solitis, atque adeo memorata decreta in eo negocio desuper habita, in toto confirmari, et approbanda duximus, uti quidem confirmamus et approbamus, decernentes robur illa perpetuum obtinere, et Actores circa eadem conservari, ad electionemque Consularem non alio modo, nec aliter quam prout in ipsis decretis Sigismundi Regis continetur, nunc et in posterum, absque ulla Capitanei nostri contradictione, seu protractione fieri celebrarique debere, decreto nostro praesente mediante. На що на віру і свідчення печатка наша була до цього підвішена. Дано у Львові в понеділок після октави Божого Тіла, Року Божого тисяча п'ятсот сімдесят восьмого, а панування нашого року третього. Реляція вельмишановного Яна Боруковського з Бєліна, препозита ленчицького, декана варшавського і підканцлера Королівства Польського. [f. 1v–2r: Зміст другого декрету про пекарський млин; Дано у Львові найближчого понеділка після октави Божого Тіла, Року Божого 1578] [f. 2r–2v: Зміст третього декрету про юрисдикцію над осадженими довкола зимноводського млина; Дано у Львові найближчого понеділка після октави Божого Тіла, Року Божого 1578] [f. 2v–3v: Зміст четвертого декрету про ув'язнення міщан; Дано у Львові найближчого четверга після октави Божого Тіла, Року Божого 1578] [f. 3v–4r: Зміст п'ятого декрету про судження прибульців; Дано у Львові найближчого четверга після октави Божого Тіла, Року Божого 1578] [f. 4r–4v: Зміст шостого декрету про оборону схопленого, ями та міських слуг; Дано у Львові найближчого четверга після октави Божого Тіла, Року Божого 1578] [f. 4v–5v: Зміст сьомого декрету про розподіл постою; Дано у Львові найближчої п'ятниці перед святом св. Івана Хрестителя, Року Божого 1578] [f. 5v–7r: Зміст восьмого декрету про юрисдикцію та ключі від брам; Дано у Львові в суботу перед святом св. Івана Хрестителя, Року Божого 1578] [f. 7r–7v: Зміст дев'ятого декрету про складання рахунків старості; Дано у Львові найближчої п'ятниці перед святом св. Івана Хрестителя, Року Божого 1578] [f. 7v–8v: Зміст десятого декрету про екзекуцію податків; Дано у Львові найближчої п'ятниці перед святом св. Івана Хрестителя, Року Божого 1578] [f. 8v–9r: Зміст одинадцятого декрету про конституції, мита і право складу товарів; Дано у Львові найближчої п'ятниці перед святом св. Івана Хрестителя, Року Божого 1578] [f. 9r–10r: Зміст дванадцятого декрету про підводи; Дано у Львові найближчої п'ятниці перед святом св. Івана Хрестителя, Року Божого 1578] [f. 10r–10v: Зміст тринадцятого декрету про коней-бродяг; Дано у Львові найближчої п'ятниці перед святом св. Івана Хрестителя, Року Божого 1578] [f. 10v–11r: Зміст чотирнадцятого декрету про ротули; Дано у Львові найближчої суботи перед святом св. Маргарити, Року Божого 1578] [f. 11r–11v: Зміст п'ятнадцятого декрету про судження ран за польським правом; Дано у Львові найближчої суботи перед святом св. Івана Хрестителя, Року Божого 1578] [f. 11v–12r: Зміст шістнадцятого декрету про шпитальне село та продані будинки; Дано у Львові найближчої суботи перед святом Івана Хрестителя, Року Божого 1578] [f. 12r – кінцева формула та датування трансумпту:] Ми ж, прихиляючись до цього прохання, вищезазначені декрети, так як нас просили, переписати і видати наказали. На свідчення цього письма, до якого печатка наша була підвішена. Дано у Варшаві на вальному сеймі Королівства, найближчого понеділка після Навернення св. Павла Апостола, Року Божого тисяча п'ятсот вісімдесят п'ятого, а панування нашого року дев'ятого. [Реляція:] Реляція Вельмишановного Войцеха Барановського, номінованого єпископа перемишльського і підканцлера Королівства Польського. [Підпис секретаря:] Павло Щербич, секретар Його Королівської Милості, записав. [Печатка: на шовкових шнурах підвішена велика коронна печатка Стефана Баторія у восковій мисі, відтиск у червоному воску з гербами Корони, Литви та Вовчими Зубами Баторіїв]. [f. 12v / Verso – архівні та канцелярійні нотатки:] [Нотатка червонуватим чорнилом XVII/XVIII ст.:] Декрети кількістю 16 між містом і Шляхетним Старостою за обопільною згодою перед Найсвітлішим Королем Стефаном. Року 1578 і 1585 [Архівні записи із шифрами:] В'язка 217 / № S 27 / № 27. [Печатка чорнильна кругла:] ARCHIWUM AKT DAWNYCH MIASTA LWOWA

[f. 1r] STEPHANUS Dei gratia REX Poloniae, magnus Dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Livoniae etc., Princeps Transylvaniae etc. Significamus praesentibus literis nostris quorum interest universis et singulis. Supplicatum nobis est nomine Spectabilium et Famosorum Proconsulis et Consulum Civitatis n[ost]rae Leopoliensis, ut decreta infrascripta, inter eosdem et G[enero]sum Nicolaum Herborth de Fulsztin Castellanum Halicien[sem], Capitaneum n[ost]rum Leopolien[sem], per nos prolata, ita ut in Actis Cancellariae nostrae continentur, omnia simul describi, et uno libello comprehensa, autentice extradi mandare dignaremur. Quae quidem decreta eo qui sequitur tenore in Actis n[ost]ris reperiunt[ur]. Tenor primi decreti occasione Electionis Consulum 1. Stephanus Dei gratia REX Poloniae, magnus Dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Livoniae etc., Princeps Transylvaniae etc. Significamus praesentibus literis nostris quorum interest universis et singulis. Introductam fuisse iudicialiter causam in iudicium nostrum praesentiamque Consiliariorum nostrorum Leopoli pro tunc nobiscum existentium inter Famatos Proconsulem, Consules, totamque communitatem Civitatis nostrae Leopoliensis actores ab una, et Generosum Nicolaum Herborth a Fulsztin Capitaneum nostrum Leopolien[sem] conventum parte ab altera, occasione electionis Consularis, per Capitaneum eundem, prout ipsi Cives multoties apud nos querebantur contra eorum morem antiquum, saepius protractae, ac denuo ad terminum itaque hodierno, ex advocationis limitationumque nostrarum specialium literis legitime hucusque continuato. Postquam partes utraeque coram nobis personaliter comparuissent, elucidando propositionem suam Cives, modumque Consularis electionis antiquum, declarari petebant, rursum coram nobis decreta, unum diu olim Sigismundi primi Regis antecessoris nostri Vilnae anno Millesimo Quingentesimo Quadragesimo primo, inter G[ene]rosum Nicolaum Odnowski Capitaneum et illius temporis Consules, in hac eadem causa. Alterum vero per nos Mariemburgi anno superiori a simili inter communitatem, et praesentes Consules iudicialiter lata, quibus deducebant modum et morem eligendorum Consulum in ea Civitate n[ost]ra Leopoliensi ex antiqua observantia ipso decreto Sigismundi Regis praescriptum atque continuo et perpetuo usu disingulari etiam Civitatis eiusdem salute et ornamento in tum diem observatum, nullo modo infringi, annullari, aut protrahi posse. Petentes se circa decreta eadem a nobis conservari, atque Capitaneo nostro, in iis deinceps quoquo modo contraveniat, iudicialiter iniungi. Ex altera vero parte Capitaneus noster ipse quoque comparens ad eiusmodi Actorum propositionem respondit, talem eorum electionem, quam illi penes se tantum habere volunt, et in qua ipse Proconsulem tantum ad quatuor hebdomadas inter eos eligit, iuramentaque ab eis accipit, ex iis rationibus stare non posse, quod communis Regni observantia, et aliarum Civitatum exempla doceant, ipsum Capitaneum quos ille magis novit idoneos, ad munus Consulare eligere solere, ut pote cui multum expediat scire, qui et quales in officio Civili sint, quandoquidem [f. 1v] ex Constitutione publica Castrum et Civitatem simul salva, Reipub[licae] nobisque et Successoribus nostris Regibus coronatis asservare sit adstrictus. Quod vero decreta per Actores producta attinet, ea dicebat pugnare cum iure ipsorum Civili Maydeburgen[si], in quo fundati sunt, eademque, ut inter alios et alios lata, nihil se afficere, petens ideo a causa et ab impetitione actorum liberum se pronunciari, ac nihilominus ipsam Consulum electionem, iuxta aliarum Civitatum Regni communem observantiam vel ex praescripto iuris Civilis Magdeburgensis fieri debere in posterum, decerni. Actoribus e contra hanc eius responsionem ita diluentibus, quod res toties antea iudicata, ipsaque decreta usu hactenus longissimo tentata, per alioru[m] exempla damnari, seu in dubium vocari non possint, iuramen tumque illius nihil ad eam rem spectare, cum et ipsi quoque iuramenta sua, ad officia et in Coronatione n[ost]ra praestiterint, nec etha[m] immutandarum legum suarum causam aliquo unquam abusu dederint, sed neque in iure Magdeburgen[si] haberi quicquam expressum de Capitaneis, neque illud ad regiminis modum, sed ad forum tantum iudiciarium in Civitatibus observari. Quo instabant ut non obstantibus Citati Capitanei nostri allegationibus, eos circa morem antiquum et decreta praefata conservaremus. Nos itaque cum Consiliariis nostris lateri nostro tunc assidentibus, audita partium ea controversia, visisque et consideratis, tam Antecessoris nostri D[ivi] Sigismundi Regis quondam inter Capitaneum et Consules in hac eadem causa, quam etiam nostro Magdeburgensi simili inter communitatem Civitatis eiusdem, et modernos Consules, ex controversia partium latis, editisque decretis, quibus scilicet cautum et pronunciatum est, ipsos Consules ex Senatus electionem in locum demortui Consulis, alium eligere debere, eamque ipsam electionem, una cum aliis caeremoniis et iuramentis, veteri more, circa ipsum actum electionis observari solitis, atque adeo memorata decreta in eo negocio desuper habita, in toto confirmari, et approbanda duximus, uti quidem confirmamus et approbamus, decernentes robur illa perpetuum obtinere, et Actores circa eadem conservari, ad electionemque Consularem non alio modo, nec aliter quam prout in ipsis decretis Sigismundi Regis continetur, nunc et in posterum, absque ulla Capitanei nostri contradictione, seu protractione fieri celebrarique debere, decreto nostro praesente mediante. In cuius rei fidem et testimonium Sigillum nostrum praesentibus est subappensum. Datum Leopoli feria secunda post Octavas Corporis Christi proxima, Anno Domini Millesimo, Quingentesimo, Septuagesimo Octavo, Regni vero nostri anno Tertio. Relatio R[everen]di Joannis Borukowski de Bielino, Praepositi Lancicien[sis], Decani Warschovien[sis] et Regni Pol[oniae] Vicecancellarii. [f. 1v–2r: Tenor Secundi decreti de molendino Pistorali; Datum Leopoli feria secunda post Octavas Corporis Christi proxima, Anno Domini 1578] [f. 2r–2v: Tenor tertii decreti de iurisdictione locator[um] circa molendinum Zimnowodzki; Datum Leopoli feria secunda post Octavas Corporis Christi proxima, Anno Domini 1578] [f. 2v–3v: Tenor quarti decreti de incarceratione Civium; Datum Leopoli feria quinta post Octavas Corporis Christi proxima, Anno Domini 1578] [f. 3v–4r: Tenor quinti decreti de iudicandis advenis; Datum Leopoli feria quinta post Octavas Corporis Christi proxima, Anno Domini 1578] [f. 4r–4v: Tenor sexti Decreti de defensione Capti, inscrobus, & protonibus; Datum Leopoli feria quinta post Octavas Corporis Christi proxima, Anno Domini 1578] [f. 4v–5v: Tenor Septimi decreti de hospitiis distribuend[is]; Datum Leopoli feria sexta ante festum Sancti Joannis Baptistae proxima, Anno Domini 1578] [f. 5v–7r: Tenor decreti Octavi de iurisdictione & Clavibus Portarum; Datum Leopoli Sabbato, ante festum Sancti Joannis Baptistae, Anno Domini 1578] [f. 7r–7v: Tenor Noni decreti de ratione reddenda Capito; Datum Leopoli feria sexta ante festum Sancti Joannis Baptistae proxima, Anno Domini 1578] [f. 7v–8v: Tenor decimi Decreti de exequutione Contribonis; Datum Leopoli feria sexta ante festum Sancti Joannis Baptistae proxima, Anno Domini 1578] [f. 8v–9r: Tenor Undecimi decreti de Constitut[ioni]bus, Paltibus, theloneis, & emporio; Datum Leopoli feria sexta ante festum Sancti Joannis Baptistae proxima, Anno Domini 1578] [f. 9r–10r: Tenor Decreti duodecimi de Podwodis; Datum Leopoli feria sexta ante festum Sancti Joannis Baptistae proxima, Anno Domini 1578] [f. 10r–10v: Tenor decreti decimitertii de equis vagantibus; Datum Leopoli feria sexta ante festum Sancti Joannis Baptistae proxima, Anno Domini 1578] [f. 10v–11r: Tenor decimiquarti decreti de Rotulis; Datum Leopoli Sabbato ante festum S[anc]tae Margarethae proximo, Anno Domini 1578] [f. 11r–11v: Tenor decimoquinti decreti de vulneribus iudicandis iure Polonico; Datum Leopoli Sabbato ante festum S[anc]ti Joannis Baptistae proximo, Anno Domini 1578] [f. 11v–12r: Tenor decimisexti decreti de villa hospitalis & domibus venditis; Datum Leopoli Sabbato ante festum Joannis Baptistae proximo, Anno Domini 1578] [f. 12r – formuła końcowa i datacja transumptu:] Nos itaque supplicationi eiusmodi annuentes, decreta superius recensita, ita ut petitum a nobis est, describi et extradi mandavimus. Harum quibus Sigillum nostrum est appensum testimonio literarum. Datum Warschoviae in Conventione generali Regni feria secunda post Conversionis Sancti Pauli Apostoli proxima Anno Domini Millesimo, Quingentesimo, Octuagesimo Quinto, Regni vero nostri Nono. [Relatio:] Relatio Reverendi Alberti Baranowski nominati Episcopi Praemisliensis et Regni Poloniae Vicecancellarii. [Podpis sekretarza:] Paulus Szczerbic secretarius Sacrae Regiae Maiestatis notavit [Pieczęć: na sznurach jedwabnych podwieszona wielka pieczęć koronna Stefana Batorego w woskowej misie, odcisk w czerwonym wosku z herbami Korony, Litwy oraz Wilczymi Zębami Batorych]. [f. 12v / Verso – noty archiwalne i kancelaryjne:] [Nota czerwonawym atramentem z XVII/XVIII w.:] Decreta No 16 inter Civitatem, et Generosum Capitaneum ex mutuo consensu coram Ser[enissi]mo Stephano Rege. Anno 1578 et 1585 [Zapiski archiwalne z sygnaturami:] Fasc: 217 / No S 27 / No 27. [Pieczęć tuszowa okrągła:] ARCHIWUM AKT DAWNYCH MIASTA LWOWA