Підтвердження прав і статутів цеху львівських кравців королем Сигізмундом III Вазою

[У заголовку маюскулом:] С И Г І З М У Н Д [1] Третій, з Божої ласки король Польщі, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький, жмудський, інфлянтський тощо, а також спадковий король шведів, готів і вандалів. Оголошуємо цим нашим письмом усім і кожному зокрема, кому про це відати належить [...] [2] і всього цеху Кравців міста нашого Львова нижче викладене пергаментне письмо, власною рукою Світлішого колись Стефана, короля, Попередника нашого, підписане, непорушне, і тих-таки кривд затвердження й ратифік[ацію...] [3] здорове, ціле й вільне від усякої підозри. І просили нас, щоб ми авторитетом Королівської Величності зволили його апробувати й підтвердити, чий зміст такий: СТЕФАН, з Божої ласки король Польщі, великий князь литовський, руський, прусський, мазовецький, жмудський, київський, волинський, підляський, інфлянтський тощо [а також князь Семигороддя]. [4] а також князь Семигороддя тощо. Оголошуємо цим нашим письмом усім і кожному зокрема, хто про це матиме відомість, кому належить. Було пред'явлено та досліджено певними нашими радниками від імені всього цеху львівських Кравців певне пергаментне письмо Світлішого колись короля Сигізмунда Першого, Попередника нашого [...] [5] Світлішого колись короля Сигізмунда, короля Польщі. І сповіщено нас, що воно є здоровим, непорушним і цілим та вільним від усякої підозри, що містить у собі певні права або статути, якими досі це Братство послуговувалося. Чийого письма зміст слово в слово є таким: [...] [6] слово в слово і є таким: В ІМ'Я ГОСПОДНЄ, АМІНЬ. На вічну пам'ять справи. МИ, Сигізмунд, з Божої ласки король Польщі, великий князь литовський, а також земель краківської, сандомирської, сєрадзької, ленчицької, куявської, руської, прусської, хелмінської, ельблонзької та поморської тощо пан і дідич. [...] [7] Оголошуємо цим змістом усім і кожному зокрема, теперішнім і майбутнім, хто про це дізнається. Що ми, зваживши й розглянувши обтяження деяких передміських кравців та інших, які кравецьке ремесло виконують у місті [...] [8] львівському. Яких це саме наше місто Львів під час воєнних справ правління, наскільки це було можливо, захищало, а моряки всі товари та їхнє майно засвідчують, відтак же даємо й дозволяємо цим названим Кравцям, теперішнім і на даний час сущим, братство або товариство вічно утримувати й зберігати. [...] даємо й дозволяємо цим Кравцям львівським, що належать до згаданого братства, право та вільну змогу. Ухвалюючи, щоб усі й кожен зокрема цього ремесла [...] [9] сучасним і на даний час сущим братство або товариство вічно утримувати й зберігати. І встановлюємо, даємо та дозволяємо цим змістом половину частки. Даємо також і дозволяємо цим Кравцям львівським, що належать до згаданого братства, право та вільну змогу. Ухвалюючи, щоб усі й кожен зокрема майстри цього ремесла [...] [10] до цього ремесла приймати, а прийнятим у цьому їхньому кравецькому ремеслі половину поборів з приводу їхнього прийняття непорушну й повну змогу прибутків. Ухвалюючи, щоб усі й кожен зокрема майстри цього ремесла, які підданства й послуху цьому Братству Кравців міста Львова не виявлять, а хотіли б займатися кравецьким ремеслом, на майбутнє жодного кравецького одягу під жодним приводом не сміли [...] [11] скільки разів випередиш [?] і наважилися б його виставляти на продаж, що кравці міста нашого Львова за посередництвом ґродського чи міського судді згаданий кравецький одяг для себе заберуть і на користь братства затримають [...] [12] звідси виготовлення одягу для їхніх синів встановлюємо і, наказуючи, зобов'язуємо. Ухвалюємо крім того і хочемо цим змістом за посередництвом [...] [13] у всіх статтях і на їхню користь одне зберегти згідно зі статутом цього цеху, вміщене повністю підтверджуємо та зміцнюємо [...] [14] покликані й піддані були, без належності до братства жоден кравець не міг там кравецьким ремеслом займатися. Якою то моєю постановою і дозволяємо [...] [15] тим, що мають братство без [...] і кожному з них, хто б не був у згаданому Місті нашому Львові та його селах і передмістях, не ставши майстром [...] [16] львівським та його селах і передмістях, хапаючи й забираючи нарівні з сили та за згодою розсудливих мужів [міської] ради, і Старший Цеху Братства Кравців [...] [17] у Львові на даний час сущий, скільки разів потреба цього зажадає, у цій справі покликаний самими майстрами-кравцями, був зобов'язаний надати свою належну допомогу та їх підтримувати. [...] [18] міщани львівські на даний час сущі повинні, позаяк від цієї моєї міської громади мають залишатися і є вилученими, ані не повинні бути примушуваними до вступу до цього братства [...] [19] чільний [?]. Року Божого тисяча п'ятсот тридцять третього, панування ж нашого двадцять сьомого. У присутності названих при Дворі пред'явників: пана Пйотра Томицького [єпископа краківського і підканцлера Королівства Польського...] [20] найпреподобніших і вельможних Яна Хоєцького, канцлера Королівства Польського, Станіслава з Остророга воєводи каліського, Анджея з Шамотул каліського, Анджея Тенчинського равського, воєвод; Яна з Тарнова каштеляна краківського, Миколая Дзєжґовського куявського, [каштелянів...] [21] Пйотра Кміти з Вісьнича маршалка великого Королівства Польського і сандомирського, Северина Бонера краківського і бецького старост. Дано через руки Преподобного у Христі Отця, Пана Пйотра Томицького єпископа краківського і підканцлера Королівства [...] [22] Яна Хоєцького та Анджея Тенчинського урядників та багатьох інших мужів достовірних свідків щодо викладеного вище. Після чийого письма прочитання та перед Нами пред'явлення [...] [23] Крім того... перед Нами через того ж Пана Майстра, ані жоден Майстер хай не важиться приймати... які посполито звуться Полубки, схоче спорядити Старшому, Майстер це вкаже, до чого взявши [...] [24] або іспиту. Щоб ніхто зі слуг не міг до цього приступити з волі цеху... Кравці щоб до братства приступали... Коли ж котрийсь із цих Полубків [...] [25] синів у подружжя взяв і до такого цеху хотів би бути прийнятий... сплатив усю звичаєву суму... до ґродського суду позивати. Якщо ж [...] [26] цех цих Полубків дочки вимагає, щоб були вільні... Кравці, бувши певні, що задоволені, що дасть менше... будуть зобов'язані свідчити [...] [27] [...] самі Кравці... братство і товариство такого роду... повинен буде приступити до братів. Крім того, скасовано б оту половинчасту справу цеху... [...] [28] [...] належить спорядити провізорів та іншого посланця, викликаючи лише одного товариша [...] [29] [...] особи, які цим братством і цехом, як також ними та їхнім коштом були б підтримані та забезпечені [...] [30] [...] челядникам своїм листи братів і стислості вищезгаданої Кравець до братства приводячи й приймаючи [...] [31] [...] ці ж Кравці через названих Старших від імені та з боку всіх і окремих вищезгаданих покірно Нас просили [...] [32] [...] тримає при собі справедливість свою в цьому розподілі права брати більше речей попередник король Сигізмунд Перший [...] [33] [...] яких то всіх і окремих права і це хочемо мати в усіх справах як [...] [34] [...] і виконати повинен. Постановляючи про них і затверджуючи, що зміст письма повинен мати вирокову силу й непорушність [...] [35] [...] тисяча п'ятсот сімдесят шостого, панування ж нашого року [...] король Стефан. [Примітка:] МИ отож названий [...] [36] [...] і законам не суперечать, владою нашою королівською апробуємо і підтверджуємо цим. На що для вірогідності [...] [37] [...] [тисяча п'ятсот] дев'яносто шостого, панування нашого в Польщі дев'ятого, у Швеції другого. [Verso:] [Позначка ліворуч угорі:] [Печатка кругла архівна] [Давня позначка:] Nost. 1596 [Позначка:] Krawcy / 1596 / N. 9 [Інші сліди записів затерті]

[W nagłówku majuskułą:] S I G I S M V N D V S [1] Tertius Dei gratia Rex Poloniae, Magnus Dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Livoniaeque etc. nec non Suecorum, Gottorum, Vandalorumque haereditarius Rex. Significamus praesentibus literis nostris quibus expedit universis et singulis [...] [2] totiusque contubernii Sartorum civitatis nostrae Leopoliensis literas infrascriptas Pergameneas manu propria Serenissimi olim Stephani Regis Antecessoris nostri subscriptas sanas et eorundem iniurias confirmationem et ratific[ationem...] [3] sanas integras et omni prorsus suspicione carentes. Supplicatumque est nobis eius authoritate ma[iestatis] Regia approbare et confirmare dignaremur quarum tenor sequitur talis: STEPHANUS Dei gratia Rex Poloniae, Magnus Dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Kiioviae, Volhiniae, Podlachiae, Livoniaeque etc. [nec non Transylvaniae Princeps]. [4] nec non Princeps Transylvaniae etc. Significamus praesentibus literis nostris quibus expedit universis et singulis harum notitiam habituris. Ostendebantur et examinabantur per certos consiliarios nostros nomine totius contubernii Sartorum Leopoliensium certae literae pergameneae Serenissimi olim Regis Sigismundi Primi Antecessoris nostri [...] [5] Regis Serenissimi olim Sigismundi Regis Poloniae. Et docebamur eas sanas, salvas et integras omnique prorsus suspicione carentes, continentes se certas leges seu constitutiones quibus hactenus ipsa Fraternitas utebatur. Quarum literarum tenor de verbo ad verbum est talis: [...] [6] de verbo ad verbum et est talis: IN NOMINE DOMINI AMEN. Ad perpetuam rei memoriam. NOS Sigismundus Dei gratia Rex Poloniae, Magnus Dux Lithuaniae, nec non Terrarum Cracoviae, Sandomiriae, Siradiae, Lanciciae, Cuyaviae, Russiae, Prussiae, Culmensis, Elbingensis, Pomeraniaeque etc. Dominus et Haeres. [...] [7] Significamus tenore praesentium universis et singulis praesentibus et futuris harum notitiam habituris. Quod nos consideratis et perpensis gravaminibus quorundam sartorum suburbii et aliorum qui sartoriam artem exercent in civitate [...] [8] Leopoliensi. Quibus ipsa Civitas nostra Leopoliensis tempore bellicae rei regiminis quoad fieri potuit tuebatur, ac navigatores mercantias omnes eorumque substantiam iustificant, deinde ac damus et concedimus eisdem Sartoribus praedictis de praesenti et pro tempore existentibus fraternitatem seu societatem perpetuo tenere et observare. [...] damus et concedimus eisdem Sartoribus Leopoliensibus ad praedictam fraternitatem spectantibus ius et liberam facultatem. Decernentes omnes et singulos eiusdem artis [...] [9] modernis et pro tempore existentibus fraternitatem seu societatem perpetuo tenere et observare. Instituimusque et damus et concedimus tenore praesentium mediam partem. Damus etiam et concedimus eisdem Sartoribus Leopoliensibus ad praedictam fraternitatem spectantibus ius et liberam facultatem. Decernentes omnes et singulos eiusdem artis magistros [...] [10] ad hanc quidem artificium assumendi et assumptos in eadem arte sua sartoria medietatem exactionum pro eorum incorporatione proventuum illibatam et integram facultatem. Decernentes omnes et singulos eiusdem artis magistros qui subiectionem et obedientiam huic Fraternitati Sartorum civitatis Leopoliensis non exhibuerint aut sartoriam artem exercere voluerint, de caetero nullas vestes sartorias ulla ratione praesumant [...] [11] quaties praevertis et eas venditioni exponere praesumpserint, quod sartores civitatis nostrae Leopoliensis mediante iudice castrensi aut civili praedicta vestimenta sartoria pro se ipsis capiant et ad opus fraternitatis conservent [...] [12] artem inde vestium ad filios eorundem statuimus et decernendo distringimus. Statuimus praeterea et volumus tenore praesentium mediante [...] [13] in omnibus articulis et eorum favore unum conservari iuxta constitutionem istius contubernii contentas in toto confirmamus et corroboramus [...] [14] requisiti et subiecti sint non habita fraternitate Sartor artem sartoriam illic exercere valeat. Qua quidem mea constitutione et concedimus [...] [15] bus fraternitatem habentibus absque et singulos eos quicunque in praedicta Civitate nostra Leopoliensi eiusque vicis ac suburbiis non susceptis magistri cumes [...] [16] nia Leopoliensi ac vicis et suburbiis eius capiendo et tollendo parique virtute et convenietibus viri arbitriorum consulatus et Senior Maior Fraternitatis Sartorum [...] [17] Leopoliensi pro tempore existens totiens quotiens postulaverit necessitas desuper magistres ipsos Sartor requisitus fuerit auxilium suum opportunum praestare illisque assistere teneatur. [...] [18] cives Leopolienses pro tempore existentes debeant, prout ab hac civili multitudine mea manere sunt et exempti, neque ad suscipiendam ipsam fraternitatem cogi deberent [...] [19] Frontalis. Anno Domini Millesimo Quingentesimo Trigesimo Tertio, Regni vero nostri Vigesimo Septimo. Praesentibus Dictis in Curia Latoribus Domino Petro Thomicki [Episcopo Cracoviensi et Regni Poloniae Vicecancellario...] [20] reverendissimis et generosis Ioanne Choieczky Regni Poloniae Cancellario, Stanislao de Ostrorog Palatino Calisiensi, Andrea de Schamotuly Calisiensi, Andrea Thanczynski Ravensi, Palatinis. Ioanne de Tharnow Castellano Cracoviensi, Nicolao Dzyerzgowsky Cuiaviensi, [castellanis...] [21] Petro Kmita de Wissnicz Regni Poloniae Supremo Marschalco et Sandomiriensi, Severino Boner Cracoviensi et Biecensi capitaneis. Datis per manus Reverendi in Christo Patris Domini Petri Thomicki Episcopi Cracoviensis et Regni Vicecancellarii [...] [22] Ioanne Choieczky et Andrea Thanczynski Officialibus et aliis quam pluribus viris testibus ad praemissa fide dignis. Post cuius quidem literarum perlecturam et coram Nobis exhibitarum [...] [23] Insuper... coram Nobis per eundem Dominum Magistrum nec ullus Magister recipere praesumat... qui vulgo Połubki vocantur voluerit conficere Seniori Magister illud indicabit in quo adhibitis [...] [24] aut examinis. Ne quis servum ad hoc accedere non posse ex arbitrio contubernii... Sartores pro fraternitate adire... Dum autem aliquis eiusdem Polubeczi [...] [25] filios in matrimonium duxerit et in contubernium eiusmodi adoptari voluerit... solverit integram consuetam pecuniam... Castrensi iudicio deducere. Quod si [...] [26] contubernium eorundem Polubeczy filias liberum ipsius fieri postulat... Sartores se contentos esse certiores ut minus dabit... praestare tenebuntur [...] [27] [...] Sartores ipsi... fraternitatem et societatem eiusmodi... fratres adire debebit. Praeterea tollerentur mediam illam causam contubernii... [...] [28] [...] providendum esse provisores et internuntium alium dumtaxat suscitare socium unum [...] [29] [...] personas qua eorundem fraternitate et contubernio, nec non per ipsos expensisque eorum sublevarentur et condicerentur [...] [30] [...] familiaribus suis fratrum literas brevitatisque supramemoratae Sartor fraternitatem adducendo et recipiendo [...] [31] [...] iidem Sartores per praefatos Seniores nomine et ex parte omnium et singulorum praemissorum a Nobis humiliter supplicarunt [...] [32] [...] ad se tenet iustitia sua in isto iure distributione percipi plus res praedecessorem primum Sigismundum Regem [...] [33] [...] quorumque omnium et singulorum iura et praesentes habere volumus in omnibus causis tamquam [...] [34] [...] et explere debet. Decernens eas et confirmans literas contenta robur iudicio et firmitate habere debere [...] [35] [...] Millesimo Quingentesimo Septuagesimo Sexto, Regni vero nostri Anno [...] Stephanus Rex. [Adnotacja:] NOS itaque praedicti [...] [36] [...] et iurium non repugnant authoritate nostra Regia approbamus et confirmamus praesentibus. In cuius rei fidem [...] [37] [...] [Millesimo Quingentesimo] Nonagesimo Sexto, Regnorum nostrorum Poloniae Nono, Sueciae Secundo. [Verso:] [Nota z lewej u góry:] [Pieczęć okrągła archiwalna] [Nota dawna:] Nost. 1596 [Nota:] Krawcy / 1596 / N. 9 [Inne ślady zapisków zatarte]