Акт архієпископа Яна Скарбека про затвердження фундації канонікату Антонієм Гомолінським

[арк. 1зв.–2р: чисті] [арк. 1р – архівний запис на початковому аркуші:] в'язка 32/1 Загалом: / Ерекція канонікату з фундації Гомолінського [арк. 3р:] В Ім'я Господнє Амінь. ЯН СКАРБЕК З БОЖОЇ ТА АПОСТОЛЬСЬКОГО ПРЕСТОЛУ МИЛОСТІ АРХІЄПИСКОП Митрополит Львівський, Абат-Комендатар Плоцький. [Малюнок герба Абданк під короною] Усім і кожному зокрема, кого це стосується або в будь-який спосіб у майбутньому стосуватиметься, цим письмом, що має зберігати силу на вічну пам'ять про подію, оголошуємо. Найвищому Божеству складає жертву і приносить милий фіміам [арк. 3зв. (пагінація 4):] той, хто майно, набуте власною працею, обертає не повністю на світські потреби, а на знак визнання Всевишнього Владики, Бога Всемогутнього, якусь його частку жертвує на примноження Його слави та для окраси Церкви Войовничої, бо в такий спосіб у Церкві Тріумфуючій здобуде вічну нагороду. Пам'ятаючи про це, вельможний і велевелебний Антоній Гомолінський, парох товщівський нашої Львівської архідієцезії, щиро відданий усім серцем збільшенню — у міру своїх можливостей — Божого культу в нашій львівській митрополичій катедральній церкві, суму шість тисяч злотих польською монетою на заснування надштатного канонікату в цій же нашій катедральній церкві, отримавши на це нашу згоду, вніс, подарував та дійсно й наслідково виплатив готівкою до прокураторського уряду велевелебної капітули; цю суму на теперішній генеральній березневій капітулі задля вічного утвердження цієї фундації велевелебна капітула розмістила на маєтностях села Милошовичі, розташованих у Руському воєводстві, у Львівській землі, і відбувся урядовий її запис вельможним Станіславом з Веняви Венявським, чесником жидачівським, підвоєводою перемишльським, дідичем цих самих маєтностей Милошовичі, на щорічний видеркафовий чинш, сплачуваний по сім злотих від кожної сотні. Оскільки ж усі вищезгадані постанови зовсім не мали б сили, якби не були скріплені авторитетом нашої ординарської влади та навічно не були визнані непорушними, тому й згаданий вельможний і велевелебний Антоній Гомолінський звернувся до нас із проханням, щоб ми зволили цей його побожний намір визнати правосильним і милим, звести надштатний канонікат, записану суму призначити та виділити для нього як утримання, зарахувати та прилучити до церковної свободи й імунітету, а всім цим актам надати сили [арк. 4р (пагінація 5):] ординарської влади та вічної тривалості. Ми ж, прагнучи зберегти спосіб і форму, прийняті в подібних справах правом і практикою, перш за все визнали за належне видати едиктні листи, тобто публічний едикт, і звеліли видати з нашої канцелярії, як вони й були видані та оголошені. Отож у призначений за цими едиктними листами сьогоднішній термін постав перед нами, що засідаємо в трибуналі для чинення правосуддя сторонам, вищезгаданий вельможний і велевелебний Антоній Гомолінський і після звинувачення в неявці всіх і кожного зокрема, хто з протилежного боку вважав чи заявляв будь-яке право або інтерес, спільно чи окремо або в будь-який спосіб, до цієї справи нової фундації та ерекції, а покликаних едиктними листами й тих, хто не з'явився, — через їхню неявку надав урядовий запис вищезазначеної суми шести тисяч польських злотих, автентично вилучений із львівських гродських старостинських актів, просячи про його апробацію, підтвердження, ратифікацію, надання сили ординарської влади та вічної тривалості, а також про покликання та інвеституру його на цей канонікат, як і про розпорядження й винесення вироку щодо інших потрібних і належних у цій справі речей. Зміст цього запису такий: Діялося у львівському низькому замку, найближчої суботи після неділі Reminiscere Великого посту, року Божого тисяча сімсот тридцять другого. Перед урядом і цими львівськими гродськими старостинськими актами постав особисто вельможний Станіслав з Веняви Венявський, чесник жидачівський, підвоєвода [арк. 4зв. (пагінація 6):] перемишльський, бувши здоровим розумом і тілом, зрікаючись усякого свого власного суду й відступаючи від власної юрисдикції, а цю юрисдикцію львівську гродську старостинську на себе, нащадків і маєтки свої загалом усі щодо цього акта добровільно приймаючи, явно, привселюдно і з вільної волі визнав, що він сам суму шести тисяч польських злотих, внесену вельможним і велевелебним Антонієм Гомолінським, препозитом товщівським, на фундацію надштатного канонікату у львівській митрополичій церкві, з рук найяснішого і найвелебнішого йогомості ксьондза Антонія Бжесьцянського, номіната суфрагана й офіціала, та вельможного і велевелебного йогомості ксьондза Мартина Лосовського, катедрального каноніка та львівського прокуратора, отримав і дійсно взяв. Яку ж отриману суму шести тисяч польських злотих на маєтки свої власні й дідичні загалом усі, а особливо на маєтки села Милошовичі, тут у Руському воєводстві й у теперішній Львівській землі розташовані, видеркафовим правом, інакше під видеркаф, вносить і, запевняючи та забезпечуючи цю суму, щорічний чинш на викуп, рахуючи по сім від кожної сотні, до рук і за власноручною розпискою теперішнього вельможного й велевелебного пана прокуратора вельмишановної львівської архікатедральної капітули або його наступників — яка розписка за достовірну вважатися повинна — і це починаючи від цього акта, на таку ж суботу в майбутньому з Божої ласки тисяча сімсот тридцять третьому році, [арк. 5р (пагінація 7):] щороку, аж до виплати первісної суми, цілком і повністю, не зважаючи в майбутньому на роки лихоліть, давати, платити, а також дійсно й наслідково перед урядом і цими актами складати й залишати, а складеної й залишеної назад звідти не повертати, ані в жоден спосіб не заарештовувати й не турбувати, на своїх маєтках і зі своїх маєтків загалом усяких, рухомих і нерухомих, дідичних і заставних, боргових зобов'язань, будь-яких грошових прав, володілих і тих, якими має володіти, а особливо на згаданому селі Милошовичі, себе разом зі своїми наступниками записує й зобов'язує. І це під подібною неустойкою (вадієм) на суму шість тисяч польських злотих щодо головної суми, щодо відсотків же під неустойкою, що відповідає річному чиншу, визнавцем і його нащадками в разі будь-якого порушення цього видеркафового запису та невиконання всіх і окремих умов, у ньому міщених, цьому ж вельможному й велевелебному панові прокуратору цієї ж вельмишановної капітули, теперішньому й на той час сущому, до сплати, повернення й зазнання, без жодних викрутів. За яку ж неустойку, вищеописаним способом належну до сплати й прострочену, та в разі невиконання будь-якої умови цього запису на викуп, що тим паче має бути виконана, [арк. 5зв. (пагінація 8):] вищезгаданий вельможний визнавець, закликаний правом разом зі своїми нащадками, зрікаючись власного суду, як зазначено вище, перед теперішнім гродським старостинським урядом або львівським консисторським судом — якому чи яким себе разом зі своїми нащадками та добрами своїми взагалі всіма в цій справі до відповіді підпорядковує й прилучає — на перший же позов згаданої вельмишановної львівської капітули, теперішньої й на той час сущої, остаточно відповідати, з'являтися, праву чинити задосить і будь-який вирок прийняти разом зі своїми наступниками або нащадками буде винен і зобов'язаний. Перший термін, як і всі інші, що з нього випливають, завжди вважаючи за остаточні, не ухиляючись жодними відстрочками загалом, викрутами, призупиненнями, захистами, протестаціями, задавненнями, правовими перешкодами та будь-якими запереченнями, клопотаннями, апеляціями та їхнім підтриманням, справами Речі Посполитої, військовою службою, посольством у країні чи за кордоном, судовими преклюзивними строками, земською давністю, війною, безкоролів'ям, конвокацією, справою про повноліття чи неповноліття наступників, справжньою чи звичайною недугою, ґлейтами чи звільненнями від явки, і взагалі будь-якими засобами та захистами права не прикриваючись і в жоден спосіб не вдаючись до них, а навпаки цілковито їх зрікаючись; але цьому видеркафовому запису в усіх його постановах, сплативши неустойки стільки разів, скільки виникне потреба, перед судом учинити задосить, [арк. 6р (пагінація 9):] себе, своїх наступників та майно своє взагалі всяке до цього зобов'язуючи й обтяжуючи силою цього визнання. З актів гродських старостинських львівських видано. [Місце печатки] Поправив Юрковський, власною рукою. Читав Волчкевич. Ми отже, Ян Скарбек, архієпископ львівський, порадившись із вельможними, найвелебнішими та велевелебними прелатами й каноніками нашої львівської катедральної церкви, перш за все всіх покликаних, які не з'явилися, визнали неслухняними, і через їхню неявку, оглянувши та прочитавши запис згаданої суми шести тисяч польських злотих, у своєму змісті вище наведений, визнали його в усіх і окремих пунктах, клаузулах, статтях і всіх умовах гідним затвердження, підтвердження та ратифікації, як і схвалюємо його, затверджуємо, ратифікуємо і силу ординарської влади та вічної тривалості йому надаємо. Новий надштатний канонікат фундації Гомолінського з усіма правами та привілеями, належними надштатним канонікам звичаєвим правом у нашій катедральній церкві, навічно еригуємо та встановлюємо, і для так еригованого на забезпечення та несення обов'язків вищезгадану суму шість тисяч польських злотих [арк. 6зв. (пагінація 10):] та чинш із неї призначаємо, приписуємо та приєднуємо, саме в такий спосіб, щоб нинішній фундатор і наступні каноніки цієї фундації зазначений чинш зі згаданих маєтностей самі для себе могли й мали право брати, отримувати та на свій ужиток обертати вічно й назавжди; а крім того, цю суму до імунітету та свободи церковної призначаємо й долучаємо. Право ж патронату й колацію цього канонікату цьому ж фундаторові за його життя, після його ж кончини нам і нашим наступникам архієпископам львівським на одну чергу, а на іншу чергу вакансій найвелебнішій капітулі нашої катедральної церкви згідно з волею фундатора навічно записуємо, з додаванням однак тієї умови, щоб обирався кандидат із дому й родини Гомолінських, якщо буде придатний, гідний і здатний нести тягар канонікату, якщо ж ні, тоді також хтось сторонній. А щоб це могло відбутися успішніше і звістка про появу вакансії могла дійти до родини Гомолінських, постановляємо й навічно розпоряджаємося, щоб у такому разі повідомчі листи виголошувалися в колегіатській церкві в Ярославі, і це право патронату нехай завжди вважається світським, оскільки бенефіції, належні згідно з фундаційним статутом певній родині осіб, не підлягають резервації [арк. 7р (пагінація 11):] на користь Апостольського Престолу, згідно з Моначеллі, ч. 1, у додатку до формулярів, с. 394. Оскільки ж бенефіцій надається заради посади, обов'язком цього новофундованого каноніка буде щотижня відправляти одну месу про Пресвяту Діву, а також за звичаєм інших надштатних каноніків виконувати обов'язки та бути присутнім на хорових богослужіннях. І так постановляємо, вирішуємо та розпоряджаємося, не тільки у вищеописаний, але й у всякий найдосконаліший спосіб. І негайно згаданого вельможного і велевелебного Гомолінського, фундатора, на цей новофундований канонікат за покликаного та інвестованого визнали, і прийнявши від нього звичайну тілесну присягу щодо вірного збереження визнання католицької віри, а також щодо невідчуження доходів цього канонікату, ба більше, якщо вони будуть зменшені — щодо їх повернення в міру можливостей, а також щодо послуху й пошани до нас і найясніших та найвелебніших наступників наших, [арк. 7зв. (пагінація 12):] архієпископів львівських, через покладання наших рук на його голову ввели на посаду та інвестували в Ім'я Боже. На свідчення чого цю грамоту, власною нашою рукою підписану, печаткою нашою скріпити звеліли. Діялося й дано у Львові, року Божого тисяча сімсот тридцять другого, індиктіону римського десятого, за понтифікату святішого у Христі отця і господина нашого, господина Климента, Божим Провидінням Папи цього імені XII, року другого, у понеділок, двадцять четвертого дня місяця березня, у присутності вельможних, найвелебніших і велевелебних: Антонія Бжесьцянського, єпископа номіната суфрагана, препозита, вікарія в духовних справах і нашого генерального офіціала, Самуеля Гловінського, кустоша, Варфоломія Тадеуша Тарковського, доктора святого богослов'я, Мартина Яна Лосовського, Анджея Гіжицького, доктора святого богослов'я, Ієроніма Шептицького, каноніків нашої катедральної церкви [арк. 8р (пагінація 13):] митрополичої львівської, та багатьох інших, присутніх на публічній аудієнції. Ян Скарбек, архієпископ львівський, власною рукою. [Місце для печатки: паперова наліпка під печатку, відтиснуту в червоному лаку / кустодії з гербом архієпископа Яна Скарбека] [Нижче підпис нотаріуса / секретаря:] Анджей Маковський, публічний нотаріус з апостольського авторитету та архієпископської канцелярії курії найяснішого львівського князя, власною рукою. [Візитаційний запис:] Року Божого 1738, дня 22 місяця жовтня, під час генеральної візитації львівської митрополичої церкви пред'явлено, прочитано та відзначено. Миколай Ігнацій Вижицький, архієпископ митрополит львівський. [Інґросаційний запис:] Дня 15 травня 1783 вписано до актів Львівської митрополичої капітули. Михайло Ідзеллевич, секретар печатки капітули, власною рукою.

[k. 1v–2r: czyste] [k. 1r – wpis archiwalny na karcie wstępnej:] fas 32/1 Sum[ma]: / Erectio Can[onica]t[u]s sup[er] Gomolinski [k. 3r:] IN Nomine Domini Amen. IOANNES SKARBEK DEI & APOSTOLICÆ SEDIS GRATIA ARCHIEPISCOPUS Metropolitanus Leopolien= ensis Abbas Commenda= tarius Plocensis. [Rysunek herbu Abdank pod koroną] Universis et Singulis, quorum interest aut quomodolibet in futurum interesse poterit præ= sentibus ad futuram rei memori= am valituris significamus. Supremo litat Numini et suave offert fælis thymia= [k. 3v (paginacja 4):] ma, quisquis labore suo partam Substantiam non in profa= nos totaliter convertit Usus, sed in Signum recognitionis Supremi Dei Omnipotentis Domini, aliquam in Cultus ejusdem Ampliationem, et Ecclesiæ Militantis Decorem offert portionem, eo enim modo in Triumphanti Ecclesia æterna reportabit præmia. Non immemor horum Illustris et Admodum Reverendus Antonius Gomolinski Curatus Tolstensis, Nostræ Archidiœcesis Leopoliensis verum= tota intentus mente ampliandi pro modulo Facultatum Suarum Divini in Ecclesia Nostra Cathedrali Metropolita= na Leopoliensi Cultus Summam Sex Millium flore= norum Monetæ Polonicalis pro erigendo Canonictu Supranumerario, in Ecclesia eadem Cathedrali Nostras habito desuper Consensu Nostro contulit, dedit ac reali= ter et in effectu ad Officium Procuratorium Reverendi Capituli promptâ et paratâ pecuniâ numeravit, quæ in præsenti Capitulo Generali Martiali pro perpetuanda eadem Fundatione super Bonis Villæ Miłoszewice in Palatinatu Russiæ, Terra Leopoliensi consisten[tibus] per Reverendum Capitulum locata extitit, Officiosâque ejusdem Inscriptio per Magnificum Stanislaum de Wieniawa Wieniawski Pincernam Żydaczoviensem Vicepalatinum Premistliensem, eorundem Bono= rum Miłoszewice Hæredem, in Censum Annuum reemptionalem per florenos Septem à quolibet Centum pendendum subsecuta. Cùm autem præmissa omnia minimè valorem Suum sint habitura, nisi Authorita= tis nostræ Ordinariæ robore solidentur ac in perpetuum pro solidis declarentur. Hinc est quod præfatus Illustris Admodum Reverendus Antonius Gomolinski Nobis supplica= vit, quatenus hanc piam ejus Intentionem pro rata et grata acceptare, Canonicatum Supranumerarium eri= gere, Summamque inscriptam pro Dote eidem assigna= re applicare, Libertatique et Immunitati Ecclesiasticæ adscribere, incorporare, præmissisque omnibus robur Autho= [k. 4r (paginacja 5):] Authoritatis Ordinariæ et perpetuæ firmitatis, appone= re dignaremur. Nos verò modum et formam insimi= libus de Jure et praxi consuetam, observare cupientes, ante omnia, Literas Edicti seu Edicti Publici duximus extradendas et ex Cancellaria Nostra extradi manda= vimus, prouti extraditæ et publicatæ sunt. In Termi= no itaq[ue] hodierno ex ijsdem Literis Edicti incidenti com= paruit coram Nobis ad Jura Partibus reddenda pro Tribunali Sedentibus Supra fatus Illustris et Admo= dum Reverendus Antonius Gomolinski et accusatâ Contuma= cia omnium et singulorum, suâ ex adverso Jus vel Interesse aliquod, communiter vel divisim aut quomo= dolibet ad præsens Negocium novæ Fundationis et Erectionis Se habere putantium, vel prætendenti= um, Literis Edicti Citatorum, et non Comparentium, in eorum Contumaciam Inscriptionem Summæ præ= fatæ Sex Millium florenorum Polonicalium authen= ticè ex Actis Castrensibus Capitanealibus Leopoli= ensibus depromptam produxit petens eandem appro= bari, confirmari, ratificari, robur Authoritatis ordi= nariæ et perpetuæ firmitatis apponi Seque ad eundem Canonicatum institui, ac investiri, aliaq[ue] in præmissis necessaria et opportuna statui, et sen= tentiari: Cujus quidem Inscriptionis Tenor se= quitur et est ejusmodi: Actum in Castro Infe= riori Leopoliensi, Sabbatho post Dominicam Re= miniscere Quadragesimalem proximè Anno Domini Millesimo Septingentesimo Trigesimo Se= cundo. Coram Officio et Actis præsentibus Castrensi= bus Capitanealibus Leopoliensibus, comparens persona= liter Magnificus Stanislaus de Wieniawa Wie= niawski Pincerna Żydaczoviensis Vicepalatinus Pre= [k. 4v (paginacja 6):] Premistliensis Sanus mente et Corpore existens, Foro Suo quovis competenti, omisso, et Jurisdictione propria posthabita, præsenti autem Castrensi Capitaneali Leo= poliensi in Se Posteros, ac Bona Sua generaliter omnia, quo ad Actum hunc attinet, benevolè assum= pta, palam, publicè, liberéque recognovit Quia Ipse Summam Sex Millium Florenorum Polonica= lium per Perillustrem et Admodum Reveren= dum Antonium Gomolinski Præpositum Tol= stensem pro Fundatione Canonicatûs Supra= numerarii in Ecclesia Metropolitana Leopoliensi repositam per Manus Illustrissimi et Reve= rendissimi Domini Antonij Brześciański No= minati Suffraganei Officialis et Perillustris ac Admodum Reverendi Domini Martini Łosow= ski Canonici Cathedralis et Procuratoris Leopolien= sis tulit et effectualiter Levavit Quam taliter levatam Sex Millium florenorum Polonicali= um in Bona Sua propria et hæreditaria gene= raliter omnia, præcipue in Bona Villæ Miłosze= wice hic in Palatinatu Russiæ Terra præsenti Leopoliensi consistentia, modo Reemptionali ali= às na Wyderkaff importat Securitatemque ejus= dem Summæ cavendo, et præcustodiendo Cen= sum Annuum Reemptionalem per Septem à Cento quolibet computando ad Manus et Ma= nualem Perillustris et Admodum Reverendi Domini præsentanei Venerabilis Capituli Archi= cathedralis Leopoliensis Procuratoris, sive Ejus Succedaneorum Quietationem, quæ pro authentica censeri debebit, idq[ue] ab actu præsenti pro simili Sabbatho in Anno Deodante venturo Millesimo Septingentesimo Trigesimo Tertio quot= [k. 5r (paginacja 7):] quotannis usque ad Exolutionem Originalis Summæ totaliter et integraliter non pensando in fu= turum Annos Calamitatis, daturum, soluturum, realiterque et in effectu, coram Officio et Actis præsentibus repositurum, et relicturum, reposi= tamque et relictam, rursùs inde non effide= jussurum, nec modo quovis arestaturum, inter= turbaturumque de et super Bonis Suis gene= raliter omnibus mobilibus et immobilibus hæreditarijs et Obligatorijs Chirographis juribusvis pecuniarijs, habitis et habendis, et præ= cipue super prædicta Villæ Miłoszewice Se Suis cum Successoribus inscribit et obli= gat, idque sub simili Summæ Sex Milli= um Florenorum Polonicalium quo ad Sum= mam Originalem, quo ad Provisoriatem verò sub vadio Censui Annuo correspondenti per Se Recognoscentem Posterosque Suos in Casu Inscriptionis præsentis Reemptiona= li in aliquo contraventionis, præmissorum= que omnium et singulorum in eadem contentorum non completionis eidem Perillustri ac Admodum Reverendo Domi= no ejusdem Venerabilis Capituli Procurato= ri nunc et pro tempore existenti ad solven= dum luendo et succumbendo nulloque mo= do evadendo, pro quo quidem Vadio modo præmisso ad solvendum succubito et trans= gresso, acre Conditioneque aliqua Inscriptio= nis præsentis reemptionalis non completa, nihilo minus [k. 5v (paginacja 8):] minus complenda, Suprascriptus Magnificus Reco= gnoscens suis cum Posteris Jure conventus Foro competenti ut supra renuntiando, coram præsenti Castrensi Capitaneali Officio sive Consistoriali Ju= dicio Leopoliensibus, cui vel quibus Se suis cum Posteris ac Bonis Suis generaliter omnibus, hac in Parte ad respondendum subjicit et incorporat ad primam Instantiam memorati Venerabilis Capituli Leopoliensis nunc et pro tempore exi= stentis peremptoriè respondere stare, Juri pare= re et omne Judicatum ferre Suis cum Successo= ribus seu Posteris debebit et tenebitur Primum Terminum uti et alios omnes exinde subseque[n]= tes, semper peremptorios Dilationibus generali= ter omnibus evasionibus Suspensionibus de= fensionibus, Protestationibus Præscriptionibus Impedimentis Legalibus et quibusvis exceptio= nibus, motioribus, Appellationibus, earumque Prosecutionibus, Reipublicæ negotijs, Servitio militari, Legatione intra vel extra Regnum, Fatalijs Juris præscriptione Terrestri, Bello Interregno, Conventioneque Actione pro majori minorennitate Successorum, vera vel simplici Infirmitate Literis Exemptis vel restium ad munimenta ad Actorem et in genere Universis Juris medijs et defensis non eva= dendo, nec modo quovis subterfugiendo, imo= eijsdem in toto renuntiando Sed Inscriptioni præsenti Reemptionali omnibus ejus contentis Vadiis toties quoties opus fuerit, soluto, Foro satisfa= cere [k. 6r (paginacja 9):] cere Se suosque Successores, ac Bona Sua generaliter omnia ad id obligando, et onerando Recogni= tionis præsentis vigore. Ex Actis Castren[sibus] Ca= pit[anealibus] Leopolien[sibus] Extradit[um] [Locus + Sigilli] Cor= rexit Jurkowski mppa Legit per Wołczkiewicz. Nos itaque Joannes Skarbek Archi= Episcopus Leopoliensis, communicato Con= silio cum Perillustribus Reverendissimis et Admodum Reverendis Prælatis et Canonicis Ecclesiæ Nostræ Cathedralis Leopoliensis ante omnia Citatos quosvis non Comparentes Contumaces reputavimus, et in eorum Contu= maciam visâ et lectâ Inscriptione Summæ præfatæ Sex Millium florenorum Poloni= calium supra de Tenore Suo insertâ, eandem in omnibus et singulis Punctis Clausulis Articulis et Conditionibus universis, approbandam, con= firmandam et ratificandam censuimus, uti quidem approbamus, confirmamus, ratifica= mus robur Authoritatis Ordinariæ et perpetuæ firmitatis eidem apponimus, novum Ca= nonicatum Supranumerarium Fundationis Gomolinscianæ, cum omnibus Juribus et Privilegijs Canonicis Supranumerarijs vi= gore antiquæ Consuetudinis in Ecclesia Nostra Cathedrali competentibus, in perpetuum erigi= mus et instituimus, illique sic erecto, pro Dote et Onerum Supportatione Summam præfatam Sex millium florenorum Polonica= lium [k. 6v (paginacja 10):] lium, Censumque ab eadem provenient[em] applicamus adscribimus, et annectimus, ita videlicet ut modernus Fundator ac Succedanei Fundationis hujus Canonici Censum præfatum de Bonis præfatis ipsimet pro Se tollere, recipere et in Usus Suos con= vertere possint et valeant perpetuo et in ævum, ac insuper Summam eandem Immunitati et Libertati Ecclesiasticæ applicamus et in= corporamus. Jus Patronatûs verò et Collationem ejusdem Canonicatûs eidem Fundatori stante Vita Ejus, post Fata verò ipsius Nobis et Suc= cessoribus Nostris Archiepiscopis Leopoliensi= bus pro una, pro altera verò Væcationum Vici= bus Reverendissimo Capitulo Ecclesiæ No= stræ Cathedralis juxta Intentionem Funda= toris in perpetuum adscribimus eâ tamen adjecta Lege ut ex Domo et Familia Gomolinsciana, si habilis et idoneus ac Oneri Canonicatûs par fuerit sin minùs etiam extraneus assumatur, quod ut effica= ciùs fieri, ac de obveniente Væcatione Do= mui Gomolinscianæ innotescere possit, statuimus et in perpetuum ordinamus, ut tali in Casu Literæ Innotescentia= les in Ecclesia Collegiata Jaroslavi= ensi publicentur, idemque Jus Patro= natus semper Laicale censeatur cum Beneficia certo Generi Personarum ex Lege Fundationis debita non reservan= tur [k. 7r (paginacja 11):] tur Sanctæ Sedi Apostolicæ, juxta Mona= cell. p. 1. in Append. ad Formul. pag. 394. Quia verò Beneficium datur propter Officium, Muneris erit ejusdem Canonici noviter fundati, ut qualibet Septimana Unam Missam de Be= ata absolvat, ac more aliorum Canoni= corum Supranumerariorum Functio= nes obeat, ac in Challis Divinis adsit. Et ita statuimus, decernimus, et ordinamus, non solum præmisso sed omni meliori modo. Et in conti= nenti præfatum Illustrem et Admodum Reverendum Gomolinski Fundatorem, ad eundem Canonica= tum noviter fundatum instituen= dum ac investiendum esse censui= mus, uti quidem recepto ab eodem super Catholicæ Fidei Professione firmiter tenenda, dequé non alie= nandis ejusdem Canonicatûs Pro= ventibus quinimò, si et inquantum alienandis, pro posse recuperandis tum quoque de Obedientia et Reve= rentia Nobis et Illustrissimis ac Reverendissimis Successoribus Nostris Archi= [k. 7v (paginacja 12):] Archiepiscopis Leopoliensibus præstanda solito corporali Sacramento per Manuum Nostrarum Capiti ejusdem Impositionem insti= tuimus ac investivimus in Dei Nomine. In quorum fidem præsentes Manu Nostra subscriptas Sigillo Nostro communiri man= davimus. Actum et Datum Leopoli Anno Domini Millesimo Septingentesimo Trige= simo Secundo, Indictione Romana Deci= ma, Pontificatus Sanctissimi in Christo Patris et Domini Nostri Domini Clemen= tis Divina Providentia Papæ Ejus Nomi= nis XII. Anno Secundo, Die verò Lunæ Vigesima Quarta Mensis Martij, Præsen= tibus Perillustribus Reverendissimis et Admodum Reverendis Antonio Brześciański Nominato Suffraga= neo, Præposito, Vicario in Spiritual[i]= bus, et Officiali Nostro Generali, Sa= muele Głowiński Custode, Bartho= lomæo Thadæo Tarkowski Sacræ Theologiæ Doctore, Martino Joan= ne Łosowski, Andrea Giżycki Sacræ Theologiæ Doctore, Hieronymo Szeptycki Canonicis Ecclesiæ Nostræ Cathedra= lis [k. 8r (paginacja 13):] lis Metropolitanæ Leopoliensis alijsque plurimis ad audientiam publicam congregatis. Joannes Skarbek Archiepiscopus Leopoliensis mpp. [Locus Sigilli: papierowa naklejka pod pieczęć wyciśniętą w czerwonym laku / opłatku z herbem arcybiskupa Jana Skarbka] [Poniżej podpis notariusza / sekretarza:] Andreas Makowski Publ[icus] Sacra Authoritate Apostolica et Archiep[isco]pali Cur[iae] Can[cellariae] Notar[ius] celsissim[i] principis Leopoliensis manu p[ro]p[ri]a [Wpis wizytacyjny:] Anno D[omi]ni 1738vo, Die 22da Mensis Octobris in Visitatione G[e]n[er]ali Eccl[esi]æ Metropolitanæ Le= opoliensis productum, lectum et Adnotatum Nicolaus Ignatius Wyżycki Archiepiscopus Metropolitanus Leopoliensis. [Wpis ingrosacyjny:] 1783 d[ie] 15 Maii Ingrossatum in Acta Capituli Metropolitani Leopolien[sis] Mich. Idzellewicz Sig[illi] Capituli Secretarius mp.