Станіслав Усман до бурмистра Львова у справі срібла жовківського костелу

[С. 2] Вельмишановний пане бурмистре львівський, мій вельмишановний пане! Перебуваючи минулого тижня в Жовкві, щоби відвідати його милість ксьондза-архідиякона, мого милостивого пана, [я дізнався], якою великою є втрата срібла цього костелу. У що, прошу, Його Королівська Милість, наш милостивий пан, як патрон втрутив свій авторитет і бажає мати відомості, яке саме срібло було залишене під час турецької облоги, забране з архіву львівського митрополичого костелу, оскільки є примітка в квитанції, виданій усією громадою магістрату, що на викуп срібла жовківського костелу. А тому, щоби я надав про це відомості [С. 3] його милості ксьондзу-архідиякону, моєму милостивому панові, і чинячи задоволення його милості ксьондзу-архідиякону, прошу, щоби Ваша Милість, мій пане, зволив розпитати їхніх милостей панів райців, моїх милостивих панів, а саме його милість пана Ропінського, мого милостивого пана, адже його милість має про це знати, і щоби це могло відбутися таємно чи явно, бо щойно ознайомлюся з документами, відпишу до Жовкви, оскільки це поважне розслідування. Бо й король, його милість, наш милостивий пан наполягає, аби повернули те, що несправедливо через обман було забрано, подавши скаргу королю, його милості, нашому милостивому панові щодо цього. Хотіли писати до Ваших Милостей, моїх милостивих панів, але його милість ксьондз-архідиякон, мій милостивий пан, поручився своїм словом, що їхні милості, мої милостиві пани, є в цій справі справедливими та [будуть] справедливими суддями [...]. У чому закликаючи Ваших Милостей, моїх панів, також від імені найяснішого та найпревелебнішого пана суфрагана [...] підтримка [...] Львів, 2 грудня 1687 р. Вашої Милості, мого милостивого пана і віддавна патрона, найнижчий у послугах Станіслав Усман

[S. 2] + Mnie Wiele M[ości] Panie Burmistrzu Lwowski Moj Wiele M[ości] Panie Będąc przeszłego Tygodnia w Żołkwi Nawidzić J[eg]o M[ość] X[iędza] Archidiakona M[ego] M[iłościwego] Pana, ze facies et Mons est jactura Srebra Kościoła tego; w czym q[uae]so J[ego] K[rólewska] M[ość] Pan Nasz Miłościwy interposuit suam iako Patron authoritatem i chce mieć informacią, iakie Srebro in specie było zostawione sub tem- pore obsidionis Turcicę ex Archivio Eccle- siae Metropolitane Leopoliens[is] wziętego, ponieważ iest nota, w kwicie danym a tota Communitate Magistratu, że na wy- kupno Srebra Kościoła Żołkiewskiego. A tak, żebym dał o tym informacią [S. 3] + J[eg]o M[oś]ć X[iędzu] Archidiakonowi Memu M[iłościwemu] P[anu], a k woli coi J[ego] M[oś]ć J[eg]o M[oś]ć X[iądz] Archidiakon, proszę abyś W[asza] M[ość] M[ój] Pan raczył inquirere Ich M[ośció]w P[anó]w Radziec Moich M[ościwych] Panow, mianowicie J[eg]o M[ość] P[ana] Ropińskiego M[iłościwego] P[ana], bo J[eg]o M[ość] ma wiedzieć a gdyby mogło być discre[te] albo inhospite, bo uznałysz documenta wypy- tam do Żołkwi gdyż seria inquiricia; bo y Krol J[ego] M[ość] Pan Nasz Miłościwy instat, aby co iniuste per deceptem illius powzięte było restituent; żem querelam Krolowi J[ego] M[ości] Panu Naszemu M[iłościwe]mu w tey mierze; chciano pisać do W[aszych] M[ośció]w Moich M[iłościwych] P[anó]w, ale J[eg]o M[ość] X[iądz] Archidi- ako[n] M[ój] M[iłościwy] Pan interposuit fidem suam że Ich M[ość] M[ościwi] P[anowie] in hac causa justo et justi Ju- dices, expresse versice. W czym W[asze] M[ości] M[oi] Panow requiruiąc imieniem także et Nomine Ill[ustrissi]mi et R[everen]d[issi]mi D[omi]ni Suffragani Pri- wsparcie [...] Leopoli 2da Xbris 1687. W[asze] M[ości] Mego M[iłościwego] Pana y zdawna Patronu Nay- niższym do Usług St. Usman