Лист Якуба Максиміліана Фредра до Войцеха Зімницького щодо розрахунків після смерті брата

[С. 2] Вельможний пане Зімницький! Після смерті небіжчика славної пам'яті ксьондза єпископа баківського, брата мого, я знайшов певне посвідчення якогось грошового контракту між покійним і паном Ґрюнвальдом, золотарем. Посилаючи його до рук Вашої Милості, прошу, аби ви з тим паном Ґрюнвальдом розрахувалися і якщо ще щось у нього залишилося, аби мені через Вашу Милість відіслав, адже я в цих грошових контрактах не тямлю, а вірю йому як людині доброчесній, як мені його й рекомендували. Сподіваюся, що якщо він ще щось винен, то мені чесно поверне. Посилаю разом із цим і лист до Його Милості ксьондза архієпископа львівського, просячи Його Милість, аби ці сто злотих грошей, які покійний заборгував Його Милості, як убогому архіпастирю відпустив і дарував. Якщо ж цього Його Милість учинити не захоче, тоді я намагатимуся йому їх сплатити. Звертається до Вашої Милості в листі мати, і якщо маєте змогу й бажання прислужитися, підтримайте та щирими проханнями добра задля вдоволення нашого місця, це слушна думка. Про що прошу, аби Ваша Милість, дасть Господь, на майбутній сеймик мені сповістив. Часу обмаль, і зі своїми послугами щиро віддаюся ласці Вашої Милості як давнього свого приятеля. З Варшави, 23 листопада 1632 року. Вашій Милості здавна зичливий приятель і слуга, Якуб Максиміліан Фредро, стольник львівський [С. 3, Адреса:] Моєму ласкавому Панові й Приятелеві, Пану Войцехові Зімницькому, писареві радецькому львівському, до рук.

[S. 2] M[oś]ciy Panie Zimnicki Po smierci nieboszczyka Sławney pamięci xędza Biskupa ba- kofskie[go] brata mego nalazłem pewną recognitią iakiegoś contractu pieniężne[go] między nieboszczykiem a Panem Grinual- dym złotnikiem. Którą posyłaiąc do rąk V[aszej] M[oś]ci proszę abyście z tym P[anem] Grynnwaldym porachował y ieśli jeszcze co przy niem zostało aby mi przez V[aszą] M[ość] odesłał, gdyż ia tych contractow pieniężnych nierozumiem, a wierzę iako cżłowiekowi cnotliwemu iakomi go zalecano. Vfam że ieśli co jeszcze winien to mi szczerze wyszl[e]. Posyłam przy tym y list do J[eg]o M[oś]ci xędza Archibiskupa Lwowskie[go] prosząc J[eg]o M[oś]ci aby te sto złotych pieniędzy które też nieboszczyk winien J[eg]o M[oś]ci iakoubogiemu Archipasterzowi odpuśćił y darował. Czego ieśli by J[eg]o M[ość] uczynić niechciał tedy będę sie starał aby go J[eg]o M[oś]ci zapłacił. Subsumui się V[aszej] M[oś]ci w li- stku matka a tak umiesz chcesz [p]osłużyć, zalecay y per præces bonas dobra ku kontentowaniu mieysca nas[ze]go, justa conclusia. Czym proszę abyś mi V[asza] M[ość] da Pan Bóg na przyszły seymik oznaymił. Krotki czas y słuzba- mi swoiemi oddaię sie pilnie w łaskę V[aszej] M[oś]ci iako dawne[go] swo[iego] przyjaciela. Z Warszawy 23 Novemb[ris] 1632 V[aszej] M[oś]ci zdawna zyczliwy przyiaciel y sługa, Jakub Maxymilian Fre- dro Stolnik Lwowski [Dopiskiem z epoki / sygnaturą po lewej u dołu:] F. 18. [S. 3, adres:] Memu łaskawemu Panu y Przyjacielowi Panu Wojciechowi Zimnickiemu Pisarzowi Radzieckiemu Lwowskiemu d[o] r[ąk] [Poniżej ślad pieczęci lakowej]