Лист Анджея Яблоновського до скарбника щодо сплати боргу скарбниковича

[С. 2] Вельможний Мосьпане Скарбнику, Мій Мосьпане і Серцем Коханий Брате! Давно прагнув я, всю цю зиму перебуваючи в Підгір'ї, того щастя побачитися з Вельможним Мосьпаном Добродієм, тим паче що не надто далеко тепер зволите мешкати в Новотанці, з набуттям якого маю честь поздоровити Вельможного Мосьпана та побажати всіляких при ньому успіхів і гараздів. А позаяк, напевне, разом із цим маєтком Вельможний Мосьпан Добродій і борги Йогомості Пана Скарбниковича переймаєте, прошу не мати мені за зле, що і я звертаюся до Вельможного Мосьпана щодо малесенького боргу, який уже понад 10 років маю в того ж таки Йогомості Пана Скарбниковича, а саме двадцять червінців. Узяв Йогомость від мене того часу через купівлю коня чубарого за 12 червінців, а під час виплати мені суми від святої пам'яті Їїмості Пані Скарбникової, тітки моєї дружини, у Сяноку позичив я йому на його прохання 8 червінців. Зважаючи на шляхетну вдачу Йогомості Пана Скарбниковича, мого Мосьпана, сподіваюся, він собі легко пригадає і визнає, що це так. Оскільки ж за життя святої пам'яті Їїмості Пані Скарбникової я не нагадував про цю дрібницю, аби Їїмость не дізналася і через це не відчула неприязні до сина, очікуючи, коли він сам спроможеться заплатити, то вдавав, ніби справи й немає; тепер же, коли Вельможний Мосьпан Добродій справи його впорядковуєте, прошу і мені цю невеличку суму повернути, а собі з Новотанця вирахувати. Про справедливе прошу, маю реверс, і чекаю на відповідь через Йогомостя Пана Стшемеського, якого попросив передати цей лист. А водночас, до давньої та незмінної ласки себе доручаючи, маю честь бути Вельможній Їїмості Добродійці найнижчу шану складаю, як і від моєї дружини обом Вельможним добродіям. Вельможного Мосьпана Добродія щиро зичливим братом і найнижчим слугою, А. Яблоновський, каштелян поланецький, власноруч. Братківці, дня 5 травня 1767 року.

[S. 2] Wielmozny M[os]ci Panie Skarbniku M[oi]m M[os]ci Panie y Sercem Kochany Bracie. Ządałem dawno bez te całą Zime w Podgurzu siedząc tego szczęsćia widzenia się z W[ielmożny]mM[os]cia Panem Dobrodzieiem, ile niezbyt daleko teraz mieszkaiącym w Nowotańcu, którey Possessyi mam honor winszować W[ielmożne]mu M[os]ci Panu y wszelkich przy niey pomyślnych Sukcessow. A że pewnie do tey Possessyi W[ielmożny] M[os]c Pan Dobrodz[iej] Długi Jmci Pana Skarbnikiewicza przeymuiesz, upraszam mi za złe nie mieć, że się y Ja do W[ielmożne]go M[os]c Pana referuie w maleńkim Dłużku, Któren więcey od 10. lat mam u tegoż Jmci Pana Skarbnikiewicza to iest Dwadzieścia Czer[wonych]: Złotych, wziął Jegomość odemnie natenczas targiem Konia tarantowatego we 12. Czer[wonych]:, a przy liczeniu mi Summy od Ś. P. Jeymći Pani Skarbnikowey Ciotki mey Żony w Sanoku pożyczyłem mu na Proźbę Jego 8. Czer[wonych]: Trzymam po godnym Charakterze Jmci Pana Skarbnikiewicza M[oi]m M[os]cia Pana, że se łatwo przypomni y przyzna że tak iest. Jako zaś za życia Ś. P. Jeymci Pani Skarbnikowey nieupominałem się tey bagatelli, aby się Jeymość niedowiedziała była, y ztąd złey woli na Syna nie była, czekaiąc aż sam Kiedykolwiek będzie in statu dyssymulowałem, teraz zaś gdy W[ielmożny] M[os]c Pan Dobrodziey Interessa Jego uspokaiasz, upraszam y mnie w tey małey Kwocie uspokoić, a sobie na Nowotańcu potrącić. Justa peto mam Kartę, proszę o rezolucyą przez Jmci Pana Strzemeskiego, któremu ten list do oddania uprosiłem. A przytym dawney y Stateczney łasce się polecaiąc wyznaię się być W[ielmożne]y Jeymci Dobrodzieyce nayniższą Submissyą prezentuie Jako y od moiey Żonki oboygu W[ielmożnym] M[os]c Państwu. W[ielmożne]go M[os]c Pana Dobrodzieia Szczerze Zyczliwym Bratem y Nayniższym Sługą A. Jabłonowski Ka[sztelan]: Poł[aniecki] m[anu] p[ro]p[ri]a Bratkowce d. 5. Maj 1767. J. b.