Лист Павла Джевецького до воєводи Яна Яблоновського зі скаргою на міщан Свеця

[S. 2] Ясновельможний Милостивий Пане Воєводо, Мій Вельмимилостивий Пане і Добродію! Найнижчу й покірну подяку моєму Милостивому Пану і Добродію складаю за те, що з панської своєї ласки Ви не зволили відмовити й поспішили на допомогу мені, нещасному, надіславши комісію, а особливо заклик до миру й злагоди в листі Вашої Милості Пана і Добродія найпокірніше цілую. І ніщо б мене більше в цій моїй справі так, як цей самий мир і злагода, не втішило, якби це могло статися без кривди, із відшкодуванням моїх збитків і кривд. Проте супротивна сторона, тобто пан Домасальський, пан Шиприський, пан Ейхлер, за допомогою та підступною порадою пана Елерта, так на мене затялися й мало не змовилися, щоб мене вщент знищити. Наостанок уже й писарство, останній засіб мого прожитку, без причини, без суду (хоча я настільки осілий, як вони самі не є, бо маю три садиби й п’ять володінь у місті) насильно та свавільно в мене відібрали, а когось іншого на цей мій присяжний уряд, до того ж напевне нездатного, незаконно ввели. Через це розпорошення актів колись виникне велике розчарування [S. 3] і всьому місту клопіт, адже вони, не тямлячи в цьому, без протоколу, лише на клаптиках і папірцях, щоразу хтось інший із них, приймають правочини різної ваги від усіляких Їхніх Милостей. Писав щодо цього до них Ясновельможний Пан Каштелян Ельблонзький від імені самого Вашої Милості Пана за мене кілька разів, де й комісією їм погрожував (яка тут і тепер через слабке здоров’я Його Милості Ксьондза Опата Жарновецького не може відбутися), і Його Милость Пан Орендар іменем та авторитетом також самого Вашої Милості Пана досить суворо за мене наполягав — усе це не допомогло. Ба більше, вони з цієї ж комісії глузують, нібито вона не має сили, стверджуючи, що треба їх позивати перед двором Його Королівської Милості [...] і там домагатися комісії. І ось така причина, що в нас у місті лише двоє купців іншого віросповідання добре почуваються, бо щойно бідніший католик заходиться добувати собі шматок хліба, пан Домасальський не бажає терпіти рівного, а тим більше вищого за себе — як розумом, так і статками — і одразу кожного нищить у зародку, а через це містечко бідніє на людей. Якби я, злиденний, не мав надії на Господа Бога та на авторитет самого Вашої Милості Пана, що діждуся святої справедливості, мусив би з міста вибратися, як це іншим довелося вчинити. Але я не сумніваюся, що Ваша Милість Пан і Добродій зволите тримати мене під своєю панською протекцією як того, хто є Ясновельможного Мого Вашої Милості Пана і Добродія найнижчим слугою, Павло Джевецький, власною рукою. У Свеці, дня 30 січня 1699. [S. 4] Шляхетні й преславні мужі, поважні мужі, шляхетні й преславні мужі всьому магістрату та свецькому поспільству віддати, вручити. [S. 5, adres:] Ясновельможному Моєму Вельмимилостивому Пану і Добродію, Його Милості Пану Яну Яблоновському, Воєводі й Генералу Земель Руських, Свецькому тощо, тощо Старості, Моєму Милостивому Пану, у Львові, належить. Шляхетним і преславним мужам, усьому магістрату міста Свеця та свецькому поспільству. [S. 6] визнано, що перед визначеним [...] отримав є [...] із цих учинків жаданої справедливої [...], адже насильства жодного чинити собі не повинен [...] перед судовим рішенням. .81

[S. 2] Jasnie Wielmozny M[iło]s[ci]wy Panie Woiewodo Moy Wielce Miłosciwy Panie y Dobrodzieiu Naynizsze y pokorne Memu Miłosciwemu Panu y Dobrodzieiowi zasyłam dzięki ze z Panskiey łaskawosci swoiey succurrere mi- sero mihi non es dedignatus w przesłaniu C[om]mifsyey, a osobli- wie w Liscie WMM[iłości] Pana y Dobrodzieia zalecenie pokoiu y zgo- dy humillime deosculor y nicby mię więcey w tey sprawie moiey iako tasz sama zgoda y pokoy nie kontentowało, gdyby mi się citra iniuriam cum recompensatione szkod y krzywd moich stac mogła, ale ze strona przeciwna to iest P. Domasalski, P. Szypryski, P. Eychler cum adminiculis et subdola informatione P. Elerta tak się na mnie zawzięli y prawie sprzysięgli zeby mię cale wni- wecz obrocic: na ostatek mi iusz y pisarstwo ostatni pożywienia mego sposob bez przyczyny bez sądu (maiąc mię tak iako sami nie są osiadłego, bo mam trzy Domostwa a pięc posiadłow w Mie- scie) violenter absolute odebrali, y kogo innego na tenze moy po- przysiężony urząd a podobno inhabilem indebite intruserunt przez ktorą Actorum distractią będzie kiedykolwiek wielki zawód [S. 3] y całemu Miastu kłopot, gdysz oni nie znaiąc się na tym bez Protokułu na swistkach tylko y kartkach y co raz to inszy z nich, maom mo- menti transactie roznych Ich M[oś]ciów przyimuią, pisał ea in re do nich J[asnie] W[ielmożny] M[iłość] P. Kasztelan Elblinski Imieniem samego WMM Pana za mną polil- ka razy, gdzie y Commissya im groził (ktora hic et nunc dla słabego J[ego] M[oś]ci Księdza Opata Żarnowieckiego zdrowia doysc nie moze) y J[ego] M[iść] P. Dzierżawca Imieniem y Powagą samego takze WMM Pana dosyc ostro za mną instabat to wszystko nie pomogło, nawet się y z teyże Commissyi, iako nie ma bydz wazna iako ich trzeba za Dworem Krola J[ego] M[oś]ci veté pozywac y tam Commi- sye wyiednywac, urągaią. I tai iest racya ze sam u nas w Miescie tylko dwoch kupcow alienae p[ro]fesionis ktorzy się dobrze maią, bo ile się ubozszy Katolik pocznie brac do staweczki chleba P. Domasalski nie chce mieć pa- rem multo minus superiorem tak w rozumi[e] iako y w substancyey, zaraz każdego in herba supprimit, y przez to Miasteczko w ludzi ubozeie. Gdybym w tym nędzny w P. Bogu a w Powadze samego WMM Pana ze się S. Sprawiedliwosci doczekam nie miał nadzieie musiałbym się z Miasta wy- prowadzic iako drudzy musieli; Lecz nie wątpię ze mię WMM Pan y Dobrodziéy w Panski Protectiey swoiey trzymać będziesz raczył iako tego ktory iestem Jasnie Wielmoznego Mego W M Pana y Dobrodzieia nayniszszym sługą Paweł Drzewiecki m[anu] p[ro]p[ria] w Swieciu d[nia] 30. January 1699. [S. 4] [Próby pióra i zapiski łacińskie na odwrocie:] Nobiles celeberrimi viri Spectabiles Viri Nobiles ac celeberrimi Viri totiq[ue] Magistratui et Communitati Svecensi redd. praesent. [S. 5, adres:] Jasnie Wielmoznemu Memu Wiel- ce M[iłoś]ciwemu Panu y Dobrodzieio- wi J[ego] M[iłoś]ci Panu Janowi Jabłono- wskiemu Woiewodzie y Generało- wi Ziem Ruskich Swieckiemu etc. etc. Staroscie Memu M[iłoś]c[i] Panu w Lwowie należy [Nota obok:] Nobilibus ac Celeberrimis Viris totiq[ue] Magistratui Civitatis Svecensis et Communitati Svecensi [S. 6, strona z pieczęcią i notatkami urzędowymi:] uznan[o] że przed oznaczonym et rat[...] velus otrzymał iest [...] [...] z tych p[o]stępk[ów] żądaney Condigna [...] gdyż in violentia, żadney czynic sobie nie powinien non supe[rior] ante iudicand[um] .81