Лист Казимира Марковського до Франциска Хвалковського про лікування коня та гроші

[С. 2] Варшава, 27 квітня 1702 р. Вельмишановний пане Хвалковський! Повідомляю Вашу Милість про коня, що він усе ще в коновала. На ту праву ногу ще кульгає, але вже не так сильно, як раніше — одужує. Турбує мене тільки те, що Його Милість Король від'їжджає, а коновал мусить їхати слідом за двором, тож не знаю, що б я далі робив із конем. Щоправда, є тут коновал у французького посла, теж добрий — довелося б знову з ним домовлятися щодо цього коня. Той, щоправда, так запевняє: якщо я не поїду, то приведу цього коня до такого стану, в якому він прибув. Гроші я отримав лише з минулою поштою від пана Вінклера — дванадцять битих талерів. Тепер до мене надійшли листи від Вашої Милості, відколи Ваша Милість належним чином відправили їх поштою, бо раніше Ваша Милість тільки по дворах писали, через що вони до мене не доходили. Прошу отож Вашу Милість і Добродія, аби Ваша Милість зволили заступитися перед моїм Паном, щоб він з ласки своєї прислав мені більше грошей, бо я тут дуже заборгував на руки: відразу цирульнику чотири биті талери, а про харчування що й казати, коли я п'ять тижнів лежав не підводячись і ще й не одужав [С. 3] до цього часу, але все ж уже приходжу до себе. Напевно, ми обидва разом із конем одужаємо. Буде також сьогодні в нас пан генерал, тож і рідний брат Вашої Милості — гадаю — буде, чому я вельми радий, бо поговорю з ним і опишу Вашій Милості кожну справу. За коня нехай Ваша Милість не турбується — з Божою надією все буде добре, хоча пан Добросоловський бачив коня і сказав, що цей кінь ніколи не буде здоровим; однак дай, Господи, щоб він помилився. Більше не маю що повідомити Вашій Милості, крім того, що я є зичливий слуга Вашої Милості, в якому Ваша Милість не розчаруєтеся. Пана свого і Добродія в ніжки цілую, за надіслання двох битих талерів красно дякую Добродієві, а про більше прошу, бо цього замало, а я дуже винен. Зичливий слуга Пана мого і Добродія, Казимир Марковський. [С. 4, адреса:] [Вельмивельмож]ному Ласкавому Панові Його Милості Панові Франциску Хвалковському, підскарбію Ясновельможного Його Милості Пана Воєводи, Генерала Земель Руських, віддати належить у Львові. [Дописка біля печатки:] Ласкавий пане Зіверте, покірно прошу Вашу Милість доставити цей лист до Його Милості Пана Хвалковського, бо це лист вельми терміновий. Зіверт

[S. 2] Varszawia 27 April. 1702. M[oś]ci Panie Chwałkowski Oznaymuię W[aszeci] Panu o Koniu ze iescze u Konowała iest, na tę nogę iescze chromie prawą, ale iuż nie tak bardo iak przedtym, przychodzi do siebie, tylko mię to nie cieszy że Krol J[ego] M[oś]ć odiezdza, bo y Konował za dworem musi, więc niewiém cobym z koniém daley robił; iest tu prawda Konował u posła Francuskiego, ktory także dobry iest, tobym znowu musiał znim traktowac koło tego Konia, ten się prawda tak assekuruie, iezelibym nie odiechał to konia tego tak wystawię, iakom przyiechał; piniądzem odebrał dopiero przeszłey poczty od Pana Winklera dwanascie talerow bitych, teraz mię od W[aszeci] Pana listy doszły, kiedy ich W[aszeć] na pocztę dobrze ordynował, a przed tym tylko W[Pan] po dworach pisał, za czym mię nie dochodziły; Proszę tędy W[aszeci] Pana y Dobrodzieia, abys się W[Pan] chciał przyczynic do Pana mego, aby mi więcey piniędzy złaski swoey przysłał, bom ia się tu podłużył duzo na rękę, saraż Cyrulikowi cztery talery bite, a wikt co mowic, kiedym leżał niedziel pięc niewstaiący, y iesczem się nie wygoił [S. 3] do tego czasu, ale iuż przecię przychodzę do siebie, podobno się oba razem z koniem wyleczemy, będzie też tu Pan Generał dzis u nas, to y Rodzony W[aszeci] Pana tak rozumiem będzie, co mię bardo cieszy, bo się znim rozmowię, y opiszę W[aszeci] Panu każdą rzecz, o konia się W[Pan] nie turbuy, przy nadziei Boskiey będzie dobrze, lubo Pan Dobrosolowski widział Konia, a powiedział, że ten Koń nigdy nie będzie zdraw, ale day Panie Boże, aby się zawiod, więcey niemam co oznaymic W[aszeci] Panu tylko to izem iest Zyczliwy sługa W[aszeci] Panu na ktorym się W[aszeć] Pan nie zawiedziesz Pana swego y Dobrodzieia za nożki sciskam, za przysłanie dwoch talerow bitych, dziękuię Dobrodzieiowi, a o więcey proszę, bo to mało a ia siła winien. Zyczliwy sługa Pana mego y Dobrodzieia Kazmierz Markowski. [S. 4, adres:] [Jenie Wielmoż]nemu wielce M[oś]ci Panu J[ego] M[oś]ci Panu Chwałkowskiemu Franciszkowi Podskarbiemu J[aśnie] W[ielmożne]go J[ego] M[oś]ci Pana W[ojewod]y Generała Ziem Ruskich oddać należy we Lwowie [Dopisek obok pieczęci:] M[oś]ci Panie Zywert unizenie proszę W[aszeci] Pana za tym listem do J[ego] M[oś]ci Pana Chwałkowskiego, bo to list pilny bardo. Zywert