Скарга Станіслава Нущинського до львівського магістрату на пограбування вівса євреями

[С. 2] Шляхетні та Високоповажні Панове, Панове і Патрони Вельми Шановні. Оскільки слабкість здоров'я не дозволяє мені особисто скласти шану Вашим Милостям, моїм Милостивим Панам, чиню цю честь листом, причому справа підтримки скарги дає мені до того привід. Звична це річ зухвалого єврейства, що з різних своїх нападів дають приводи до чвар. У вівторок тиждень тому євреї з юрисдикції Ясновельможної Княгині Її Милості Коронної Хорунжої, вигадавши собі якісь претензії до Її Милості Пані [...] дружини моєї, протягом близько семи років мене не чіпали і також згідно з правом до жодного суду мене не позивали, знаючи чудово, що кожен праву підлягає. Мабуть, це їх стримало, що добре знають про моє зречення від майна дружини, тому шляхом грабунку за асисти палацових зі мною вчинили, коли спершу перед святами пограбували мене на ринку на десять півмірків вівса з мішками, у вівторок же забрали в мене двоє саней вівса, чотирнадцять півмірків, також з ринку, з чотирма конями і з усім, через що маю цієї шкоди від зухвалого єврейства на золотих [С. 3] п'ятсот. Не маючи змоги знести цієї зухвалості, вдаюся до Ваших Милостей, моїх Милостивих Панів, по допомогу, яка всюди кожному, хто звертається при справедливості, дана бути повинна, і прошу покірно, як видасться Вашим Милостям, моїм Милостивим Панам: чи то спершу від імені публічного забажаєте виставити реквізицію до Його Милості Пана Бурграфа Палацу, чи то через внесення урочистого маніфесту про насильство, а потім – оскільки ці євреї ведуть торгівлю з міщанами – через арешт їхніх боргів відповідно до пропорції забраних речей, до якого то арешту просив би про приділення коронного возного, бо після цього арешту мусили б діяти шляхом права і позивати мене до якогось суду, питаючи, яким правом нас арештовуєш; чи то через написання листа також від імені публічного – оскільки не одному ці насильства чиняться – до Ясновельможного Князя Його Милості Воєводи Новогрудського. Про яку то допомогу Ваших Милостей, моїх Милостивих Панів, вдруге благаючи, не сумніваюся, що мені її у справедливості не відмовите, за що почуватимуся зобов'язаним віддячитися Вашим Милостям, моїм Милостивим Панам, а тепер [С. 4] залишаючись, пишуся бути назавжди Ваших Милостей, моїх Милостивих Панів, правдивим і смиренним слугою, Станіслав Нущинський власною рукою. Дано дня 16 лютого 1756 року. [С. 5] [Канцелярська/архівна примітка внизу сторінки:] № 20.

[S. 2] Nobiles et Spectabiles Domini D[omi]ni et Patroni Observandi. Ze mi słabość zdrowia Osobiście W[aszych] M[ościów] M[oich] M[iłościwych] Panów adorowa- nia niedopuszcza, ale listownie tenże honor i[m]m wyświadczaiąc, przy Ktorym y interes promowowania w uskarżeniu się daie mi pochop, Jest to rzecz za Zwykła zuchwałego Zydostwa ze z rożnych napaści swych do kłotni podaią motiva. Dnia Wtorkowego tydzień temu Zydzi z jurysdykcyi J[aśnie] O[świeconey] Kxiężny Jeym[oś]ci Chorążyny Koronney uformowawszy sobie iakieś pretensye do J[ey]m[o]ść P[ani] [Idziney?] Zony moiey, przez lat circiter siedm nie infestowali mnie, ani też według prawa do żadnego Sądu nie zapozwali mie, wiedząc doskonale ze każdy pod prawem zostaie, znać ich to zastraszyło, że dobrze o abrenuncyacyi a substantia uxoriali moiey wiedzą dla tego via spolij przy asystencyi Pałacowey ze mną poszli, kiedy naprzód przed swięty zagrabili mi z targu Owsa pułmiarkow dziesięć z worami, dnia zaś Wtorko- wego wzieli mi dwoie sani Owsa, pułmiarkow czterna- ście, także z targu z końmi czterema y ze wszystkim, gdzie mam tey grabieży przez zuchwałe Zydostwo na Złotych [S. 3] Złotych Pieset. Zczym niemogąc znieść tey zuchwałości recurro do W[aszych] M[ościów] M[oich] M[iłościwych] Panów pro assistentia, wsządzie każ- demu recurrenti przy słuszności dana być powinna, y supplikuie iak visum będzie WMWMMPP.: czyli to wprzod nomine publico uczynić zechcecie requizycyą do Jm[oś]ć Pana Burgrabiego Pałacu, czyli też przez zaniesienie Manifes- tu Solennego de violentia, a potym, iako ci Zydzi maią commercium swoie cum Civibus, tych kredyta przyaresztowaniem, ductâ proportione Zabranych rzeczy, do ktorego to aresztu supplikowałbym addi Ministeria- lem Regni, bo potym areszcie musieliby exequere via Juris y zapozwać mie do ktorego Sądu, pytając Quo jure nas aresztuiesz; czyli przez pisanie listu także nomine pu- blico, poniewaz nie iednemu te gwałty się dzieią, do J[aśnie] O[świeconego] X[ię]cia Jm[oś]ci Wojewody Nowogrodzkiego, o ktorą asystencyą W[aszych] M[ościów] M[oich] M[iłościwych] Panow iterato upraszając, nie wątpie że mi iey przy sprawiedliwosci non denegabitis, za ktorą Ja zabiorę oblig, do Zasłużenia W[aszym] M[ościom] M[oim] M[iłościwym] Panom, a teraz [S. 4] zostaiąc, piszę się bydź na zawsze W[aszych] M[ościów] M[oich] M[iłościwych] Panów prawdziwym y uniżonym sługą Stanisław Nuszczynski m[anu] p[ro]p[ri]a Dtt d. 16 Febr[uarii] 1756. [S. 5] [Adnotacja kancelaryjna/archiwalna u dołu strony:] No 20mo