Нагадування Войцеха Портенса писарю Войцеху Зімницькому про сплату за вино

[С. 2] + Вельможний пане писарю львівський. Божої ласки й святого благословення на цей новий рік ґречно Вашій Милості, моєму панові, зичу і т. д. Ось уже рік минає, як я на підставі листа Вашої Милості відправив Вашій Милості п'ять бочок вина, за які до цього часу не маю від Вашої Милості плати. Писав кількаразово, та жодної відповіді не отримав; тому тепер прошу про рішення, чи зволить Ваша Милість за них розрахуватися, чи Ваша Милість змусить мене шукати правосуддя через суд, чого б мені вельми не хотілося. Утім маю надію, що і для мене справедливість має бути непорушною, а це з тої причини, що я не висилав би цих вин, якби не лист Вашої Милості, котрий я зберігаю і який мені й надалі послужить. За купецьким звичаєм, щойно ці вина рушили в дорогу, ніщо вже не могло спричинити того, щоб вони відтоді не належали цілковито Вашій Милості, а не мені; лише це чекання на гроші тривало впродовж львівської дороги, а небезпека з боку тих людей стосується не мене, а Вашої Милості, бо в моєму підвалі вина не зазнали б жодної небезпеки. Відтак нехай буде розсуджено, чиєю це буде шкодою і хто має клопотатися про них. Проте я прошу, аби Ваша Милість повівся зі мною гідно, сплатив мені згідно зі своїм листом, а про відшкодування шкоди клопотався спільно зі своїми сусідами, до розшуку якої та до покриття витрат згідно зі справедливістю я не відмовляюся долучитися. Дуже прошу про відповідь. І при цьому цілковито вручаю себе [Вашій прихильності], у Кросні 17 січня 1686 року. Вашої Милості, мого пана, щирий приятель і покірний слуга Войцех Портенс [С. 3] [Адреса:] + Моєму вельми ласкавому панові та приятелеві, його милості панові Войцеху Зімницькому, писареві львівському радецькому, терміново передати.

[S. 2] + M[oś]ciy Panie Pisarzu Lwowski. Łaski Bożej y błogosławieństwa świętego na ten nowy rok życzę od W[aszej] M[oś]ci P[anu] uprzejmie. etc. Jusz to rok dochodzi, iakom ia na pisanie wm[oś]ci posłałem wm[oś]ci wina beczek pięć, za które dotego czasu nie mam od wm[oś]ci zapłaty. Pisałem kilka kroć, a iednej nie otrzymałem responsie, teraz tedy proszę o resolutią czy wm: zechcesz oni satisfactią uczy- nić, czy sie też wm: kazał prawem patrzyć, czegobym sobie nie życzył. Wszakże mam nadzieię, że y mnie sprawiedliwość święta bydź musi, a to stei racyi, żebym ia był tych win nie po- syłał gdyby nie wm: pisanie, które ia chowam y stoi mi daley: regratt kupiecki, żadnym iak prędko te wina ruszono spra- wnic nie mogi, od tego czasu nie moie bety, ale wm: integre tylko owne czekanie pieniędzy przez czas drogi Lwowskiej należało, i niebespieczeństwo także do stych ludzi nie mnie ale wm: należy; gdybyście wina w piwnicy moiej żadnego niebespieczeństwa nie ponosieły. Za czym rozsądek nastąpi cyja to będzie szkoda, y kto sie o nie starać ma. Jednak ia proszę abyś sie wm: zemną obszedł dobrze, mnie wedle listu swego zapłacił a o szkodę wespoł z sąsiadami swymi dymił, na ktorej szkody dochodzenie do kosztu wedle słuszności nie będę od tego abym sie nie miał przyłożyć. Proszę puntore o respons. A przytym sie cale od zalecam, w Krośnie 17. Januarij 1686. W[aszej] M[oś]ci M[ego] P[ana] cale życzliwy prz[yjaciel] y sługi gotowy Woyciech Portens [parafa] [Dopiskiem ołówkiem u dołu po lewej:] T. 36 [S. 3, adres:] + M[oie]m[u] Wielce Łaskawemu Panu y przyjacielowi J[ego] M[oś]ci Panu Woyciechowi Zimnickiemu Pisa- rzowi Lwowskiemu Radzieckiemu d[e]d[i]t[ur] pilnie oddać należy.