Лист Антонія Свідзінського до магістрату Львова щодо виплати належних коштів

[С. 2] Шляхетний вельможний пане президенте разом із усім магістратом міста Його Королівської Мості Львова, мої вельмишановні панове і друзі. Знаючи про звичну Вашої Милості панів великодушність і вроджене сумління, про те, що ви маєте звичай не відмовляти тим, хто просить про слушні речі, а навпаки, вчасно віддавати кожному належне, тому і я звертаюся до Вашої Милості панів із моєю вимогою, щоби в моїй відомій Їм претензії я міг отримати негайне задоволення. А оскільки мене звідси віддаляє термінова дорога на сейм до Варшави, через що сам не зможу забрати цей належний платіж, про який прошу, я вблагав його милість пана Фальковського, мого ласкавого пана, щоби він замість мене прийняв його собі. Хоч би скільки прихильності Вашої Милості панів я зазнав у цій справі, запевняю у своїй послузі не лише в Їхніх інтересах на цьому сеймі, а й у готовності повсякчас і за кожної нагоди. Якщо ж, навпаки, мені доведеться наразитися на спротив, якого я не сподіваюся, то будь-де я буду змушений віддячити за цей жарт і брак зичливості з Їхнього боку. Висловивши це, підписуюся з належною повагою. Ваших Милостей вельмишановних панів зичливим другом і вірним слугою Антоній Свідзінський [власноруч] У Львові, дня 16 вересня [С. 87?] 1722. [С. 3, адреса:] Шляхетному його милості пану президентові разом із усім магістратом міста Його Королівської Мості Львова, моїм вельмишановним панам і друзям віддати. [нижче збереглася сургучна печатка]

[S. 2] Szlachetny M[o]ci Panie Prezydencie z całym Magistratem Miasta = = J[ego] K[rólewskiej] M[oś]ci Lwowa, Moi Wielce M[o]ci Panowie y Przyiaciele. Wiedząc adsvetam W[an]m[cio]m Panow generositatem et innatam Con= scientiam, zeście zwykli justa petentibus non denegare, iowszem punktualnie reddere unicuique quod suum est, więc y ia recurro do W[an]m[cio]m Panow cum meo postulato, żebym w moiey pretensyi wiadomey Im, non dilatam mogł otrzymać satisfactionem. A ze mnie ztąd pilna droga na Seym do Warszawy oddala, dla czego sam nie będę mogł repetere tey o ktorą proszę nalezytosci, więc uprosi= łem Jmci Pana Falkowskiego MM Pana, ażeby na mo= im mieyscu onę do siebie odebrał. Cokolwiek tedy uznam hoc in passu facilitatis W[an]m[cio]m Panow, upewniam o mo= iey nie tylko na tym Seymie w interessach Jch przysłudze ale w kardym [=każdym] czasie y okkazyi promptitudine. Sinsecus miałbym uznać renitentiam, ktorey sie nie spodziewam, tobym quovis loco musiał retaliare ten zart y nieaffekt Jch. Co wyraziwszy, piszę sie cum debito venerationis cultu. W[aszych] M[ości] W[ielce] M[os]ciwych Panow Życzliwym Przyjacielem y Sługą prawdziwym Antoni Swidzinski [m.p.] we Lwowie. d. 16. 7br[i]s. [S. 87?] 1722. [S. 3, adres:] Szlachetnemu JEmci Panu Prezydentowi z całym Magistratem Miasta JE[go] K[rólewskiej] M[oś]ci Lwowa, Moim Wielce M[ościwy]m Panom y Przyiacielom nalezy [poniżej zachowana pieczęć lakowa]