Каталог джерел

Радні підтримують готовність надати королю сто тисяч злотих у зв'язку з контрактом щодо оренди львівського акцизу та руських мит. Пояснюють, що від'їзд вавховського абата та дії ворога затримали переговори. Просять адміністратора скарбу, щоб із цієї суми було виділено провіант для гарнізону Львова, оскільки його відсутність загрожує безпеці міста.

З огляду на ворога, що наближається до міста, радці Львова просять грабовецького старосту Марека Матчинського про підтримку перед великим коронним гетьманом. Вони прагнуть прибуття солдатів із підготовленими засобами на їх утримання, доброго коменданта та допомоги в закупівлі амуніції та харчів, зокрема з міського податку на пиво та горілку. Також просять про листи до земських урядовців, щоб вони негайно видали податки на нагальні потреби міста.

Радці Львова просять гетьмана про захист міських сіл Зубра та Сихів, а також про звільнення їхніх підданих від примусового перевезення дубів. Вони стверджують, що села вже винищені військом, а решта мешканців може піти. Пропонують використовувати артилерійських фурманів, які мають коней та вози.

Радці Перемишля декларують призупинення міських, приватних та цехових справ проти львів'ян до спливу трьох тижнів від початку майбутнього сейму. Метою є сприяння мировій угоді; Львів мав надати аналогічне зобов'язання.

Магістрат Перемишля звинувачує владу Львова у прийнятті на службу їхнього міського майстра (ката) без testimonium. За словами відправників, він пішов без повідомлення уряду, залишивши дружину та дітей. Вимагають відмовити у працевлаштуванні та відіслати його тією ж підводою з тим самим візником, оскільки мають кількох в'язнів. Лист не описує їхніх справ чи вироків.

Бурмістри та рада Свеце скаржаться на майже щоденні марші солдатів та оголошене прибуття драгунів у кількості 90 коней, що йдуть з Угорщини на зимове утримання за наказом іновроцлавського воєводи. Посилаються на звістку орендаря та попереднє надання, час якого залишається нерозбірливим. Просять Яна Яблоновського про допомогу перед загрозою руїни міста та нестатків мешканців.

Свеце поновлює скаргу на солдатів і подає втрати міста на п'ятсот злотих, а президента на 58 злотих 20 грошів у забраних речах. Просить Яна Яблоновського посприяти розгляду та відрахуванню втрат при оплаті війську на генеральній львівській комісії. Окремо просить про квитанцію, що дозволяє отримати деревину з пущі Свецького староства на міст, якому загрожує руйнування через кригу після важкої зими; орендар не приймає попередніх квитанцій.

Влада Свеце просить свого старосту про захист від військової екзекуції зобов'язань, що залежить також від рішення орендаря. Запевняють, що раніше користувалися його захистом, перепрошують за невизначену провину і відправляють представників, які мають пояснити витрати, труднощі та шкоди, пов'язані з греблями, головами та берегами Вісли.

Бурмістр і радці Ярослава просять раду Львова оголосити купцям, що майбутній ярославський ярмарок відбудеться у звичайний час. Посилаються на волю та авторитет маршалка і гетьмана великого коронного та своєї добродійки, і заохочують до приїзду з товарами без побоювань щодо ворожих дій. Це запевнення та запрошення відправників, а не підтвердження перебігу ярмарку.

Альберті запевняє у старанності у виконанні доручень адресата. Пише про лівреї пана з непевно прочитаним прізвищем, має намір підтримати справу та отримати необхідний лист. Передає шану воєводині.

Автор інформує, що втрутився згідно з дорученням хорунжого у справі магерівського орендаря та його тестя. Йдеться про задоволення вимоги, зобов'язання, вписані до книг у Ярославі, та квитанцію про отримання грошей, підписану королевою. У другій частині передає новини про шведське, московське військо та виїзд короля на Литву; це епістолярні повідомлення.

Анікіні ставить під сумнів штрафи, накладені Лорендовичем на Шмуклера та іншого обвинуваченого у справі нібито вагітності доньки першого від кузена. Стверджує, що розповідь вагітної вказує на іншого чоловіка, і просить воєводу пом'якшити провадження. Пояснює, що стримав зацікавлених від негайного звернення до адресата.

Арман конфіденційно повідомляє про угоду королеви з сином Якубом після 10–12 днів переговорів. Королева мала обмежитися довічним утриманням з маєтків покійного чоловіка; рухоме майно, коштовності та готівка мали бути поділені порівну між братами. Вказує посередників та терміни сеймиків 27 липня і конвокації 29 серпня, що вказує на 1696 рік.

Ксьондз хворіє вже тиждень. Повідомляє про покращення, але залишається у Львові до відновлення сил та покращення стану доріг. Шкодує, що не послухав добродія; обіцяє вдячність та молитву.

Автор звітує про розмову з молодшим Лев'єром щодо забезпечення векселя та п'яти ріксдалерів. Купець вимагає гарантій і не хоче відступати від домовленості через дрібну суму.

Автор обговорює мінливий курс обміну та переказ грошей до Парижа на рахунок кравця. Повідомляє про повернення короля, можливий мир зі Швецією та царем, а також політику Англії та Голландії щодо Іспанії.

Де Балюз дякує воєводині за пам'ять, висловлену в листі її чоловіка. Передає щирі вітання від хворої маркізи де Бетюн.

Автор ще не вірить чуткам про евакуацію Кам'янця. Повідомляє про смерть короля Данії та французького канцлера, описує невизначеність щодо їхніх наступників та передає вітання від маркізи де Бетюн.

Де Балюз заспокоює адресата щодо чуток про пропозиції у Франції. Узгоджує сплату паризьких боргів та вітає воєводину з одужанням і народженням доньки. Звітує про виведення голландських військ з іспанських фортець та спростовує чутки про зміну губернаторів.

Автор відповідає на прихильний лист воєводи, дякує за звістку про здоров'я великого гетьмана, згадує про початок мирних переговорів у Делфті та неспокій перед польською елекцією.

Автор нарікає на відсутність новин, передає чутки про призначення на кардинальські посади та інформацію про смерть палатина Русі. Наприкінці описує розваги останніх днів карнавалу.

Автор пише про прикрість, викликану листом адресата, і надію на особисте пояснення. Передає лист маркізи де Бетюн та два непідтверджені повідомлення: про перехоплення іспанських галеонів та плани баварського електора щодо польської корони.

Де Балюз пояснює перерви в листуванні подорожжю до Гданська. Надсилає затримані листи до королеви, канцлерки та Арно до Варшави через посередника. Повідомляє про непідтверджене призначення Утрехта місцем мирного конгресу.

Автор відзначає оголошений кінець конфедерації, але побоюється подальших наслідків. Передає чутки про іспанський корабель зі скарбом, рух бранденбурзького електора до Кенігсберга та виїзд французьких повноважних представників на переговори.

Де Балюз згадує отриманий лист із Пруссії та скарги пана де Ламберті на адресата. Відкидає звинувачення, зазначаючи, що не знає осіб та дому адресата, а пояснення відкладе до з'ясування справи.

Де Балюз просить підтвердити отримання важливого пакунка, надісланого перед від'їздом із Варшави. Попри військову підготовку, бажає миру та доброго короля Польщі; у приписці згадується неспокій у Гданську та накопичення військ.

Автор відзначає затримку пошти зі Львова і порівнює звістку з Відня про згортання французького табору з мовчанням у листах власної армії. Передбачає можливу велику війну, бажаючи миру Європі та Польщі.

Де Балюз описує фінансові труднощі маркізи де Бетюн та непевні відомості про подорож її синів. Повідомляє про можливе визнання короля Іспанії Нідерландами, повернення короля до Варшави та очікування результатів переговорів із царем та Швецією.

Де Балюз пише про скорботу адресата після смерті короля та необхідність втішити королеву. Оцінює суперечливі чутки про мир із Савойєю, передає повідомлення про відмову імперської підтримки та нібито концентрацію 60 тисяч шведів в Інфлянтах. Згідно з листом, мешканці Пруссії Княжої вивозять майно до Гданська.

Де Балюз пояснює тритижневе мовчання ювілейною подорожжю до Ловича. Обговорює листи, що закликають шляхту усунути послів Франції та Бранденбургу. Описує труднощі зимових квартир в Італії, політику Венеції та повідомлення про пересування військ.

Повідомлення описує ескадру де Пуанті, облогове спорядження та три тисячі солдатів. Розрізняє анонсовану американську мету та чутки про Ірландію і Шотландію; також згадує підготовку ескадри Шато-Рено.

Непідписаний автор передає новини де Балюза про папську інвеституру короля Іспанії, французькі операції в Італії та нейтралітет німецьких держав. Оцінює труднощі голландців та повідомляє, із застереженням про необхідність підтвердження, про португальську угоду.

Автор передає новини про французькі, іспанські та імперські операції в Італії, поранення Катіна, постачання армії та підкріплення. Описує дії в Каталонії та позицію Венеції; частину даних чітко трактує як чутки.

Де Балюз пояснює тижневу перерву в листуванні. Повідомляє про прибуття паспортів від союзників та запланований виїзд французьких уповноважених на мирні переговори; висловлює занепокоєння через хворобу великого гетьмана.

Де Балюз інформує про виїзд трьох королевичів та королеви до Жовкви. У закордонних новинах розрізняє повідомлення про дії Барта від непідтверджених чуток про спробу замаху на принца Оранського та укладення миру з Савойєю.

Де Балюз надсилає французькі новини, а з Варшави повідомляє про нібито перехоплення листів вітебського воєводи та сутичку загонів великого гетьмана литовського з конфедератами. Визнає, що суперечливі звіти не дозволяють йому оцінити правду.

Автор радіє отриманню пакунка та анонсує відправку кореспонденції маркізі та єзуїтам. Передає повідомлення про послів у Відні, союз Португалії з Іспанією та небажання англійського парламенту проводити нові набори.

Де Балюз відкидає закид у недбалості щодо листування та обіцяє доставити листа королевичу Олександру. Зіставляє відмінні новини з Риму, Турину та Генуї про нейтралітет Італії та зняття облоги Валенци.

Приписка інформує про захоплені судна флоту Більбао, подальший рух кораблів біля іспанського узбережжя та наказ підготувати одиниці в Дюнкерку.

Автор радить адресату у справах подорожі, грошей, карети, служби та подарунків. Рекомендує здобути прихильність французького двору через повагу до монарха та уникнення критики кандидата на колишніх виборах. Підкреслює допомогу маркізи де Бетюн.

Новини описують озброєння Франції, очікування рішення англійського парламенту та вхід французьких батальйонів до фортець іспанських Нідерландів. Повідомляють про прибуття до Кадіса багатого флоту з Мексики.

Автор пояснює мовчання подорожжю до Ловича та відсутністю листів маркізи де Бетюн. Бажає воєводині здоров'я у 1702 році, анонсує її очікуваний приїзд та згадує самотню маршальшу литовську.

Автор критично ставиться до суперечливих повідомлень про флот та переговори, пояснює затримки пошти та захищає спосіб, у який передавав інформацію щодо баварського електора та польських виборів.

Де Балюз вважає присутність воєводи та воєводини втіхою для королеви. Пише про місію Мансфельда до Турину, чутки про загальний мир та нібито неефективне бомбардування Сен-Мартен-де-Ре.

Де Балюз бажає успіху на сеймику. Відкидає непідтверджену новину про смерть дофіна та обговорює шанси на війну, нейтралітет у Рейху, французький та іспанський флот, а також права спадкування на італійські володіння.

Автор передає пакунок від маркізи та святкові побажання. Описує переговори в Ганновері, суперечку про Гюстров, обмін листами з голландцями та англійським парламентом, а також чутки про війну, які не вважає достовірними.

Французький інформатор атакує імперські повідомлення про битву та описує невдалий штурм К'ярі, власні втрати та почуті великі втрати противника. Цитує протест князя Мантуї проти імперського декрету.

Де Балюз дякує за новину про запланований початок розмов щодо конфедерації. Передбачає швидкий приїзд адресата до Варшави та коментує військову ситуацію у Франції та перебіг мирних переговорів.

Автор згадує перенесення подорожі адресата на сейм. Анонсує відправку листів до Парижа та передає листа маркізи. Просить міцніший папір та описує витрати на пересилку.

Де Балюз повідомляє про спільні савойські та французькі війська в Міланському герцогстві, збір контрибуцій, облогу Валенци та відбудову мурів Казале. Згадує аудієнцію польського посланця у короля Франції.