Каталог джерел

Анджей Станіслав Рудзький повідомляє воєводу Яна Яблоновського про підготовку заїзду та кватир у Судовій Вишні перед сеймиком, а також про можливість винайняти маєточок каштеляна Фредра. Доповідає також про відправлення вина до Підкаменя та про труднощі з доставкою риби.

Анджей Станіслав Рудзький подає Яну Яблоновському детальний звіт про об'їзд пасік, збір зернових, ярмаркові ціни, а також про стан худоби й запасів вина в Мостиському старостві. До листа додається реєстр придаткових війтів (солтисів), які тримають вулики, разом із переліком очкового податку (десятини).

Катерина Рушникарка із Самбора перепрошує писаршу Анну Зімницьку за затримку з приїздом, спричинену поганим станом доріг, і сповіщає, що незабаром особисто привезе підготовлені фрукти. Вона також звертається з проханням переказати челядникові прохання про допомогу в нагальній потребі, обіцяючи належну винагороду.

Томаш Саковський просить львівського писаря Войцеха Зімницького виклопотати у пана ксьондза легата листа з дозволом на прийняття священницьких свячень поза звичним часом, а також про звільнення від канонічних перешкод. Водночас він подає свої особисті відомості, зокрема вік і належність до єпархії, запевняючи про покриття всіх витрат.

Ян Сапега запевняє владу Львова у своїй відданості справі завершення міських фортифікацій та повідомляє про лист до короля з проханням надіслати інженера й виплатити кошти через підскарбія. Він звертається до райців із проханням якнайшвидше передати монархові доданий лист.

Великий гетьман литовський Казимир Ян Сапега дякує руському воєводі за дотеперішню прихильність і б'є на сполох через трагічне становище та спустошення Литви внутрішніми міжусобицями. Він звертається по подальшу допомогу й порятунок з огляду на наближення варшавського сейму, а також переказує уклони руській воєводиній.

Михайло Сапега висловлює радість з приводу щасливого одужання руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського та його дружини, надсилаючи вітання й уклін каштеляну/воєводі краківському. Він також згадує про власні фінансові труднощі та підірване здоров'я.

Михайло Сапега пише з Варшави до руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського з проханням вплинути на краківського каштеляна. При цьому він звертає увагу на драматичне становище Речі Посполитої, яка опинилася на межі загибелі.

Марія Кристина Сапежина висловлює радість з приводу щасливих пологів сестри й дякує Янові Станіславу Яблоновському за прихильність та співчуття щодо переслідувань, яких зазнає дім Сапегів. Вона також звертається з проханням передати надіслану для неї королевою посилку.

Сарді повідомляє руського воєводу про звістку, передану королю, згідно з якою Людовик XIV відмовився від втручання в польські справи та відкликав принца де Конті. Автор висловлює сподівання, що ця новина дозволить зміцнити мир у Речі Посполитій.

Сарді повідомляє Яна Станіслава Яблоновського про передачу кореспонденції та про папську аудієнцію старости, яка закріпила визнання короля в Римі. Він також згадує про клопотання щодо коштів для посла та про від'їзд королеви до Гури та Козеніц.

Сарді виправдовується перед Яном Станіславом Яблоновським за затримку з надсиланням газет, пояснюючи, що вони не надійшли поштою до Ґданська. Він також обіцяє передати листа жидачівському старості за найближчої нагоди.

Сарді повідомляє Яна Станіслава Яблоновського про особисте вручення його листа Флеммінгу та про відправлення кореспонденції до Рима. Він також сповіщає про відсутність згоди в Ловичі, де прибічники зловживають добротою короля.

Сарді повідомляє Яну Станіславу Яблоновському про надсилання газет, а також про прийняття англійського мирного посередництва імператором, царем і Венецією, щодо якого Польща досі не визначилася. Він також сповіщає про скоре прибуття британського посла Джорджа Степні та зазначає відсутність домовленостей щодо місця й часу проведення конгресу.

Реляція зі Щецина, яка інформує про від'їзд абата де Шатонефа до Парижа та про очікуване вигнання абата де Поліньяка за наказом короля Франції. Людовик XIV повністю полишив польські справи, натомість суперечку з Гданськом щодо відшкодування для Поліньяка має розв'язати король Данії.

Адресний аркуш листа Сарді, адресованого руському воєводі Яну Станіславу Яблоновському у Львові.

Ксьондз Адам Сарновський заспокоює президента Львова, що король Ян III Собеський відправив настирливого прохача і готовий справедливо вислухати доводи міської влади. Він також запевняє, що надав монарху надіслані магістратом пояснення на захист міста.

Коронний референдар Станіслав Сарновський підтверджує отримання сьомої частини позики для короля та надсилає львівським райцям королівську асекурацію на повну суму семи тисяч злотих. Водночас запевняє у вдячності монарха та у власній готовності заступатися за місто.

Станіслав Сарновський дякує владі Львова за готовність підтримати королівську скарбницю позикою та повідомляє про призначення скарбового писаря для узгодження з орендарями мит умов її погашення. При цьому він наголошує на умові, щоб поточні доходи та королівські виплати не вираховувалися із забезпеченої суми.

Ян Бенедикт Каччоліні оплакує несподівану смерть пані Вольфовичової та дякує Мацею Гайдеру за опіку над хворим челядником у Львові. Він також повідомляє про своє щасливе повернення до Кракова, весілля пана Петки, справи пана Клеменса та переказує вітання від родини.

Ян Бенедикт Каччоліні виправдовує перед Мацеєм Гайдером перерву в листуванні хворобою та численними роз'їздами й обіцяє незабаром виплатити 300 злотих боргу під час перебування у Львові. Він також повідомляє про призупинення виплати залишку належних коштів матері покійного челядника Яна Шміда доти, доки не будуть перевірені пйотрковські торговельні книги.

Марцин Свежавський повідомляє владі Львова про стан міських справ, які ведуться у Варшаві, зокрема щодо прав руських ремісників та захисту привілеїв міста на підставі укладеного контракту. Він також підтверджує отримання переданої через синдика винагороди та засвідчує подальшу готовність надавати послуги.

Марцін Свежавський повідомляє Яна Зімницького про взяття до розгляду довіреної йому справи та попереджає про сплив остаточного строку для подання судових рішень і підтримання апеляції. Він просить якнайшвидше надіслати документи та кошти, необхідні для подолання перешкод.

Ян Свєнтославський повідомляє бурмистрові та львівським райцям про допит і катування обвинуваченого, який попри тортури відкликав попередні свідчення. За відсутності нових відомостей суддя вирішує відіслати в'язня до Львова згідно з королівськими інструкціями.

Великий князь Свидригайло відповідає на листи великого магістра та орденських сановників, обговорюючи скоординовані удари орденських, подільських і татарських військ на польські та литовські землі. Він запевняє Пауля фон Русдорфа у вірності союзу та заявляє про взаємну військову допомогу в боротьбі зі спільним ворогом.

Маршалок Лицарського кола Ян Самуель Свідерський повідомляє владу Львова про прибуття делегатів сконфедерованого війська, які прямують із посольством до короля та гетьманів. Він просить райців провести з ними нараду, а також забезпечити їм належний прийом і гостинність.

Маршалок Лицарського кола Самуель Свідерський закидає владі Львова брак співпраці та заявляє, що військо не відступить від міста, доки не отримає вимаганої фінансової асекурації. В обмін на поступливість обіцяє задовольнити претензії та борги Львова перед Річчю Посполитою.

Маршалок Лицарського кола Самуель Свідерський звертається до влади Львова у справі поручника Дембковського, який судиться зі спадкоємцями Кваснєвського. Він просить про якнайшвидше та справедливе вирішення суперечки згідно із законом і декретом, без подальшого затягування розгляду.

Маршалок Лицарського кола Самуель Свідерський реагує на відхилення львівською владою прохання майора Лорента про задоволення потреб іноземних вояків. Попри розчарування відмовою, він заявляє про підпорядкування волі райців і відкладення справи на майбутнє.

Маршалок Лицарського кола Самуель Свідерський заступається перед львівським магістратом за прибулого до міста генерал-майора іноземних військ у справі найму та фінансових розрахунків. Він запевняє у швидкому поверненні належних коштів і підкреслює важливість цієї справи задля блага війська та всієї Речі Посполитої.

Маршалок Лицарського кола Ян Самуель Свідерський звертається до влади Львова щодо покарання винних у пораненні челяді товариша галицького старости. Він також просить задовольнити фінансові претензії товариша Пахурського до бурмистра Козловського.

Антоній Свідзінський вимагає від влади міста Львова негайного врегулювання належних йому фінансових претензій, уповноважуючи пана Фальковського отримати їх через свій від'їзд на сейм до Варшави. Натомість він пропонує підтримку інтересів міста на сеймі, водночас застерігаючи від наслідків у разі відмови у виплаті.

Войцех Свірзький звертається до бурмистра Львова з проханням стримати цеховиків від нападів на позацехового мечника, який мешкає в його садибі й не має коштів на вступний внесок до цеху. Автор нагадує, що регулярно сплачує чинш за міську землю, на якій розташована садиба, і просить залагодити цей конфлікт.

Ян Снопковський висловлює жаль з приводу конфлікту, спричиненого його братом Мархоцьким із львівськими райцями, і заявляє про готовність виступити посередником у суперечці. Він повідомляє про намір надіслати родичеві листа та просить міську владу поінформувати його про досягнуті домовленості.

Ян Снопковський звертається до львівських райців із закликом якнайшвидше залагодити суперечку, спричинену посіченням слуги пана Мархоцького. Він вимагає відшкодування для постраждалого челядника й ув’язнення нападника задля уникнення серйозніших конфліктів.

Ян Снопковський повідомляє львівським райцям, що пан Мархоцький доручив йому розсудити справу свого пораненого слуги. Автор закликає раду справедливо відшкодувати збитки потерпілому і відкидає виправдання райців про те, що їм нібито невідоме місце перебування нападника.

Войцех Семєнський засвідчує руському воєводі Яну Яблоновському готовність узяти участь разом зі шляхтою в запланованій урочистості. Він також обіцяє запросити від його імені місцевих достойників і сповіщає про майбутню зустріч у Мостиськах.

Ян Сєменський повідомляє Францішека Хвалковського про персональні дані офіцерів і радить йому щодо листування та прибуття до хоругви після Великодня. Він також запевняє адресата у своєму заступництві перед поручником на захист його честі й інтересів у таборі.

Ян Сєменський повідомляє владу Львова про направлення прохання про ласку до белзького старости та радить якнайшвидше домагатися підтримки у генерального регіментаря. Перед від'їздом до військового табору запевняє райців, що пам'ятатиме про справи міста.

Ян Семєнський дякує президентові Львова за побажання на Великий піст та повідомляє про кроки, зроблені для зменшення фінансового тягаря міста за січень. Він висловлює слова підтримки у знесенні негараздів і сповіщає про свій швидкий приїзд до Львова.

Ян Сєменський звертається до магістрату міста Львова з проханням надати вакантну після священника Вишньовського катедральну канонію отцю Пельчарському. Автор апелює до справедливості та покликається на багаторічні заслуги священнослужителя у митрополичій катедрі, а також на право патронату, належне міській владі.

Ян Сєменський закликає магістрат Львова надати письмове зобов'язання відзвітувати за легатом воєводи Матчинського, призначеним на очищення міських ровів, що дозволить зупинити судовий процес у Радомському трибуналі. Він нагадує про попередні податкові пільги, надані місту через його скруту, та радить врегулювати заборгованість із шеляжного податку на місці, у ґродському суді.

Ян Сєменський повідомляє магістрат Львова про призупинення позову в Радомському трибуналі у справі боргу після руського воєводи в обмін на надання надійного забезпечення (асекурації). Водночас він звинувачує міських райців в ухилянні від власних платежів і бездушному перекладанні податкового тягаря на найбідніших жителів.

Ян Сєменський підтримує клопотання священника Стриловського про вакантну львівську канонію після покійного священника Злоторовича, право надання якої належить львівському магістрату. Автор долучає своє заступництво до попередньої рекомендації белзького воєводи.

Ян Казимир Сєменський, не маючи змоги з'явитися особисто на податковий розрахунок, надсилає стольнику равському реєстри чверті через свого депутата. Він звертається з проханням про неупереджену і справедливу перевірку рахунків та виплату належних сум.

Ян Казимир Семенський виправдовує свою відсутність під час розрахунку з поборцею Тшцинським і надсилає підстолію равському зведені реєстри шести чвертей. Він просить адресата про неупереджений і справедливий розгляд під час перевірки рахунків та не брати до уваги виплати, здійснені іншим депутатам понад реєстри.

Львівський каштелян Юзеф Семінський вимагає від магістрату Львова вплинути на львівських торговців рибою, які порушили договір і збойкотували вилов у Вижнянському ключі. Він просить зобов’язати їх виконати умови контракту та відхилити їхні спірні вимоги щодо застосування ратушної міри.

Львівський каштелян Юзеф Семєнський клопочеться перед львівським магістратом за ксьондза Томаша Бесядовського. Посилаючись на його чесноти та рекомендації, він просить надати йому вівтарію Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, яка стала вакантною після ксьондза Мосціцького.

Львівський каштелян Юзеф Семенський звертається до влади Львова у справі єврея Левка, змушеного вироком комісії звільнити придбану кам'яницю. Він звертає увагу на те, що попередній власник повинен повернути Левкові гроші, сплачені за купівлю нерухомості.

Львівський каштелян Юзеф Семєнський заступається перед львівським магістратом за пароха костелу св. Лазаря, сина пані Мосціцької. Він просить надати йому бенефіцій у Зубрі після зречення попереднього адміністратора.