Каталог джерел

Ксьондз Белковський переповідає королівському секретарю Франкі розмову з архієпископом щодо суперечки з магістратом. Він повідомляє, що ієрарх відклав запланований від'їзд і запрошує адресата на зустріч перед обідом задля мирного залагодження справи.

Міхал Водзіцький повідомляє львівський магістрат про передачу при королівському дворі пояснень доктора Франкі щодо його суперечки з королівським ювеліром Вайзером. Він також припускає, що цей лист уже відіслали до Дрездена, де наразі перебуває ювелір.

Спадкоємці Юзефа Шиноффа скаржаться на доктора Франкі через утримання грошей. Єпископ радить магістрату домогтися виплати, за потреби — через суд.

Підканцлер коронний Михайло Водзіцький повідомляє львівський магістрат, що не отримав обіцяних пояснень від доктора Франкі у справі поданого проти нього меморіалу пана Вайзера. У зв'язку з цим він вимагає якнайшвидшого винесення рішення, на яке очікує сторона скаржника.

Перемишльський єпископ Міхал Водзіцький втручається у справи львівської влади за дорученням дрезденського двору, вимагаючи негайного виконання вироків, що зобов'язують доктора Франкі сплатити борг королівському ювеліру Вайзеру. Він застерігає, що в разі подальшого зволікання сам виплатить належну суму, а відшкодування витрат разом зі штрафом покладе на магістрат.

Документ засвідчує продаж ділянки орної землі та виноградника в місцевості Карцано Яном, сином мірошника Шимона, на користь Яна Хрестителя Буффи за суму дванадцять з половиною золотих флоринів. Продавець підтверджує отримання повної оплати, передає права володіння та зобов'язується забезпечити юридичний захист правочину від можливих претензій третіх осіб.

Францішек Майноне звертається до львівського магістрату зі скаргою проти кураторів спадщини покійного Мацея Франкі, звинувачуючи їх в упередженості на користь доктора Франкі, а також у порушенні інтересів овдовілої доньки та кредиторів. Він вимагає передати майно своєму зятеві як законному опікунові та повернути комісійні товари, що належать дрезденському ювелірові Вейзеру.

Антоній Подгаєцький повідомляє про перебіг засідань Скарбової комісії у Варшаві у справах львівських мит та скарги на іноземних купців, підтримуваних скарбовими урядовцями. Сповіщає про пред'явлення привілеїв, переговори про порозуміння з паном Скірмунтом і намір незабаром покинути столицю.