Лист Александра Мадалінського до Яна Станіслава Яблоновського з проханням про протекцію

[С. 5] З Гданська, 13 листопада 1697 Ясновельможний, вельми милостивий мій Добродію! Цього одного бракувало моїм нещастям, аби після стількох негараздів і всіляких обставин я потрапив у небезпеку втрати здоров'я, пригнічений у дорозі важкою хворобою. Її рештки в Гданську довірив опіці лікарів. Сам же полегшення і розради шукаю біля ніг Вашої Милості мого Пана і Добродія, поспішаючи, щоб їх обійняти і вшанувати. Наскільки ж віддаляється [...] надії, до панської Вашої Милості мого Пана і Добродія протекції як до притулку вдаюся, аби Ви в ласці Вашої Милості Добродія підтримувати мене зволили і самі були мені паном і батьком. Доброта Вашої Милості мого Пана і Добродія [С. 6] дає мені цю впевненість, якою користуюся. Як же сталою буде ласка протектора при Вашій Милості моєму Пані і Добродію, так у мені триватиме вірне і невпинне визнання панських доброчинностей, з яким на все моє життя заявляючи, про незмінну прошу ласку Вашої Милості мого Пана і Добродія милостивого. Ясновельможному Його Милості Пану Хорунжому Коронному і Його Милості Пану Старості Богуславському, Панам і Добродіям, низько до ніг припадаю. Найзичливіший і найнижчий слуга Мадалінський

[S. 5] ze Gdanska 13 9[m]br[i]s 1697 Jasnie Wielmozny mnie wielce Miłościwy Dobrodzieiu Id unum deerat malis meis, aby po tylu złościach y wsze- lkich koniunkturach, in discrimen zdrowia przyszedłem, uciążliwą w drodze przyciśniony cho- robą. Reliquias iey we Gdansku in curam złożyłem medicorum. Sam zaś leuamen et solamen szukam u nóg WMm Pana y Dobrodzieia biegąc in amplexum ich et venerationem. Ile zaś oddali się idzie nadzieie do Pańskiey WM mPana y Dobrodzieia ut ad asylum, recurro protekcyi aby w łasce Imci Dobrodzieia manu tenere raczyłeś, y sam byłeś in Dominum et Pa- rentem. Dobroć WMmPana y Dobrodzieia [S. 6] temi podaie ufność ktorey zażywam. Jako zaś stała protegentis przy WMm Panu y Do- brodzieiu będzie, tak we mnie wierna dobro- dzieystw Pańskich nieustannie recognitio, z którą na cały wiek moy odzywaiąc się, o nieodmien- ny supplikuię zaszczyt WMm Pana Pana y Do- brodzieia mego Miłościwego Jasnie Wielmoznym Imci Panu Chorązemu Koronnemu y Imć P[anu] Staroście Bohu- sławskiemu Panom y Do- brodzieiom nisko do nóg upadam. Nayżyczliwszy y naynizszy sługa Madalinski