Оздоблення архієпископського палацу та конфлікт владики з королем

Мій шановний пане писарю! Я все співаю ту саму пісню: дякую Вам за турботу й зусилля для мене та мого помешкання. За кожної нагоди Ви чутимете цю подяку, а згодом, дасть Бог, я віддячу за Вашу прихильність усілякими послугами. Розмір таблиці мені дуже подобається; вона напевно чудово прикрасить будівлю. Надсилаю напис, залишаючи Вам право виправити все, що визнаєте недоречним. Напис має бути великими літерами, інкрустованими золотом. Другий мармур, на якому мають бути чотири герби, також слід гарно відполірувати. На ньому, однак, уже не треба писати золотом, а олійною фарбою. Якщо він буде чорний, герби й напис мають бути білими; літери треба вирізьбити в камені. Дошки над великою залою можна надставляти: з’єднань не буде видно, якщо вони припадатимуть на балки. Я хотів би їх пофарбувати, тому неохоче доручаю виконання «na Mitus» [невстановлений технічний термін]. Проте залишаю це на Ваш розсуд і волю. Якщо дошки буде так укладено, їх треба буде пофарбувати золотою фарбою та покрити оліфою. Сьогодні відправляю скло до Ярослава; звідти його перешлють Вам. Прошу зробити з нього вікна до всіх покоїв, починаючи з тих, що виходять на Ринок. У всіх сінях можна використати скло місцевого виробництва. Мені не подобається французьке скло, хоч би скільки його залишилося: воно крихке, і шибки розбиваються від найменшого поштовху. Перебуваючи у Варшаві, замовлю торочки й позолочені цвяшки для крісел; згодом надішлю їх разом з оксамитом. Оббивка не затримає роботи [далі скорочений синтаксис: згадано два дні]. Крісла мають бути цілком готові, щоб залишилося лише прибити оксамит із торочками. Прошу вимагати від мого імені від архітекторів, щоб вони старанно завершили всю роботу до святого Михаїла, як обіцяли, аби я міг там зупинитися під час свого урочистого в’їзду. Король також хотів би там зупинитися й писав мені про це з Москви, наказуючи прискорити роботи. [Неясний синтаксис згадки про приїзд Дзєржковського.] Я позву його до суду, бо він спротивився королівському наказові й не дозволив брати камінь. Через це я зазнав великої шкоди; сподіваюся, Бог мені її відшкодує. Знову прошу старанно наглядати за будівництвом. Якби я не зміг скористатися палацом для в’їзду, запланованого на святого Михаїла, то вважав би всі ці чималі витрати викинутими в багно. Буду вдячний архітекторам, якщо вони завершать його в обіцяний строк. Владика зробив короля своїм могутнім противником. Тому гадаю, що «як пес обернеться на попіл» [різкий образ автора; подальший уривок непевний], аби лише міг залишитися звичайним владикою. Велика це пиха й дурість — не слухатися волі такого великого короля, до того ж власного безпосереднього пана. Він не уникне кари, і то тяжкої; хто знає, чи навіть Святіший Отець не пошле його на галери, якби тільки король написав про його негідність. Нехай домагається, як хоче, звільнення з-під юрисдикції [скорочений латинський вислів]: за найменшим листом короля його повернуть до попереднього стану; здається, він не вміщається у власній шкірі. Інші ченці жебручих орденів також неодмінно повинні мати над собою настоятелів. Шляхетський стан наполегливо цього домагатиметься, бо шляхта вже не може терпіти їхнього зухвальства. Якби їх було більше, вони, певно, повстали б проти Корони, як хрестоносці Тевтонського ордену. Пишу це довірчо, лише Вам, але невдовзі побачите, що буде діятися: будь-який надмір перетворюється на ваду. Віддаю себе Вашій ласці. Пани райці не зволили відповісти мені у вірменській справі, але, напевно, зайняті важливішими турботами. Я не дорікаю їм, проте хотів би знати їхню думку, щоб краще поінформувати короля, якому ця справа лежить на серці. Сецехув, 27 червня 1634 року. Прихильний приятель і слуга, Станіслав Ґроховський, львівський архієпископ. Адреса: Войцех Зімницький, львівський міський писар.

Moy Mci Panie Pisarzu. Ja unam cantilenam cano, ktora insza nie iest ieno że dziękuię WM za tę tam curam et sollicitudinem ktorą ponosisz dla mnie y dla mieszkania mego, za każdą occazyą będziesz WM tę piosnkę słyszał, a potym da Pan Bog nie tylko śpiewać ale omni genere officiorum tę chęć WM przeciwko mnie oddawać. Magnitudo Tablicae bardzo mi się podoba y pewnie nieladaiako tę tam Fabrykę przyozdobi. Posyłam napis cum facultate poprawić w czymby się WM nie zdało; trzeba żeby wielkiemi literami y złotem nabiianemi był napis. Tamten drugi marmor na ktorym maią bydź cztery herby proszę niechay też będzie pięknie wypolerowany, ale na tym iuż złotem nietrzeba będzie pisać, ale farbą pod oley; ieśliż będzie czarny to białe herby a napis też białą farbą napisany, iednak w wyrytych literach w kamieniu. Nad tą Wielką Izbą co się tknie tarcic tedy nadstawiai ich, wszak nie znać będzie kiedy się na balkach nadstawią. Radbym to dał pomalować, dla tego na Mitus [termin roboczy] niechce mi się dać robić; wszakże y w tym poddaię to iudicio WM y voluntati, gdzieby iuż tarcice przyszło na Mitus obrocić, tedy trzeba będzie złotą farbą pomalować y pokostem. Szkło do Jarosławia dziś wyprawuię, ktore tam będzie przesłane; z niego niechay robi okna do wszystkich pokoiow, ale naprzod te co są na Rynek. Do sieni wszystkich może bydź szkło domowey roboty. Niepodoba mi się szkło Francuskie choćby go nawięcey zostało, bo to szkło kruche iest, lada od czego szyby się tłuką. Na krzesła będąc w Warszawie dam robić frandzle y ćwieczki pozłociste, co potym z axamitem poślę. Obicie mię nie omieszka, za dwa dni wszystko obicie, tylko niechay będą gotowe ze wszystkim, tylko co będzie axamit przybić z frandzlami. Proszę WM mego Mciwego Pana racz WM żądać ode mnie PP Architektow aby się starali pilno wystawić robotę wszystkę przed S. Michałem iako obiecali, żebym ia mogł na Wiazd swoy tam stanąć. [s. 3] Więc y Krol Jego Mość radby w niey stał y pisał do mnie o to z Moskwy, żebym się kazał z robotą pospieszać. P. Dzierzkowskiego byłego Krol Jego Mość przyiechał [składnia niejasna]; pozwę go że rebellizował rozkazaniu Krola Jego Mości y kamienia nie dopuścił brać, w czym ia mam wielką szkodę; mam nadzieię w Panu Bogu że mi to dobrze nagrodzi. I powtore WM MP proszę o pilne staranie około budowania tego Pałacu, bo gdybym go nie miał mieć na Wiazd moy, ktory chcę odprawić na S. Michał da Pan Bog, tedyby mi się zdało iakobym ten sumpt wszystek, ktory dosyć wielki, bez [sens: daremnie?] w błoto wrzucił. PP Architektom będę powinien za to kiedy mi go wystawią na czas mianowany podług obietnice swey. Władyka gravem sibi adversarium constituit z Krolem Jego Mością; przeto zda mi się że iako canis in cinerem convertetur, by tylko mogł bydź [niepewne/skreślone] prostem mieszkać Władyką. Wielka to iest iego superbia et stultitia non parere voluntati tak wielkiemu Krolowi, a ieszcze directo Domino suo. Dla czego nie uydzie poenas et quidem graves, a co wiedzieć ieśli go y Ociec S. na galery nie da, a potkałoby go to byleby ieno Krol Jego Mość napisał o niecnocie iego. Niech on tam sobie iako chce iedna exempt a Iurisdictione [odczyt skrótowy]; za naymnieyszym listem Krola Jego Mości powrocą go do swey condiciey, a podobno się w swą skorę nie zmieści. Y ci inszy Mendicantes muszą mieć koniecznie nad sobą Superiores, będzie o to Ordo Equestris potężnie domagał się, bo insolentias illorum nie może Nobilitas więcey znosić y cierpieć; by ich było więcey, pewnieby y Koronie iako Krzyżacy rebellizowali. In confidentia to do WM samego piszę, ale niedługo czekać obaczysz WM co się będzie działo: omne nimium vertitur in vitium. Z tym się do łaski WM oddaię. Ich Mość PP Rayce non dignabantur mihi odpisać w tey sprawie Ormiańskiey, ale podobno gravioribus curis sunt occupati; nie mam im za złe, atoli przecie radbym był miał iudicium co by rozumieli dla lepszey informatiey Krola Jego Mości, gdyż hoc negotium cordi est Krolowi Jego Mości. W Sieciechowie die 27 Junij 1634. WM uprzeymie życzliwy przyiaciel y sługa Stanisław z Grochowiec Grochowski, Arcyb[iskup] Lw[owski]. [Adres s. 4:] Memu Miłemu Panu y Przyiacielowi Jego Mci Panu Wojciechowi Zimnickiemu Pisarzowi Lwowskiemu Mieyskiemu należy.