Станіслав Касперінус дякує Анджею Яноцькому за правову допомогу та обговорює справи Львова

Мій вельми ласкавий пане Яноцький [?]! Пильно поручаюся Вашій Милості, моєму давньому панові та другові, зі старими й звичними службами, з вітанням і готовністю стати до послуг. По смерті пана [прізвище нерозбірливо] новий синдик, пан Якуб Соля [?], член нашої колегії, доктор обох прав, вирушає до Вас. Нехай це буде щасливим і сприятливим для нього, для нас і для нашої вітчизни. Сподіваємося, що Ви не залишите нас у наших проханнях у цій справі. Синдик покаже докладну інструкцію, яку ми йому надали, адресовану зокрема Вашій Милості. Доручаємо справу також панові Грондковському, писареві. Учора я також писав до нього через посередництво або за підтримки деяких друзів щодо прискорення. Особливо дякую Вам за те, що у відповідь на мій останній лист Ви надіслали зв'язку документів разом із правовими доказами, які після покійного синдика залишилися у Вас. Проте Ви сповістили мене, що ці документи будуть там потрібні у справі проти різників. З огляду на це, за порадою та намовою своїх добродіїв, отців-єзуїтів, вона відсилає її тепер Вам через синдика, не розпечатуючи зв'язки. Про це йдеться в її меморіалі. Є про це лист від неї до Вашої Милості, доданий до цього нового листа. Прошу, щоб заради цієї нещасної вдови Ви взяли цю справу під своє піклування. Вона буде зобов'язана повсякчас молити Бога за Вас, аби Він посилав Вам усяке благополуччя і благословляв. Я писав також панові Грондковському, доручаючи йому наші коштовні цехові справи. Щодо апеляції. Просить про відтермінування. Синдик пояснить Вам це в додатках. Прошу, зверніть також пильну увагу на цю справу, щоб подбали про добро нашого міста. Будьте при цьому ласкаві до свого старого слуги й друга. Дано у Львові, першого дня серпня 1619 року. Ваш давній слуга і старий, незмінний друг, Stanislaus Kasperinus, райця і громадянин Львова. [Адреса:] Славетному панові Анджею Яноцькому [?], правникові при дворі Його Королівської Милості, моєму вельми ласкавому панові й другові. У Варшаві.

Wielce moy Łaskawy Panie Janocki [?]. Służby me stare i zwykłe oddaię pilnie do łaski W. mci Pana i Przyiaciela mego dawnego, cum S. P. et officior[um] meorum promptitudine etc. Po nieboszczyku moim p. [nazwisko nieodczytane] nowy teraz p. Sindyk nawiedza tam w m[oś]ciwym [wyraz niepewny] nieboszczyka p. Jakuba Solia [?] collegii nostri Juris U[triusque] Doctor, quod illi et nobis ac Patriæ nostræ felix faustumq[ue] sit. Masz tam W. m. przez swe pisanie y gratificatią zwykłą votum à nostro Collegio, nec etiam singulari st[...; skrót niepewny] [skrót niepewny] promotorem et sponsorem. Że nas in postulatis nostris ea causa habend[...; końcówka niepewna] nie opuścisz W. m. y iako on pokaże specialem nostram instructionem mianowicie do W. m. Także i do Je M. P. Grądkowskiego Pisarza [królewskiego; skróty źródłowe niepewne], do ktorego wczora też ia pisał z niektorymi przyiaci[e]lemi przyczynami iuxta de expedi[...; skrót niepewny]. Decretuj appellationum czego iuż wprawdzie [formuła nieodczytana] za ktorym iuż y drugie rzeczy nastąpiły. A W. m. osobliwie dziękuię żeś W. m. odpisuiąc na moy poślednieyszy list przysłać raczył fascik[uł] z munimentami za nieboszczyka Sindika przy W. m. zostawionemi. Lecz żeś mię W. m. opatrzył iż przyda tam trzeba tey Sprawy [wyraz niepewny] przeciwko Laniom [wyraz niepewny]. Tedy X. Antoniewa Johartka [?] za radą i perswasią Dobrodźieyow swych Oycow Jezuitow, nie otwieraiąc tego fascikuła iuż go teraz przez P. Sindika do rąk W. m. odsyła, co w iego memoriału. O czym masz W. m. od niey w tym ta nowym liście zawarte pisanie. Proszę tedy abyś à miserabili vidua raczył tey to Sprawy na swoim staraniu mieć. A ona P. Boga za W. m. prosić zawsze będzie powinna. Aby W. m. P. Bog na wszystkich pomyślność zsyłać i błogosławić raczył. Pisałem też do Je M. P. Grądkowskiego zalecuiąc Je M. kosztowne nasze Cechowe. Z stron też tak iż appellatia [wyraz niepewny] od Dwora [fragment niepewny] Ormian[...; końcówka/nazwisko nieodczytane] kamienieckim, iż go do swego [nieodczytane] Starosty [skrót niepewny] ktorego sie w Kamieńcu wyuczył przyiąć niegdyś Towarzysze [fragment niepewny] przyiąć niechcieli. Daiąc to Je M. znać, iż gdyby inter c[...; skrót niepewny] nos[...; skrót niepewny] arbitris na Seymie przyszłym ma być, prosić ad Rutam [?] quæ ex deliberationibus Commensuratis by differatur, iako to W. m. P. Sindik pokaże annexis. A y na tę Sprawę miey W. m. oko pilnie, proszę, ut Civitati nostræ consulatur. A z tym racz W. m. na starego swego sługę y przyiaciela łaskaw. Datt[um] Leopoli prima die Augusti A[nn]o 1619. W. m. sługa dawny y stary nieodmienny przyiaciel. Stanislaus Kasperinus, Consul et Civis Leop[oliensis]. [Adres, PDF s. 3:] Sławetnemu Panu Andrzieiowi Janockiemu [?] Praktykowi Prawnemu przy Dworze Króla Je Mci, Panu i Przyiacielowi memu wielce łaskawemu oddać. W Warszawie. [Pieczęć i parafa. Dopisek archiwalny: ex fasc. 548 a.a.]