Каталог джерел

Краківський каштелян Ян Тарновський просить владу Львова видати три гармати, залишені в місті під час колишнього походу проти молдавського господаря Богдана. Він пояснює, що за королівським наказом це озброєння має бути доправлене до визначених замків.

Підканцлер Ян Тарновський повідомляє владу Львова про скарги тамтешніх євреїв на кривди та загрозу безпеці, яких вони зазнають. Він пояснює, що затримав видання офіційних королівських мандатів, сподіваючись, що райці самі припинять утиски й забезпечать єврейській громаді спокій.

Підканцлер коронний Ян Тарновський повідомляє бурмистра та раду Львова про затвердження королем міського вироку у справі про поранення брамника. Водночас він закликає райців виявити християнське милосердя та пом'якшити покарання засудженому.

Войцех Тиравський подає Яношу Кеменю детальний звіт про триденну битву під Берестечком, що завершилася розгромом козацько-татарських сил і здобуттям їхнього табору. Повідомляє також про настрої шляхти, подальший похід короля на Київ та тривожні чутки про дії бранденбурзького курфюрста.

Войцех Тиравський подає Яношу Кеменю детальний звіт про перемогу королівських військ над козаками й татарами в триденній битві під Берестечком. Він також повідомляє про необхідність подальшого перебування при гетьманові Калиновському та переказує табірні відомості про втрати супротивника і настрої посполитого рушення.

Ян з Дрогомирів Трублаєвич переказує львівському магістрату волю підканцлера коронного про необхідність прислати до Варшави міського синдика на час засідань комісії, яка розглядає справи міст. Автор пояснює, що через велику завантаженість роботою в Коронній канцелярії він не зможе самотужки представляти всі інтереси Львова, хоча й запевняє у своїй постійній підтримці та відданості.

Коронний інстигатор бідкається перед владою Львова, що через недбалість покійного міського посланця, доктора Глушинського, на Радомському трибуналі було змарновано нагоду захистити міські привілеї та звільнити місто від неправомірних фіскальних тягарів. Водночас він запевняє у своїй незмінній прихильності та готовності підтримати Львів за першої слушної нагоди.

Коронний інстигатор повідомляє коронного підскарбія про заходи, вжиті у справі міста Львова, посилаючись на попередні трибунальські рішення. Він звертає увагу на зволікання покійного львівського посла, доктора Глушинського, і передає справу на подальший розсуд адресата.

Юзеф Тхужевський повідомляє львівського президента Еляшевича про підписання межового декрету й радить якнайшвидше забрати документ в арбітра Маждревського для внесення до актових книг. Він також пропонує розпочати вигідні на цей час переговори з отцем суфраганом.

Александр Тшебінський, сандомирський декан, дякує бурмистрові та львівським райцям за пересилання грошей, належних підканцлеру від львівського підкоморія. Він висловлює вдячність, готовність до взаємних послуг і просить зберегти до нього подальшу прихильність.

Александр Тшебінський просить бурмистра і райців Львова прихильно розглянути його справу, довірену пану Заленському. Водночас він палко рекомендує Заленського на вакантну посаду радецького писаря, наголошуючи на його високій компетентності та працьовитості.

Коронний референдар Александр Тшебінський радить владі Львова у конфлікті з архієпископом прагнути мирного вирішення справи правовим шляхом, уникаючи силових дій. Він закликає вжити лагідних заходів, аби вберегти місто від подальших утисків.

Референдар Александр Тшебінський заступається перед львівськими райцями за галицьку підсудкову, яка домагається повернення цінного сапфірового персня. Він просить про мирне та швидке вирішення судової справи, зважаючи на справедливість, а також на стан і стать позивачки.

Перемишльський єпископ і коронний підканцлер Александр Тшебінський заступається перед радою міста Львова за Роберта Бандінеллі, закликаючи до мирового врегулювання тривалих судових суперечок. Він просить райців поставитися до міщанина зичливо й справедливо, як до людини, заслуженої перед містом.

Підканцлер Анджей Тшебицький дякує владі Львова за непохитну поставу під час облоги та відданість губернаторові Кшиштофу Гродзицькому. Він застерігає міщан від підступів шведських прибічників і закликає зберігати вірність законному монарху, обіцяючи натомість збереження та розширення міських привілеїв.

Підканцлер Анджей Тшебицький повідомляє владу Львова про згоду короля на надання місту в оренду акцизу та ратушних доходів за умови сплати ста тисяч злотих до кінця січня. Він запевняє райців у своїй підтримці та в уповноваженні скарбового писаря укласти відповідний контракт.

Єпископ Анджей Тшебицький повідомляє владу Львова про підтримку їхніх прохань перед монархом та про відіслання королівського рескрипту через доктора Анчевського. Він також запевняє у незмінній готовності надавати допомогу в справах, що слугують безпеці та благу міста.

Підканцлер Анджей Тшебицький звертається до влади Львова щодо заборгованості за сукно панові Зеделю. Згідно з волею короля наказує сплатити борг із доходів від міських оренд.

Анджей Тшебицький пояснює Бєгановському обставини розподілу сенаторських вакансій і запевняє його в королівській обіцянці майбутньої каштелянії. Він також закликає його здійснити тиск на владу Львова, щоб та терміново передала аванс із міської оренди на платню піхоті, яка обороняє Кам'янець-Подільський.

Єпископ Анджей Тшебицький повідомляє Миколая Бєгановського про попереднє надання кам'янецької каштелянії його родичеві Ґродзицькому. Він також торкається питання виплат із львівського акцизу та відсилає адресата у фінансових справах до підскарбія коронного.

Адам Тшебуховський повідомляє волинському воєводі про прибуття перемишльського єпископа до Ярослава невдовзі після від'їзду адресата. Він також звертається з поклінним проханням про протекцію перед краківським каштеляном щодо прийняття перемишльського підчашого до його корогви.

Ув'язнена у львівській ратуші Ядвіга Тищинська благає бурмистра та райців про звільнення з-під варти з огляду на наближення пологів. Пропонуючи майнове забезпечення в рахунок боргів, вона застерігає, що дальше ув'язнення призведе до смерті її та ненародженої дитини.

Урбан Убальдіні надсилає львівському райці Матею Гайдеру запізнілі новорічні побажання та подяку від єзуїтів за подаровані окуляри. Він також обговорює питання заборгованостей, штраф, накладений на його попередника, і труднощі зі стягненням чиншів зі збіднілої шляхти.

Кристина Убиш висловлює радість із приводу доброго здоров'я панн Глоговських і бідкається через брак раніших звісток та довіри з їхнього боку. Вона запевняє у готовності зробити будь-які послуги, переказує вітання близьким і засвідчує свою сестринську прихильність.

Томаш Уєйський повідомляє Мацея Гайдера про фінансові питання та розрахунки із синдиком щодо коштів львівських вірмен. Він також просить адресата посприяти у нагляді за закупівлею та відправленням придбаних бочок риби.

Томаш Уєйський дякує Самуелю Кушевичу та панові Гайдеру за зичливість і доставлення відправлення. Він сповіщає про прохолодний прийом дарунку риби, надісланого містом Львовом для канцлера та підканцлера, запевняючи водночас у повсякчасній готовності допомогти.

Томаш Улятовський повідомляє волинського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про стан здоров'я його дружини, яка непокоїться через розлуку з чоловіком. За докладними відомостями щодо домашніх справ та сьродського сеймика відсилає до усної розповіді буського скарбника.

Валентій Урбановський повідомляє воєводі Яну Станіславу Яблоновському про труднощі з доправленням файфра до Львова та про затримку в отриманні обіцяного сукна. Він також згадує про непевні розрахунки за волів і про майбутній сеймик у контексті запланованої комісії.

Валентій Урбановський сповіщає гетьману про наймання зі Сілезії флейтиста (файфра), ціни на інструменти й сукно в Лешні, а також про неприємності з батьком, який перехопив панський лист. Дописані на берегах інструкції Яблоновського наказують утриматися від купівлі інструментів і категорично відмовитися від сукна від познанського воєводи.

Валентій Урбановський повідомляє воєводі про труднощі зі стягненням коштів від пана Вольського та про умови позики, висунуті паном Бартолді. Очікуючи в Торуні на пошту, він просить вказівок щодо отриманих грошей і подальших дій.

Валентій Урбановський повідомляє руському воєводі про марне очікування в Торуні на поручника для отримання асигнати та врегулювання фінансових справ. Він також інформує про домовленості, досягнуті з паном Бартольді та паном Вінарським щодо виплати й погашення суми частинами в Ґданську.

Валентій Урбановський повідомляє про повернення з Торуня до Свеця й заявляє про готовність перевезти гроші власними кіньми. Він також інформує, що кошти від пана Бартолді очікують на перерахунок у Гданську, де пан Вінарський чекає на подальші розпорядження.

Войцех Урбановський повідомляє руського воєводу про справи, пов'язані з неврученим листом до мечника, та про заплановану його братом закупівлю сукна під Лешном. Він також сповіщає про згасання місцевих заворушень і відступ прибічників принца де Конті після вступу на посаду нового каліського воєводи.

Войцех Урбановський виправдовується перед руським воєводою за нерегулярне листування, спричинене подорожжю, і переказує почуті чутки про нібито бунт краківського каштеляна проти короля. Він також пояснює стан виконання доручених йому справ, зокрема закупівлі кробського сукна, та сповіщає про свій швидкий приїзд.

Войцех Урбановський сповіщає Францішка Квалковського про відправлення трьох скринь із документами до Львова та про заходи щодо зміни місця вирушення хоругви з Мостиськ. Він також торкається питань фінансових розрахунків, труднощів із позикою від пана Гродзицького та повідомляє про стан здоров’я домашніх і коней.

Войцех Урбановський виправдовує хворобою відсутність листа від спільного покровителя, дякує адресатові за надіслані сірку й залізо та обговорює кравецькі справи. Також передає низький уклін від дам, які перебувають у Підкамені, зокрема від панни Чаплічанки.

Стефан Урбановський повідомляє Яну Яблоновському про настрої навколо прийдешнього сеймику та засідань Радомської комісії. Він також сповіщає про клопоти з норовистим братом Валентієм, який після сварки з батьком знайшов у нього прихисток, і просить у разі потреби видати нову довіреність.

Стефан Урбановський звітує руському воєводі Яну Яблоновському про скарбові справи та бурхливий перебіг сеймику в Познані. Повідомляє про протестації рокошан, блокування зачитування листів магнатів та відвернений шабельний напад на познанського воєводу.

Стефан Урбановський повідомляє воєводі Яну Яблоновському про фінансові питання, отримання асигнацій та про від'їзд свого брата. Він розповідає про підготовку до сеймику, пересування військ, політичні настрої та суперечки з протестантами, які домагаються нових конституцій.

Міхал Урбанський повідомляє владі Львова про успішне вирішення доручених трибунальських справ і застерігає від надання позик і товарів військовим. Крім того, він порушує питання коштів на ремонт приміських доріг і мурів, сповіщаючи про свій виїзд на судовий з'їзд у Літовищах.

Замойський магістрат за дорученням єпископа-ординарія звертається до влади Львова з проханням з'ясувати долю Альберта Вітковського, який сім років тому покинув дружину Маріанну Глінкевичівну. Влада Замостя просить провести опитування серед львівських ремісників і повідомити, чи розшукуваний живий і чи перебуває в місті.

Станіслав Усман звертається до бурмистра Львова з проханням з'ясувати справу срібла жовківського костелу, забраного зі львівського архіву під час турецької облоги. Він повідомляє про особисту зацікавленість короля Яна III Собеського у поверненні коштовностей і просить зібрати відомості від львівських райців.

Василь Устрицький просить львівський магістрат передати справу пана Крупінського проти пані Домінікової з синами та священника Стефана Вишинського до суду першої інстанції. Він обґрунтовує це необхідністю допиту місцевих свідків, доставлення яких до Львова призвело б до втрати часу та значних труднощів.

Мацей Юзеф Устрицький повідомляє Яна Яблоновського про невдачу своїх клопотань при королівському дворі у Кракові та дякує за опіку, яку той надавав досі. Він просить воєводу виявити терпіння й утриматися від раптового відібрання оренди в Лашках, обіцяючи зустрітися особисто під час з'їзду у Львові.

Мацей Юзеф Устрицький просить Яна Яблоновського не віддавати оренду маєтку іншій особі до оголошеної комісії, зазначаючи, що раптове відібрання оренди завдасть йому відчутних збитків. Він заявляє про готовність особисто порозумітися і надалі тримати оренду на повне задоволення воєводи.

Мацей Юзеф Устрицький пояснює руському воєводі, що через свою відсутність не знав про спробу розквартирування війська в Ляшках за гетьманською асигнацією. Він запевняє, що негайно віддав розпорядження не чинити перешкод діям офіціала воєводи.

Мацей Юзеф Устрицький повідомляє руського воєводу Яна Яблоновського про прибуття до Ляшок солдатів по гіберну та на постій, що є надто великим тягарем для місцевої громади. Скаржачись на брак прибутків через селянські бунти, автор просить про виплату обіцяної компенсації за озимину.

Примас Якуб Уханський висловлює підтримку львівським міщанам, які протестують проти нав'язуваних шляхтою каптурових судів, і радить твердо стояти на своєму спротиві. Він також запевняє, що надіслав листа до руського воєводи з проханням захистити міські права до обрання нового монарха.

Кшиштоф Фабритц повідомляє Артура Форбса, що довірені йому три сувої полотна все ще перебувають у Варшаві через брак візників. Він запевняє, що відішле товар до Ярослава за першої слушної нагоди, щойно його отримає.

Ротмістр Фаленський від імені сконфедерованого війська закликає львівських райців особисто прибути до табору під Щирцем із підготовленими грошима замість того, щоб вести переговори через посередників. Він обіцяє, що після сплати належної суми негайно видасть ординанс із наказом солдатам залишити зайняті території.