Каталог джерел

Якуб, званий Завіша, разом із рідною сестрою Катажиною, спадкоємці покійного Мартина Важного, продають Мартину Тлустому та його дружині Маргариті спадковий млин перед Галицькою брамою у Львові за суму триста гривень. Угоду та умови виплати частинами затверджує і вносить до актів генеральний руський староста Петро Мишковський.

Міхал Волінський переказує Францішеку Глоговському політичні новини, отримані від грабовецького старости, зокрема повідомлення про прибуття принца Конті до Мальборка та про перехід іноземних військ на його бік. Також повідомляє про запланований з'їзд під Завихостом і перехід белзького воєводи через Немирів до Бережан.

Земський суддя Миколай Ташицький і підсудок Ян Слабош засвідчують, що Ян Язвецький відступив і записав усі свої спадкові маєтності в Язвці Фридерику Калінському з Дзєнтни. Новий власник отримав повне право вступу у володіння маєтком і вільного розпорядження ним.

Король Сигізмунд II Август скасовує давній львівський звичай, що позбавляв онуків права спадкування після дідусів і бабусь, та встановлює право представлення, яке зрівнює їх у поділі спадщини зі стриями й тітками. Крім того, він надає бурмистрові та львівським райцям повну владу вирішувати всі дотеперішні спадкові суперечки такого роду без можливості апеляції до короля.

Станіслав Кароль Масальський просить Мартина Анчевського про заступництво перед владою Львова у справі виплати обіцяних 300 злотих, яких львівські посли не передали йому у Варшаві. Він пояснює, що через брак цих коштів не зміг сплатити власні борги, та повідомляє про намір відправити посланця для отримання належної суми.

Станіслав Потоцький надає жителям Отинії право обирати міську владу та детально регулює їхні панщинні обов'язки, податки, орендні платежі й десятини. Документ також визначає правила надання ділянок під забудову разом із терміном слободи для нових поселенців.

Тереза Стадницька повідомляє волинського воєводу Яна Стадницького про заплановане на 20 січня в Немирові одруження своєї доньки з паном Балем. З цієї нагоди вона сердечно запрошує адресата разом із дружиною на весільні урочистості.

Миколай Стадницький виряджає ксьондза Новицького до Франциска Глоговського у певній справі з проханням зробити послугу. Водночас він висловлює жаль через скрутне становище, довіряючи залагодження справи своєму посланцеві.

Миколай Стадницький повідомляє Франциску Глоговському про перебіг розмов із Її Милістю Добродійкою, яка підтверджує свої обіцянки та прихильність до його дому. Він обговорює питання претензій, пов'язаних із масляними розвагами (запустами), і прагне владнати справу без зайвих зволікань.

Миколай Стадницький висловлює Францішеку Глоговському співчуття у відповідь на отриманий лист. Він також заявляє про готовність діяти в Немирові та перейти до обговорення поточних справ.

Анджей Чарнолуський просить Францішека Глоговського поділитися достовірними відомостями про рухи неприятеля, які адресат мав одержати від пана чесника. Він звертає увагу на постійну небезпеку й брак новин, запевняючи у щирій вдячності за відповідь.