Каталог джерел

Король повідомляє магістрат про залишення Еліаша Лонцького на посаді коменданта та про наказ не обтяжувати мешканців і приїжджих неналежними зборами, з чітким урахуванням євреїв.

Король заступається за підкухотника Пшемислава [?] Дзіурського і наказує негайно розглянути його позов до міщанки Краузової [?].

Король забороняє коменданту Еліашу Лонцькому нові збори з мешканців та приїжджих. Він має прийняти встановлений гонорар у тридцять злотих від міста та поважати міське судочинство.

Король наказує обом комісіям співпрацювати у поверненні срібла жовківської церкви, забраного з депозиту у Львівській катедрі під час турецької облоги. Слід повернути предмети або їх справедливий еквівалент і засудити осіб, винних у незаконній торгівлі ними.

Ян Убалдіні представляв місто на сеймі поза власною чергою, замінюючи Бартоломея Зіморовича на його прохання. Король наказує владі Львова допомогти йому в отриманні належної винагороди від колеги, якого він замінював.

Король зупиняє виконання вибранської суми з міських земель Клепарова. Назва, пов'язана з прізвиськом селянина, не є достатньою для визнання полів солтиськими. Справу має остаточно вирішити король.

Король дорікає за недбалість в опіці над сиротами і наказує обрати опікунів Терези після Бартоломея Зіморовича, скласти інвентар, перевірити рахунки, сплатити доведені борги, а також зберегти майно і забезпечити дівчинці утримання та виховання.

Король вимагає покарання Вацлава Лянцкоронського та його спільника за свавільне викрадення двох пекарів з передмістя Львова у зв'язку з вимогою боргу. Можливі позови мають розглядатися у відповідному львівському суді.

Крамарський цех скаржиться на оскарження столітнього володіння власною кам'яницею, вимоги оренди та ув'язнення членів. Король наказує представити можливі позови комісії, а цех бере під свій захист.

Король наказує надати боніфратрам можливість придбати дві сусідні ділянки для розширення раніше заснованої лікарні після оцінки та зі збереженням чиншу.

Король просить зменшити податковий тягар Львова, визначений на вісімсот димів. Вказує на падіння добробуту та чисельності населення, а також на вилучення численних володінь з-під міського оподаткування на користь духовенства та шляхти.

Ян III наказує кравецькому цеху припинити утиски ремісників, які працюють для табору, гвардії та двору. Погрожує судовим переслідуванням. Застереження про їхню підсудність потребує подальшої перевірки.

Король наказує виконати попередній вирок, що захищає львівських євреїв. Нападники видають себе за студентів; магістрат має запобігати заворушенням, затримувати винних, судити та виганяти їх з міста.

Король вимагає швидкого судового поділу спадщини, звинувачуючи Антонія Сольського, власника всього майна, в уникненні рішення та неефективності медіації.

Августинці через провінціала та королівського проповідника просять відновити богослужіння в Лорето. Король наказує місту не перешкоджати їхньому поверненню та служінню.

Король повторює неефективний наказ про ремонт дороги від Збоїськ та мостів. Надсилає наглядача, а міщанам та мешканцям передмість наказує спільно брати участь у роботах та фінансуванні.

Учні фарної школи, за словами короля, напали на руську школу, нищили книги та атакували опікунів. Король наказує захистити школу та вжити заходів щодо керівника, якщо він підлягає світському суду.

Король забороняє магістрату самовільні дії проти єврейських купців, чиї крамниці були закриті. Спір має вирішити королівський суд.

Окремий лист доручає львівському старості зупинити дії міста, що шкодять купцям, до винесення вироку королівського суду.

Август II хвалить непохитну вірність Львова перед обличчям ворога, оголошує про готовність військ і наказує застосувати належні санкції до лікаря Альтенберка, який з невідомої причини вирушив до короля Швеції під виглядом посольства.

Король спрямовує сенаторам, урядовцям та шляхті Руського воєводства наказ про скасування шеляжного податку у Львові. Податок, спочатку ухвалений на рік для фортифікацій, а потім продовжений на два роки, продовжував стягуватися протягом кількох років, попри малу користь для міста та інші обтяження.

Август II передає Потоцькому, коронному стражнику, скаргу Львова на створення окремої юрисдикції на передмісті, захоплення міських земель та насильство орендаря. Вимагає дослідити права власності, залишатися в межах придбаних земель та зупинити орендаря; вказує на можливість процесу перед відповідним судом.

Марія Луїза повідомляє про переїзд із Самбора до Львова Красінської, панни з її почту, та Палмерової задля безпеки. Просить магістрат надати відповідні вільні приміщення та всі зручності, необхідні під час перебування.

Королева дякує Малаховському за зауваження щодо її запланованої поїздки для виконання обітниці паломництва до апостольських порогів. Обіцяє вдячність за кожної нагоди. Французька приписка говорить про повагу та дружбу, а також містить вітання для дружини адресата.

Імператор вітає з перемогою польської кінноти над турками та татарами над Дністром і здобутою здобиччю. Дякує Богу та висловлює надію, що успіх буде доповнений відвоюванням Кам'янця.

Фердинанд повідомляє воєводі, що вже просив сенаторів та шляхту на сеймиках про допомогу у визволенні Курляндії, Семигалії та Пілтенського повіту з-під шведської влади. Просить воєводу про підтримку власним авторитетом та діями.

Радці передають звіт посла, що повертається від литовського гетьмана: звістка про втрату Обуховича, командира роз'їзду, що складався з п'яти хоругов, відступ і рух у бік руського воєводи в околицях Любліна. Повідомляють про надсилання копії кореспонденції, якої немає у збереженій одиниці.

Після редукції вартості монети Подільське воєводство встановило комісію для визначення цін на товари та реманент. Купці просили відтермінувати подання реєстрів і зачинили крамниці. Комісія наказала продаж за половину попередньої ціни. Магістрати Кам'янця просять Львів про інформацію щодо подібного тарифу; подальше вирішення залишається відкритим.

Краків представляє зусилля Краківської академії щодо визнання Яна Кантія покровителем Польського Королівства, перенесення урочистостей та встановлення урочистої октави. Просить Львів про власну петицію до Папи та надсилання Кракову її копії, додаючи власне звернення як зразок щодо змісту.

У відповідь на скаргу Львова щодо виключення магістрату зі встановлення цін Краків описує власну практику: два засідання на рік за участю воєводського уряду, ґродського та міської ради. Пояснює черговість голосів, ведення книги цін, складання відписів та публічне оголошення тарифу. У постскриптумі йдеться про покарання за порушення, вагу хліба та перевірку пива.

Краків підтверджує отримання попереднього листа Львова в іншій, частково нерозбірливій справі. Далі запитує про чутки щодо двох раптових смертей на львівському передмісті та симптоми епідемії в інших осіб. Вимагає щирих відомостей та захисту від приїжджих, щоб зберегти здоров'я мешканців, достовірність міських свідоцтв та торгівлю зі Сілезією.

Лежайськ підтверджує отримання від влади Львова королівського універсалу про донативу в сто тисяч злотих, ухвалену на останньому сеймі, з посиланням на Руське воєводство. У клаузулі щодо частки містечка вказано 60 злотих. Лист засвідчує вручення універсалу, а не здійснення оплати.

Магістрат просить своїх послів про втручання та пораду у справі міських лісів, повинностей, русинів, що ведуть шинкарство, забраної риби, нерухомості, пасовищ, підвід, розслідування щодо боргів перед гданцями та татарських чуток. Друга частина звітує про суперечку щодо виконання рішення стосовно млина, внесення суми 1500 та заперечення Гінків і Сєрадзького. Автори скаржаться на дії підстарости та відсутність постійної правової допомоги; анонсують подальші документи і надсилають копію листа Вишенського сеймику.

Львів домагається підтримки воєводи перед королівським судом у суперечці зі Станіславом Шембеком. За словами радних, місто викупило ґрунти за кілька тисяч злотих у коронного підчашого, тоді як Шембек претендує на них через попередника своєї дружини (так визначено в листі). Це аргументація однієї зі сторін, а не вирок суду.

Радні дякують маршалку за опіку над посланцями Львова і просять його про підтримку перед королем у суперечці зі Станіславом Шембеком про ґрунти, викуплені містом. Згадують попередні права батьків дружини Шембека та сплату кількох тисяч злотих. Це паралельне звернення до листа 190, спрямованого до воєводи.

Радні підтримують готовність надати королю сто тисяч злотих у зв'язку з контрактом щодо оренди львівського акцизу та руських мит. Пояснюють, що від'їзд вавховського абата та дії ворога затримали переговори. Просять адміністратора скарбу, щоб із цієї суми було виділено провіант для гарнізону Львова, оскільки його відсутність загрожує безпеці міста.

Радці просять королівського секретаря Єжи Янушевича про допомогу при дворі. Вони підтримують пропозицію ста тисяч злотих на потреби Речі Посполитої за умови розрахунку суми шляхом зменшення заборгованості з оренди львівського акцизу та руських мит. Відправлення делегатів затримала воєнна небезпека. Місто очікує на безпечну дорогу та звістки про місце перебування короля.

Радці Львова просять гетьмана про захист міських сіл Зубра та Сихів, а також про звільнення їхніх підданих від примусового перевезення дубів. Вони стверджують, що села вже винищені військом, а решта мешканців може піти. Пропонують використовувати артилерійських фурманів, які мають коней та вози.

Бурмістри та рада Свеце скаржаться на майже щоденні марші солдатів та оголошене прибуття драгунів у кількості 90 коней, що йдуть з Угорщини на зимове утримання за наказом іновроцлавського воєводи. Посилаються на звістку орендаря та попереднє надання, час якого залишається нерозбірливим. Просять Яна Яблоновського про допомогу перед загрозою руїни міста та нестатків мешканців.

Свеце поновлює скаргу на солдатів і подає втрати міста на п'ятсот злотих, а президента на 58 злотих 20 грошів у забраних речах. Просить Яна Яблоновського посприяти розгляду та відрахуванню втрат при оплаті війську на генеральній львівській комісії. Окремо просить про квитанцію, що дозволяє отримати деревину з пущі Свецького староства на міст, якому загрожує руйнування через кригу після важкої зими; орендар не приймає попередніх квитанцій.

Влада Свеце просить свого старосту про захист від військової екзекуції зобов'язань, що залежить також від рішення орендаря. Запевняють, що раніше користувалися його захистом, перепрошують за невизначену провину і відправляють представників, які мають пояснити витрати, труднощі та шкоди, пов'язані з греблями, головами та берегами Вісли.

В актах лавничого суду Ярослава записано розповідь возного про оголошення на чотирьох рогах ринку наказу про припровадження товарів звичайними шляхами до Львова та дотримання права складу. Наказ оголосили під час ярмарку на вимогу влади Львова, за уповноваженням коронних станів та Миколая Гербурта з Фульштина. Він передбачає затримання осіб, що обходять право, та конфіскацію їхніх товарів.

Автор відкидає звинувачення щодо свого поводження з міщанами і посилається на обіцяні їм свободи. Пише про кредит, борг, забезпечення та про спроби порушення статутних прав деякими членами магістрату. Вказує на майно, обтяжене заставою, і протестує проти його продажу або подальшого обтяження.

Беренс має намір наступного дня розмовляти з Беллом і запропонувати йому заставу для отримання виплати. Белл пов'язує розрахунок у Львові з виплатою грошей у Гданську. Автор анонсує наступний лист із результатом розмови.