Олексій Зарихта до Войцеха Зімницького з новорічними побажаннями та щодо урядових справ

[С. 2] + Мій вельми милий і любий Пане Брате! На цей Новий рік і багато інших рясного Божого дару і Його святого благословення сповна з любими домочадцями Вашої Милості щиро й віддано зичу та яко недостойний у Господа Бога випрошую. Вважаю щасливим того [...], хто голубленістю тішиться в Бога та в людей: по-перше, потаємно, адже розважливий завжди повинен у своєму лоні пильно й без зарозумілості плекати ревну турботу і [...]; по-друге, явно, оскільки різні люди з різних причин проголошують і вихваляють приязнь. Я радію з цього вельми і Господу Богу дякую, що Ваша Милість, мій любий Пане Братику, маєте там, у тих краях, прихильність і пошану серед великих людей; зичу, аби Ви в цьому довговічно процвітали, а про нас не забували. Мій [...] пан і добрий приятель Вашої Милості, Його Милість пан Станіслав Ліпницький, мило та по-приятельськи розповідав мені особисто про успіхи Вашої Милості, за що красненько Вашій Милості дякую. Його Милість мені сприяє, бо і я вельми ціную його дружбу й аж до смерті прагну її плекати, а це з любові та пам'яті про преславного й шляхетного його родителя, радіючи з вельможного пана Станіслава, його сина, мужа чесного й розважливого. Рекомендую ще Вашій Милості мого давнього доброго приятеля, що мешкає там близько в тих краях, Його Милість пана Яна Войшу, який домовився зі мною, аби я навчав і доглядав його діток, і багато що обіцяв. Прошу навідати Його Милість і благаю, аби там Ваша Милість мого милого брата любив, і завдяки цьому сміливо зможете служити Його Милості. А я сам, старий, і Завіша, будемо негідно просити Господа Бога за всіх [...], бажаючи також, щоб усі татари, собаки, скрутили собі в'язи, а домочадці безпечно святкували, [С. 3] святкували, щоб уже настав спокій у господарів, дай Боже. [...] самі їхмилість панове вояки Його Милості Пана Канцлера [...] сунуть туди в ті краї, і гадаю, щоб самі [...] зійшли, аби самі маєтності королівські та приватні [...], нехай їм там біс [...], що гнів викличе. Я ж разом усім своїм серцем обом сторонам підданих моїх запобіг і в мирі [...]. Далі потроху все ж удасться вивчити моїм братам отой патент на офіціалство, надісланий від [...] ксьондза єпископа, з певними належними повноваженнями. Із вдячністю віддаюся ласці мого милого й любого Брата, Його Милості Пана, а дружині своїй здоров'я прошу [...]. У Києві, 19 січня 1636. Вашої Милості мого милого Брата брат і слуга, уроджений Олексій Зарихта, що заступає київського офіціала, власною рукою. [Дописка іншою рукою внизу:] [...] львівському [...] вітання і на Новий рік від панів братів своїх.

[S. 2] + Moj wielce myssy y kochani P[anie] Bracie Na ten rok nowi y wielka inszych czoinego daru Boskiego y Jego S. błogosławieństwa z polnie ż miłtymi domowemi W[aszej] M[oś]ci mydle wiernie życzę, y niegodni od P. Boga proszę. Beatum illud [...] existimo, qui a Deo et ab hominibus dili- gitur primo occultum quod est prudens semper solerte curam in sinu suo diligenter fovere absque est presumptione debet et [...]tur, secundum aperto quia diversi diverse gratia amicitiam proclamant et celebrant, ja sie z tego cieszę wielce y P. Bo- gu dziękuię, że W[asza] M[ość] moj kochani P[anie] Bratku naś tam w tych kraiach myłość y między wielkimi ludźmi, życzę abyść tę w tem długowiecznie zakwitał a nas nie zapominał. Moj wffud[?] Pan a przyiaciel dobri W[aszej] M[oś]ci Jeg[o] m[ość] P. Stanisław Lipnicki iucunde et amice opowiadał mi sam felicitatem W[aszej] M[oś]ci, pysznie[?] proszę dzięku- ię W[aszej] M[oś]ci. Jeg[o] m[ość] mi służy bo y ia multum faveo amicitiam iego, et usque ad mortem fovere volo, ato propter amorem & memoriam cla- rissimi et nobilissimi Parentis eius, ciesząc Generosissimi D. Stani- slai filij sui, viri optimi et prudentis. Przydaie iesce W[aszej] M[oś]ci mego dawnego dobrego Przyiaciela a tam blisko w kraiach tam- tych m[ieszkającego?] Jeg[o] m[ość] P. Iana Woyszę ktory mie tam w son- foederatiam z inszei z soba zawiązał, abiem ia dziatka słuchać ucze- ciał, y wiele obiecował. Proszę do Jeg[o] m[oś]ci nawiedzenia y prosząc abi tam pokliszego W[aszej] M[oś]ci brata mego myl[ego?] myłował, a tem też służyć będziesz śmiał Jeg[o] m[oś]ci, a ia sam stari, y Zawisza, P. Boga za wszystkich Czemcow[?] niegodni prosić będę, przydaiąc y to abi wszycy Tatarowie sobakowie, syie połamali, y domco niewinnie festowali [S. 3] festowali, abi iuż pokoi gospodarz dai P. Boże. [...]że samiem Jpp żołnierze Jeg[o] m[ość] P. Cance[larz?]ba[?] [...] niska: pia się tam w te kraie, y myślę żeby sam sobie mylka[?] iako naedluki zeszli, abi samiem bona Regalia et privata dyra, im tam bies grogow błogosławionieś ludzkich co gniew wy- dźie, iam wraz swym sercom stroni oboieych poddanych moich zabie- zał, y w pokoiu Złastwile[?]. Dalei potrosze iednak postudiuać się da mym Bratac na ten Patent na officialtwo od Ramego Nasze- wtele[?] p. D. Biskupa posłani, z niktorimi rownemi facultatibus podziękowanlie oddawam się gołębim goyłość Złastw[am?] mego myłego y kochanego Brata, Jeg[o] m[ość] P[anu] małżonkę swoie zdrowie proszę dmyłui 2 mi nowi mieo[?]. W Kijowie 19 Jan[uarii] 1636 W[aszej] m[oś]ci m[ego] m[iłego] Brata Brat y sługa G. Alexy Zarychta, L[oco] officialis[?] kiiow[ski] manu [propria] [Dopisek inną ręką na dole:] Mr [...] Flatoni k [...] Luoviensem magna [...] salutem et pro / se anno novo. a D[omi]nis D. C. fratribus suis.