Скарга ігумені Магдалени Куропатницької до канцлера Яна Малаховського на львівський магістрат

[С. 2] Копія листа Її Милості Панни Куропатницької, ігумені львівського монастиря, до Ясновельможного Його Милості Ксьондза Великого Канцлера, 10 березня 1743 року. З глибокою покірністю припадаю разом з усією моєю спільнотою до ніг Ясновельможного Пана Добродія, бідкаючись і скаржачись на львівський магістрат, який ніби наперекір, нехтуючи привілеями наших юрисдикцій, наданими найяснішими королями, у жодному разі не хоче їх дотримуватися чи прислухатися до них під час зачитування, хоча ці юрисдикції закріплені конституцією. Проте вони силою притягують до міських судів і цехів, хапають, судять та ув'язнюють, навіть не дочекавшись принаймні асесорського вироку, оскільки викликали нас до суду для пред'явлення привілеїв, якими ми володіємо, починаючи від святої пам'яті Найяснішого Владислава й аж до нині щасливо правлячого. Вони не завдають такої кривди зборівській юрисдикції як привілейованій; борони Боже, щоб вони порушили [С. 3] хоч щось шляхетське чи щирецьке, та й загалом інші панські юрисдикції, нехай і непривілейовані, бо тих вони бояться, а нас, черниць, зовсім не лякаються. Тепер наш сницар вільного ремесла посварився з іншим, міським, котрий на нашу юрисдикцію і на будинок нашого сницаря наслав через підставних осіб драгунів. Ті вчинили велике свавілля: будинок виламали, сницаря виволокли й побили бердишами так, що після тривалої хвороби він ледве уникнув смерті. А тепер, приховуючи, що це сталося за його підбурюванням, ще й подав на нашого сницаря до міста, до ратуші, позов через давню сварку. Оскільки з огляду на наші привілеї ми заборонили з'являтися перед судом, магістрат виніс спершу заочний вирок, а згодом і декрет про арешт. І тому, не маючи більше сили терпіти кривди всупереч нашим привілеям, яких ми часто зазнаємо, вдаюся до ласкавої опіки Ясновельможного Пана Добродія, покірно благаючи, [С. 4] аби Ви зволили написати до магістрату, щоб вони дотримувалися наших привілеїв, до своїх судів не притягували, а тим більше не наважувалися хапати й ув'язнювати. Нехай чекають на вирок у справі про порушення привілеїв і конституції. На комісії з'ясується, яких кривд ми зазнаємо, а які претензії місто має до нас. Вони раді відібрати власність у церков і врізати те, що з ланів належить Церкві, про що також повторно покірно прошу.

[S. 2] Kopia Listu ImPanny Kuropatnickiey Xieni Klosztoru Lwowskiego do J[aśnie]W[ielmożne]go JmX[iędza] Kanclerza W[iel]k[iego]: 10 mar[ca]: 1743 Z głęboką Submissyą upadam z całym Zgromadzeniem Moim do Nog JWMPana Dobrodzieja żaląc się y Skarżąc na Magistrat Lwowski, ktory własnie, iak prze[ciw] Postpozycya od Nayjasnieyszych Krolow Przywiliow Jurysdykcyi Naszych wniczym niechcąc zachowac ani ich słuchac przy Czytaniu, lubo y konstytucyą są Jurysdykcye Obwarowane, ale gwałtem do Sądow y Cechow Mieyskich pociągaią, łapią, Sądzą, Więżą, nieczekaiąc przynamniey Dekretu Assessorss-[!] kiego, bo nam wydali pozew, o złożenie Przywile- iow ktore mamy począwszy od s: p: Nayjasnieyszego Władysława, aż do terasnieyszego Szczęsliwie Panu- iąc[ego]. Nieczynią tey Krzywdy Jurysdykcyi Zborowscy iako uprzywiliowaney, uchoway Boże zagabnąć [Dopisek ołówkiem u dołu: k. 72.] [S. 3] co Szlachecką, y Szczerzowskę zgoła choć insze nie uprzy- wileiowane Jurysdykcye, Pańskie bo się ich boią, a Nas Zakonnic bynaymniey nie apprehe[n]duią. Teraz Nasz Snycerz Konsztu [kunsztu] Wolnego pokłocił się z drugim Mieyskim, ktory na Jurysdykcyą Naszę y na Dom Na- szego Snycerza przez Subordynowane Osoby naprowa- dził Draganow, ci wielkie Wiolencye poczynili Dom odbili, Snycerza wyciągnęli, Berdyszami zbili, ledwie po długiey Chorobie, od Smierci się uroił, a teraz po- krywaiąc że nie z Jego namowy jeszcze Naszemu Sny- cerzowi o dawną kłotnię do Miasta na Ratusz Pozew wydał, gdzie żeśmy niekazali stawac Respe- ktem Przywileiow, na samprzod Dekret Kontuma- cyalny a potym Capturayi [?] Magistrat Dekret fe- rował. A tak niemogąc daley znosić krzywdy prze- ciwko Przywileiom Naszym ktore nam się często dzieią, czynię Rekurs do łaskawiey Protekcyi Jasnie WMPana y Dobrodzieja supplicuiąc [S. 4] abys raczył do Magistratu napisać żeby Przywile- ie Nasze Obserwowali, do Sądow Swoich niepocią- gali, a bardziey łapac y Więzić nieważyli się. Niech czekaią Dekretu o nieutrzymaniu się przy Przywileiach y konstytucyi, pokaże się z kommissyi co my za krzy- wdy Mamy a co Miasto ma za Pretensye do Nas Radziby od kosciołow wydrzeć a co Kosciołowi należy z Łanow ukrzywdzić, oco y powtornie supplicuię.