Каталог джерел

Король засуджує фінансування викупу за місто коштом майна відсутніх мешканців. Наказує розподілити витрати відповідно до статків і повернути майно Миколаю Боїму; конфіскацію залишає за королівським судом.

Король критикує поспішність у діях проти старости ломжинського. Надає йому охоронну грамоту і наказує надіслати до Любліна повноважних представників, розрахуватися за боргами та після їх погашення видати квитанцію.

Домініканці купили будинок поруч із монастирем і хочуть з'єднати його з монастирським муром. Король вимагає від міста згоди, аргументуючи, що добровільний дозвіл не порушить його привілеїв.

Ян Казимир наказує Петру Ожзі доручити Іцку, орендарю чопового, виплатити заборговану суму магістрату Львова. Оригінал згадує дев'ять тисяч злотих; пізніша копія та обкладинка — десять тисяч.

Ян Казимир наказує Станіславу Лянцкоронському взяти участь у перевірці рахунків витрат із чопового на фортифікації Львова. Забороняє відправляти міську піхоту на посполите рушення; вона має залишитися як гарнізон міста.

Король дякує Львову за вірність під час війни, анонсує збір вірних йому та іноземних військ, а також допомогу. Доручає владі узгодити з губернатором забезпечення полків, особливо Батлера, залишених на зиму; гарантує врахування витрат у рахунках скарбниці.

Король доручає владі Львова та старшинам вірменської нації надати вози та коней для перевезення трьохсот залишених копій до Любліна. Кшиштоф Бернатович має видати відповідні прапори разом зі зброєю.

Король дякує Львову за опір військам трансильванського воєводи і просить про позику 100 000 злотих. Забезпеченням мають бути митні доходи, що збираються в оренді; деталі передасть підскарбій.

Король наказує магістрату Львова розрахуватися з Яном Торосовичем за неотримані належності та понесені ним витрати, згідно з угодою абата вонхоцького, писаря коронної скарбниці.

Король бере під захист Марціна Ранішевського, який підкорився владі магістрату Львова, і рекомендує обрати його на місцевого писаря та до лави. Збережений текст обривається перед завершенням листа.

Ян Студніцький та Анджей Зделейчик скаржаться на ув'язнення та секвестр попри невичерпану трирічну оренду доходів Львова. Король наказує їх звільнити, врахувати лиха та міське звільнення, а також дотримуватися контракту до кінця терміну.

Король затверджує трирічний контракт щодо Тлумачок, допускає заступника Байдултовича на час його від'їзду на королівській службі та надає переважне право на наступні три роки. Протилежні рескрипти визнає недійсними.

Король просить кардинала Virginio Orsini домогтися від Папи Римського створення судової комісії у справі між бурмістром Львова та францисканцями. Суперечка виникла через затримання винуватця смертельного поранення та оскарження світської юрисдикції під приводом порушення церковного імунітету.

Король наказує владі Львова залишити за вдовою та дітьми Анджея Дальчинського, доктора та львівського райці, договір на шпитальне село Малехів. Наказує не відбирати у них село і не укладати договір з іншим орендарем.

Король дорікає за затримку доставки артилерійського спорядження і вимагає підготувати візників у порозумінні з капітаном, залишеним при гарматах у Львові. Витрати має покрити генерал артилерії; подальша затримка покладе відповідальність на адресатів.

Король знову наказує владі Львова надати необхідну кількість візників для перевезення боєприпасів, що залишилися в місті. Капітан артилерії має платити готівкою. Король погрожує, що подальше зволікання вважатиметься впертістю міста і призведе до виконання стягнень проти осіб та майна влади.

Король засуджує владу Львова за невиконання його поради та допущення вбивств і пограбувань. Вимагає суворого розслідування, затримання всіх винних та спільників, а також їх ув'язнення до приїзду комісії. Наголошує, що не можна чинити кривду євреям та невіруючим, а також проливати невинну кров, і передбачає покарання винних як приклад для інших.

Король доручає повне командування містом та Львівським замком Олевінському, львівському войському. Магістрат має узгоджувати з комендантом питання безпеки, дотримуватися переданої ним волі короля та виявляти йому послух.

Після нападів татар і козаків король доручає оборону Львова Яну Беренсу, підполковнику полку руського воєводи. Наказує прийняти його з солдатами, прийняти присягу, забезпечити допомогу в обороні та виділити кошти з чопового на потреби гарнізону. Витрати мають бути розраховані при сплаті міських податків.