Каталог джерел

Перемишльський єпископ Міхал Водзіцький повідомляє львівський магістрат про скаргу підвоєводи Скшетуського на звинувачення, висунуті проти нього перед королівськими судами. Він рекомендує міській владі негайно призначити комісію на місці задля миролюбного та справедливого вирішення спору.

Коронний референдар Міхал Водзіцький надсилає львівському магістрату оригінал супліки, поданої королю паном Вейзе. Він закликає міську владу якнайшвидше надати висновок і рішення, яке має згодом передати королівському двору.

Подільський воєвода Михайло Жевуський звертається до президента Львова з проханням допомогти в набутті оренди приміського села Білогорща на підставі отриманого королівського рескрипту. Натомість він обіцяє суворе дотримання умов контракту, а також постійну прихильність і вдячність міській владі.

Великий коронний канцлер Анджей Станіслав Залуський рекомендує владі Львова кандидатуру королівського секретаря Францішека Невеського на вакантну посаду міського райці. Він відзначає його високу освіченість та багаторічну службу в лаві присяжних, закликаючи не чинити перешкод через те, що той не є уродженцем міста.

Канцлер Анджей Станіслав Залуський висловлює львівському магістрату співчуття з приводу лихоліть, що спіткали місто, і запевняє у відновленій королівській опіці. Він також повідомляє про лист до гетьмана з вимогою подбати про повну безпеку міста.

Ігуменя львівських бенедиктинок Магдалена Куропатницька скаржиться канцлеру Яну Малаховському на львівський магістрат, який порушує привілеї монастирської юрисдикції, неправомірно позиває, нападає та ув'язнює підпорядкованих їй ремісників. Вона просить канцлера про письмове втручання до міської влади, щоб припинити подальші кривди й утиски до вирішення спору призначеною комісією.

Кардинал Ян Александр Липський відповідає владі Львова на прохання про заступництво проти королівського декрету, який наказує допускати міщан східного обряду до міських урядів, заявляючи про своє клопотання перед коронним підканцлером.

Кардинал Ян Александр Липський повідомляє магістрат Львова про передачу підканцлеру коронному міського проєкту з метою схилити короля до скасування рескрипту, що допускає русинів до міських урядів, застерігаючи від занепаду торгівлі та зубожіння міста.

Львівський каштелян Міхал Лось звертається до магістрату Львова з проханням неухильно виконати вирок коронного асесорського суду на користь інфлянтського стольника Моронського відповідно до розпорядження коронного канцлера.

Львівський архієпископ Владислав Лубенський повідомляє магістрат Львова про перенесення на раніший термін дати свого інгресу до кафедрального собору — на 3 серпня 1758 року — згідно з волею короля. Він звертається до міської влади з проханням підготувати відповідний супровід та зручний прохід за маршрутом урочистостей.

Примас Владислав Лубенський дякує магістрату Львова за скорботу й вірність, виявлені після смерті короля Августа III. Він запевняє міщан у своїй опіці над їхніми прерогативами, безпекою та вольностями в період безкоролів'я.

Львівський архієпископ Владислав Лубенський повідомляє магістрат Львова про зміну дати свого інгресу до кафедрального собору на 3 серпня 1758 року згідно з волею короля. Він просить міську владу підготуватися до урочистості та забезпечити зручний і гідний перехід до храму.

Примас Владислав Лубенський дякує магістрату Львова за скорботу після смерті короля Августа III та закликає зі смиренням прийняти волю Божу. Водночас він запевняє місто у своєму заступництві та турботі про збереження його прав і вольностей у період безкоролів'я.

Михайло Нагродський інформує львівський магістрат про поточні судові справи, зокрема про баніцію Моратовичів та оплату контумації. Він також повідомляє про тривання асесорських судів під час перебування короля у Варшаві та закликає міських депутатів якнайшвидше прибути.

Король Август III затверджує та поновлює сукупність прав, імунітетів, привілеїв і звичаїв, наданих вірменській громаді у Львові давніми польськими королями. Документ містить ланцюговий транссумпт підтверджень, виданих послідовно Яном III Собеським, Михайлом Корибутом Вишневецьким, Яном Казимиром та Владиславом IV.

Король Август III затверджує Стрілецькому братству міста Львова давні привілеї та імунітети, надані й підтверджені його попередниками: Сигізмундом Августом, Генріхом Валуа, Сигізмундом III, Яном Казимиром, Михайлом Корибутом, Яном III Собеським та Августом II. Підтвердження охоплює, зокрема, збір мита, званого шпасне, частку в митних доходах, привілеї та податкові звільнення для куркового короля, порядок стрілецьких вправ, а також повернення зайнятого стрільбища (цельштату).

Король Август III затверджує статут інтролігаторської конфратернії у Львові, ухвалений міською радою 1740 року, який регулює організацію цеху, обов'язки майстрів і підмайстрів та захищає ремесло від конкуренції партачів.

Папа Бенедикт XIV хвалить єпископа Самуеля Гловінського за намір заснувати й довірити піарам колегіум для шляхетської молоді у Львові та сповіщає про своє звернення до короля Августа III з проханням усунути перешкоди на шляху втілення цього задуму. Документ містить також затвердження та ресигіляцію львівського архієпископа Миколая Ігнація Вижицького від 1751 року.

Король Август III підтверджує та відновлює сукупність міських прав, торговельних свобод, імунітетів і привілеїв міста Кам'янка-Струмилова, трансумуючи та схвалюючи попередні надання польських королів від Сигізмунда I до Яна III Собеського.

Король Август III підтверджує статут цеху майстрів з виготовлення пацьорок у Кракові. Документ також містить трансумпт десяти статей, спрямованих проти діяльності партачів.

Король Станіслав Август Понятовський затверджує сукупність давніх прав, свобод і привілеїв, наданих місту Кам'янка-Струмилова його попередниками. Він також підтверджує давнє розмежування міських земель із сусідніми селами Горпин і Монастир на підставі запису з Коронної метрики.

Великий гетьман коронний Юзеф Потоцький запевняє владу Львова у своїй прихильності, водночас пояснюючи, що через відсутність короля в країні неможливо видати рескрипти у спірних справах міста. Він декларує готовність докласти рішучих зусиль в інтересах магістрату відразу після щасливого повернення монарха до Речі Посполитої.

Великий гетьман коронний Юзеф Потоцький звертається до львівської влади у справі свого лікаря, доктора Морунського, вимагаючи справедливого поділу спадщини покійного Вишньовського. Він закликає швидко завершити суперечку відповідно до вже виданих із цього приводу королівських рескриптів.

Томаш Ф. Прохніцький дякує львівському магістрату за ласкаву пам'ять і запевняє у своїй відданості. Він заявляє про готовність представляти та підтримувати інтереси міста, якщо його справи зрештою дійдуть до королівського суду.

Єпископ-номінант Вацлав Ієронім Сєраковський дякує бурмистрові та раді міста Львова за прихильне сприйняття звістки про його номінацію на львівське архієпископство. Водночас він запевняє райців у своїй вдячності та готовності виконувати їхні побажання.