Лист ксьондза Клозінського до воєводи Яна Яблоновського щодо процесу з євреєм

[С. 2] Ясновельможний Милостивий Пане Воєводо Руський, а мій Добродію! Добровільно з цим другим невірним євреєм піддався я під суд Вашої Ясновельможності, мого Пана і Добродія. Хоч бо гідні й мудрі люди радили мені, аби я звернувся до святого Трибуналу, то пам’ятав я слова Вашої Ясновельможності, мого Пана Добродія, коли, їдучи з Мостиськ, вечеряв ти в мене в Рудках і нагадав, кажучи: „Чи судиш, Ваша Милосте, про мене перед Господом Богом, що судив би я несправедливо? Ніхто не може любити Господа Бога і Найсвятішу Діву більше за мене; менше було б з того клопоту і кошту для вас”. Звернувся я тоді під [...] самого Ясновельможного Добродія, спершу під [...] Ясновельможного Його Милості Пана Краківського, батька Вашої Ясновельможності, а потім до Ясновельможної Княгині Вишневецької, маршалкової великої Великого князівства Литовського, Добродійки. Та коли бачу фальш світу і явні наклепи: спершу [...] мав бути впрошений у Вельможного Його Милості Пана Чашника Коронного, стверджуючи, що шкіра йому з-під очей спадала і зі страху те говорив. Я ж священичим словом запевняю, що цього невірного єврея до краю святої Катерини в [...] [зловив?], а я, щоб доходити шкоди, приїхав під Перемишль; [...] не зазнав таких великих ударів, а добре став на ноги, хоча сидів у колоді. [С. 3] По-друге, нібито згідно з баніцією його свідчення деяких [...] ґродський перемиський суд анулював. Що є річчю неможливою. Сам цей невірний Шраєр казав, як ласкаво його питали, і те, що свідчив, я занотував. По-третє, ніби я мав йому погрожувати ремісіями, про які нібито клопочеться у Вельможного Його Милості Пана Чашника Коронного, і щоб я не діяв у такий спосіб перед ґродським перемиським судом. Що мені навіть на думку не спало; сам Господь Бог розсудить найкраще і не буде мене за те карати, бачачи такий великий утиск моєї справи. Гаряче прошу Господа Бога, аби зволив це виявити, а Вашу Ясновельможність, мого Пана і Добродія, аби ти насамперед зволив довести до виконання перемиський декрет. Мені ж зовсім [...] неможливо це владнати, оскільки судові терміни відкладаються, а стільки людей приступає до святої сповіді в парафії та інші обов’язки в Точнові настають. Усе це викликало зволікання і найглибше ранить. Покладаючи найнижчі мої негідні послуги під ноги Вашої Ясновельможності, мого Пана, залишаюся назавжди, у Рудках, дня 21 березня 1701 року, Вашої Ясновельможності, мого Пана і Добродія, найнижчий слуга, ксьондз Станіслав Клозінський, рудківський парох.

[S. 2] Iasnie Wielmozny Miłościwy M[oś]ci Panie Woiewodo Ruski a moy Dobrodzieiu Dobrowolnie z tem drugiem niewiernym Żydem pod Sąd Iasnie Wielmo- znego W[asze]y M[oś]ci M[oiego] Pana i Dobrodzieia poddałem sie, bo lubo mi godni i mądrzy radzili ludzie, żebym sie był udał do Swiątobliwego Trybu- nału, alem ia pamiętaiąc na słowa Iasnie Wielmoznego WMmPana Dobrodzieia kiedy z Mościsk Iasnie Wielmozny WMmPan iadąc w Rudz- kach u mnie wieczerzaiąc przypomniał i mowiłeś: rozumiesz li WM o mnie [ktorym?] P[anem] Bogiem żebym był niesprawiedliwie sądził, nikt nie moze Pana Boga i Nayswiętszą Pannę nademnie barziey kochać, z mnieyszey była turbacyia i kosztem było waszem. Udałem sie tedy w [wielmoznosc?] Iasnie Wielmoznego samego Dobrodzieia wprzod pod kwartę[?]: wsię Iasnie Oświeconego Imci Pana Krakowskiego Rodzica Iasnie Wielmoznego WMM Pana i Dobrodzieia, a potym do Iasnie Oświeconey Xięzny Wisniowieckiey Marszałkowey Wielkiey Xięstwa Litewskiego Dobrodzieyki. Ale gdy ia widzę toć falba świata a prawe invalpata, naprzod zega[?]rak mieli bydz uproszony u Wielmoznego Imci Pana Cześnika Koronnego, ze mu skora z pod oczow padała, dlatego dla boiazni to mowił. Ia zas kapłanskim słowem to mowię zetego niewiernego Żyda do krayu swiętey Katharzyny w [...] [złapano?], a ia w szkodę dokaszyć pod Przemyśl przyiachałem, przed razow tak wielkich nieudanin moiedziałem, ale dobrze nadtegował na nogi, lubo w kłodzie siedział. [Dopisek ołówkiem/atramentem u dołu:] k. 24 [S. 3] Druga ze według bannitowania confessit iego niektorych min[...] godył Grodzki Przemyski laminowała. Co iest rzecz nie- podobna. Sam niewierny ten Szrayer to powiadał iako go łaskawie pytano i opowiedział to annotowam. Trzecia ze iako by ia mu miał grozic remisyiąiami, ktore miec pra- dzi sie u Wielmoznego Imci Pana Cześnika Koronnego, izestbym nie miał tak procedere przed Sądem Grodzkim Przemyskiem. Co mi i w myśl nieprzyszło, sam Pan Bog sądzić nayle- piey niebędzie mnie za to karał, kiedy ia widzę tak wielkie opresyia sprawy moiey. Pana Boga oto gorąco proszę żeby rzekł revelare, zaś Iasnie Wielmoznego WMmPana i Dobrodzieia żebyś ad effectum Dekret Przemyski ante omnia zechciał deducere, mnie zaś haud irrita [deducir?] niepodobna do sporządzenia, gdyż iudicia limitantur i tak wiele ludzi do Spowiedzi, swiętey parochie i inne na Thoczonowo nastepuie, wszytko to tenorirns causavit et altissimę ledit. Iasnie Wielmoznego MM Pana my- mi inszy moie niegodne usługi naynizsze pod nogi Iasnie Wielmoznego WMmPana przenosząc zostaię nazawsze w Rudkach Die 21 Martii 1701 Iasnie Wielmoznemu MMPanu i Dobrodzieiowi Naynizszy sługa Xsiądz Stanisław Kłoziński Proboszcz Rudzki