Переклад / сучасний текст
[С. 2]
У Замості, 11 вересня 1697
Ясновельможний мосьпане Добродію,
Хоч Її Милість пані Добродійка після відправлення Його Милості пана Ордината до чужих країв, на наполегливі прохання та палкий заклик Їхніх Милостей панів опікунів, уже непохитно вирішила особисто разом із молодшим паном старшим Замойським узяти участь в акті коронації щасливо обраного короля, проте Бог перешкодив цим намірам, уразивши Її Милість Добродійку небезпечною хворобою. Охопивши надзвичайно голову, обличчя і горло та мучачи нестерпним катаром, на думку
[С. 3]
самих лікарів вона загрожує близькою небезпекою. Аби ж це, хоч і вимушене, ухилення від такого почесного акту та першого служіння новому Володареві не накликало догани й підозри в браку тієї вірної та охочої підданості, яка належить настільки великому монарху, довіряє Її Милість Добродійка цілком справу свою і [...] ласкавій прихильності Вашої Милості, Мого Пана й Добродія. Що більший має до Нього доступ, то безпечніше довіряє всі свої інтереси тій руці, яка — хоч і несе тягар та турботи королівства — пригорне і цей дім,
[С. 4]
справи, що линуть до Вашої Милості, Мого Пана й Добродія. Нещодавно надійшов терміновий лист від пана київського воєводи і пана сєрадзького воєводи, в якому ці сенатори переконують Її Милість Добродійку, щоб не тільки сама не їхала до Кракова, а й пана старшого не посилала, якщо вони триматимуться інших постанов. Проте всі ці доводи, до яких вони вдалися задля переконання, [...] як велика героїня, прагнучи [...], хоч і остерігається всіляких провин і позовів, аби Їхні Милості пани Опікуни не мали проти Її Милості приводу до дій, вирішила тут і зараз їхньої ради не слухати.
[С. 5]
Хіба ця велика смертельна небезпека не знівечила претензій пана старости? Хай що, втім, могло б виникнути через невдоволення нового Володаря та підозри, ласка Вашої Милості, Мого Пана й Добродія, в чиїх руках спочиває королівське серце, збереже й схилить до цього дому серце володаря; дім цей завжди був вільним оборонцем своїх прав, а хоч [...] віддалення від асистування королю Його Милості Добродію, ордината, не втрачає. Дякує Добродійка, плекаючи в серці велике ім'я Вашої Милості, Мого Пана й Добродія, за [...] безпечно зі своїми синами, коли не лише у своєму імені великі, а й у гідних себе вправах здобувають повагу, служитимуть Величності й Вітчизні. Те, що є [...] Добродійку [...]. На [...] ж достатньо запевняти коли буду.
Вашої Милості Милостивого Мого Пана
і Добродія
Найпокірніший слуга
Ян Круковецький власноруч.
Оригінальний текст — транскрипція
[S. 2]
W Zamoysciu 11 7bris 1697
Jasnie Wielmożny Mości Dobrodzieiu
Jubo Jeymość Dobrodzieyka po expedytowanym Jegomości Panu Ordynacie do cudzych Kraiow usilną instancyą y gorącą rekwizycyą Ichmościow Panow opiekunow iuż była niezmiennie determinowała, aby osobą swoią y osobą y naymłodszego Pana starszy Zamoyskiego asystowała Aktowi Koronacyi szczęśliwie obranego Krola. Ale zatrzymał Bog intencyą, niebespieczną Jeymść Dobrodzieykę trapiący afekcyą, ktora głowę ad prodigium twarz y gardło opanowawszy, y nieznośnemi defluxyami skorywszy, bliskim niebespieczenstwem według zdania
[S. 3]
samychże medikow grozi. Żeby iednak ten choć poniewolny od tak godnego Aktu y pierwszych nowemu Panu usług recess, nie padł na censurę y notę nie tak wiernego y ochotnego poddanstwa, iakie tak wielkiemu Regnantowi należy, składa Jeymść Dobrodzieyka zupełnie swoiey et [...] negotium na łaskawą W[aszey] M[ości] M[ego] Pana y Dobrodzieia serię, do ktorego im ma większy przystęp tym bespieczni[ey] wszelkich swoich powierza interesow tey ręcę, ktora lubo pondus et negotia regni sustinet! przyimie y ten Dom
[S. 4]
rzeczy, ktory się do W[aszey] M[ości] M[ego] Pana y Dobrodzieia ciśnie. Novissime przyszedł gorący List od Pana Wojewody Kiiowskiego [y] Pana Wojewody Sieradzkiego, w ktorym ci Senatorowie perswaduią Jeymści Dobrodzieyce aby nietylko sama nie iechała do Krakowa, ale y Pana starszy nie posyłała, ieśliby barie[rę] in diversis mieli determinacyą trzymaiąc!; ale tę wszystkę racyę, ktorą oni na perswazyą przenieśli, takowych iako wielka Heroina życzący tać [...], lubo przestrzega wszelkich skaz y terminow, żeby o nich nie mieli ansam agendi przeciwko Jeymści Ichmść Panowie Opiekunowie, determinowała się hic et nunc radę ich nie słuchać.
[S. 5]
Iakoby to niebespieczenstwo wielkie zycia, nie wyrzygało pretense Pana Starosty? Cokolwiek by iednak niewkontentowania nowego Pana y suspicyi mogło bydź, łaska W[aszey] M[ości] M[ego] Pana y Dobrodzieia in cuius manu Cor Regis utrzyma, y do tego Domu skłoni serce Panskie, ktory dom zawsze byt wolno sui propugnatorem, a lubo [...] oddalenia od Asystencyi Krola Jmść Dobrodzieia, Ordynata, nie traci. Dziękuie Dobrodzieycka serca maiąc zaprzęgą Imię wielkie W[aszey] M[ości] M[ego] Pana y Dobrodzieia, za Wotym bespiecznie z synami swemi, kiedy nietylko w Imieniu swym wielcy, ale y godnych siebie Cwiczeniach zyskuią po uwagi, służyć Maiestatowi, y Oyczyźnie będą. To co jest [...] Dobrodzieyke co ver bavi stangency. Na ning zas dosc upewniać kiedy będę.
W[aszey] M[ości] M[iłościwe]go M[ojego] Pana
y Dobrodzieia
Nayuniższy sługa
Jan Krukowiecki ss.
Примітки до прочитання
Лист Яна Круковецького, який пояснює неприбуття воєводини Замойської (Анни Францішки з Гнінських, вдови Марціна Замойського) та її сина на коронацію Августа II у Кракові тяжкою хворобою горла й голови. Згаданий «пан Ординат», відправлений за кордон, — це Томаш Юзеф Замойський. У листі також згадуються київський воєвода (Марцін Контський) та сєрадзький воєвода (Ян Пєньонжек) як ті, хто радив утриматися від поїздки.
