Каталог джерел

Король бере під захист Марціна Ранішевського, який підкорився владі магістрату Львова, і рекомендує обрати його на місцевого писаря та до лави. Збережений текст обривається перед завершенням листа.

Ян Студніцький та Анджей Зделейчик скаржаться на ув'язнення та секвестр попри невичерпану трирічну оренду доходів Львова. Король наказує їх звільнити, врахувати лиха та міське звільнення, а також дотримуватися контракту до кінця терміну.

Король затверджує трирічний контракт щодо Тлумачок, допускає заступника Байдултовича на час його від'їзду на королівській службі та надає переважне право на наступні три роки. Протилежні рескрипти визнає недійсними.

Король просить кардинала Virginio Orsini домогтися від Папи Римського створення судової комісії у справі між бурмістром Львова та францисканцями. Суперечка виникла через затримання винуватця смертельного поранення та оскарження світської юрисдикції під приводом порушення церковного імунітету.

Король наказує владі Львова залишити за вдовою та дітьми Анджея Дальчинського, доктора та львівського райці, договір на шпитальне село Малехів. Наказує не відбирати у них село і не укладати договір з іншим орендарем.

Король дорікає за затримку доставки артилерійського спорядження і вимагає підготувати візників у порозумінні з капітаном, залишеним при гарматах у Львові. Витрати має покрити генерал артилерії; подальша затримка покладе відповідальність на адресатів.

Король знову наказує владі Львова надати необхідну кількість візників для перевезення боєприпасів, що залишилися в місті. Капітан артилерії має платити готівкою. Король погрожує, що подальше зволікання вважатиметься впертістю міста і призведе до виконання стягнень проти осіб та майна влади.

Король засуджує владу Львова за невиконання його поради та допущення вбивств і пограбувань. Вимагає суворого розслідування, затримання всіх винних та спільників, а також їх ув'язнення до приїзду комісії. Наголошує, що не можна чинити кривду євреям та невіруючим, а також проливати невинну кров, і передбачає покарання винних як приклад для інших.

Король доручає повне командування містом та Львівським замком Олевінському, львівському войському. Магістрат має узгоджувати з комендантом питання безпеки, дотримуватися переданої ним волі короля та виявляти йому послух.

Після нападів татар і козаків король доручає оборону Львова Яну Беренсу, підполковнику полку руського воєводи. Наказує прийняти його з солдатами, прийняти присягу, забезпечити допомогу в обороні та виділити кошти з чопового на потреби гарнізону. Витрати мають бути розраховані при сплаті міських податків.

Король повідомляє про укладення шлюбного союзу з ерцгерцогинею Елеонорою, сестрою імператора. Заповідає прийняти її в Ченстохові в останні дні масниці та урочистості у Варшаві 2 березня. Очікує участі представників Львова у привітанні майбутньої королеви.

Король звинувачує владу Львова у підтримці осіб, що шкодять митним доходам, відганянні вартових та пропуску товарів без митного оформлення. Наказує запобігти зловживанням і карати також купців, що діють під захистом панів. Погрожує судовим переслідуванням королівським інстигатором.

На основі звіту надвірного коронного маршалка, адміністратора митниць, король звинувачує львівського перекладача Миколая Байдуловича у шкоді митним доходам та підбурюванні інших. Вимагає усунення його з посади та призначення наступника; у разі зволікання сам призначить відповідну особу.

Домініканці скаржаться королю на тісноту церкви та монастиря, а також відсутність належного цвинтаря, що змушує ховати померлих біля громадської вулиці. Просять дозволу на викуп кам'яниць біля церкви. Король наказує відправити комісію для вирішення спірних правових питань і вимагає допомоги міста без перешкоджання чернечому задуму.

Король висловлює жаль з приводу невдалих переговорів, що мали відвернути загрозу від руських земель. Заповідає скликання посполитого рушення та власний похід. До прибуття допомоги вимагає від Львова відважної та пильної оборони, згадуючи також швидку підтримку піхотою.

Король нагадує магістрату про субсидію, ухвалену сеймом і розподілену на Львів універсалом. Скарбниця не отримала належної виплати, тому король повторює вимогу негайної передачі 12 тисяч польських злотих, зазначаючи, що не може відмовитися від цієї суми.

Король запевняє у знанні вірності Львова та про зусилля проти ворога. Повідомляє, що наказав гетьману негайно призначити місту відповідний гарнізон і коменданта, а також простежити за використанням чопового на фортифікації. Заповідає власний приїзд, залежний від скликання посполитого рушення.

Король повідомляє магістрат про залишення Еліаша Лонцького на посаді коменданта та про наказ не обтяжувати мешканців і приїжджих неналежними зборами, з чітким урахуванням євреїв.

Король заступається за підкухотника Пшемислава [?] Дзіурського і наказує негайно розглянути його позов до міщанки Краузової [?].

Король забороняє коменданту Еліашу Лонцькому нові збори з мешканців та приїжджих. Він має прийняти встановлений гонорар у тридцять злотих від міста та поважати міське судочинство.

Ян Убалдіні представляв місто на сеймі поза власною чергою, замінюючи Бартоломея Зіморовича на його прохання. Король наказує владі Львова допомогти йому в отриманні належної винагороди від колеги, якого він замінював.

Король дорікає за недбалість в опіці над сиротами і наказує обрати опікунів Терези після Бартоломея Зіморовича, скласти інвентар, перевірити рахунки, сплатити доведені борги, а також зберегти майно і забезпечити дівчинці утримання та виховання.

Король наказує надати боніфратрам можливість придбати дві сусідні ділянки для розширення раніше заснованої лікарні після оцінки та зі збереженням чиншу.

Ян III наказує кравецькому цеху припинити утиски ремісників, які працюють для табору, гвардії та двору. Погрожує судовим переслідуванням. Застереження про їхню підсудність потребує подальшої перевірки.

Король наказує виконати попередній вирок, що захищає львівських євреїв. Нападники видають себе за студентів; магістрат має запобігати заворушенням, затримувати винних, судити та виганяти їх з міста.

Король вимагає швидкого судового поділу спадщини, звинувачуючи Антонія Сольського, власника всього майна, в уникненні рішення та неефективності медіації.

Августинці через провінціала та королівського проповідника просять відновити богослужіння в Лорето. Король наказує місту не перешкоджати їхньому поверненню та служінню.

Король повторює неефективний наказ про ремонт дороги від Збоїськ та мостів. Надсилає наглядача, а міщанам та мешканцям передмість наказує спільно брати участь у роботах та фінансуванні.

Учні фарної школи, за словами короля, напали на руську школу, нищили книги та атакували опікунів. Король наказує захистити школу та вжити заходів щодо керівника, якщо він підлягає світському суду.

Король повідомляє про укладення шлюбного договору доньки з курфюрстом Баварії та призначення урочистостей у Варшаві на 15 серпня 1694 року.

Король забороняє магістрату самовільні дії проти єврейських купців, чиї крамниці були закриті. Спір має вирішити королівський суд.

Август II хвалить непохитну вірність Львова перед обличчям ворога, оголошує про готовність військ і наказує застосувати належні санкції до лікаря Альтенберка, який з невідомої причини вирушив до короля Швеції під виглядом посольства.

Август II доручає магістрату впустити людей, призначених для оборони фортеці під командуванням каліського воєводи, подбати про оборону та провіант, а також підкорятися місцевому коменданту.

Август II рекомендує Войцеха Урбанського, колишнього райцю та бурмістра Ярослава, на вакантну посаду райці у Львові. Згадує про захист Ярослава від військового свавілля та надання йому королівського сервіторату.

Марія Луїза повідомляє про переїзд із Самбора до Львова Красінської, панни з її почту, та Палмерової задля безпеки. Просить магістрат надати відповідні вільні приміщення та всі зручності, необхідні під час перебування.

Магістрат Бродів скаржиться на затримання товарів і стягнення мита львів'янами. Згідно зі скаргою, кілька десятків озброєних людей затримали в Топорові волів купців, вимагаючи 1300 злотих; пізніше у Львові забрали 300 злотих за затримані товари. Прохання до коронного хорунжого про захист привілеїв міста.

Варшава веде перед Радомським трибуналом суперечку проти Варшавської землі щодо накладених на її користь шеленжних і чопів від іноземних вин. Просить Львів офіційно підтвердити, чи сплачує він ці податки і за якими ставками від бочки угорського вина, французького оксгефта та інших напоїв.

Відповідь на лист від 23 березня 1763 р. про курс монет. Магістрат Варшави пояснює, що діє таблиця перерахунку великого коронного підскарбія, оголошена в містах і містечках. Міська влада не має повноважень самостійно встановлювати різницю між видами монет.

У відповідь на прохання про інформацію щодо спільного цеху склярів та бляхарів магістрат Старої Варшави повідомляє про видачу завіреного відпису його статей. Зазначає, що статут надав магістрат, потім його затвердили польські королі, а відпис звірено з оригіналом.

Влада Старої Варшави співчуває львів'янам через обтяження, накладені Бецалом. Повідомляють про припинення у себе збору 2 злотих з кожних 100 злотих, якого вимагав адміністратор мит від купців, що їхали на ярмарок до Ярослава. Описують також самостійну інтервенцію проти збільшення гіберни, попри відсутність співпраці делегатів Львова та Кракова.

Влада Вроцлава хоче відновити торгівлю, перервану епідемією в Польщі. Не вважають чутки про припинення епідемії достатніми: просять Львів надати достовірний стан міста і воєводства, а також докази припинення заражень та очищення заражених місць і будівель. Заявляють про прагнення відновити торгівлю, хоча б спочатку з обмеженнями.

Влада Гданська знову просить Львів допомогти Яну Гулінському, пов'язаному з їхньою гімназією, у поверненні належної йому спадщини після батька. Більша частина майна знаходиться у його швагра Яна Бульча. Просять про повернення надмірно привласнених часток без суду та про швидку відповідь на попереднє клопотання, подане майже чотири місяці тому.

Гданськ передає скарги власних купців, що торгують у Львові: порушення давніх прав, збори, закриття складів, звинувачення у недозволених угодах та перевірка книг попри відсутність доказів. Просить усунути зловживання, залишаючи за собою право звернутися до короля. Правдивість скарг подано умовно.

Гданськ відповідає на лист Львова від 13 лютого про інцидент із закриттям брам. Висловлює співчуття і надію на мирову угоду за посередництва сенаторів, за умови збереження прав міста та честі магістрату. Рекомендує розмову з коронним канцлером.

Гданськ співчуває львівському магістрату через кривду, заподіяну бурмістру. Сумнівається, чи принесе представлення справи на майбутньому сеймі бажаний результат, але залишає вибір за Львовом. Не зміг внести справу до інструкції на сейм, оскільки 27 серпня було зірвано сеймик у Старогард-Гданському. Рекомендує секретарю у Варшаві клопотати перед достойниками, особливо коронним канцлером, про відшкодування та майбутню безпеку честі магістратів.

У зв'язку з підтвердженими повідомленнями про епідемію в Угорщині, Трансильванії та на кордонах Польщі, Гданськ встановлює обов'язок надання достовірних свідоцтв про здоров'я для осіб і товарів, що в'їжджають до міста. Просить Львів поінформувати мешканців і сусідів, дотримуватися розпорядження та виявити подібну запобіжну турботу.

Гданськ нагадує про попереднє попередження щодо епідемії в Угорщині та Трансильванії, а також передає повідомлення про її початок у деяких сусідніх місцях у Польщі. Вимагає надійних свідоцтв про здоров'я для приїжджих і товарів, визначаючи умови їх видачі.

Після отримання повідомлення про нову епідемію в Угорщині Гданськ відновлює розпорядження дворічної давнини. В'їзд осіб і допуск товарів залежить від наявності достовірних документів про походження зі здорових місць, вільних від підозри на зараження.

Гданськ повідомляє про достовірні, на його думку, повідомлення про початок епідемії в деяких частинах Польщі. Оголошує вимогу щодо документів про походження осіб і товарів зі здорових місць та просить Львів поширити розпорядження і вжити запобіжних заходів.

Гданськ відповідає на львівську скаргу від 10 травня щодо затримання кравця Яна Коха після закінчення річного контракту. Наводить іншу версію княгині Яблоновської, брацлавської воєводини: Кох має перебувати на волі і зможе повернутися до Львова на початку вересня. Місто не вирішує справу, яка розглядається в королівських судах.