Каталог джерел

Альберті запевняє у старанності у виконанні доручень адресата. Пише про лівреї пана з непевно прочитаним прізвищем, має намір підтримати справу та отримати необхідний лист. Передає шану воєводині.

Королева незадоволена суфраганом після звіту воєводи. Пояснює застереження щодо певних сіл, які не можна здавати в оренду. Не отримала іншого об'ємного листа; Арман просить вказати його адресу. Здоров'я королеви трохи покращується. Князі виїхали з Парижа до тітки; зворотний шлях має знову пролягати через Париж.

Арман дякує за лист та прихильність. Королева, після розмови з ним про одруження пана Станіровського [?], написала пані Казімєжській [?], щоб вона йому допомогла. Автор повідомляє про несприятливі новини з Росії та Литви щодо справ королеви та наводить листи з Парижа про гарне прийняття князів губернаторами на маршруті подорожі. Передає вітання від королеви, обговорює кореспонденцію з князем Александром та запевняє у послугах дочці адресата.

Арман запевняє у служінні та передачі королеві змісту листа. Нагадав їй, що воєвода був серед перших, хто просив про місце в домі королеви у Львові. Триває пакування перед подорожжю; автор підкреслює небезпеку, посилаючись на чутки про татар над Дністром. Сподівається зустріти адресата та його родину.

Арман представив королеві лист адресата та його намір вшанувати пам'ять покійного короля. Королева подякувала за його відданість її синам. Кореспондент звітує про дуже гарне прийняття князів у Парижі паном (Monsieur) та запевняє адресата у готовності до послуг.

Автор кілька разів представляв королеві незадоволення адресата. Королева вказує на поведінку його людини: він мав зустріти скарбника, а для збереження таємності місії не повинен був жити в палаці батька воєводи. Арман вважає ці стосунки суперечливими та розраховує на пояснення справи.

Арман спочатку анонсує представлення королеві листа від 2 січня; у приписці підтверджує, що порушив цю справу, коли вона писала батькові адресата, каштеляну. Заповідає старанне відправлення листів до князів та маркізи де Бетюн. Лист до великої канцлерки був доставлений цього ранку.

Арман обіцяє запевнити королеву у незмінній відданості воєводи попри його незадоволення. Королева вже в дорозі, але очікує на човни для почту. Планує наступного дня богослужіння в Черв'єнко та подальшу подорож.

Арман пояснює невелику кількість надісланих новин, посилаючись на дискретність секретаря. Королева та князь Якуб почуваються добре і залишаються у гарних стосунках. Про подорож королеви до «Russie» говорять і надалі, але дата виїзду не встановлена. Князі перебувають у Парижі; кардинал, дідусь адресата, страждає на застуду та подагру.

Королева повторює невизначену відповідь на справу, яку порушував Арман. Автор припускає, що вона вже видала розпорядження, але радить воєводі написати до неї безпосередньо, щоб отримати швидшу та більш рішучу відповідь.

Автор передав королеві лист та прохання воєводи про один з її маєтків. Королева не дала рішучої відповіді, проте пообіцяла видати розпорядження. Назва маєтку не вказана.

Королева високо оцінила надісланий твір і доручила переписати його в кількох примірниках. Її коні прибули з «Russie», тому Арман очікує на коротке подальше перебування у Варшаві та сподівається на зустріч із воєводою після від'їзду.

Арман передав один лист королеві, але якщо було надіслано два, він не знає долі першого. Він зберіг лист і конверт для з'ясування справи. Королева перебуває у кармеліток, куди чоловікам вхід заборонено. Від'їзд до «Russie» заплановано на день після Великодніх свят; готуються човни.

Арман отримав лист якраз перед відправленням пошти. Запевняє у приязні королеви до адресата та його дружини, проте пояснює, що її справи та запланований виїзд до Львова за кілька днів ускладнюють виконання всіх прохань. Повторно запевняє у своїх послугах.

Окремий конверт, адресований воєводі волинському у Львові. Не вказано дати чи прізвища відправника.

Арман надсилає відповідь князя Александра на лист, отриманий від адресата, і запевняє у своїй готовності до послуг. Королева доручила передати воєводі вітання та запевнення у приязні.

Королева високо оцінила лист воєводи та його відданість її дому, а також негативно оцінила дії деяких міністрів. Вона все ще почувається зле. Автор чекає на новини про переговори послів комісії адресата і співчуває йому через подагру.

Автор просить датувати листи. Королева визнає воєводу автором високо оціненого листа і цінує його участь у розрахунках військових справ та залученні роду Потоцьких до його табору. У дописці повідомляється про біль у боці королеви та її перебування в ліжку, з надією на одужання.

Автор доповів королеві про лист адресата від 26 грудня та про його втрати у маєтках. Йдеться про понад сто осіб, невизначено названих селянами, та збитки у двадцять тисяч ліврів; назва та деталі шкоди непевні. Королева висловила співчуття. Арман складає адресату та його дружині новорічні побажання.

Арман конфіденційно повідомляє про угоду королеви з сином Якубом після 10–12 днів переговорів. Королева мала обмежитися довічним утриманням з маєтків покійного чоловіка; рухоме майно, коштовності та готівка мали бути поділені порівну між братами. Вказує посередників та терміни сеймиків 27 липня і конвокації 29 серпня, що вказує на 1696 рік.

Автор відповідає на прихильний лист воєводи, дякує за звістку про здоров'я великого гетьмана, згадує про початок мирних переговорів у Делфті та неспокій перед польською елекцією.

Автор нарікає на відсутність новин, передає чутки про призначення на кардинальські посади та інформацію про смерть палатина Русі. Наприкінці описує розваги останніх днів карнавалу.

Автор пише про прикрість, викликану листом адресата, і надію на особисте пояснення. Передає лист маркізи де Бетюн та два непідтверджені повідомлення: про перехоплення іспанських галеонів та плани баварського електора щодо польської корони.

Де Балюз пояснює перерви в листуванні подорожжю до Гданська. Надсилає затримані листи до королеви, канцлерки та Арно до Варшави через посередника. Повідомляє про непідтверджене призначення Утрехта місцем мирного конгресу.

Автор відзначає оголошений кінець конфедерації, але побоюється подальших наслідків. Передає чутки про іспанський корабель зі скарбом, рух бранденбурзького електора до Кенігсберга та виїзд французьких повноважних представників на переговори.

Де Балюз згадує отриманий лист із Пруссії та скарги пана де Ламберті на адресата. Відкидає звинувачення, зазначаючи, що не знає осіб та дому адресата, а пояснення відкладе до з'ясування справи.

Де Балюз просить підтвердити отримання важливого пакунка, надісланого перед від'їздом із Варшави. Попри військову підготовку, бажає миру та доброго короля Польщі; у приписці згадується неспокій у Гданську та накопичення військ.

Де Балюз пише про скорботу адресата після смерті короля та необхідність втішити королеву. Оцінює суперечливі чутки про мир із Савойєю, передає повідомлення про відмову імперської підтримки та нібито концентрацію 60 тисяч шведів в Інфлянтах. Згідно з листом, мешканці Пруссії Княжої вивозять майно до Гданська.

Де Балюз пояснює тижневу перерву в листуванні. Повідомляє про прибуття паспортів від союзників та запланований виїзд французьких уповноважених на мирні переговори; висловлює занепокоєння через хворобу великого гетьмана.

Де Балюз інформує про виїзд трьох королевичів та королеви до Жовкви. У закордонних новинах розрізняє повідомлення про дії Барта від непідтверджених чуток про спробу замаху на принца Оранського та укладення миру з Савойєю.

Де Балюз надсилає французькі новини, а з Варшави повідомляє про нібито перехоплення листів вітебського воєводи та сутичку загонів великого гетьмана литовського з конфедератами. Визнає, що суперечливі звіти не дозволяють йому оцінити правду.

Де Балюз відкидає закид у недбалості щодо листування та обіцяє доставити листа королевичу Олександру. Зіставляє відмінні новини з Риму, Турину та Генуї про нейтралітет Італії та зняття облоги Валенци.

Автор критично ставиться до суперечливих повідомлень про флот та переговори, пояснює затримки пошти та захищає спосіб, у який передавав інформацію щодо баварського електора та польських виборів.

Де Балюз вважає присутність воєводи та воєводини втіхою для королеви. Пише про місію Мансфельда до Турину, чутки про загальний мир та нібито неефективне бомбардування Сен-Мартен-де-Ре.

Де Балюз дякує за новину про запланований початок розмов щодо конфедерації. Передбачає швидкий приїзд адресата до Варшави та коментує військову ситуацію у Франції та перебіг мирних переговорів.

Де Балюз повідомляє про спільні савойські та французькі війська в Міланському герцогстві, збір контрибуцій, облогу Валенци та відбудову мурів Казале. Згадує аудієнцію польського посланця у короля Франції.

Автор відповідає на лист від 12 грудня, надсилає статтю з німецької гамбурзької газети та поновлює новорічні побажання для адресата та його дружини.

Детальна розповідь про дії Барта після захоплення конвою: передача 700 полонених на фрегаті, два заручники, знищення решти здобичі та відступ перед флотом, що наближався. Автор зіставляє звістку про підвищення Барта з непідтвердженою чуткою про його смерть та суперечливими повідомленнями про мир.

Автор передає повідомлення про попередні пункти миру, протести на сеймі Імперії, міські заходи безпеки та морські приготування Франції та Англії.

Де Балюз пов'язує бездіяльність армії та савойське перемир'я з надією на загальний мир. Закінчує побажанням згідної та спокійної елекції відповідного короля в Польщі.

Де Балюз радіє покращенню стосунків адресата з королевою. Передає версію свідчень страчених учасників змови проти Вільгельма Оранського, взяту з голландської газети, і захищає Якова II та Францію від звинувачень у співучасті. Згадує рухи французьких флотів, стан здоров'я короля та відкладений виїзд двору на Русь.

Автор описує повідомлення про прибуття французьких уповноважених до Делфта, подальший обіг паспортів, суперечливі звістки про вимогу повернення Страсбурга та озброєння малої французької ескадри в Бресті.

Де Балюз передає непідтверджені умови миру з савойським герцогом: нейтралітет, повернення здобичі, відшкодування, Пінероло та династичний шлюб. Додає новини про французьку жалобу за польським королем, здобичі каперів із Сен-Мало та обіг гіней у французькій армії.

Де Балюз передає розповідь ченця про ситуацію під Турином, нібито нагороди за вбивство французів та заохочення до дезертирства. Також повідомляє про ймовірну неплатоспроможність англійського банку та додає паризькі новини.

Автор повідомляє, що дансько-гольштейнська суперечка не була вирішена в Гамбурзі, і описує рухи шведських військ та неспокій в Імперії після вибору нового електора. Наприкінці обіцяє привести адресату особу, рекомендовану великим гетьманом.

Маркіза просить зятя прийняти молодого шляхтича, сина її незаможної подруги. Хвалить його виховання, знання математики та фортифікацій; юнак цікавиться мовами та іноземними країнами. У справі має бути посередником пан де Балюс.

Маркіза відповідає зятю після передчасних пологів доньки та смерті їхньої дитини. Просить про опіку та частіші новини. Описує також власні недуги, сильну хрипоту та неможливість залишити ліжко.

Маркіза відповідає на лист від 5 січня. Найкращим доказом своєї прихильності вважає дружину, яку віддала адресату; його задоволення від шлюбу посилює її прив'язаність до обох.

У відповідь на лист від 15 серпня маркіза хвалить почуття зятя до дружини та королеви. Пов'язує повноту своєї прихильності з їхньою тривалістю; закликає його до єдності родини та підтримки інтересів королеви.

Радість від повернення зятя та пологів доньки поєднується з турботою про портрети та посилки. Маркіза просить протидіяти крокам, вигідним для імператора за рахунок Франції, та надсилати листи для показу при дворі. Дорікає зятю за замовчування слів королеви про неї.