Каталог джерел

Наказ ретельно забезпечити речі померлого турецького купця до подальших інструкцій. Ті, хто претендує на майно, повинні подати королю лист від турецького правителя.

Король нагадує два попередні накази про захист свободи та звільнень, наданих євреям з Туреччини за клопотанням турецького правителя. Знову вимагає їх виконання, погрожує суворою реакцією та вимагає усунення причин скарг або письмового пояснення від подавача.

Король підтримує прохання львівських євреїв про продовження терміну дії угоди з міською владою щодо торгівлі. Згідно з отриманою ним інформацією, угода не шкодить міським правам чи доходам; він рекомендує її зберегти та дозволити торгівлю на попередніх умовах.

Король хоче запобігти затягуванню договірного спору між Аведиком і Яном Бернатовичами та Захарієм Івашковичем, львівськими вірменинами. Рекомендує владі Львова обрати зі свого складу надійних осіб, які приведуть сторони до тривалої мирової угоди. Застерігає, що це не повинно порушувати виконання королівських вироків.

Король нагадує привілей, що дозволяє його слузі Домініку Монтелупі торгувати в усіх містах Корони та Великого князівства Литовського протягом усього року. Влада Львова обмежує його на підставі власних прав і привілеїв. Король рекомендує угоду без очікування на рішення королівського суду і знову вимагає, щоб Монтелупі не забороняли продаж як під час ярмарків, так і поза ними.

Король розглядає скаргу міщан Львова на люстраційних комісарів, які під приводом нової кварти накладають невідомі раніше тягарі та обов'язки перед замком. Пояснює, що люстрації підлягають маєтки старост та орендарів, а не міська власність та її доходи. Наказує усунути неправомірні обтяження або пояснити причини їх накладення, нагадуючи попередні зауваження.

Король реагує на скаргу львівських міщан на нові повинності, внесені до люстрації. Наказує не обтяжувати купців і ремісників понад закон і видалити такі записи, попри вже видані старості витяги.

Король наказує повернути львівським євреям товари, привезені на ярмарок і вилучені магістратом, який не дочекався вирішення спору. До часу винесення вироку забороняє перешкоджати їм у торгівлі.

Король звинувачує владу Львова у підтримці осіб, що шкодять митним доходам, відганянні вартових та пропуску товарів без митного оформлення. Наказує запобігти зловживанням і карати також купців, що діють під захистом панів. Погрожує судовим переслідуванням королівським інстигатором.

Король нагадує магістрату про субсидію, ухвалену сеймом і розподілену на Львів універсалом. Скарбниця не отримала належної виплати, тому король повторює вимогу негайної передачі 12 тисяч польських злотих, зазначаючи, що не може відмовитися від цієї суми.

Король забороняє коменданту Еліашу Лонцькому нові збори з мешканців та приїжджих. Він має прийняти встановлений гонорар у тридцять злотих від міста та поважати міське судочинство.

Король забороняє магістрату самовільні дії проти єврейських купців, чиї крамниці були закриті. Спір має вирішити королівський суд.

Окремий лист доручає львівському старості зупинити дії міста, що шкодять купцям, до винесення вироку королівського суду.

Єжи Гіка просить райців Львова оголосити іноземним купцям та мешканцям міста про наближення ярмарку в Язловці. Повідомляє про побоювання купців щодо нових зборів та про отримані гарантії захисту, після чого наказав своїм купцям вирушити. Просить також про підтвердження та заохочення з боку Львова.

Німецький регест 1863 року описує втручання султана у справу Омара, агента придворного купця Махмуда: повернення боргу за товари, продані польським купцям під час повернення з Росії. Повний османський оригінал не був перекладений.

Магістрат Бродів скаржиться на затримання товарів і стягнення мита львів'янами. Згідно зі скаргою, кілька десятків озброєних людей затримали в Топорові волів купців, вимагаючи 1300 злотих; пізніше у Львові забрали 300 злотих за затримані товари. Прохання до коронного хорунжого про захист привілеїв міста.

Влада Старої Варшави співчуває львів'янам через обтяження, накладені Бецалом. Повідомляють про припинення у себе збору 2 злотих з кожних 100 злотих, якого вимагав адміністратор мит від купців, що їхали на ярмарок до Ярослава. Описують також самостійну інтервенцію проти збільшення гіберни, попри відсутність співпраці делегатів Львова та Кракова.

Влада Вроцлава хоче відновити торгівлю, перервану епідемією в Польщі. Не вважають чутки про припинення епідемії достатніми: просять Львів надати достовірний стан міста і воєводства, а також докази припинення заражень та очищення заражених місць і будівель. Заявляють про прагнення відновити торгівлю, хоча б спочатку з обмеженнями.

Гданськ передає скарги власних купців, що торгують у Львові: порушення давніх прав, збори, закриття складів, звинувачення у недозволених угодах та перевірка книг попри відсутність доказів. Просить усунути зловживання, залишаючи за собою право звернутися до короля. Правдивість скарг подано умовно.

У зв'язку з підтвердженими повідомленнями про епідемію в Угорщині, Трансильванії та на кордонах Польщі, Гданськ встановлює обов'язок надання достовірних свідоцтв про здоров'я для осіб і товарів, що в'їжджають до міста. Просить Львів поінформувати мешканців і сусідів, дотримуватися розпорядження та виявити подібну запобіжну турботу.

Радці Кам'янця повертаються до кореспонденції та королівського рішення у справі проходження караванів, товарів купців та прав складу Львова. Просять дотриматися домовленостей та забезпечити присутність людей, що охороняють купців та товари. Згадують доданий відпис королівського листа під власною печаткою; детальні умови транзиту залишаються частково нерозбірливими.

Після редукції вартості монети Подільське воєводство встановило комісію для визначення цін на товари та реманент. Купці просили відтермінувати подання реєстрів і зачинили крамниці. Комісія наказала продаж за половину попередньої ціни. Магістрати Кам'янця просять Львів про інформацію щодо подібного тарифу; подальше вирішення залишається відкритим.

Краків просить звільнити свого міщанина Ціамера від повторного стягнення донативи у Львові та розпечатати його товари. Аргументує, що купець уже заплатив у Кракові, а універсали виключають стягнення тієї самої данини повторно в іншому місті. Наводить також розповідь купця про дотеперішню практику та його торговельні втрати.

Краків стверджує, що шотландські купці використовують королівські рескрипти та охоронні листи для порушення міських торговельних прав, ухилення від податків та юрисдикції. Описує справу купця Рійта [?] та вилучених у нього товарів. Просить Львів про спільні дії та передачу подібних судових рішень.

Краків підтверджує отримання попереднього листа Львова в іншій, частково нерозбірливій справі. Далі запитує про чутки щодо двох раптових смертей на львівському передмісті та симптоми епідемії в інших осіб. Вимагає щирих відомостей та захисту від приїжджих, щоб зберегти здоров'я мешканців, достовірність міських свідоцтв та торгівлю зі Сілезією.

Магістрат Кракова просить розшукати у Львові та ув'язнити француза на прізвище Шевеле, який також виступає як Ріттер. Приписує йому шахрайство щодо кредиторів, втечу з понад сімомастами червоними злотими та залишення вагітної дружини. Звістку про двох попередніх дружин подає як чутку.

Магістрат Кракова відправляє свого громадянина за точними відомостями про заразні хвороби, що поширюються на Русі, Україні та Поділлі. Просить Львів поінформувати посланця, затримувати подорожніх і купців з уражених епідемією сторін, перевіряти паспорти та свідоцтва про здорове походження подорожніх і товарів. Вимагає засвідчення доброго походження документів офіційним підписом і печаткою міста перед дозволом на подальший проїзд.

Відповідаючи на запитання Львова, Люблін подає збори: з бочки вина злотий для воєводи і три гроші для підвоєводи. З інших товарів не вказує аналогічного обтяження. Згадує збір з харчів, що завозяться із сіл, та внески купців і цехів при встановленні цін двічі на рік. Просить, щоб відповідь залишилася конфіденційною.

Познань відповідає на отриману поштою звістку Львова про Бецала, якому відправники закидають утиски християнських купців під приводом нової конституції. Лист висловлює побоювання, що подібні дії торкнуться також Познані. Заповідає представлення справи особам, схильним до інтервенції, щоб вона дійшла до короля та коронного підскарбія.

Магістрат підтверджує отримання заклику до донативи, ухваленої в Торуні, і просить Львів про інтервенцію з метою звільнення Рогатина. Аргументує занепадом купецтва: риторично запитує про бодай одного вола, проданого в Ярославі, шматок сукна чи мішок перцю; перцю мав привезти дрібний крамар ледь один камінь. Вказує також на тягарі, спричинені військом.

Уряд Снятина засвідчує свідчення возного про публічне оголошення підтвердження королем львівського права складу на Пйотрковському сеймі. Застерігає від оминання складського міста та пошуку іншої дороги. Передбачає затримання купця разом із волами та іншими товарами. Свідчення внесено до актів та підтверджено печаткою; це не звіт про здійснене захоплення товарів.

На клопотання Кшиштофа, скляра та львівського міщанина, що діяв як повноважний представник радців та громади Львова, занотовано свідчення возного про оголошення приїжджим купцям наказу підстарости. Оголошення посилається на королівський мандат, коронну конституцію та універсал щодо львівської торгівлі. Забороняє купувати товари та волів з оминанням правил та оминанням звичайної львівської дороги, під загрозою конфіскації майна по половині на користь короля та Львова.

Радці Стрия засвідчують, що 9 квітня отримали королівський універсал та нагадування магістрату Львова про донативу 100 000 злотих. На Стрий як купецьке місто припадає 200 злотих, які мають бути надіслані до Львова на 15 травня. Підтверджують оголошення обов'язку мешканцям, але не його сплату.

Влада Язловця засвідчує скарги східних купців на тягарі, що накладаються львівськими перекладачами. За словами купців, оплати виходять за межі вписаних до реєстру мит, а контроль повторюється. Магістрат Язловця просить владу Львова припинити зловживання, аргументуючи, що вони шкодять також самому місту, і підтверджує лист печаткою та підписами.

В актах лавничого суду Ярослава записано розповідь возного про оголошення на чотирьох рогах ринку наказу про припровадження товарів звичайними шляхами до Львова та дотримання права складу. Наказ оголосили під час ярмарку на вимогу влади Львова, за уповноваженням коронних станів та Миколая Гербурта з Фульштина. Він передбачає затримання осіб, що обходять право, та конфіскацію їхніх товарів.

Бурмістр і радці Ярослава просять раду Львова оголосити купцям, що майбутній ярославський ярмарок відбудеться у звичайний час. Посилаються на волю та авторитет маршалка і гетьмана великого коронного та своєї добродійки, і заохочують до приїзду з товарами без побоювань щодо ворожих дій. Це запевнення та запрошення відправників, а не підтвердження перебігу ярмарку.

Влада Ярослава відповідає на лист зі Львова щодо відвідуваності купців на ярмарку. Інформують, що цього дня доручили возному оголосити під час торгу запрошення до безпечного приїзду, без побоювань щодо надзвичайних вимагань. Посилаються на обіцяний захист маршалка і гетьмана великого коронного та складають новорічні побажання.

Пйотр Абрамович звертається до Станіслава Суського, підстарости мостиського. Читабельні уривки стосуються риб, браку чогось та слабкої надії; з'являється також згадка про євреїв та князя. Значні труднощі з прочитанням не дозволяють впевнено відтворити умови чи напрямок транзакції. Дата, підпис та адреса є значно читабельнішими за зміст.

Автор чекає в Ярославі на Хайдера, розглядає приїзд дружини та купівлю коней. Повідомляє про смерть Самуеля та про мандат, що захищає майно покійного, а також про падіння ціни на товар у Гданську.

Автор дякує за отриманий лист, описує витрати на вірменську справу та виданий декрет, просить про гроші, зокрема повернення позиченої тисячі злотих. Згадує хворобу Самуеля та подорож на ярмарок до Ярослава. У кінцевій приписці планує конфіденційну зустріч та просить спалити лист.

Літній купець просить повернути або встановити місце зберігання його чорних мережив. Згадує про відсутність відповіді від Джеймса Чалмерса і звертається за допомогою на старість.

Ахенкіф радіє покращенню здоров'я Форбса, передає листи та анонсує подальші новини. У дописці повідомляє про відсутність листа з Гданська та згадує сьогоднішній від'їзд Анджея[?] з Ярослава.

Ахенкіф відповідає на поштове повідомлення, висловлює співчуття та надію на одужання, анонсує відправлення та посилається на листи.

Лист запитує про попередню кореспонденцію, перевізника та гроші; просить відповіді, проте деталі нерозбірливі.

Лист стосується кореспонденції, грошей, непевно прочитаної закупівлі на 28 та вина, визначеного як фортунне.

Ахенкіф висловлює співчуття після смерті матері Форбса, дякує за отриманий лист, посилається на наближення свят та запевняє у приязні.

Після поштової помилки автор доручає Девіссону надіслати листи з Гданська до Кракова. Згадує Левендалла, розпорядження про переказ через вексель та оплату перевезення у Гданську.

Автор передав листа брату Форбса, але не отримав від нього грошей; додає його відповідь.

Лист стосується грошей, пакунка та листа, що супроводжує товари; згадує купців та чийсь від'їзд.

Автор терміново очікує новин зі Львова, просить швидко відправити листи і, у дописці, скористатися поштою, якщо посланець залишиться на місці.