Каталог джерел

Наказ передати Яну Тарновському три фальконети з десяти королівських гармат, що зберігалися у Львові. Гармати, деформовані під час пожежі, мають бути розпізнані гармашами.

Наказ видати Яну Тарновському три гармати, щоб забезпечити королівський замок у Стрию. Одна з гармат описана вагою у два центнери.

Після звістки про татарський набіг на землі Русі та Поділля король відправляє Яна Тарновського і наказує магістрату передати йому менші гармати, зброю та порох. Сам обіцяє, що незабаром вирушить за ним.

Наказ видати Яну Тарновському три королівські гармати для замків у Любачеві та Стрию. Раніше вони були довірені місту Сигізмундом I під час походу проти молдавського воєводи, названого Богданом.

Наказ видати Яну Мелецькому чотири королівські гармати, що зберігалися у Львові, для зміцнення замку в Хмільнику перед атакою ворогів. Магістрат отримує звільнення від відповідальності за ці гармати.

Через небезпеку король наказує владі Львова подбати про оборонне спорядження та укріплення, а також зібрати продовольство, порох, кулі та інші необхідні запаси. Заповідає особистий приїзд і очікує належного порядку, доручаючи порозуміння з гетьманом та старостою.

Після скарги членів громади та пояснень магістрату король наказує усувати суперечки, дотримуватися привілеїв, декретів та мирових рішень. Доходи, надані місту новим привілеєм, мають служити суспільному благу, а не приватним вигодам.

Король наказує співпрацювати при розмежуванні Збоїськ та Грибовичів від маєтку Львова після направлення справи трибуналом до розгляду на місці.

У вцілілих фрагментах король посилається на готовність Адама Киселя до служби, а також на житомирський сеймик і надіслану інструкцію. Очікує зайняття нагальною оборонною потребою вітчизни та схилення інших воєводств до згоди. Значні втрати тексту не дозволяють відтворити повну вимогу чи деталі зустрічі.

Король очікує мирового вирішення суперечок між доктором Марціном Кампіаном, членом влади Львова, та урядами й приватними особами. Сторони мають спільно призначити чесних міщан, які приведуть до угоди без порушення прав міста. Король також інформує про окремий лист до львівського архієпископа.

Король дозволяє використати готівку з депозиту київського воєводи для покриття нестачі коштів на військо. Видача потребує забезпечення комісарами та згоди підкоморія коронного як опікуна; коштовності та інші предмети мають залишитися в депозиті.

Ян Казимир наказує Станіславу Лянцкоронському взяти участь у перевірці рахунків витрат із чопового на фортифікації Львова. Забороняє відправляти міську піхоту на посполите рушення; вона має залишитися як гарнізон міста.

Король дякує Львову за опір військам трансильванського воєводи і просить про позику 100 000 злотих. Забезпеченням мають бути митні доходи, що збираються в оренді; деталі передасть підскарбій.

Після нападів татар і козаків король доручає оборону Львова Яну Беренсу, підполковнику полку руського воєводи. Наказує прийняти його з солдатами, прийняти присягу, забезпечити допомогу в обороні та виділити кошти з чопового на потреби гарнізону. Витрати мають бути розраховані при сплаті міських податків.

Король вимагає від Яна Собеського негайного призначення досвідченого коменданта та відповідного гарнізону у Львові. Чопове міста має використовуватися виключно на боєприпаси та інші оборонні потреби згідно з постановами сенату та сеймиків. Собеський має підтримати таке використання коштів також через співпрацю з Львівською землею.

Король запевняє у знанні вірності Львова та про зусилля проти ворога. Повідомляє, що наказав гетьману негайно призначити місту відповідний гарнізон і коменданта, а також простежити за використанням чопового на фортифікації. Заповідає власний приїзд, залежний від скликання посполитого рушення.

Король наказує Яблоновському зупинити дві хоругви повітового ополчення від побиття мешканців, грабіжницького збору продовольства, свавільних асигнацій та в'їзду до міста з кіньми. Допускає забезпечення війська з навколишніх маєтків через воєнну необхідність.

Король наказує обом комісіям співпрацювати у поверненні срібла жовківської церкви, забраного з депозиту у Львівській катедрі під час турецької облоги. Слід повернути предмети або їх справедливий еквівалент і засудити осіб, винних у незаконній торгівлі ними.

Король зупиняє виконання вибранської суми з міських земель Клепарова. Назва, пов'язана з прізвиськом селянина, не є достатньою для визнання полів солтиськими. Справу має остаточно вирішити король.

Король просить зменшити податковий тягар Львова, визначений на вісімсот димів. Вказує на падіння добробуту та чисельності населення, а також на вилучення численних володінь з-під міського оподаткування на користь духовенства та шляхти.

Король повідомляє про укладення шлюбного договору доньки з курфюрстом Баварії та призначення урочистостей у Варшаві на 15 серпня 1694 року.

Нотатка, надіслана з Мюнхена у 1873 році, перераховує дані Терези Кунегунди, дітей її шлюбу з Максиміліаном Емануелем та частину подальших нащадків. Дані збережено як твердження автора нотатки, без історичної верифікації.

Окремий лист доручає львівському старості зупинити дії міста, що шкодять купцям, до винесення вироку королівського суду.

Август II доручає магістрату впустити людей, призначених для оборони фортеці під командуванням каліського воєводи, подбати про оборону та провіант, а також підкорятися місцевому коменданту.

Король спрямовує сенаторам, урядовцям та шляхті Руського воєводства наказ про скасування шеляжного податку у Львові. Податок, спочатку ухвалений на рік для фортифікацій, а потім продовжений на два роки, продовжував стягуватися протягом кількох років, попри малу користь для міста та інші обтяження.

Королева дякує Малаховському за зауваження щодо її запланованої поїздки для виконання обітниці паломництва до апостольських порогів. Обіцяє вдячність за кожної нагоди. Французька приписка говорить про повагу та дружбу, а також містить вітання для дружини адресата.

Господар надсилає до Львова чернівецького митника за матеріалами на майбутні свята і просить дозволити слузі вивезти покупки безпечно і без мита, як це дозволялося його попередникам. Обіцяє взаємні послуги.

Єжи Гіка просить райців Львова оголосити іноземним купцям та мешканцям міста про наближення ярмарку в Язловці. Повідомляє про побоювання купців щодо нових зборів та про отримані гарантії захисту, після чого наказав своїм купцям вирушити. Просить також про підтвердження та заохочення з боку Львова.

Господар підтримує зусилля свого боярина щодо повернення 700 злотих від золотаря Трцінського. Просить надати можливість продати кам'яницю, віддану в заставу, та повернути 300 злотих судових витрат.

Фердинанд повідомляє воєводі, що вже просив сенаторів та шляхту на сеймиках про допомогу у визволенні Курляндії, Семигалії та Пілтенського повіту з-під шведської влади. Просить воєводу про підтримку власним авторитетом та діями.

Влада Старої Варшави просить перевірити чутки про епідемію в околицях Кам'янця-Подільського. Вони не вважають їх підтвердженими, попри повідомлення з кількох сторін. Хочуть отримати достовірну інформацію, щоб вчасно подбати про безпеку здоров'я свого міста.

Влада Старої Варшави декларує солідарність з іншими магістратами у захисті прав і справедливості. Повідомляють, що сеймик Варшавської землі завершився вже на етапі вибору маршалка. Запевняють про спробу залучення інших земель і воєводств до постулатів адресатів.

Влада Вроцлава хоче відновити торгівлю, перервану епідемією в Польщі. Не вважають чутки про припинення епідемії достатніми: просять Львів надати достовірний стан міста і воєводства, а також докази припинення заражень та очищення заражених місць і будівель. Заявляють про прагнення відновити торгівлю, хоча б спочатку з обмеженнями.

У зв'язку з підтвердженими повідомленнями про епідемію в Угорщині, Трансильванії та на кордонах Польщі, Гданськ встановлює обов'язок надання достовірних свідоцтв про здоров'я для осіб і товарів, що в'їжджають до міста. Просить Львів поінформувати мешканців і сусідів, дотримуватися розпорядження та виявити подібну запобіжну турботу.

Гданськ нагадує про попереднє попередження щодо епідемії в Угорщині та Трансильванії, а також передає повідомлення про її початок у деяких сусідніх місцях у Польщі. Вимагає надійних свідоцтв про здоров'я для приїжджих і товарів, визначаючи умови їх видачі.

Після отримання повідомлення про нову епідемію в Угорщині Гданськ відновлює розпорядження дворічної давнини. В'їзд осіб і допуск товарів залежить від наявності достовірних документів про походження зі здорових місць, вільних від підозри на зараження.

Гданськ повідомляє про достовірні, на його думку, повідомлення про початок епідемії в деяких частинах Польщі. Оголошує вимогу щодо документів про походження осіб і товарів зі здорових місць та просить Львів поширити розпорядження і вжити запобіжних заходів.

Гданськ відповідає на львівську скаргу від 10 травня щодо затримання кравця Яна Коха після закінчення річного контракту. Наводить іншу версію княгині Яблоновської, брацлавської воєводини: Кох має перебувати на волі і зможе повернутися до Львова на початку вересня. Місто не вирішує справу, яка розглядається в королівських судах.

Райці описують повернення роз'їзду з-під Володави і обіцяють передати свідчення схоплених шпигунів. Чутки про успіх литовського гетьмана подають як непідтверджені. Просять Львів дотриматися обіцянки поважати права Замостя при стягненні зборів та щодо депозитів його мешканців.

Радці передають звіт посла, що повертається від литовського гетьмана: звістка про втрату Обуховича, командира роз'їзду, що складався з п'яти хоругов, відступ і рух у бік руського воєводи в околицях Любліна. Повідомляють про надсилання копії кореспонденції, якої немає у збереженій одиниці.

Після редукції вартості монети Подільське воєводство встановило комісію для визначення цін на товари та реманент. Купці просили відтермінувати подання реєстрів і зачинили крамниці. Комісія наказала продаж за половину попередньої ціни. Магістрати Кам'янця просять Львів про інформацію щодо подібного тарифу; подальше вирішення залишається відкритим.

У відповідь на скаргу Львова щодо виключення магістрату зі встановлення цін Краків описує власну практику: два засідання на рік за участю воєводського уряду, ґродського та міської ради. Пояснює черговість голосів, ведення книги цін, складання відписів та публічне оголошення тарифу. У постскриптумі йдеться про покарання за порушення, вагу хліба та перевірку пива.

Краків дякує магістрату Львова за лист від 8 серпня, в якому повідомлялося про заразні хвороби на Поділлі, Україні, у Кам'янці-Подільському та Жовкві, а також про вжиті запобіжні заходи. Просить про подальші звістки та декларує відшкодування витрат на транспортування листів.

Магістрат Кракова відправляє свого громадянина за точними відомостями про заразні хвороби, що поширюються на Русі, Україні та Поділлі. Просить Львів поінформувати посланця, затримувати подорожніх і купців з уражених епідемією сторін, перевіряти паспорти та свідоцтва про здорове походження подорожніх і товарів. Вимагає засвідчення доброго походження документів офіційним підписом і печаткою міста перед дозволом на подальший проїзд.

Краків дізнався, що Львів відправив двох цирульників в околиці Тернополя для перевірки повідомлень про заразні хвороби. Просить про їхній звіт, щоб вчасно вжити запобіжних заходів. Сам відправник висловлює надію, що чутки не підтвердяться.

Лежайськ підтверджує отримання від влади Львова королівського універсалу про донативу в сто тисяч злотих, ухвалену на останньому сеймі, з посиланням на Руське воєводство. У клаузулі щодо частки містечка вказано 60 злотих. Лист засвідчує вручення універсалу, а не здійснення оплати.

Відповідаючи на запитання Львова, Люблін подає збори: з бочки вина злотий для воєводи і три гроші для підвоєводи. З інших товарів не вказує аналогічного обтяження. Згадує збір з харчів, що завозяться із сіл, та внески купців і цехів при встановленні цін двічі на рік. Просить, щоб відповідь залишилася конфіденційною.

Львів домагається підтримки воєводи перед королівським судом у суперечці зі Станіславом Шембеком. За словами радних, місто викупило ґрунти за кілька тисяч злотих у коронного підчашого, тоді як Шембек претендує на них через попередника своєї дружини (так визначено в листі). Це аргументація однієї зі сторін, а не вирок суду.

Радні дякують маршалку за опіку над посланцями Львова і просять його про підтримку перед королем у суперечці зі Станіславом Шембеком про ґрунти, викуплені містом. Згадують попередні права батьків дружини Шембека та сплату кількох тисяч злотих. Це паралельне звернення до листа 190, спрямованого до воєводи.

Радні та поспільство Львова подають гетьману декларацію щодо колегіуму. Збережений абзац згадує королівську згоду/рішення та містить прохання щодо школи або вчителя (читання непевне), проте не всі умови позиції міста можна впевнено прочитати. Допис на звороті подає 16 листопада 1607 року і стверджує, що гетьман не був задоволений і віддав лист із гнівом.