Каталог джерел

Автор відповідає на прохання львівського магістрату у справі, яку називає слушною, і пише про досягнення взаємного відшкодування. Запевняє у прихильності до міста і розраховує на взаємність. Ключова фраза, що визначає процедуру, можливо, за участю синдиків, потребує повторного прочитання; з листа не випливає, що угода була укладена.

Автор повідомляє магістрат, що перед Коронним трибуналом у Любліні було подано скаргу на львівську міську владу у зв'язку з ув'язненням особи шляхетського стану. Стверджує, що ув'язнення у в'язниці, призначеній для злодіїв, порушує шляхетський стан і анонсує подальші правові кроки; просить про відповідь. Це звинувачення автора листа, а не підтверджене рішення суду.

Автор представляє труднощі, що випливають із суперечки з львівським магістратом, і просить віце-сеніора використати вплив, щоб владнати справу. Згадує дії проти нього у Варшаві та Львові, а також описує парадоксально свій статус як одночасно радника і лавника, а також особи, позбавленої цих функцій. Просить про чітку відповідь магістрату та адресата, анонсуючи, що на прийняття рішення залишилося мало часу. Якщо справа потрапить до суду, застерігає про значення цього листа. Пізніша обкладинка пов'язує суперечку з секретарем Чеховичем; сам текст листа не дозволяє тут впевнено визначити його роль.

Автор домагається втручання адресата у суперечці з людиною, яку називають краківським комірником. Згадує попередні зусилля у цієї людини, власну службу, витрати та потребу отримання належних йому коштів. Зміст є проханням і звітом сторони, а не доказом результату суперечки.

Автор нагадує прохання про втручання у справі заслуженої оплати. Пише, що його фінансова ситуація важка, а повернення витрат та отримання заборгованості уможливили б подальшу службу. Апелює до справи, пов'язаної з краківським комірником; відповідь адресата невідома.

Беренс має намір наступного дня розмовляти з Беллом і запропонувати йому заставу для отримання виплати. Белл пов'язує розрахунок у Львові з виплатою грошей у Гданську. Автор анонсує наступний лист із результатом розмови.

Бенедикт Бернатович виправдовує свою відсутність перед бурмістром та райцями Львова хворобою, обіцяючи після одужання надати приватні листи на захист своєї доброї репутації. Через побоювання довіряти конфіденційну кореспонденцію посередникам, він утримується від негайного надсилання документів.

Бернацький повідомляє про грошове стягнення на маєтках певного старости, закликає адресата з'явитися перед Трибуналом, а також просить про інтервенційні листи, щоб уникнути шкоди, пов'язаної з процесом. Це звіт і прохання автора, а не підтвердження вироку чи виконання.

Автор пише про прибуття старости, інструкції щодо спору, протекцію воєводи краківського та зусилля щодо повернення грошей. Не стверджує, що борг уже сплачено.

Автор перепрошує за повторні прохання і нагадує про власні інтереси, якими знехтував, працюючи над справами адресата. Анонсує подальші дії в Трибуналі та просить про декларацію або підтримку. Додаток стосується ведення справи перед Трибуналом.

Автор висловлює жаль, що не зміг стягнути гроші, належні адресату або його оточенню. Згадує пана Стольборського/Стобродзея [читання непевне], сеймик, можливе забезпечення боргу та необхідність подальших правових заходів; точна конфігурація сторін і позовів не є певною.

Автор пише про термінову справу перед Трибуналом, просить про протекцію адресата і згадує про отримання декрету. Подальші речення стосуються старости та документів, пов'язаних із виконанням; додаток на с. 17 містить прохання про заступництво за іншу особу. Невідомо, чи декрет уже винесено.

Маркіз де Бетюн засвідчує, що Єжи Ліво є братом покійного капітана Клавдія, і просить Львів видати йому весь спадок, де б він не знаходився. Лист не підтверджує виконання цього прохання.

Маркіза просить зятя прийняти молодого шляхтича, сина її незаможної подруги. Хвалить його виховання, знання математики та фортифікацій; юнак цікавиться мовами та іноземними країнами. У справі має бути посередником пан де Балюс.

Маркіза відповідає зятю після передчасних пологів доньки та смерті їхньої дитини. Просить про опіку та частіші новини. Описує також власні недуги, сильну хрипоту та неможливість залишити ліжко.

Маркіза відповідає на лист від 5 січня. Найкращим доказом своєї прихильності вважає дружину, яку віддала адресату; його задоволення від шлюбу посилює її прив'язаність до обох.

У відповідь на лист від 15 серпня маркіза хвалить почуття зятя до дружини та королеви. Пов'язує повноту своєї прихильності з їхньою тривалістю; закликає його до єдності родини та підтримки інтересів королеви.

Радість від повернення зятя та пологів доньки поєднується з турботою про портрети та посилки. Маркіза просить протидіяти крокам, вигідним для імператора за рахунок Франції, та надсилати листи для показу при дворі. Дорікає зятю за замовчування слів королеви про неї.

Маркіза надсилає лист через Самуеля. Після спільної втрати просить зятя, щоб він полегшував страждання королеви та виявляв їй вдячність і відданість її інтересам.

Маркіза надсилає доньці лист через панів де Лафоре та Брюгера. Просить частіших новин, вітає великого генерала, чоловіка та дітей адресатки. Повідомляє про збільшення своєї пенсії королем на 5000 ліврів.

Маркіза отримала єдиний від часу від'їзду лист зятя з Риму і перейнялася його нещасним випадком у горах. Немає новин від доньки; припускає, що вона могла народити в дорозі. Анонсує надсилання листа короля та листа де Ла Тура через купців.

Лист стосується грошей, призначених на королівські потреби, та розпоряджень щодо їх видачі. Автор просить про успішне вирішення справи та декларує вдячність; прізвища та умови розрахунку непевні.

Автор описує втручання у впливових осіб у справі лікаря і очікує дій ради. Розглядає дії уряду та суду; основні деталі звинувачень потребують подальшого прочитання.

Лист до Марціна Анчевського стосується подальшого ведення справи у підскарбія, скарбничих асигнацій та контролю документів. Автор скаржиться на відсутність прізвища брата в асигнації.

Бєгановський відповідає після сеймику у Вишні, обговорює представлення справ Львова, посольську інструкцію та міські обтяження. Просить про дії, що сприятимуть порозумінню із земянами.

Бєгановський відповідає на скарги щодо капітана і анонсує порозуміння міста з ним. Окремо звертається до звинувачень, пов'язаних із Радваньським; протестує проти зловживань.

Автор полемізує з діями лікаря і просить раду захистити єврея від кривди. Посилається на гетьмана та підкоморія львівського; прізвища та правові деталі залишаються частково нечитабельними.

Ректор Бєгачевич надсилає магістрату Львова професора Подгаєцького як кандидата на посаду синдика у відповідь на прохання міста. Рекомендує його кваліфікації та очікує належного ставлення і винагороди.

Автор просить про термінове заступництво у генерала для свого «онука», кс. Русновського [?], у справі варшавського архідияконату. Скаржиться на конкуренцію каноніка Сушицького [?] і посилається на письмову обіцянку.

Ян Бєліцький дякує від імені колегіуму за благодіяння, передане через кс. Перковича. Складає побажання на Янів день, поєднуючи їх із образом Втіленого Слова та колиски Ісуса. Вид чи вартість дару не вказано.

Бєлінський звинувачує корогву королевича Якуба у насильстві та шкоді в Тухольському старостві. Він протестує проти її посольства до короля та звинувачення, ніби він привів королівських людей до Тухолі; просить справедливості та захисту честі.

Бєлінський скаржиться на генерала і згадує свій борг зі скарбниці. Просить краківського каштеляна і великого коронного гетьмана про милість і протекцію. Деталі суперечки залишаються малозрозумілими.

Бєлінський просить підтримки на сеймиках та внесення до інструкцій перед несподівано призначеним сеймом. Підкреслює взаємну дружбу та бажання служити дому адресата.

Бєлінський рекомендує магістрату Львова лікаря Матейма [написання непевне], який заслужив довіру в його домі. Рекомендований планує оселитися в місті; автор обіцяє вдячність за підтримку.

Автор пише про примирення зі шляхетним магістратом та очікування на вимоги, представлені письмово. Пропонує розмову і запрошує адресата до себе наступного дня перед обідом. Адреса вказує на королівського секретаря Франкі.

Бєльський вимагає виплати 2600 злотих річної орендної плати за палац перед Галицькою брамою. Орендар посилається на російський постій. Автор пропонує вирахувати податки та повернути решту з публічної каси.

Бєльський звинувачує старшин кагалу у забороні продажу вина під загрозою прокляття. Просить оголосити на ринку та передмістях про відновлення давнього звичаю, а також надіслати міського слугу та сурмача.

Бжеський відповідає на побоювання щодо затримання львівських купців у зв'язку зі справою Кам'янця. Запевняє у безпеці львів'ян; вимагає звичайної реєстрації в місті. Згадує майбутній королівський декрет.

Дякує за новорічні привітання та подарунок. У приписці підтримує прохання Лукашевського [?] про залишення його на посаді синдика міста Львова.

Бжозовський дякує за прихильну пам'ять, привітання та bellaria, тобто ласощі. Обіцяє віддячити послугою при нагоді.

Дякує за рибу та коробку слив. Зазначає, що не отримав певного звичайного складника подарунка, ймовірно, через помилку посланця. Обіцяє послуги.

Дякує магістрату за провіант на час посту та коробку ласощів. Запевняє у відданості справам міста та бажає успіхів.

Ян Бжозовський просить писаря Зімницького вести у Варшаві справу ксьондза суфрагана. Надсилає примірник для підписання та скріплення печаткою; альтернативно пропонує участь Зихермана [?].

Валеріан просить рідного брата Валентина про листа, звістки про матір і дружину, а також військові та сеймові новини. Згадує чутки про виїзд знайомого ксьондза до Риму; не має підтвердження його перебування.

Самюель Бідерман просить Артура Форбса розпорядитися про виплату 1500. Повідомляє про відправку 23 сувоїв сукна з фактурою; обговорює якість, ціну та запис у рахунку.

Біррелл дякує Артуру Форбсу за порушення справи хлопчика у зв'язку з Робертом Форбсом. Написав до Кенігсберга і очікує відповіді та приїзду хлопчика на майбутній ярмарок. Додає зразок його письма, який просить передати Роберту, і пропонує обом Форбсам свої послуги.

Біррелл підтверджує отримання листа від 12 липня. У не повністю прочитаному реченні згадує свою подорож до Львова, господаря та свого генерала. Перепрошує за стислість, спричинену браком часу.

Біррелл описує спробу затримання його разом із товаром у Переворську через суперечку з єврейським орендарем, який стягував плату. Спочатку заперечує свою присутність, але свідки її підтверджують. За словами автора, його звільнили після пояснення, що він везе товар для краківського каштеляна. Попереджає Форбса про очікування на його товари.

Біррелл звертається до Форбса за допомогою у пошуку оригіналу листа, що його знеславлює, та встановленні автора. Пише про честь, репутацію та поширення пасквіля серед їхніх знайомих. Вказує на А. Бейлі як на особу, що може допомогти у розслідуванні. Додаткова приписка свідчить, що дехто зізнався у читанні тексту.

Де Біркгольц пояснює Яблоновському, що гроші призначені для гусарів та панцирних. Виконання прохання володимирського старости загрожує невдоволенням інших компаній; автор пов'язує допомогу з надходженням коштів.