Каталог джерел

Декан і президес львівської катедральної капітули Мартин Ян Лосовський звертається до магістрату Львова з проханням замістити вакантне після смерті о. Віленського бенефіцій препозита Братства Тіла Господнього. Він просить обрати священнослужителя, який постійно резидентує на місці у Львові та вільний від інших душпастирських обов’язків, котрий особисто доглядатиме за численними катедральними богослужіннями.

Примас Мацей Лубенський, реагуючи на скаргу львівських райців, закликає каптурових суддів Львівського повіту припинити накладати високі штрафи на львівських міщан. Він наголошує, що з огляду на триваюче повстання Хмельницького Львів є ключовим прихистком для шляхти, а подальший утиск міст накличе на Річ Посполиту черговий гнів Божий.

Краківський райця Францішек Лупач нагадує львівському магістрату про несплачений борг, щодо якого мав неодноразові обіцянки, та попереджає, що в разі подальшого зволікання буде змушений шукати інших правових засобів для повернення грошей.

Господар Василь Лупул запевняє Яноша Кемені та Дєрдя II Ракоці у незмінній дружбі, пояснюючи колишні претензії щодо неналежного поводження з молдавським послом на похороні Жигмонда Ракоці. До листа додає новини про похід калги-султана й посольство хана до Хмельницького з проханням про допомогу проти калмиків і донських козаків, а також про кривавий бунт у Корсуні під час скорочення козацького реєстру та страту його ватажка Мозирі.

Молдовський господар Георге Штефан надсилає Яношу Кеменю повідомлення з-під Жванця щодо втечі козаків, татарсько-польських відносин та копії воєнної кореспонденції. Також порушує питання угорських військ, фінансових розрахунків та поточних справ.

Владислав Любовецький застерігає львівських райців від самовільно передрукованих і зманіпульованих сеймових конституцій, що шкодять міському стану. Запевняє про вжиті правові заходи та закликає визнавати виключно автентичний текст, засвідчений його підписом.

Любомирська з жалем пояснює Яну Яблоновському, що його прохання надійшло на день пізніше, через що презенти вже були подані. Водночас вона запевняє адресата у своїй прихильності та готовності надати послугу в майбутньому.

Людвіка Любомирська інформує Львівський магістрат про незаконну угоду щодо відчуження палацу та маєтку, укладену між її чоловіком та курляндським герцогом без її відома та згоди. Вона просить міську владу не вносити цей дефектний акт до радних книг та скасувати інтромісію.

Великий коронний підскарбій Єронім Любомирський повторно звертається до волинського воєводи з проханням домогтися у краківського каштеляна асигнації на зимові квартири для своєї аркебузирівської хоругви. Він пояснює це нагальною потребою набору та екіпірування солдатів перед настанням зими, а також необхідністю якнайшвидшого відправлення ротмістра.

Тинецький абат Станіслав Юзеф Любомирський скаржиться руському воєводі Яну Станіславу Яблоновському на насильство та руйнування, вчинені в монастирських маєтках полком коронного підскарбія. Він просить адресата про заступництво та сприяння виведенню війська з абатства, посилаючись на заборону апостольської нунціатури та вже сплачену гіберну.

Маршалок великий коронний Станіслав Іраклій Любомирський закликає владу Львова виконати вирок маршалківського суду на користь пана Толкача. Наказує повернути потерпілому пограбоване майно та забезпечити задоволення вимог з боку купців.

Теодор Любомирський перепрошує каштеляна краківського за відсутність особистого прощання перед від'їздом з Варшави та надсилає вислови пошани через посланця. Звертається з покірним проханням про подальшу ласку та надання протекції над ним і його хоругвою, декларуючи готовність до виконання послуг.

Францішок Лупіс інформує руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про зусилля в Парижі, спрямовані на отримання картин від художника де Труа. Він пояснює, що через затягування робіт митцем та свіжість полотен не зміг особисто їх забрати, проте очікує на їх надсилання з пізнішим транспортом.

Лянцкоронський інформує руського воєводу Яна Яблоновського про спротив шляхти щодо шведської війни та ухвалення інструкції, яка зобов'язує відправити послів до короля Швеції з вимогою залишити Курляндію. У листі також коротко згадуються поточні кадрові питання та смерть Іоанни.

Кшиштоф Лянцкоронський просить підсудка чернігівського полегшити становище міста та відмовитися від решти заборгованості у розмірі 70 злотих з тамтешніх євреїв. Своє прохання він мотивує надзвичайним утиском міщан, спричиненим обтяжливими повинностями.

Тереза Мадалінська, хорунжа велюнська, повідомляє руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про раптову смерть чоловіка. Вона просить адресата та його дружину взяти її під опіку та пам'ятати про неї у її сирітстві.

Фрідріх Йоганн Майделл дякує купцеві Артуру Форбсу за домовленості, досягнуті з його сином, та повідомляє про розпорядження виплатити належний капітал через свого уповноваженого. Він також торкається питання річних відсотків і просить врегулювати векселем кошти, що мають надійти з Вроцлава.

Хелмінський єпископ і коронний підканцлер Ян Малаховський засвідчує ревні заслуги синдика Міхала Григовича на користь Львова. Він звертається до міської влади з проханням виплатити йому належну винагороду та заборгованість із Гродненського сейму.

Й. К. Маньяніні повідомляє пана Дюпре про згоду свого принципала на обмін 500 золотих дукатів і спонукає його якнайшвидше забрати готівку у пана Лібовича. Водночас він застерігає, що зволікання може призвести до використання цих монет на інші придворні витрати.

Ксьондз Марек пояснює стольниковій Анні Врублевській причини затримки свого приїзду через розпорядження дефініторію та чернечі обов'язки. Він запевняє адресатку у відправленні мес за добробут її маєтків, повернення боргів та захист худоби від мору.

Казимир Марковський звітує про стан здоров'я кульгавого коня та повідомляє про проблеми з коновалом через від'їзд короля. Також описує витрати на власне лікування після хвороби та наполегливо просить надіслати додаткові кошти для покриття боргів.

Яків Мюррей, шкодуючи про те, що покинув купецтво заради руйнівної військової служби, просить Артура Форбса про заступництво перед швагром Френчем та паном Франкленом. Він розраховує на підтримку, яка дозволить йому повернутися до колишнього заняття, заробити на хліб і розрахуватися з кредиторами.

Ян Марчоцький інформує Яна Свошовського про напад слуги львівських райців на свого челядника в корчмі та про завдану через це образу. Просить писаря про пораду, застерігаючи про відплату з боку солдатів, якщо місто не виправить кривду.

Станіслав Стефан Марціновський відповідає на листа свого господаря Яна Шрайбера з вимогою виселитися з орендованого приміщення. Він запевняє у готовності звільнити будинок, проте зазначає, що з поважних причин не може зробити це негайно, і пропонує зустріч для особистого обговорення справи.

Ректор Краківської академії Антоній Марцішовський відкликає зі Львова бакалавра Лейдмана, який вступив у конфлікт з архієпископом, і просить львівський магістрат прийняти рішення щодо призначення ректора катедральної школи. Він також дякує за підтримку в судовому процесі та згадує про плани апостольського нунція щодо перевидання творів львів'янина Шимона Шимоновича.

Станіслав Кароль Масальський просить Марціна Анчевського про заступництво перед владою Львова у справі виплати обіцяних 300 злотих, які львівські посли не передали йому у Варшаві. Він пояснює, що через брак цих коштів не зміг врегулювати власні зобов'язання, і повідомляє про намір надіслати гінця для отримання належної суми.

Ян Массарі інформує Марціна Розваєра, який перебуває у Варшаві, про майнові справи покійного Кампіана. Також просить його про втручання у коронного канцлера з метою відтермінування вироку у суперечці про оплату за сукно на похорон Прокопа Сенявського.

Пріор краківських кармелітів звертається до влади Львова з проханням припинити ворожі дії та ув'язнення ченців, які прагнуть оселитися в місті. Він пояснює зволікання провінціала візитаційними обов'язками, посилається на колишню прихильність предків райців та застерігає від церковних покарань за перешкоджання монастирським фундаціям.

Ян Матейко дякує за почесну пропозицію проживання у греко-католицького митрополита під час візиту до Львова, проте через поганий стан здоров'я та необхідність догляду з боку дітей відмовляється від гостинності. Водночас він повідомляє про свій приїзд до міста наступного вівторка.