Каталог джерел

Король нагадує два попередні накази про захист свободи та звільнень, наданих євреям з Туреччини за клопотанням турецького правителя. Знову вимагає їх виконання, погрожує суворою реакцією та вимагає усунення причин скарг або письмового пояснення від подавача.

Король дякує владі Львова за видачу з ратуші кварцяних грошей Якубу Претфічу, теребовлянському старості, на виплату заслуженої платні низовим козакам. Доручає канцелярії видати місту запитаний охоронний документ, який раніше обіцяв староста.

Король відправляє Якуба Претфіча, теребовлянського старосту, щоб обговорити з владою Львова нагальні справи короля та Речі Посполитої. Наказує вірити посланцю та дотримуватися переданої ним волі короля. Зміст нагальних справ у листі не розкривається.

Король нагадує привілей, що дозволяє його слузі Домініку Монтелупі торгувати в усіх містах Корони та Великого князівства Литовського протягом усього року. Влада Львова обмежує його на підставі власних прав і привілеїв. Король рекомендує угоду без очікування на рішення королівського суду і знову вимагає, щоб Монтелупі не забороняли продаж як під час ярмарків, так і поза ними.

Заповідаючи прибуття з посполитим рушенням, король надсилає квартирмейстера Станіслава Сулімерського для розподілу квартир у Львові. Наказує додати йому двох присяжних і писаря та заборонити розквартирування і складання запасів без його відома.

Через загрозу з боку ворогів король надсилає до Львова артилерію з обладнанням. Просить про тимчасове зберігання пороху, куль і спорядження в міському арсеналі, а також про ділянку під власний арсенал згідно з планом Павла Гродзицького.

Король повідомляє про вивезення селітри всупереч чіткій конституції та без його дозволу. Наказує затримувати транспорти, що проходять через Львів, і зберігати селітру до подальших інструкцій.

Король затверджує трирічний контракт щодо Тлумачок, допускає заступника Байдултовича на час його від'їзду на королівській службі та надає переважне право на наступні три роки. Протилежні рескрипти визнає недійсними.

Король дорікає за затримку доставки артилерійського спорядження і вимагає підготувати візників у порозумінні з капітаном, залишеним при гарматах у Львові. Витрати має покрити генерал артилерії; подальша затримка покладе відповідальність на адресатів.

Король знову наказує владі Львова надати необхідну кількість візників для перевезення боєприпасів, що залишилися в місті. Капітан артилерії має платити готівкою. Король погрожує, що подальше зволікання вважатиметься впертістю міста і призведе до виконання стягнень проти осіб та майна влади.

Господар надсилає до Львова чернівецького митника за матеріалами на майбутні свята і просить дозволити слузі вивезти покупки безпечно і без мита, як це дозволялося його попередникам. Обіцяє взаємні послуги.

Єжи Гіка просить райців Львова оголосити іноземним купцям та мешканцям міста про наближення ярмарку в Язловці. Повідомляє про побоювання купців щодо нових зборів та про отримані гарантії захисту, після чого наказав своїм купцям вирушити. Просить також про підтвердження та заохочення з боку Львова.

Господар підтримує зусилля свого боярина щодо повернення 700 злотих від золотаря Трцінського. Просить надати можливість продати кам'яницю, віддану в заставу, та повернути 300 злотих судових витрат.

Влада Старої Варшави співчуває львів'янам через обтяження, накладені Бецалом. Повідомляють про припинення у себе збору 2 злотих з кожних 100 злотих, якого вимагав адміністратор мит від купців, що їхали на ярмарок до Ярослава. Описують також самостійну інтервенцію проти збільшення гіберни, попри відсутність співпраці делегатів Львова та Кракова.

Влада Вроцлава хоче відновити торгівлю, перервану епідемією в Польщі. Не вважають чутки про припинення епідемії достатніми: просять Львів надати достовірний стан міста і воєводства, а також докази припинення заражень та очищення заражених місць і будівель. Заявляють про прагнення відновити торгівлю, хоча б спочатку з обмеженнями.

Магістрат Кракова дякує магістрату Львова за підтримання приязних стосунків та передачу новин. Просить про нові звістки через спеціально надісланого гінця і декларує готовність віддячити послугою.

Краків просить звільнити свого міщанина Ціамера від повторного стягнення донативи у Львові та розпечатати його товари. Аргументує, що купець уже заплатив у Кракові, а універсали виключають стягнення тієї самої данини повторно в іншому місті. Наводить також розповідь купця про дотеперішню практику та його торговельні втрати.

Лежайськ підтверджує отримання від влади Львова королівського універсалу про донативу в сто тисяч злотих, ухвалену на останньому сеймі, з посиланням на Руське воєводство. У клаузулі щодо частки містечка вказано 60 злотих. Лист засвідчує вручення універсалу, а не здійснення оплати.

Магістрат просить своїх послів про втручання та пораду у справі міських лісів, повинностей, русинів, що ведуть шинкарство, забраної риби, нерухомості, пасовищ, підвід, розслідування щодо боргів перед гданцями та татарських чуток. Друга частина звітує про суперечку щодо виконання рішення стосовно млина, внесення суми 1500 та заперечення Гінків і Сєрадзького. Автори скаржаться на дії підстарости та відсутність постійної правової допомоги; анонсують подальші документи і надсилають копію листа Вишенського сеймику.

Радні відповідають на лист посланців, датований у Варшаві 4 січня. Просять довести до кінця справу з паном Пачком, надсилають документи та 70 злотих через слугу міського писаря Марціна. Наполягають, щоб посланці залишилися і запобігли шкоді для міських інтересів.

Львів домагається підтримки воєводи перед королівським судом у суперечці зі Станіславом Шембеком. За словами радних, місто викупило ґрунти за кілька тисяч злотих у коронного підчашого, тоді як Шембек претендує на них через попередника своєї дружини (так визначено в листі). Це аргументація однієї зі сторін, а не вирок суду.

Радні дякують маршалку за опіку над посланцями Львова і просять його про підтримку перед королем у суперечці зі Станіславом Шембеком про ґрунти, викуплені містом. Згадують попередні права батьків дружини Шембека та сплату кількох тисяч злотих. Це паралельне звернення до листа 190, спрямованого до воєводи.

Радні Львова звинувачують бурграфа у насиланнях замкових гайдуків, грабунках, вимаганні повинностей на передмісті та порушенні міської юрисдикції. Просять старосту про напоумлення його, відшкодування місту та припинення цих дій.

Радні Львова описують забезпечення рухомого майна Вижиковського, намагання щодо кадука через відсутність виявлених родичів та повернення речей після його повернення з табору. Радять використати квитанцію у захисті проти пізнішої претензії. Надсилають також акти до справи з капітулою, що стосується дороги та об'єкта за Галицькою брамою, просячи про активний захист та повернення документів.

Радні посилаються на королівські привілеї, що дозволяють їм представляти кандидатів на духовних осіб до церков на міському ґрунті. Просять холмського єпископа про побожного священика, прихильника унії, який очолить одну з цих церков. Хочуть його швидкого приїзду, найкраще протягом двох тижнів, і обіцяють захист та допомогу.

Радні надсилають Вахловичу лист коронного інстигатора і доручають дотримуватися його порад у суперечці зі старостою ломжинським. Просять також дізнатися думку інстигатора у справі татарської суми та простежити за позовом. Дописи згадують вручення документів та витрати гінця; їхня частина залишається нерозчитаною.

Радні підтримують готовність надати королю сто тисяч злотих у зв'язку з контрактом щодо оренди львівського акцизу та руських мит. Пояснюють, що від'їзд вавховського абата та дії ворога затримали переговори. Просять адміністратора скарбу, щоб із цієї суми було виділено провіант для гарнізону Львова, оскільки його відсутність загрожує безпеці міста.

Радці просять королівського секретаря Єжи Янушевича про допомогу при дворі. Вони підтримують пропозицію ста тисяч злотих на потреби Речі Посполитої за умови розрахунку суми шляхом зменшення заборгованості з оренди львівського акцизу та руських мит. Відправлення делегатів затримала воєнна небезпека. Місто очікує на безпечну дорогу та звістки про місце перебування короля.

З огляду на ворога, що наближається до міста, радці Львова просять грабовецького старосту Марека Матчинського про підтримку перед великим коронним гетьманом. Вони прагнуть прибуття солдатів із підготовленими засобами на їх утримання, доброго коменданта та допомоги в закупівлі амуніції та харчів, зокрема з міського податку на пиво та горілку. Також просять про листи до земських урядовців, щоб вони негайно видали податки на нагальні потреби міста.

Бурмістр і радці Яворова просять радців Львова надіслати рішення в апеляційній справі між Гжегожем Боболовичем [написання прізвища непевне], позивачем, та Марком Воскобуйником, бондарем, відповідачем — якщо справу вже було вирішено.

Бенедикт Бернатович виправдовує свою відсутність перед бурмістром та львівськими райцями хворобою, обіцяючи після одужання представити приватні листи на захист своєї доброї репутації. Через побоювання довірити конфіденційну кореспонденцію посередникам, утримується від негайного надсилання документів.

Boczkowski обговорює декрет у спорі Львова з паном Szymonem, межі міста та королівські землі біля Zubrzy. Посилається на підсудність суду та попередні розмежування. Значна частина правової аргументації залишається нерозчитаною.

Вєльопольський наказує скасувати попередню заборону видачі товарів купців з Кошиць та Пряшева. Обґрунтовує зміну втратами коронного скарбу та обмеженням торгівлі.

Ґродзіцький відсилає райців по квит на позичені 6 000 злотих до скарбу Речі Посполитої. Обіцяє зробити зауваження підлеглим, на яких скаржиться місто, та розрахуватися за взяте залізо.

Архієпископ Дамієтти підтверджує отримання листа про спір львівських кушнірів. Обіцяє врахувати прохання згідно зі справедливістю й у межах свого рішення; запевняє в допомозі також в інших справах.

Автор просить адресата про прихильність і допомогу у справі, пов’язаній із судовим або урядовим провадженням. Згадує труднощі з отриманням справедливості та просить підтримки; подальші подробиці, зокрема особи й предмет справи, невпевнені. У датуванні в тексті зазначено 15 січня 1575 року; місце невпевнене.

О. Fr. Bernardinus a Capistrano звертається до влади Львова у справі францисканського монастиря та костелу святого Антонія. У збереженому латинському тексті викладено прохання й аргументи щодо релігійної громади та міста; точний обсяг прохання слід визначати обережно. Датовано в Кракові 28 березня 1617 року.

Автор звертається до райців Львова з побажаннями здоров’я та всього доброго в новому році. Він згадує, що того дня отримав лист, і порушує справу, пов’язану з містом, але подальші подробиці важко прочитати. Датум самого листа читається як «Dan z Wolbora 30 Januaryi 1575». Ім’я і титул у підписі попередньо прочитано як Еразм Карнковський, куявський єпископ. На архівній обкладинці вказано 29 січня 1575 року, але це дата архівного опису, що відрізняється від датуму листа.

Автор звертається до львівських райців і обговорює справу, пов’язану з перевезенням та правами міста; частини рукопису важко прочитати. Інвентарна картка приписує лист Станіславу Томашевському, однак підпис не дає певного підтвердження цієї атрибуції. У датуванні самого листа зазначено Броди, 28 грудня 1620 року.

Р. Корицинський звертається до райців Львова. У листі згадано розпорядження та умову повернути авторові щось; подробиці розрахунку нерозбірливі. Лист датовано у Слободі 5 квітня 1639 року.

Автор звертається до райців Львова, посилається на лист депутата й згадує військові справи або табір. Подробиці частково нерозбірливі. Лист датовано 7 липня 1667 року; місце в датуванні непевне.

Автор звертається до бурмістрів і райців Львова та згадує «громадянина й купця львівського», рекомендуючи його адресатам. Лист датовано 22 травня 1610 року; автора й місце написання не встановлено.