Каталог джерел

Король Сигізмунд II Август звільняє львівських міщан і передміщан у їхніх приватних справах від юрисдикції судів королівських комісарів та забороняє видавати проти них такі комісії. Водночас він постановляє, що апеляції на вироки міських судів мають надходити безпосередньо до королівського суду шляхом офіційного надсилання судових актів без необхідності особистої появи сторін перед комісарами.

Відправник звертається до шляхетних панів і згадує про призначення львівського єпископа-суфрагана, а також про заслуги й прихильність адресатів. Рукопис пошкоджений і в багатьох місцях нерозбірливий; подробиці справи та прізвища неможливо впевнено відтворити. Лист датовано у Варшаві 9 грудня 1723 року. Підпис відправника нерозбірливий.

Король Сигізмунд II Август скасовує давній львівський звичай, що позбавляв онуків права спадкування після дідусів і бабусь, та встановлює право представлення, яке зрівнює їх у поділі спадщини зі стриями й тітками. Крім того, він надає бурмистрові та львівським райцям повну владу вирішувати всі дотеперішні спадкові суперечки такого роду без можливості апеляції до короля.

Документ містить обляту королівського вироку, ухваленого на вальному сеймі в Кракові, який скасовує провадження львівського гродського суду проти влади міста Львова за позовом Васька Лагодовського. Вирок підтверджує привілеї, що звільняють львівських міщан від юрисдикції сторонніх судів, і наказує позивати їх виключно до належного міського суду.

Відправник звертається до ясновельможного пана воєводи. Він пише про справу щодо маєтків, суперечку й дії адресата; згадує також інших осіб і просить про допомогу. Значну частину рукопису важко прочитати, тому подробиці справи та прізвища залишаються невстановленими. Лист датовано в Радимно 20 грудня 1698 року; підпис непевно прочитано як Єжи Донгофф.

Король Сигізмунд II Август затверджує вирок краківського вального сейму, який скасував позов шляхтича Васька Лагодовського проти міської влади Львова, поданий до ґродського суду. Документ підтверджує привілей, що вилучає львівських міщан з-під чужої юрисдикції, і наказує позивати їх виключно до міського суду.

Король Сигізмунд II Август скасовує дарування ділянки під Низьким замком у Львові, здійснене на користь Миколая Лєсьньовського із Зимної Води, вказуючи на загрозу для обороноздатності міста і замку. Він наказує львівському старості розібрати зведені там будівлі та забороняє міській владі допускати подальшу забудову цієї території.

Відправник звертається до вельможного воєводи й добродія, імовірно Яна Яблоновського. Пише про справу, у якій фігурують особи, названі Домарадським і [прочитання прізвища непевне], згадує попередній розгляд і звертається з проханням до адресата; подробиці та частина прізвищ залишаються непевними. Лист завершується датою зі Львова — 30 січня 1699 року. Підпис відправника нерозбірливий.

Відправник посилається на гродський універсал і лист від львівських райців до адресата. Згадує справу щодо привілеїв міста Львова та просить зберегти їх; подробиці аргументації важко прочитати. Лист датовано в Жиравові (прочитання непевне) на Різдво Христове 1680 року. Підпис прочитано як Адам Држевський; супровідна абревіатура незрозуміла.

Папа Юлій III сповіщає львівську капітулу про заміщення вакантної після смерті архієпископа Петра архієпископської кафедри у Львові Феліксом Ліґензою. Наказує капітулі прийняти обранця як свого батька й пастиря та коритися його розпорядженням.

Папа Юлій III сповіщає суфраганів Львівської архідієцезії про призначення Фелікса Ліґензи архієпископом львівським після смерті архієпископа Пйотра Стажеховського та наказує їм виявляти новому митрополитові належний послух. Документ містить пізніші записи обляти перед перемишльським і холмським єпископами від 1555 року.

Відправник відповідає на прохання адресатів щодо кам’яниці, яку ті орендували для житла. Також згадує подальше користування нею та сплату за неї, однак значну частину подробиць важко прочитати. Лист, імовірно, датовано в Полонному 23 серпня 1688 року; відправника й адресатів не встановлено.

Папа Юлій III повідомляє духовенство міста та Львівської дієцезії про призначення Фелікса Ліґензи новим львівським архієпископом після смерті Петра Стажеховського. Він наказує кліру прийняти нового пастиря з повагою та послухом під загрозою затвердження церковних кар щодо непокірних.

Король Сигізмунд II Август надає шляхтичу Янові Добжелінському в довічне користування королівський сад, розташований під Львівським замком. Після смерті обдарованого право володіння садом має цілковито повернутися до рук монарха та його наступників.

Король Сигізмунд Август підтверджує у формі транссумпту чотири давніші королівські привілеї для міста Львова. Документ гарантує вилучення львівських міщан з-під чужих юрисдикцій і комісарських судів та звільняє львівських купців усіх обрядів від сплати мита, зокрема в Холмі, Белзі та Грубешеві.

Король Сигізмунд II Август скасовує обтяжливу натуральну данину з живої риби, яку дотепер сплачували львівські міщани на користь королівського замку, замінюючи її постійним грошовим збором із посудин із рибою, що привозяться на міський ринок. Він наказує львівському старості та його урядовцям суворо дотримуватися нововстановленої торгової такси.

Відправник звертається до «милостивих панів і братів» і викладає справу щодо прав, спадкових маєтків та родинних претензій. Згадує спір, можливі вимоги й зобов’язання; подробиці важко прочитати через сильне просвічування письма з іншого боку. За архівним описом лист датовано 6 грудня 1725 року; місце й відправника не встановлено.

Казімєж Длужевський звертається до Яна Яблоновського, руського воєводи, у справі запланованого обрання холмського підкоморія. Він просить не скликати сеймик, вказуючи на неналежну кандидатуру холмського хорунжого та право шляхти вільно обирати. Лист складено в Любліні 1 червня; 1698 рік зазначено в інвентарному описі.

Король Сигізмунд II Август підтверджує привілей короля Владислава III Варненчика від 1444 року, який зобов'язує шляхту та духовенство розпродати львівську нерухомість упродовж року львівським міщанам. Крім того, монарх запроваджує обов'язкову офіційну оцінку (таксацію) обтяжуваного майна магістратом під присягою та забороняє штучно завищувати заставні борги понад оцінену вартість.

Король Сигізмунд II Август встановлює порядок продажу у Львові мальвазійських та мускательних вин, привезених із Греції, зобов'язуючи іноземних купців виставляти їх на возах на ринковій площі впродовж чотирьох тижнів перед тим, як складати до підвалів міщан. Це розпорядження мало на меті припинити спекулятивні дії чужоземних торговців і запобігти штучному завищенню цін на напої.

Король Сигізмунд II Август дозволяє львівським міщанам викупити з рук дружини Кшиштофа Гноєнського королівські села Кожичі, Ямельня та Яромирка разом із корчмою, ставом і млином. Документ гарантує місту спокійне володіння та користування цими маєтностями впродовж двадцяти років від моменту здійснення інтромісії, із застереженням повернення заставної суми монархом після закінчення цього строку.

Король Сигізмунд Август вирішує спір львівських міщан із перемишльським старостою Спитком Йорданом, наказуючи сплачувати мостове мито на Сяні лише у разі користування мостом, збудованим для соляних жуп, із правом на безкоштовну переправу бродом. Водночас він підтверджує повне звільнення львів'ян від інших мит і транзитних зборів згідно з давніми привілеями.

Довгий лист до адресата, якого титулують паном графом. Відправник повідомляє про справи й листування, називає осіб і повертається до питань, що потребують рішення або подальших дій. Щільний почерк і численні відбитки зворотного боку ускладнюють читання; повну тему та прізвища надійно встановити неможливо. Наприкінці, ймовірно, зазначено Варшаву та 11 жовтня, але рік нерозбірливий. С. 1 — архівна картка; с. 5 містить складений аркуш та адресний запис того самого листа.

Львівська митрополичка капітула дозволяє мірошнику Валентію та його дружині Дороті викупити третю частину та третю мірку Стахирівського млина в Ельжбети, вдови райці Станіслава Берґера. Водночас капітула віддає їм у довічну оренду решту дві частини млина в обмін на щорічний чинш, постачання борошна та обов'язок утримувати й ремонтувати млинові будівлі.

Король Сигізмунд II Август підтверджує привілей короля Владислава Ягайла від 1433 року, який надає заснованим ним канонікам львівської катедральної капітули село Вербіж у Львівському повіті разом з усіма прибутками, лісами вздовж Дністра та митом. Документ гарантує капітулі вічне володіння цими маєтностями, а також право насипати греблі та будувати стави.

Відправник звертається до адресата як до добродія. У збереженому, важкому для читання тексті можна розпізнати згадки про справу, лист і прохання вчинити певні дії або відповісти; подробиці та особи непевні. Датувальний запис на листі вказує 28 лютого 1692 року. На зовнішній картці частково збереглося нерозбірливе означення адресата.

Відправник бажає адресатові здоров’я та добробуту, а потім обговорює справи, що потребують його уваги або допомоги. У тексті можна розпізнати згадки про осіб і публічні справи, але багато речень і імен непевні через пошкодження та низьку читабельність аркуша. Адресний запис, імовірно, вказує на Єроніма, коронного писаря, у Варшаві. Лист датований 22 лютого 1597 року; місце відправлення не встановлено.

Король Сигізмунд II Август затверджує комісарський акт, що встановлює лінію кордонів між королівськими селами та маєтностями львівської митрополичої капітули. Документ надає вічної юридичної сили постановам комісарів, призначених раніше Сигізмундом I Старим.

Король Сигізмунд II Август здійснює трансумпт трьох давніших монарших привілеїв для Львова: Казимира Великого від 1368 р. (підтвердженого в 1389 р.) на 100 франконських ланів, Владислава Ягайла від 1415 р. на так звані обшари і Кривий Ліс та Владислава Варненчика щодо освоєння ланових надлишків над річкою Брюховицькою. Документ надає включеним актам повної та безсумнівної юридичної сили, рівної оригіналам.

Відправник звертається до високопоставленого адресата й обговорює адміністративну справу, пов’язану з військом, листуванням і документами або універсалом. Згадує дії поблизу Львова та просить належно розглянути справу; деякі подробиці важко прочитати. На листі є позначення «N 3570» і дата 28 червня, але рік у читабельному записі не зазначено.

Король Сигізмунд II Август підтверджує на прохання львівської митрополичої капітули документ Яна з Тарнова від 1396 року, який вирішує суперечку про маєтності в Ямному та над річкою Годовицею на користь церкви св. Івана Хрестителя на львівському передмісті та села Годовиця проти Дмитра Вечері.

Львівський архієпископ Фелікс Ліґенза підтверджує стан володіння маєтностями катедральної капітули та львівських вікаріїв, що охоплюють, зокрема, села, млини, сади та міські парцели. Силою ординарської влади він приєднує ці маєтності до церковного імунітету, гарантуючи їм повноту церковних прав і свобод.

Відправник звертається до воєводи Руського воєводства. Пише про теперішній жаль і розраду, яку дає йому прихильність адресата; згадує про своє сирітство. Подальші речення місцями непевні. Лист датовано 20 січня 1699 року в замку з непевно прочитаною назвою; прізвище в підписі потребує перевірки.

Відправник пише ясновельможному панові й добродієві. Збережений текст важко прочитати, тому його конкретної теми не встановлено. Датувальний запис у листі вказує Самбір і 5 червня 1637 року. На адресній картці, с. 3 і 5, є непевний запис імені/титулу та означення «Самбірському». Дата на інвентарній картці відрізняється від дати листа.

Король Сигізмунд II Август вирішує апеляційний спір між спадкоємцями Мартина Ганеля та владою міста Львова, спираючись на давні королівські привілеї та покази свідків. Документ остаточно підтверджує, що села Голоско Велике та Брюховичі розташовані в міських межах і назавжди підлягають юрисдикції львівської влади.

Відправник звертається до «ласкавих панів», імовірно представників магістрату або лавників Львова, і бажає їм здоров’я. Далі він розповідає про власну справу й просить уваги або допомоги, однак пошкодження та непевна читабельність не дають змоги встановити точне прохання. Підпис і архівна картка непевно пов’язують лист із Самуелем Дружковським з Орлика. Датування наприкінці посилається на день святого Якова 1593 року; місце написання не встановлено. С. 3 містить адресу на складеній картці.

Відправник звертається до адресата як до брата й добродія. Збережений текст містить слова пошани, а далі — важкий для читання виклад; подробиці справи неможливо надійно відновити. Датувальний запис листа вказує Люблін і 27 травня 1691 року. Зовнішня адреса на с. 4 спрямовує лист до Львова, але прізвище адресата нерозбірливе.

Король Сигізмунд II Август підтверджує давніші привілеї королів Олександра та Сигізмунда I, що звільняють львівських міщан усіх обрядів від митних зборів на території всієї держави. Він наказує урядовцям та митникам неухильно дотримуватися цього імунітету під загрозою статутних покарань.

Львівська катедральна капітула затверджує викуп катедральним проповідником Яном Арундіненсісом третьої частини Вільхового млина та городу на Краківському передмісті, призначаючи ці маєтності на забезпечення уряду проповідника. Одночасно капітула віддає йому в пожиттєву оренду решту дві частини цього ж млина за визначених чиншових та господарських умов.

Відправник просить міського урядовця втрутитися на користь Конрада, якого названо майстром-слюсарем або ремісником іншого, непевно прочитаного фаху. Він хоче, щоб столярський цех звільнив його від своїх вимог і не перешкоджав роботі. Лист датовано 28 грудня 1737 року, ймовірно, у Ланьцуті. Ім’я та прізвище ремісника, а також підпис відправника потребують перевірки.