Ян Красінський до Яна Яблоновського: новорічні побажання та прохання про підтримку

[С. 45] Monseigneur, Нехай рік, що настає, з рятівним для світу, цінним даром, буде для всього пресвітлого Дому новим щаблем до вершини добробуту, для Вітчизни — до спасіння, а нам усім, хто до Вас належить, — на втіху, чого бажаю з усієї душі, з глибини відданого серця. Про це також прошу, щоб Ви на мене і на моїх кидали невпинні промені своїх ласк і доброчинності, мали у своїй опіці та прийняли до своїх. Особливо при таких тяжких моїх стражданнях, які пригнічують мене своїм тягарем; чекаю тому на Вашу Милість, як [...] святі душі в безодні на сьогоднішній рятівний день, щоб Ви мене втішили — легко, Добродію, здогадаєшся в чому! Те, що в цій справі можна чинити, при незрівнянній ревності, [С. 46] доброті та майже материнській підтримці Її Милості Пані Мальборкської Воєводини, Моєї Добродійки, чиниться; аби дав Бог тільки досягти з наших старань бажаного результату. У державних справах ні про що не згадую, оскільки очікуємо тут на Вашу Милість, і Ви черпнете певніші вісті з самого джерела, аніж ми могли б повідомити при такій великій різноманітності думок. Нехай Ваша Милість, Мій Милостивий Пан, зволить прийняти це моє звернення серед суворих страждань як доказ вдячності того, хто називає себе Вашої Милості, Мого Милостивого Пана, щиро люблячим братом і покірним слугою, Ян Красінський на Красним, воєвода плоцький, власноруч. У Варшаві, дня 29 грудня 1701.

[S. 45] Monseigneur Nowo nastepuiący Rok, przy zbawienny[m] swiatu precioso, niech będzie Nowym stopniem Całemu przeswietnemu Domowi, ad summam prosperitatum, Oyczyznie ad Salutem, nam wszytkim, co do Was należemy, ad Solatium zyczę animitus z gruntu Serca poswieconego, a o to supplikuie, abyscie na mnie y na moich nieustanny Łask y dobroczynnosci swoiey rzu- cali promienie, w protekcyey mieli, recipiatis in suos. Zwłaszcza przy tak ciezpkich moich afflictiach, ktore mie mole sua obruunt, y czekam na WM[ość] Panstwo iak [w?] Lares SS in Limbo na Dzisieysze Salutare Dz[ień?], abyscie mię pocieszyli, snadnie się (Dobrodzieiu) domyslisz w czym! co hoc in puncto czynic się może, przy nieporownaney applicatey [S. 46] dobroci y Macierzynskiey prawie assistentiey Jey M[oś]ci Paniey Wdowey Malborskiey Dobrodzieyki, robi sie, day Boze tylko miec z prac naszych skutek poządany. In publicis nic nie namieniam, bo sie tu WM[ość] Panstwa spodziewamy certiora haurietis ipso ex fonte, nizeli mysie możem domiesc in tanta sensuum varieta- te, miey W[asza] M[ość] M[ościwy] Pan to odezwanie sie moie przy srogich rozrywach, za dowod recognoscentiey tego, ktory się pisze W[aszego] M[ości] M[ego] M[ościwego] P[ana] z serca kochającym Bratem y uniżonym sługą Jan Krasinski na Krasnem W[ojewoda] P[łocki] m[anu] p[ropria] w Warszawie d[nia] 29 Xbris 1701