Каталог джерел

Войнаровський просить воєводу про протекцію для сина Стефана, овруцького стольника. Посилається на прихильність батька адресата, краківського каштеляна, та посередництво інших патронів; анонсує приїзд до Кракова.

Вольський виступає проти порушення привілеїв Львова під час відсутності монарха. Схвалює протест міста та апеляцію до майбутнього сейму; обіцяє захист його прав та авторитету канцелярії.

Вояковський просить підтримати прихильність воєводи та виступити посередником у не до кінця з'ясованій майновій справі. Рекомендує свої послуги та передає вітання від дружини.

Міколай Гадзевич повідомляє доктору Купінському про клопоти в королівській канцелярії, у гетьмана та луцького підкоморія з метою отримання лібертації для Львова, згадуючи про витрати на цю мету. Також звертається з проханням проконтролювати його приватні майнові справи та питання боргів у місті.

Gembicki рекомендує сорока мужам Львова мирову угоду з євреями, швидке повернення забраних товарів, а також припинення ворожих висловлювань та погроз до затвердження угоди королем.

Gembicki дякує за надіслану рибу та обіцяє підтримувати збереження прав міста. Згадує також обіцянку, передану через посланця.

Gładyszewicz просить Forbesa викласти 2300 злотих для вказаного купця. Обіцяє швидке повернення особисто або через свого учня і запевняє, що покладається на допомогу адресата.

Після повернення до Кракова Gładyszewicz дякує Forbesowi за прихильність, замовляє лисячі шкури та описує віспу й інші недуги дітей у родині.

Автор ще не повертається до Любліна через слабке здоров'я. Пише про намір зустрітися з братом, від'їзд дружини на Волинь та рахунки, з якими не може зараз розрахуватися.

Авторка надсилає сестрі Кларинді саджанці розсади з обіцянкою дослати моркву, як тільки вона буде доступна. Також передає прохання чоловіка виготовити рами для картини та сердечні вітання від усієї родини.

Автор протестує проти захоплення кам'яниці Катажини Пєргевичевої через цесію боргу. Посилається на конституцію 1678 р. і вимагає повернення нерухомості до міського обігу за відповідну ціну.

Стольник повторює прохання до президента Львова про депутатів для оцінки пустих ґрунтів біля кам'яниці. Скаржиться на багаторазові безрезультатні поїздки та втрату часу, необхідного для господарства.

Голембіовський описує місце проживання людини, яка зберігає шпильку, і оцінює її вартість у чотири червоні золоті. Повторює запевнення про виплату Ігнатовському.

Голембіовський не отримує відповіді, хоча надіслав через Антонія Буковського два золоті на оплату листа. Заповідає пізніше повідомлення про приїзд до Львова.

Автор просить надіслати квитанції на 38 і 60 злотих та свідоцтво про чесне перебування у Львові. Потребує документів та підтримки у суперечці про 300 злотих.

Автор висловлює співчуття долі Львова, запевняє у прихильності свого керівника і бажає, щоб місто відродилося разом із воскреслим Христом.

Гольський вимагає арешту волоських купців та затримання їхніх речей до моменту відшкодування збитків Лонцькому. Звинувачує їх у нападі на його корчму, а райців — у потуранні.

Гольський просить владу Львова про підтримку Лонцького, посилаючись на його заслуги та безрезультатні намагання домогтися справедливості після кривд, зазнаних у волоській землі.

Гордон описує розмову з писарем про мирову у суперечці з містом. Він виступає проти запропонованих умов, розглядає подальші дії та просить магістрат про вказівки та захист своєї родини.

Гордон звітує про розмови з канцлером та підскарбієм. Просить надіслати судові документи, довіреності для послів та пояснення щодо скарги кармелітів-взутих.

Гордон надсилає зразок замовлених виробів і просить про доставку на початок ярмарку в Ярославі. Згадує про взаємні послуги родин Форбсів та Гордонів.

Гордон пише про труднощі у пошуку відповідних людей, подорож хлопця через Люблін до Гданська та перебування короля у Жовкві.

Ґроховський визначає оздоблення палацу: мармурові таблиці, скло, фарбування стелі й оксамитові крісла. Вимагає завершити роботи до св. Михаїла. Коментує конфлікт владики з королем і вірменську справу.

Г’юсон домовляється про прийняття товарів і сплату боргів у Варшаві. Описує вади тканин, відмови та обіцянки платежів; залишається в місті, щоб зібрати гроші перед подорожжю.

Г’юсон дякує за рекомендацію, завдяки якій купив товар у кредит. Планує торгувати на малих ярмарках, описує перевезення до Кракова та нарікає на коня за 22 [валюта непевна].

Ґуровський просить допомогти отримати гроші й захистити його перед військовою комісією. Обіцяє надати документи, що мають довести його невинність щодо висунутих звинувачень.

Підскарбій заявляє про готовність віддати місту в оренду чопове, якщо сейм ухвалить цей податок. Просить надіслати представників наприкінці сейму; умови контракту ще належить узгодити.

Денгофф звертається до львівських адресатів у справі процесу брацлавського воєводи з паном Ласковським, що розглядався компромісарським судом. Він просить не перешкоджати виконанню декрету та забезпечити воєводі належне задоволення. Лист датовано у Варшаві 20 серпня 1699 року.

Спростування чутки про те, що підкоморянка отримала заборону на шлюб від маршалкової; прохання про пояснення.

Авторка вимагає позиції панни і не хоче давати шлюбну декларацію без впевненості; допис згадує особу, яка не бажає цього союзу.

Купець повідомляє про замовлення, зроблені в Голландії, дякує за рекомендацію, наводить ціни на п’ять видів збіжжя та попереджає про подальше подорожчання, яке залежатиме від постачання з Польщі.

Відправник просить міського урядовця втрутитися на користь Конрада, якого названо майстром-слюсарем або ремісником іншого, непевно прочитаного фаху. Він хоче, щоб столярський цех звільнив його від своїх вимог і не перешкоджав роботі. Лист датовано 28 грудня 1737 року, ймовірно, у Ланьцуті. Ім’я та прізвище ремісника, а також підпис відправника потребують перевірки.

Львівський староста Ян Кіцький підтримує прохання єзуїтів про дозвіл на розбирання Єзуїтської фіртки, що перебуває в аварійному стані, та будівництво на її місці нової брами від фундаменту. Він закликає президента та магістрат Львова невідкладно ухвалити позитивне рішення задля громадської безпеки.

Автор, який називає себе каноніком і президентом Коронного трибуналу Малопольської провінції, відповідає на прихильність магістратури Львова з нагоди нового року. Він дякує та бажає добробуту й Божого благословення. Лист надіслано з Любліна 17 січня 1768 року.

Рудківський парох Станіслав Клозінський спростовує перед руським воєводою звинувачення у нібито залякуванні та примушуванні до свідчень єврея Шраєра. Просить адресата про допомогу у виконанні вигідного декрету перемиського ґродського суду.

Гетьман Станіслав Конєцпольський доручає підкоморію чернігівському посольську місію до Війська Запорозького з метою підтримання дисципліни та забезпечення миру зі спільниками-татарами. Наказує йому тісно співпрацювати зі старостою канівським та простежити за спаленням козацьких човнів.

Писар Корендович звітує руському воєводі Яну Яблоновському про хід виконавчого провадження проти боржника, єврея Мошка, на користь пана Зонтака. Він повідомляє про зухвалу спробу підкупу з боку боржника і зрештою передає справу на безпосередній розсуд воєводи.

У тристорінковому листі до капітана йдеться про Польщу, свободу, спільне благо й батьківщину; також міститься заклик або прохання, подробиці якого частково нерозбірливі. У датуванні на першій сторінці зазначено 4 травня 1794 року та табір, місце розташування якого не вдається впевнено прочитати. Автор підписався прізвищем Восілло; ім’я нерозбірливе.

Ян Краєвський інформує владу Львова про невдачу запланованої угоди та радить їм звернутися безпосередньо до ксьондза-канцлера з повідомленням про недотримання домовленостей. Він також пропонує, щоб магістрат клопотав про офіційне доручення Краєвському місії представлення інтересів міста перед Двором.

Двосторінковий лист з адресною частиною до міських райців. Збереглися фрагменти тексту, зокрема згадка «Grodzie»; дату й місце не прочитано.

Короткий текст листа на с. 2. Збереглися фрагменти звертання та згадка Львова; дату й місце не прочитано.

Станіслав Кушелевич інформує Матеуша Гайдера про перебіг міських судових справ, що ведуться у Варшаві, та про отримані королівські обіцянки. Також виправдовується за затримки у листуванні, посилаючись на жалобу за померлою дружиною, велику кількість обов'язків та обережність у делікатних питаннях.

Молодий шотландський купець або прикажчик Джон Лівінгстон, перебуваючи в Кракові, пише купцеві Артуру Форбсу до Львова, покірно перепрошуючи за змарнований час і брак поступу в навчанні чи праці та урочисто обіцяючи виправитися й вірно служити.

Декан і президес львівської катедральної капітули Мартин Ян Лосовський звертається до магістрату Львова з проханням замістити вакантне після смерті о. Віленського бенефіцій препозита Братства Тіла Господнього. Він просить обрати священнослужителя, який постійно резидентує на місці у Львові та вільний від інших душпастирських обов’язків, котрий особисто доглядатиме за численними катедральними богослужіннями.

Станіслав Лубенецький пише львівському писареві Войцеху Зімницькому про розбіжності з архідияконом щодо вигляду покоїв та просить детально описати потреби мулярів, які працюють на будівництві.

Станіслав Любенецький повідомляє Войцеха Зімницького про надіслання грошей (2000 злотих) та замовлення на французьке скло і меблі зі столярні з гербом архієпископа (Баранек / Юноша), вимагаючи також надіслати детальні розміри споруджуваного палацу (вікон, дверей, печей, сходів).

Господар Василь Лупул запевняє Яноша Кемені та Дєрдя II Ракоці у незмінній дружбі, пояснюючи колишні претензії щодо неналежного поводження з молдавським послом на похороні Жигмонда Ракоці. До листа додає новини про похід калги-султана й посольство хана до Хмельницького з проханням про допомогу проти калмиків і донських козаків, а також про кривавий бунт у Корсуні під час скорочення козацького реєстру та страту його ватажка Мозирі.

Гетьман Єронім Любомирський дякує владі Львова за передачу частини асигнованої суми на утримання угорської піхоти. З огляду на скрутне становище міста погоджується на відтермінування і просить надіслати решту належної суми через чотири тижні.