Каталог джерел

Гордон звітує про розмови з канцлером та підскарбієм. Просить надіслати судові документи, довіреності для послів та пояснення щодо скарги кармелітів-взутих.

Повідомлення про епідемію зупиняють подорож Гордона. Він описує міські заходи безпеки, подальші фінансові справи Львова та необхідність здобути прихильність підскарбія.

Гордон просить писаря Львова про кілька днів відстрочки у сплаті 130 злотих. Передбачає розрахунок цієї суми через лікаря на підставі асигнації, після отримання належної суми.

Брати Ґурки посилають двох уповноважених по гроші, які покійний Анджей Накуський [?] залишив на зберігання у львівської влади. Вони мають отримати суму й за потреби видати розписку від імені відправників.

Архієпископ Дамієтти підтверджує отримання листа про спір львівських кушнірів. Обіцяє врахувати прохання згідно зі справедливістю й у межах свого рішення; запевняє в допомозі також в інших справах.

Підскарбій протестує проти затримання чужоземних купців, які прямували на інші ярмарки. Він оспорює повноваження міста стягувати скарбові податки й вимагає звільнити людей і товари.

Підскарбій заявляє про готовність віддати місту в оренду чопове, якщо сейм ухвалить цей податок. Просить надіслати представників наприкінці сейму; умови контракту ще належить узгодити.

Павло Бжозовський повідомляє владі Львова про складний перебіг міських справ у Варшаві, клопоти перед королем та суперечку зі старостою. Він скаржиться на вичерпання коштів та борги, взяті на оплату справ, терміново просячи місто надіслати гроші.

Замойський пише про татарську загрозу й підготовку оборони міста, згадує рушниці та військове спорядження. Довгий текст прочитано лише частково.

Автор просить адресата про прихильність і допомогу у справі, пов’язаній із судовим або урядовим провадженням. Згадує труднощі з отриманням справедливості та просить підтримки; подальші подробиці, зокрема особи й предмет справи, невпевнені. У датуванні в тексті зазначено 15 січня 1575 року; місце невпевнене.

Автор нагадує адресатові про його попередню допомогу у справі, пов’язаній із золотарем і боржником. Згадує звістку про дії магістрату та просить і надалі прихильно поставитися до справи й посприяти її прискоренню; подробиці провадження частково невпевнені. Датування: «Cracoviae d. 12 January 1760».

Збережений адресний аркуш адресує лист Альбертові Романовському, лавникові й цивільному нотаріусові Жовкви. Текст листа на с. 2 надто складний для читання на доступній репродукції, щоб безпечно визначити його предмет. Дату самого листа не встановлено; 30 червня 1627 року зазначено на архівній обкладинці, але цю дату не приписано листу.

Казимир Кіркор інформує владу Львова про успішне завершення судової справи в Радомі та затвердження торішнього декрету. Також повідомляє про взяття позики під заставу монстранції для покриття канцелярських витрат та про подальшу подорож до Варшави.

Ян Клішовський, королівський секретар, повідомляє владу Львова про своє заплановане весілля з Маріанною Коссаковською, донькою земського коморника Більського повіту. Він звертається до райців з проханням про благословення та запрошує їх на урочистість, призначену у Варшаві на 22 листопада 1699 року.

Р. Корицинський звертається до райців Львова. У листі згадано розпорядження та умову повернути авторові щось; подробиці розрахунку нерозбірливі. Лист датовано у Слободі 5 квітня 1639 року.

Великий коронний канцлер Стефан Корицінський повідомляє магістрат Львова про скерування до міста піхоти під командуванням львівського старости та звільнення міщан від тягаря її утримання. Також порушує питання асекурації суми семи тисяч злотих із міських доходів.

Лист датований у Варшаві 22 січня 1667 року. У ньому згадано «officium Consulare» та Петра; адресна частина на с. 5 належить до того самого документа.

Автор звертається до бурмістрів і райців Львова та згадує «громадянина й купця львівського», рекомендуючи його адресатам. Лист датовано 22 травня 1610 року; автора й місце написання не встановлено.

Ксьондз Вацлав Купінський звертається до бурмістра Львова на захист свого чиншовика, шевця Войцеха Григлевича, якого разом із дружиною побив і пограбував цехмістр Липкевич. Автор листа вимагає покарати винних, повернути награбовані застави та припинити незаконні дії цеху.

Лист до Матея Гайдера, датований у Вільні 6 березня 1646 року; текст зберігся частково.

Великий коронний канцлер Ян Лещинський закликає магістрат Львова стягнути з міщанина Вишньовського борг і понесені витрати на користь Ієроніма Шеремети із Самбірської економії, згідно з вироком деканального суду трирічної давності. На адресному боці міститься службова примітка про врегулювання справи та виплату грошей кредитору.

Кардинал Ян Александр Ліпський повідомляє магістрат Львова про надіслання підканцлеру коронному міського проєкту з метою схилити короля до скасування рескрипту, який допускає русинів до міських урядів, застерігаючи перед занепадом торгівлі та зубожінням міста.

Ректор Краківської академії Ян Лукіні висловлює жаль із приводу самовільного залишення академічної колонії в Хелмні колишнім директором Студницьким і обіцяє наступного місяця надіслати нового, гідного професора, звертаючись до хелмінського магістрату з проханням про його доброзичливий прийом і відшкодування дорожніх витрат.

Ректор Ян Лукіні повідомляє владі Львова про вступ на посаду ректора та готовність призначити відповідного кандидата на посаду директора тамтешньої академічної школи, просячи забезпечити йому постійну платню та відшкодувати дорожні витрати.

Краківський райця Францішек Лупач нагадує львівському магістрату про несплачений борг, щодо якого мав неодноразові обіцянки, та попереджає, що в разі подальшого зволікання буде змушений шукати інших правових засобів для повернення грошей.

Гетьман Єронім Любомирський висловлює обурення через ігнорування львівським магістратом його попередніх прохань про призупинення судових дій щодо його слуги Симона Гребенки. Він попереджає міську владу, що у разі відхилення цього останнього прохання використає свій вплив для захисту підлеглого та відплати за виявлену неприязнь.

Гетьман Єронім Любомирський дякує владі Львова за виділення квартири в кам'яниці Барського на час майбутньої комісії та згадує про домовленість у цій справі зі стражниковою коронною. Він також повідомляє про прибуття генерального квартирмейстера з проханням про допомогу у належному розміщенні гетьманського двору.

Гетьман Єронім Любомирський дякує владі Львова за передачу частини асигнованої суми на утримання угорської піхоти. З огляду на скрутне становище міста погоджується на відтермінування і просить надіслати решту належної суми через чотири тижні.

Маршалок великий коронний Станіслав Іраклій Любомирський закликає владу Львова виконати вирок маршалківського суду на користь пана Толкача. Наказує повернути потерпілому пограбоване майно та забезпечити задоволення вимог з боку купців.

Руський воєвода Станіслав Любомирський висловлює жаль з приводу кровопролиття та зневаги Львова і фарної школи людьми, які вважають, що стоять вище закону. Він запевняє міську владу у своїй підтримці та обіцяє представити їхні кривди шляхті, зібраній на Прошовицькому сеймику.

Руський воєвода Станіслав Любомирський спонукає владу Львова передати акти слідства під юрисдикцію підвоєводського уряду та негайно звільнити з-під варти потерпілу жінку, щоб вона могла висунути звинувачення проти ґвалтівника. Він попереджає райців, що у разі подальшого блокування процесу та відсутності формального обвинувача, він буде змушений випустити на волю в'язня, який утримується вже двадцять тижнів.

Руський воєвода Станіслав Любомирський інформує владу Львова про розмову з міським писарем та надсилає універсал і листа до старости. Наказує радним терміново готуватися та підтримувати повну готовність.

Руський воєвода Станіслав Любомирський надсилає до бурмістра та райців Львова брацлавського підчашого Зелінського з метою обговорення справ, пов'язаних із підготовкою оборони міста у небезпечний час. Зобов'язує міську владу порозумітися з посланцем та виконати його рекомендації задля спільної безпеки.

Руський воєвода Станіслав Любомирський радить владі Львова утриматися від поспішного будівництва блокгаузів до прибуття гарнізону, оскільки укріплення будуть зведені миттєво з приходом його піхоти. Натомість він наказує радцям зосередитися на накопиченні запасів продовольства, пороху, куль та інструментів для земляних робіт.

Руський воєвода Станіслав Любомирський надсилає бурмістру та раді міста Львова запитуваний відкритий лист, адресований передміщанам. Водночас він повідомляє про свій швидкий приїзд до Львова з метою особистого наведення належного порядку.

Великий коронний маршалок Станіслав Любомирський дякує владі Львова за надіслані привітання та запевняє у своїй постійній прихильності до міста. Складає адресатам взаємні побажання здоров'я та всіляких гараздів у новому році.

Великий коронний маршалок Станіслав Любомирський дякує владі Львова за надіслані новорічні привітання. У відповідь він надсилає магістрату та мешканцям взаємні побажання добробуту та незмінного щастя.

Станіслав Лянцкоронський повідомляє владу Львова про королівське розпорядження виділити десять тисяч злотих із чопного на міські фортифікації. Він анонсує свій швидкий приїзд, нараду з урядовцями та наказ орендарю невідкладно виплатити цю суму магістрату.

Хелмінський єпископ і коронний підканцлер Ян Малаховський засвідчує ревні заслуги синдика Міхала Григовича на користь Львова. Він звертається до міської влади з проханням виплатити йому належну винагороду та заборгованість із Гродненського сейму.

Пріор краківських кармелітів звертається до влади Львова з проханням припинити ворожі дії та ув'язнення ченців, які прагнуть оселитися в місті. Він пояснює зволікання провінціала візитаційними обов'язками, посилається на колишню прихильність предків райців та застерігає від церковних покарань за перешкоджання монастирським фундаціям.

Марек Матчинський інформує владу Львова про швидкий приїзд Яна III Собеського та заплановане перебування монарха у міському палаці. Він радить терміново прибрати нечистоти з Ринку, вулиць та шляху від Жовкви, щоб бруд не викликав відрази у монарха.

Марек Матчинський інформує львівський магістрат про подання королю справи щодо майна померлого без заповіту Теодора Брисяниці, посилаючись на міські привілеї стосовно коштів на фортифікації. Водночас запевняє у прихильності монарха та його волі дотримуватися чинного права.

Белзький воєвода Марко Матчинський заступається перед владою Львова за королівського слугу Томаша Ґордона, просячи про призначення його на посаду лавника. Він звертається з проханням зробити одноразовий виняток і прийняти кандидата, оминувши вимогу засідання в колегії сорока мужів.

Руський воєвода Марек Матчинський звертається до питання ремонту міських доріг, рекомендуючи тимчасово пощадити виснажену худобу підданих після весняних робіт, а також коментує звинувачення проти ротмістра Трушкевича. Крім того, він просить міську владу спонукати фурманів із міських маєтків до платного перевезення каміння до його володінь.

Руський воєвода Марек Матчинський втручається у справу перед владою Львова від імені єврея Самуеля, який поскаржився королю на зволікання магістрату у виконанні вироку у справі про неповернений борг. Він закликає радних до неупередженого здійснення правосуддя та стягнення з відповідачів передбаченої вироком присяги.

Руський воєвода Марек Матчинський повідомляє львівський магістрат про неможливість отримання коштів із державної скарбниці на потреби міста через вичерпання фондів Речі Посполитої. Він радить львівським міщанам покладатися на власні сили та самостійно подбати про оборону й безпеку Львова.

Руський воєвода Марек Матчинський відповідає на скарги влади Львова після пожежі передмість, звертаючись до нападу пана Ловицького на солдатів та підозрілої діяльності татар, які викуповували бранців. Він також анонсує втручання адміністратора Жовківського староства у справі зловживань осіб, що підлягають королівській юрисдикції.