Каталог джерел

Король Сигізмунд II Август підтверджує львівській митрополичій капітулі право стягувати мостове та гребельне мито в селі Вербіж, первісно надане Владиславом Ягайлом, а також встановлює детальний тарифікатор зборів, призначених на необхідний ремонт доріг, гребель і мостів.

Адам Забєжовський повідомляє Францішека Завадського про труднощі з пошуком підвід для перевезення білоцерківського меду до Львова через обтяження місцевих людей фуражними повинностями на користь війська, розташованого на зимових квартирах. Він також просить надіслати розписку за двадцять одну бочку меду, відправлену до Язловця.

Король Сигізмунд II Август підтверджує запис із пйотркувських радницьких книг 1538 року щодо продажу будинку з ділянкою та садом за Краківською брамою в Пйотркуві вівтарником Яном Краскою на користь райців і бурмистра міста Львова. Покупців було зобов'язано сплачувати щорічний чинш у розмірі 15 грошів на користь згаданого вівтаря на свято св. Матвія.

Поручник М. Забєлло, який заступає відсутнього бургграфа, просить президента Львова відкласти виконання декрету щодо пана Гнєвчинського та єврея-пазументника до повернення свого начальника. Він пояснює, що внесені в цій справі як депозит гроші перебувають у канцелярії бургграфа і сам він ними не розпоряджається.

Петро Барзий, перемишльський каштелян і генеральний львівський староста, видає капітулі митрополичій у Львові завірений випис із гродських актів 1510 року. Він підтверджує відчуження підміського млина Важний мельничкою Барбарою та її сином Еразмом на користь капітули за суму 300 гривень.

Каєтан Забельський наводить розрахунок розподілу чиншу із сум, розміщених у перемишльських євреїв, і просить надіслати належні кошти, необхідні для будівельних робіт. Через обов'язки на будівництві він відмовляється від поїздки до Перемишля, радячи вжити судових заходів проти євреїв у консисторії.

Король Сигізмунд II Август зобов'язується під королівським словом, що протягом дванадцяти років не викупить і не відбере в митрополичої капітули у Львові села Гонятичі та Черкаси у Щирецькому повіті. Він підтверджує непорушність спокійного володіння цими маєтностями разом з усіма прибутками аж до закінчення цього терміну.

Забельський пише адміністраторові шпиталю Святого Духа у Львові про квартальну виплату та ремонт. Він згадує термін 12 липня, кошти, залишені для отримання у директора, і пояснення директора, що він не виплатив їх через потребу в ремонті; Забельський повідомляє, що просив передати квартальну суму. В іншій справі він пише, що не займається другою «Zdziełka», не знає, хто має контракт, і не має щодо неї квитанцій. Деякі слова та зв’язок між цими справами залишаються непевними.

Львівські райці, діючи як управителі шпиталю Святого Духа, записують мельникові Мацею Мальському та його дружині Катажині суму 30 гривень на третій частині новозбудованого млина на річці Полтві в селі Малехів, а також передають їм цю частину у володіння та користування. Документ застерігає права довічного володіння Вавжинця Моравінського та його дружини Анни на решту дві частини млина й покладає на Мацея Мальського обов'язок подальшого утримання всього об'єкта.

Завадський виправдовує свою відсутність у Львові необхідністю проведення слідства серед підданих за наказом белзької воєводини. Просить адресата переказати новини з пошти та доглянути поточні майнові справи.

Завадський сповіщає воєводу про передачу асигнації до жупництва та про занепокоєння підданих у старостві, які неохоче сплачують чинші й такси за збіжжя. Він закликає надіслати накази командуванню корогви з вимогою зглянутися на зубожіле населення, а також згадує про поточні замкові та фінансові справи.

Реєстр дрібних господарських і подорожніх витрат, що включає, зокрема, оплату послуг ремісників, перепочинку коней, гінців та придбання речей щоденного вжитку. Аркуш також містить чернеткові стовпчики з підрахунками грошових сум.

Завадський запевняє адресата в належній йому повазі, попри те що інші переслідують власні приватні інтереси. У приписці він також передає побажання здоров'я від сина, який перебуває в Заторі.

Автор пояснює свою відсутність необхідністю несення служби та очікуванням дій монарха. Він також повідомляє про дії підлеглих, спостереження за компанією та неможливість розкрити наміри львівського ловчого.

Завадзький повідомляє воєводу про виконання доручень у Мостиськах, заготівлю провіанту та відправлення коня. Також сповіщає про врегулювання паном Вінявським справ щодо сасецької оренди, надсилає копію інтерцизи й обіцяє незабаром повернутися до Львова.

Завадський доносить воєводі про судові труднощі та неспокій, спричинені конфедератами в період безкоролів'я, а також про з'ясування справи спірних оплат у Мостиськах. Він також повідомляє про велику кількість бочок меду, забраних зі Старого Дна та панської пасіки, заявляючи про безкомпромісний розрахунок з орендарем.

Апостольський нунцій Джан Франческо Коммендоне відновлює гідність декана у митрополичій капітулі у Львові, наказуючи обирати декана з-поміж місцевих каноніків. Крім того, він інкорпорує до капітульного столу костел св. Івана за мурами Львова разом з усіма його маєтностями та прибутками, призначаючи їх на утримання цієї гідності.

Філіп де Заглі повідомляє волинському воєводі про завершення вимушеного перебування в Ерзурумі та запланований виїзд до двору шаха з посольством. Він наполягає на надісланні королівського листа для перського правителя, застерігаючи водночас від доручення дипломатичних місій духовенству.

Король Сигізмунд II Август повторно інкорпорує села Зубра та Сихів до магдебурзького права міста Львова, підтверджуючи їхній статус після перевірки на екзекуційному сеймі. Документ звільняє ці маєтності від земської юрисдикції, земських податків і військових повинностей, зобов’язуючи їх лише сплачувати податок шос разом із містом.

Загоровська сповіщає волинського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про смерть свого чоловіка. Вона запрошує його на похоронні урочистості, призначені на 21 березня 1697 року в отців домініканців у Луцьку.

Король Сигізмунд II Август звільняє львівських міщан від загального обов'язку надавати підводи для потреб королівських гінців, перекладаючи цей тягар на замкові села. Водночас він наказує виплачувати до коронного скарбу суму 400 флоринів із побору шосу, залишаючи решту на потреби міста.

Королівський секретар Якуб Задзік повідомляє бурмистрові та райцям Львова про повернення синдика, який залагоджував міські справи у Варшаві. При цьому він запевняє у своїй незмінній готовності зичливо підтримувати справи міста та його наступних посланців.

Великий канцлер коронний Якуб Задзик надсилає владі Львова запечатану королівську декларацію, отриману для міста ксьондзом-референдарем за відсутності канцлера при дворі. Він також запевняє адресатів у своїй незмінній прихильності та доброзичливості.

Канцлер Якуб Задзік повідомляє владу Львова про укладення міськими делегатами у Варшаві торговельної угоди з львівськими євреями, що відбулося на бажання короля та за посередництва канцлера. Водночас він запевняє райців, що укладена угода жодним чином не порушує прав чи привілеїв міста.

Якуб Задзік дякує львівському пріору за передачу листа з Персії, з якого король із задоволенням почерпнув відомості про перського володаря та тамтешні справи. Він також просить регулярно пересилати будь-яку подальшу кореспонденцію, що надходитиме зі Сходу.

Задзик повідомляє магістрат Львова про королівську декларацію щодо Варшави, яку референдар отримав за відсутності автора. Він зазначає, що це може створити труднощі адресатам; подальший виклад частково непевний. Датовано у Варшаві 22 вересня 1634 року.

Королівський секретар Якуб Задзік повідомляє владу Львова про повернення синдика, який залагоджував міські справи у Варшаві. Він запевняє у своїй незмінній прихильності та готовності допомагати як йому, так і прибулому міському писареві.

Коронний канцлер Якуб Задзік повторно звертається із заступництвом до львівського магістрату, підтримуючи повторний королівський мандат, який наказує укласти з євреями торговельну угоду. Він звертає увагу на тягарі, які несуть євреї, та на збитки міста, спричинені відсутністю офіційного договору, що регулював би їхню діяльність.

Король Сигізмунд II Август звільняє львівських міщан, які постраждали від нещодавньої пожежі міста, від усіх зборів, податків і контрибуцій терміном на вісім років, щоб полегшити їм відбудову осель і повернення Львову колишньої величі. Водночас він наказує поборцям руських земель суворо дотримуватися цього привілею під загрозою королівської неласки.

Ґжеґож Заликевич скаржиться президентові Львова на неправомірне затримання його челяді та відібрання м'яса, придбаного на Замарстинові для домашніх потреб. Автор просить про справедливість і наказ повернути конфісковані харчі.

Григор Залікевич повідомляє пана директора про вилучення цеховими різниками м'яса, яке несли із Замарстинова і яке виявилося партацьким товаром. Він зазначає, що за цеховим правом м'ясо повернуть лише за умови складення присяги слугою адресата про те, що воно придбане для власних потреб, інакше його конфіскують.

Григор Задикевич пояснює президентові Львова, що придбав м'ясо виключно для власних потреб і потреб свого брата, тож цех різників не повинен мати до нього претензій. Він просить міську владу звільнити його від подальшого клопоту та розглядів у цій справі.

Папа Пій IV сповіщає народ міста та Львівської дієцезії про переведення єпископа Станіслава з Лаодикії на престол львівського архієпископа після смерті Павла і наказує прийняти його та виявляти послух його пастирським настановам.

Мацей Заленський повідомляє зі столиці про відкладення судової справи Гайдера та про відсутність канцлера й підканцлера. Він також переконливо просить друга доглядати за хворою дружиною та пильнувати залишений дім.

Король Сигізмунд II Август підтверджує львівській капітулі право на стягнення третьої мірки з млина біля Галицької брами у Львові терміном на тридцять років. Після закінчення цього часу та сплати заставної суми млин має повністю повернутися під королівське управління.

Валентій Залеський повідомляє воєводі Янові Станіславу Яблоновському про щасливе прибуття із суднами до Швеця, а також про суворий контроль і високі митні збори в Торуні. Він також сповіщає про актуальні ціни на збіжжя й полотно та труднощі із забиранням деревців із Вілянова.

Валентій Залеський повідомляє воєводі Яну Станіславу Яблоновському про успішне прибуття до Торуня та про затримки з прийомом збіжжя з вини варшавських урядовців. Також інформує про необхідність сплати торунського мита, а також про низькі ціни на збіжжя та брак попиту на полотно.

Король Сигізмунд II Август звільняє будівлю львівської ратуші від обов'язку проведення в ній земських рочків, шляхетських віч та комісарських судів, закріплюючи її виключно за урядом і судочинством міського права. Рішення обґрунтовано тіснотою приміщень ратуші та необхідністю безперешкодного здійснення влади райцями в багатокультурному та обтяженому обов'язками місті.

Феліціан Залеський повідомляє радецького писаря Войцеха Зімницького про відкладення королем судового розгляду справи прусської юридики до 1 листопада та заявляє про дотримання вересневого терміну. Він також розпитує про поточні новини зі сходу щодо загрози з боку турків і татар.

Феліціан Залеський пояснює труднощі з дотриманням терміну проведення комісії у Львові через накладання на засідання прусської юрисдикції. Запевняє у своїй готовності прислужитися місту й сподівається на перенесення справ на пізніший час.

Феліціан Залеський рекомендує лавничому (радницькому) писареві Войцеху Зімницькому ксьондза декана кам'янецького, який вирушає до Львова, і просить виявити до нього всіляку прихильність. Він також висловлює сподівання отримати новини з тих країв.

Король Сигізмунд II Август суворо наказує львівському бурмистрові та райцям дотримуватися годин зачинення міських брам під загрозою покарання, забороняючи відчиняти їх уночі, окрім випадків крайньої потреби, а також оголошує про покарання кожного, включно зі шляхтою, хто силував би до вступу в місто.

Плоцький єпископ і великий коронний канцлер Анджей Станіслав Залуський закликає львівського старосту приборкати свавілля шляхти, яка утискає місто Львів. Він запевняє у підтримці з боку свого уряду й обіцяє монаршу вдячність за встановлення міцного спокою.

Єпископ і коронний канцлер Анджей Станіслав Залуський реагує на відхилення магістратом рекомендованого кандидата та закликає до миролюбного і справедливого розгляду скарг львівського поспільства з метою уникнення судових процесів.

Єпископ Анджей Станіслав Залуський заступається перед владою Львова за мешканця Жовкви Ґотфріда Ріґерта, розореного тривалим судовим процесом зі знатною Вільчковою. Він закликає до швидкого й остаточного вирішення судової справи без подальших зволікань.

Луцький єпископ і канцлер Анджей Станіслав Залуський відповідає на скаргу львівського магістрату щодо утисків із боку неналежних юрисдикцій, заявляючи про готовність допомогти. Він радить міським урядовцям проконсультуватися з правниками, а також розробити й надіслати йому конкретні правові пропозиції для усунення цієї проблеми.

Єпископ Анджей Станіслав Залуський надсилає львівському магістрату лист до підчашого коронного із закликом припинити насильницькі дії та спрямувати претензії до препозита в судовий порядок. Він доручає міській владі після надходження справи розглянути її за скороченою процедурою, згідно із законом і справедливістю.

Великий коронний канцлер Анджей Станіслав Залуський рекомендує владі Львова кандидатуру королівського секретаря Францішека Невеського на вакантну посаду міського райці. Він відзначає його високу освіченість та багаторічну службу в лаві присяжних, закликаючи не чинити перешкод через те, що той не є уродженцем міста.

Луцький єпископ Анджей Станіслав Залуський уболіває над проблемами Львова та відсутністю задоволення вимог у суперечці з коронним крайчим. Він радить міській владі утриматися від правових кроків і звернутися з проханням про посередництво до краківського каштеляна.

Канцлер Анджей Станіслав Залуський висловлює львівському магістрату співчуття з приводу лихоліть, що спіткали місто, і запевняє у відновленій королівській опіці. Він також повідомляє про лист до гетьмана з вимогою подбати про повну безпеку міста.