Каталог джерел

Відповідаючи на запитання Львова, Люблін подає збори: з бочки вина злотий для воєводи і три гроші для підвоєводи. З інших товарів не вказує аналогічного обтяження. Згадує збір з харчів, що завозяться із сіл, та внески купців і цехів при встановленні цін двічі на рік. Просить, щоб відповідь залишилася конфіденційною.

Магістрат Любліна скаржиться, що цех різників відмовляється платити поголовне, посилаючись на проживання поза міською юрисдикцією, і виставив місту позови перед каптуровими судами. Просить магістрат Львова про автентичний документ, що підтверджує, чи тамтешні цехи платять тягарі Речі Посполитої та міста також тоді, коли їхні члени проживають під іншими юрисдикціями. У постскриптумі запитує про організацію львівського суду, роль духовних суддів та місце проведення судів.

Президент і радні Любліна оголошують, що обрали зі свого складу делегатів до Варшави на 1 вересня 1738 року, згідно з письмовим розпорядженням підскарбія великого коронного. Делегати мають брати участь у підготовці інструктажу коронного скарбу. Автори висловлюють надію, що магістрат Львова також виконає волю підскарбія.

Люблін, не отримавши відповіді на попередній лист, знову просить Львів надати декрет Радомського трибуналу, на підставі якого Львів мав бути звільнений від обміну червоних злотих. Обіцяє взаємну допомогу у подібних справах.

Магістрат Любліна посилається на звістки про королівську комісію, що розглядала справу між владою Львова та євреями, які торгують у місті. Хоче наслідувати львівські дії і просить про засвідчену копію декрету, виключно в пункті щодо усунення євреїв, щоб він послужив прецедентом. Декларує покриття канцелярських зборів.

Магістрат Любліна дякує за зацікавленість незвичайною нещасною подією та за рекомендаційні листи. Просить доручити архієпископу львівському справу, яка має потрапити на розгляд Трибуналу, та вручити доданий лист. Не описує саму подію і не називає сторін суперечки.

Baillie звітує про контакти з Hiltznerem, Thomsonem та Burnettem, а також про очікування на виплату. Має намір стягувати гроші в Гданську. Описує обтяжливий біль у шлунку та прийом у друга, який пригощав добрим угорським вином.

Автор пише про важку подорож через розлиті води та представляє адресату прохання про підтримку особи, пов'язаної зі справою староства або призначення. Зміст конкретного рішення ще неможливо достовірно встановити.

Белл відповідає на лист Форбса, обговорює справу взаємних заборгованостей або обіцяного прибутку і просить подальших новин. Наприкінці доручає адресата Божій опіці. Деталі розрахунку потребують повторного прочитання.

Автор повідомляє магістрат, що перед Коронним трибуналом у Любліні було подано скаргу на львівську міську владу у зв'язку з ув'язненням особи шляхетського стану. Стверджує, що ув'язнення у в'язниці, призначеній для злодіїв, порушує шляхетський стан і анонсує подальші правові кроки; просить про відповідь. Це звинувачення автора листа, а не підтверджене рішення суду.

Богуславський описує провадження перед Трибуналом і просить писаря Львова про документи та довіреність. Вказує на значення оригіналу декрету та застерігає від наслідків недбалості у захисті.

Автор обговорює труднощі у справі Głogowski, заходи щодо порозуміння та необхідність приїзду на суди в середу та четвер. Вказує на помилковий, на його думку, запис у реєстрі та можливість задоволення кредитора меншою сумою.

Відправник обговорює оскаржуваний мандат, справи пані Cecylii та її батька, а також передачу документів. Згадує також дружину та повернення шнурків, що належали іншій жінці.

Семен Білецький інформує бурмістра Мацея Гайдера про несподівані майнові вимоги панни Курції, декларуючи готовність компенсувати адресату будь-які незручності та витрати, пов'язані з цією справою. Також повідомляє про бурхливий перебіг люблінського земського сеймику, настрої щодо загрози війни та про покращення стану здоров'я своєї дружини.

Автор рекомендує бурмістру справу Казімєжа Папроцького, старшини цеху сідельників та лимарів люблінських, звинуваченого в образі львівських сідельників. Просить про справедливий розгляд та відшкодування кривди.

Висоцька радіє відновленому контакту і просить про подальші новини про здоров'я адресата. Пояснює, що лист доставив фактор; на майбутнє можна писати поштою або через капітана.

Автор просить призупинити процес з василіанами до сейму. Згадує попередні листи у справі св. Антонія, рекомендацію василіан та довіреність для послів; декларує дружбу до Львова.

Галбрейт просить вибачення за затримку. Пояснює, що сам не отримує грошей від боржників, і запевняє Форбса, що сплатить борг, хоча не вказує точної дати.

Галбрейт доручає учневі виплатити Форбсу 1000 флоринів доброї монети. Вексель хоче оплатити на ярмарку в Ряшеві, замість того, щоб надсилати гроші до Гданська.

Галбрейт пояснює затримки платежів, згадує передачу 1000 злотих та подальші суми, передані у Львові. Просить Форбса про терпіння та збереження довіри.

Галбрейт обговорює труднощі обміну шелягів на добру монету, очікувані виплати Гордона та вексель. Лист для Форбса був спрямований до Кракова.

Gordon не врегулював заборгованість за придбані у Forbesa товари. Автор відкидає приписування йому відповідальності; згадує Краків та розрахунок з Albertem, слугою Forbesa.

Giller розраховує товари для Głogowskiego: атлас за 52 злотих, адамашок за 17 злотих та решта вина за 30 злотих; разом 99 злотих. Фрагмент щодо відправки залишається частково нерозбірливим.

Głogowski просить Potockiego про підтримку заповідального розпорядження у суперечці перед Коронним трибуналом. Посилається на права свого ротмістра та попередній розподіл майна.

Głogowski скаржиться на тривалу відсутність звісток від брата, а також описує напад близько 30 озброєних людей і вилучення речей. Це звинувачення автора, а не незалежно встановлені факти.

Миколай Глоговський пояснює братові, що через важку гарячку не зміг особисто поїхати до Любліна, натомість відправив туди дружину, яка отримала добрі вісті від депутатів. Також повідомляє про очікуваний приїзд маршалка, мирову угоду з мірошниками, господарські проблеми та передає вітання від родини.

Голембіовський запитує про речі, забрані від кравця, просить зберегти скриню з паперами, а також викупити та продати делію для покриття боргу.

Гордон описує розмову з писарем про мирову у суперечці з містом. Він виступає проти запропонованих умов, розглядає подальші дії та просить магістрат про вказівки та захист своєї родини.

Відповідь на нагадування про оплату: Гордон запевняє у врегулюванні боргу перед власним поверненням.

Гордон обіцяє сплату після повернення з Варшави та замовляє 60 ліктів червоного адамашку.

Роберт Белл має врегулювати платіж. Гордон пояснює затримку торговельними труднощами та замовляє фіолетову тканину і 60 ліктів червоного адамашку.

Гордон констатує лише 69 ліктів адамашку і просить Форбса перевірити реєстр. Пояснює затримку оплати та повідомляє про смерть Джеймса Гарднера у Варшаві.

Замовлення тканин супроводжується чуткою про вбивство та пограбування купця на шляху з Кракова до Вроцлава. Гордон висловлює надію, що звістка неправдива.

Гордон декларує оплату 500, подальшу сплату згідно з обіцянкою, а також замовляє червоний адамашок і тканини на ярмарок у Сокалі.

Ґордонова призначає кредиторам чоловіка 16 квітня 1692 року для отримання залишених товарів і боргових документів. Просить Форбса приїхати або надіслати уповноваженого.

Ельжбета Ґордонова скаржиться на тиск кредиторів чоловіка. Стверджує, що віддала навіть подаровані їй коштовності, й просить Форбса залишити засоби для життя з дітьми.

Ґреґорі просить надіслати його власноручний документ панові Форбсу у зв’язку з планами від’їзду до Ґданська й обіцяє оплату. Затримку пояснює нестягненими боргами, посилаючись на Белла й Томсона.

Ґродзіцький дякує волинському воєводі за обіцянки й реальну протекцію його родині, запевняючи у вдячності та готовності служити.

Ґродзіцький дякує за доброзичливе прийняття брата. Пише про його старість і власні труднощі під час безкоролів’я, а далі просить допомоги та протекції.

Підскарбій протестує проти затримання чужоземних купців, які прямували на інші ярмарки. Він оспорює повноваження міста стягувати скарбові податки й вимагає звільнити людей і товари.

Данилович просить райців пред’явити йому свої митні звільнення замість позивати його дозорців до Трибуналу. Закид щодо надмірних зборів походить зі спору сторін.

Казімєж Длужевський звертається до Яна Яблоновського, руського воєводи, у справі запланованого обрання холмського підкоморія. Він просить не скликати сеймик, вказуючи на неналежну кандидатуру холмського хорунжого та право шляхти вільно обирати. Лист складено в Любліні 1 червня; 1698 рік зазначено в інвентарному описі.

Відправник звертається до адресата як до брата й добродія. Збережений текст містить слова пошани, а далі — важкий для читання виклад; подробиці справи неможливо надійно відновити. Датувальний запис листа вказує Люблін і 27 травня 1691 року. Зовнішня адреса на с. 4 спрямовує лист до Львова, але прізвище адресата нерозбірливе.

Автор просить добродія дієво владнати справу. У читабельному фрагменті згадується ректор і обов’язок або справа, яку потрібно виконати; текст не уточнює, про якого ректора чи процедуру йдеться. Лист датовано в Любліні 26 жовтня 1701 року.

Окремий лист до «Ясновельможного ... добродія». Згадано «obligacyja» (зобов’язання/повинність) і «expostulacyja» (докір або виклад претензії), автор просить владнати справу, предмет якої нерозбірливий. Нижній запис читається як Люблін, 18 жовтня 1701 року.

У листі згадано єпископство, листування та урядовців; решта тексту надто непевна, щоб відновити його зміст. Датування на с. 3 вказує на Люблін, 12 квітня 1696 року. Зв’язок с. 4 із листом потребує подальшої перевірки.

Зоммер повідомляє Форбсу новини про справу та згадує осіб і попередні домовленості. Текст частково пошкоджений, тому всі подробиці не можна впевнено відновити.

Автор звертається до Артура Форбса щодо розрахунків, згадує Роберта Форбса й належні гроші та посилається на попереднє листування. Просить розглянути справу й відповісти. Нерозбірливі фрагменти не дають змоги встановити подробиці рахунку та зв’язки між названими особами.

У другому англомовному листі автор обговорює борги й рахунки, згадує кореспондента, чиє ім’я непевно прочитується як «Mr Marshbee», і кілька сум, зокрема £200 та £300. Подробиці рахунку й запропонованого розрахунку частково нерозбірливі. С. 5 містить продовження/завершення й адресний запис на складеному аркуші.

Третій англомовний лист продовжує тему рахунків і платежів. Автор згадує розрахунок і суми приблизно £200–£300, розмірковує про повернення боргу та просить відповісти. Деякі суми й зв’язки між особами лишаються непевними. С. 7 містить коротке завершення й адресний аркуш.