Каталог джерел

Анна Замойська повідомляє руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про підготовку та направлення під його командування людей, передбачених законом і розпорядженням. Авторка листа ввіряє виправлених жовнірів опіці адресата, висловлюючи вдячність за його незмінну прихильність.

Анна Замойська звертається до руського воєводи Яна Станіслава Яблоновського з проханням про заступництво перед великопольським генералом, аби той відмовився від підтримки ксьондза Кошановського на Ляндське абатство на користь її брата. У постскриптумі вона також просить підтримати клопотання про звільнення Вонгровецького абатства від військових тягарів.

Анна Замойська просить руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про заступництво перед королем на захист зруйнованого надвірними військами Болехівського староства. При цьому вона посилається на заповіт покійного чоловіка, який довірив Яблоновському опіку над своєю родиною та маєтком.

Анна Замойська повідомляє руського воєводу Яна Станіслава Яблоновського про вирядження економа на сеймик у Судовій Вишні для пильнування справ Замойської ординації замість її відсутніх синів. Вона просить адресата про прихильність, опіку та підтримку її інтересів серед зібраної шляхти.

Анна Замойська повідомляє Яна Станіслава Яблоновського про направлення до його двору резидента, який має оперативно сповіщати її про львівські події. Водночас вона просить воєводу пам'ятати про її справи та опікуватися ними.

Анна Замойська доручає своїх синів прихильності волинського воєводи Яна Станіслава Яблоновського, благаючи його про заступництво та рекомендацію їх під протекцію його батька, краківського каштеляна. Натомість за виявлену ласку авторка запевняє у довічній відданості синів та власній вдячності.

Анна Замойська дякує волинському воєводі за надіслані доброзичливі листи й висловлює вдячність усього свого дому. Вона також просить і надалі огортати її ласкавою опікою.

Анна Замойська висловлює вдячність Яну Станіславу Яблоновському за ласкаву згоду на зустріч у його домі. Вона запевняє про якнайшвидше прибуття з виявами глибокої поваги та віддається подальшій прихильності адресата.

Нотаріальний документ засвідчує продаж земельної ділянки (саду) в Карцано Іваном Хрестителем де Молінаріїсом на прізвисько Арганус видатному панові Івану Хрестителю Буффі з Нижнього Тельйо. Продавець підтвердив отримання плати готівкою та зобов’язався гарантувати безпеку правочину й захист покупця від евікції.

Гризельда Баторі Замойська звертається до влади Львова з приводу неправомірного затримання замостських купців та понад ста діжок мальвазії. Посилаючись на привілеї, надані Замостю королем Стефаном Баторієм, вона вимагає негайного звільнення підданих та їхнього товару.

Гризельда Баторі Замойська звертається до влади Львова на захист замостських грецьких купців Прокопа та Юрія, у яких безпідставно конфіскували транспорт із понад ста куфами мальвазії та обмежили їхню особисту свободу. Посилаючись на торговельні привілеї, надані Замостю королем Стефаном Баторієм, авторка вимагає негайного звільнення підданих канцлера Яна Замойського та повернення їхнього майна.

Король Сигізмунд II Август дозволяє львівським міщанам і пекарям збудувати хлібні ятки та вічно торгувати хлібом, аби зарадити місту після пожежі. Дохід із чиншу з цих яток монарх призначає на відбудову міських укріплень та громадських споруд, зобов’язуючи владу щороку звітувати перед громадою.

Францішек Заорлічний повідомляє Станіслава Сунського про завершення столяром робіт над шафою для руського воєводи, пояснюючи, що затримка виникла через тяжку хворобу ремісника. Просить ухвалити рішення щодо передачі меблів перед Великоднем, а також переказує прохання майстра дослати відсутні деталі.

Король Сигізмунд Август передає місту Львову терміном на шість років прибутки від чопового податку, сплачуваного міщанами, які не постраждали від пожежі, з призначенням на відбудову спалених веж, гармат і міських укріплень. Натомість львівський магістрат зобов'язується після закінчення цього періоду скласти повний фінансовий звіт щодо зібраних коштів.

Олексій Зарихта висловлює Войцеху Зімницькому новорічні побажання, радіючи його успіхам і рекомендуючи спільних друзів. Він також повідомляє про тягарі, пов'язані з постоєм війська, татарську загрозу та отримання номінації на посаду київського офіціала.

Джованні Рамбальдо продає Баттісті Буффі та його братові П'єтро річний чинш у збіжжі із земельної ділянки в Карцано за суму 27 рейнських гульденів. З огляду на свій вік продавець складає урочисту присягу, яка підтверджує чинність відчуження прав.

Шимон Збоїнський разом із небожем Якубом звертаються до Францішека Глоговського щодо незаконного відібрання коня зі збруєю в їхнього слуги підстаростою та людьми з Руди. Автори просять покарати винного за зухвальство та негайно повернути тварину.

Король Сигізмунд Август підтверджує документ львівського архієпископа Станіслава Сломовського та митрополичої капітули, яким шляхтичеві Яну Садловському надається війтівство у спустілому селі Таурів Теребовельського повіту на праві осадження кметів і загородників із дванадцятирічною слободою та наділом у чотири лани, млином і корчмою.

Краківський воєвода Петро Зборовський запевняє владу Львова у своїй підтримці в суперечці з руською шляхтою, яка незаконно намагається притягати міщан до своїх судів. Він наголошує на важливості міських привілеїв та виняткового права апеляції до короля, радячи львівському магістрату вносити офіційні протестації в разі тиску.

Документ підтверджує продаж земельної ділянки в окрузі Пузенайо над річкою П'яве Буольфом на користь Джованні з Ческо-Санкті-Петрі. Продавець підтверджує повне одержання плати та зобов'язується вічно гарантувати покупцеві безперешкодне володіння набутою нерухомістю.

А. Зеленковський звертається до представника львівського магістрату з проханням про допомогу міста у ремонті зруйнованих, грузьких доріг біля свого маєтку, пропонуючи натомість власну деревину. Він вказує на величезні збитки купців і міщан, які грузнуть у багнюці, та нагадує, що вже власноруч полагодив одну з переправ біля монастиря августинців.

Паула, Урсула й Катаріна, доньки покійного Гаспара Капраріуса, продають за 8 рейнських флоринів земельну ділянку в Тельве-ді-Сотто Гаспару Буффі, щоб сплатити борг, який виник на підставі арбітражного рішення. Угоду укладено в присутності чоловіка Паули та куратора неповнолітніх сестер і посвідчено нотаріально.

Валентій Зеленський надсилає новорічні привітання й нагадує про свої давні правничі послуги, надані адресатові у Кракові. Він просить про заступництво перед львівським магістратом у справі призначення на посаду прокурора з цивільних справ.

Король Генріх Валуа на коронаційному сеймі підтверджує громаді львівських вірмен усі права, привілеї, імунітети та звичаї, надані його попередниками. Він наказує королівським урядникам і міській владі Львова неухильно їх дотримуватися та захищати львівських вірмен.

Авторка передає вітання кумові, висловлює занепокоєння через його похитнуте здоров'я та пояснює відсутність особистих відвідин жахливим станом доріг. Вона також розповідає про розмову з пані Годлевською щодо огляду покоїв у кам'яниці перед ухваленням остаточного рішення.

Король Генріх Валуа підтверджує у формі vidimus декрет Сигізмунда Августа зі львівських земських актів, що роз’яснює та закріплює привілей королеви Ядвіґи про звільнення львівських міщан від сплати мита. Документ забезпечує вічну юридичну силу митних вільностей, належних місту Львову на території Корони та підвладних доменів.

Фабіан Зюбертц підтверджує отримання 600 флоринів братом адресата, повідомляючи про необхідність доплати через нижчий курс використаних монет. Він також обговорює справу вимоги 3000 флоринів та питання безперешкодного внесення грошей на чинш у Львові.

Фабіан Зіверт повідомляє Артура Форбса про труднощі з виплатою 600 флоринів через невигідний курс дукатів і талерів у пана Вршеватого та Мерле. Він звертається з проханням доручити братові адресата здійснити цей платіж у визначеній монеті за комісійну винагороду.

Фабіан Цюберт надсилає Артурові Форбсу газети, про які просив брат адресата, Роберт. Згідно з проханням, доручає передати їх далі після прочитання.

Фабіан Зюберт повідомляє Артура Форбса про труднощі зі стягненням суми у 600 злотих, а також про суперечки довкола розрахунків та асигнацій за участі кузена адресата. Він переповідає перебіг перемовин щодо виплати належних коштів у талерах та питання нарахованих комісій.

Фабіан Цюберц просить Артура Форбса наказати братові виплатити 655 хрестових талерів для ротмістра Мендецького задля спільної безпеки. При цьому він запевняє в готовності швидко повернути позичені гроші.

Король Генріх Валуа підтверджує права та привілеї львівського стрілецького (куркового) братства, первинно надані Сигізмундом II Августом. Документ наказує плекати вправи зі стрільби з арбалетів та рушниць, забезпечує стрільцям податковий імунітет і гарантує щорічні виплати з міського скарбу.

Кореспондент сповіщає про позиції коронного війська під Кам'янцем-Подільським, відсутність активності противника та вістки про успіхи московського війська в боях із татарами. Повідомляє також про переміщення королівського подружжя в напрямку Бучача на заплановану військову раду з гетьманами.

Фабіан Зиверт повідомляє резидента про вирушення короля з військами в похід під Крилів та про організацію військових розвідувальних загонів у районі Львова. Він передає обнадійливі відомості про стан військових справ, наближення козаків гетьмана Мазепи та спростовує неправдиві чутки, що ширяться.

Фабіан Зиверт розповідає Францішеку Глоговському про таємні сеймові наради щодо берлінської справи та про звинувачення у зраді, висунуті великому коронному маршалку й Сапегам. Він також повідомляє про арешт італійського секретаря маршалка та відсутність рішень у публічних і військових справах.

Автор розповідає про перебіг місії польського посла у Стамбулі, аудієнцію в муфтія та зусилля щодо звільнення польських полонених. Він також описує пересування вельмож у Львові, затримання під Кам'янцем відомого шахрая, який видавав себе за данського королевича, та руйнування після сильної бурі в Перемишлі.

Документ засвідчує договір обміну лугової ділянки на садибну/садову ділянку в Тельве-Інферіоре, укладений між П'єтро Буффою, який діяв також від імені свого брата Джованні Баттісти, та Джованні де Дзанцотто. Контракт регулює передачу права власності на обидва об'єкти нерухомості разом із цесією та суброгацією чиншів, а також грошових і зернових рент, якими вони були обтяжені.

Фабіан Зивєрт пересилає Яну Яблоновському надіслану поштою кореспонденцію та свіжі новини. При цьому він із сумом згадує про прикрі події та жалобу, яка спіткала рід Любомирських.

Фабіан Зиверт повідомляє Яна Яблоновського про належне відправлення кореспонденції, затриманої через важку переправу кур'єра через Віслу, а також про нічну варту полків і цехів на валах Львова. Він також згадує про прибуття до міста знесиленого пана Госцімінського.

Фабіан Зиверт повідомляє про прибуття до Львова посланця віленського воєводи, який домагається повернення гармат з-під Кам'янця та переповідає про великі контрибуції, накладені на Литві саксонськими військами. Інформує також про смерть і похорон галицького ловчого Курдвановського.

Фабіан Зиверт повідомляє Яна Яблоновського про початок відправлення листів через пана Лампрехта та заявляє про повну готовність до подальших відправлень за умови отримання точних інструкцій. До листа також додає свіжі новини.

Фабіан Зиверт повідомляє Яна Яблоновського про виконання доручення та надсилання переказу на двісті талерів панові Радзовському через посередництво Домініка Вінклера після отримання коштів від пана Шимоновича. Принагідно автор складає адресатові покірні побажання добра та Божих ласк на щойно розпочатий рік.

Львівський архієпископ Станіслав Сломовський надає катедральній капітулі у Львові вічну грошову десятину, звану біскупщиною, що стягується зі Львова та навколишніх сіл. В обмін на передані доходи капітула зобов'язується відправляти богослужіння та молитви в наміренні архієпископа за його життя та після смерті.

Якуб Зизанський, хенцинський війт, надсилає писареві війтівського суду у Львові Войцеху Зімницькому новорічні вітання разом із невеликими подарунками для нього та його родини. Водночас просить узяти під опіку свого сина Яна, який мав би допомагати у львівській канцелярії та навчатися при адресатові.

Гелена Зімницька пояснює братові причини затримки листів і ділиться звістками про добре здоров'я матері та родичів, із полегшенням відкидаючи чутки про його нібито смерть. Вона також сповіщає про кончину й заповітні розпорядження їхнього брата Себастьяна та висловлює палке бажання якнайшвидшої особистої зустрічі.

Мельник Матей та його син Єронім передають братам Івану Хрестителю та Петру де Буффіс млин, сукновальню та маєтності в Тельве-Інферіоре для погашення боргових вимог (datio in solutum). Водночас кредитори віддають їм ці маєтності в дев'ятирічну оренду з правом викупу після сплати боргу та заборгованого чиншу.

Войцех Зімницький пояснює дружині, що за наказом львівських райців мусить залишитися у Варшаві після сейму, аби владнати міські справи. Він також дає їй настанови щодо управління городом — радячи підвищити орендну плату або самостійно обробляти землю для домашніх потреб.

Король Стефан Баторій підтверджує всі права, привілеї, імунітети та давні звичаї, надані спільноті львівських вірмен його попередниками. Правитель наказує львівському старості та міській владі непорушно дотримуватися й оберігати ці права.

Войцех Зімницький повідомляє владу Львова про прибуття до Варшави, перебіг міських судових процесів, зокрема суперечки з руською громадою, та про зупинення роботи судів через хворобу підканцлера. Він також згадує про відсутність перспектив скликання сейму й переповідає політичні новини стосовно миру з Туреччиною.

Король Стефан Баторій підтверджує та затверджує права, артикули та привілеї цеху кравців міста Львова, надані первісно королем Сигізмундом I Старим.