Каталог джерел

Ґреґорі просить надіслати його власноручний документ панові Форбсу у зв’язку з планами від’їзду до Ґданська й обіцяє оплату. Затримку пояснює нестягненими боргами, посилаючись на Белла й Томсона.

Ґродзіцький відсилає райців по квит на позичені 6 000 злотих до скарбу Речі Посполитої. Обіцяє зробити зауваження підлеглим, на яких скаржиться місто, та розрахуватися за взяте залізо.

Ґроховський запрошує львівських райців на єпископську урочистість 27 вересня 1625 року. Наголошує на дружбі, своєму руському походженні й значенні Львова як осередку митрополії.

Ґрушевич просить Форбса вибрати гарного соболя, готовий заплатити 160 або більше. Обіцяє вдячність і взаємну послугу. Дата відрізняється від зазначеної на обкладинці.

Ґрушевич пояснює, що нагальна потреба змусила його витратити залишені в нього червоні золоті. Обіцяє повернути відповідні монети, а в приписці нагадує про обіцяного собаку.

Катажина Ґрушевичова запрошує Форбса та його домочадців на весілля дочки Катажини, призначене на неділю 24 лютого 1686 року. Обіцяє віддячити за їхню прихильність.

Авторка дякує Ґлоґовському за допомогу, пересилає лист від чоловіка й запевняє у вдячності. Уривок зі згадкою Любліна залишається частково непрочитаним.

Брати Ґурки посилають двох уповноважених по гроші, які покійний Анджей Накуський [?] залишив на зберігання у львівської влади. Вони мають отримати суму й за потреби видати розписку від імені відправників.

Далтон передає справи красноставського й галицького старост та відомості про хоругви. У дописі повідомляє про перехоплення інструкції й неперевірену чутку про вбивство царя під час бунту.

Архієпископ Дамієтти підтверджує отримання листа про спір львівських кушнірів. Обіцяє врахувати прохання згідно зі справедливістю й у межах свого рішення; запевняє в допомозі також в інших справах.

Даровський відкидає вимогу сплатити податки за період до набуття кам’яниці. Він описує зруйнований дах, воду, що підмиває фундамент, і постій військових; просить зважити на стан будівлі та надати письмову відповідь.

Зберігся лист із проханням до високопоставленого адресата. Можна розпізнати окремі слова про справу та сатисфакцію, однак проступання тексту зі звороту й складний почерк не дають змоги достовірно встановити її предмет, перебіг або рішення.

Відправник звертається до адресата як Monseigneur і пише, що виконає його розпорядження та покаже королеві листа. Він згадує особу або справу, подробиці якої не можна впевнено прочитати, і просить підтримати її. Лист закінчується покірною формулою ввічливості; окрема остання сторінка містить адресу невстановленого достойника. Дата, місце й особа відправника достеменно невідомі.

Відправник описує скрутне становище й суперечки щодо маєтків, повинностей і корогв, пов’язаних із добродієм, та просить адресата заступитися й допомогти домогтися справедливого вирішення. Він згадує документи, попередні накази, вояків і кривди, а також спроби виправити становище. Лист починається 8 грудня 1698 року; завершення датоване 19 січня 1699 року. Адресата титуловано руським палатином, однак його прізвище не вдалося впевнено прочитати.

Відправник звертається до шляхетних панів і згадує про призначення львівського єпископа-суфрагана, а також про заслуги й прихильність адресатів. Рукопис пошкоджений і в багатьох місцях нерозбірливий; подробиці справи та прізвища неможливо впевнено відтворити. Лист датовано у Варшаві 9 грудня 1723 року. Підпис відправника нерозбірливий.

Відправник звертається до ясновельможного пана воєводи. Він пише про справу щодо маєтків, суперечку й дії адресата; згадує також інших осіб і просить про допомогу. Значну частину рукопису важко прочитати, тому подробиці справи та прізвища залишаються невстановленими. Лист датовано в Радимно 20 грудня 1698 року; підпис непевно прочитано як Єжи Донгофф.

Відправник звертається до вельможного воєводи й добродія, імовірно Яна Яблоновського. Пише про справу, у якій фігурують особи, названі Домарадським і [прочитання прізвища непевне], згадує попередній розгляд і звертається з проханням до адресата; подробиці та частина прізвищ залишаються непевними. Лист завершується датою зі Львова — 30 січня 1699 року. Підпис відправника нерозбірливий.

Відправник посилається на гродський універсал і лист від львівських райців до адресата. Згадує справу щодо привілеїв міста Львова та просить зберегти їх; подробиці аргументації важко прочитати. Лист датовано в Жиравові (прочитання непевне) на Різдво Христове 1680 року. Підпис прочитано як Адам Држевський; супровідна абревіатура незрозуміла.

Відправник відповідає на прохання адресатів щодо кам’яниці, яку ті орендували для житла. Також згадує подальше користування нею та сплату за неї, однак значну частину подробиць важко прочитати. Лист, імовірно, датовано в Полонному 23 серпня 1688 року; відправника й адресатів не встановлено.

Відправник звертається до «милостивих панів і братів» і викладає справу щодо прав, спадкових маєтків та родинних претензій. Згадує спір, можливі вимоги й зобов’язання; подробиці важко прочитати через сильне просвічування письма з іншого боку. За архівним описом лист датовано 6 грудня 1725 року; місце й відправника не встановлено.

Казімєж Длужевський звертається до Яна Яблоновського, руського воєводи, у справі запланованого обрання холмського підкоморія. Він просить не скликати сеймик, вказуючи на неналежну кандидатуру холмського хорунжого та право шляхти вільно обирати. Лист складено в Любліні 1 червня; 1698 рік зазначено в інвентарному описі.

Довгий лист до адресата, якого титулують паном графом. Відправник повідомляє про справи й листування, називає осіб і повертається до питань, що потребують рішення або подальших дій. Щільний почерк і численні відбитки зворотного боку ускладнюють читання; повну тему та прізвища надійно встановити неможливо. Наприкінці, ймовірно, зазначено Варшаву та 11 жовтня, але рік нерозбірливий. С. 1 — архівна картка; с. 5 містить складений аркуш та адресний запис того самого листа.

Відправник звертається до адресата як до добродія. У збереженому, важкому для читання тексті можна розпізнати згадки про справу, лист і прохання вчинити певні дії або відповісти; подробиці та особи непевні. Датувальний запис на листі вказує 28 лютого 1692 року. На зовнішній картці частково збереглося нерозбірливе означення адресата.

Відправник бажає адресатові здоров’я та добробуту, а потім обговорює справи, що потребують його уваги або допомоги. У тексті можна розпізнати згадки про осіб і публічні справи, але багато речень і імен непевні через пошкодження та низьку читабельність аркуша. Адресний запис, імовірно, вказує на Єроніма, коронного писаря, у Варшаві. Лист датований 22 лютого 1597 року; місце відправлення не встановлено.

Відправник звертається до високопоставленого адресата й обговорює адміністративну справу, пов’язану з військом, листуванням і документами або універсалом. Згадує дії поблизу Львова та просить належно розглянути справу; деякі подробиці важко прочитати. На листі є позначення «N 3570» і дата 28 червня, але рік у читабельному записі не зазначено.

Відправник звертається до воєводи Руського воєводства. Пише про теперішній жаль і розраду, яку дає йому прихильність адресата; згадує про своє сирітство. Подальші речення місцями непевні. Лист датовано 20 січня 1699 року в замку з непевно прочитаною назвою; прізвище в підписі потребує перевірки.

Відправник пише ясновельможному панові й добродієві. Збережений текст важко прочитати, тому його конкретної теми не встановлено. Датувальний запис у листі вказує Самбір і 5 червня 1637 року. На адресній картці, с. 3 і 5, є непевний запис імені/титулу та означення «Самбірському». Дата на інвентарній картці відрізняється від дати листа.

Відправник звертається до «ласкавих панів», імовірно представників магістрату або лавників Львова, і бажає їм здоров’я. Далі він розповідає про власну справу й просить уваги або допомоги, однак пошкодження та непевна читабельність не дають змоги встановити точне прохання. Підпис і архівна картка непевно пов’язують лист із Самуелем Дружковським з Орлика. Датування наприкінці посилається на день святого Якова 1593 року; місце написання не встановлено. С. 3 містить адресу на складеній картці.

Відправник звертається до адресата як до брата й добродія. Збережений текст містить слова пошани, а далі — важкий для читання виклад; подробиці справи неможливо надійно відновити. Датувальний запис листа вказує Люблін і 27 травня 1691 року. Зовнішня адреса на с. 4 спрямовує лист до Львова, але прізвище адресата нерозбірливе.

Відправник просить міського урядовця втрутитися на користь Конрада, якого названо майстром-слюсарем або ремісником іншого, непевно прочитаного фаху. Він хоче, щоб столярський цех звільнив його від своїх вимог і не перешкоджав роботі. Лист датовано 28 грудня 1737 року, ймовірно, у Ланьцуті. Ім’я та прізвище ремісника, а також підпис відправника потребують перевірки.