Каталог джерел

Автор відкидає звинувачення щодо свого поводження з міщанами і посилається на обіцяні їм свободи. Пише про кредит, борг, забезпечення та про спроби порушення статутних прав деякими членами магістрату. Вказує на майно, обтяжене заставою, і протестує проти його продажу або подальшого обтяження.

Г. Г. Барч повідомляє з Окопів Святої Трійці про вичерпання приватних коштів, призначених на платню та забезпечення полку, а також про труднощі з реалізацією векселя у Львові. Він звертається до адресата з покірним проханням надати позику в розмірі двох тисяч злотих, гарантуючи її повернення після переведення в готівку наступного переказу.

Копія, приписана Матеушу Басарабу, передає Яну Кеменю чутки про козаків, татар та польські війська. Відправник розрізняє непевні новини від того, що сам зміг підтвердити, та згадує посла, який прибув від хана.

Юзеф Бачинський просить Яна Латиновича про допомогу для палацового господаря, надіслати посудину доброго вина та обіцяє врегулювати витрати, пов'язані з напоєм та в'язнем. Лист доповнює додана розписка Латиновича, що засвідчує отримання згаданого в'язня за розпорядженням комісара.

Прохання до Forbesa відправити до Мостиськ залишені товари: дві скрині, зв'язані мотузками, і третю, що потребує захисту. Віск має поки що залишитися в крамниці.

Юзеф Бем вимагає від президента Львова виплати заборгованих двохсот злотих за квартиру, надану капітану Рожновському на підставі міського контракту. Він також попереджає, що більше не може приймати офіцера, і просить вказати йому нове помешкання.

Пріор визнає обов'язок з'явитися перед асесорським судом, проте просить вирішити справу через суд міської ради для уникнення витрат. Хоче призначення комісарів для огляду документів щодо ґрунтів монастиря. У зв'язку з нещодавнім терміновим від'їздом просить про тиждень до повернення, звільнення від асесорських термінів та згоду на подальше будівництво до мирного вирішення, причому будівлі мають дістатися тому, кому буде присуджено ґрунт.

Автор відповідає на прохання львівського магістрату у справі, яку називає слушною, і пише про досягнення взаємного відшкодування. Запевняє у прихильності до міста і розраховує на взаємність. Ключова фраза, що визначає процедуру, можливо, за участю синдиків, потребує повторного прочитання; з листа не випливає, що угода була укладена.

Автор повідомляє магістрат, що перед Коронним трибуналом у Любліні було подано скаргу на львівську міську владу у зв'язку з ув'язненням особи шляхетського стану. Стверджує, що ув'язнення у в'язниці, призначеній для злодіїв, порушує шляхетський стан і анонсує подальші правові кроки; просить про відповідь. Це звинувачення автора листа, а не підтверджене рішення суду.

Автор представляє труднощі, що випливають із суперечки з львівським магістратом, і просить віце-сеніора використати вплив, щоб владнати справу. Згадує дії проти нього у Варшаві та Львові, а також описує парадоксально свій статус як одночасно радника і лавника, а також особи, позбавленої цих функцій. Просить про чітку відповідь магістрату та адресата, анонсуючи, що на прийняття рішення залишилося мало часу. Якщо справа потрапить до суду, застерігає про значення цього листа. Пізніша обкладинка пов'язує суперечку з секретарем Чеховичем; сам текст листа не дозволяє тут впевнено визначити його роль.

Беренс має намір наступного дня розмовляти з Беллом і запропонувати йому заставу для отримання виплати. Белл пов'язує розрахунок у Львові з виплатою грошей у Гданську. Автор анонсує наступний лист із результатом розмови.

Бенедикт Бернатович виправдовує свою відсутність перед бурмістром та львівськими райцями хворобою, обіцяючи після одужання представити приватні листи на захист своєї доброї репутації. Через побоювання довірити конфіденційну кореспонденцію посередникам, утримується від негайного надсилання документів.

Маркіз де Бетюн засвідчує, що Єжи Ліво є братом покійного капітана Клавдія, і просить Львів видати йому весь спадок, де б він не знаходився. Лист не підтверджує виконання цього прохання.

Ректор Бєгачевич надсилає магістрату Львова професора Подгаєцького як кандидата на посаду синдика у відповідь на прохання міста. Рекомендує його кваліфікації та очікує належного ставлення і винагороди.

Автор просить про термінове заступництво у генерала для свого «онука», кс. Русновського [?], у справі варшавського архідияконату. Скаржиться на конкуренцію каноніка Сушицького [?] і посилається на письмову обіцянку.

Ян Бєліцький дякує від імені колегіуму за благодіяння, передане через кс. Перковича. Складає побажання на Янів день, поєднуючи їх із образом Втіленого Слова та колиски Ісуса. Вид чи вартість дару не вказано.

Бєлінський рекомендує магістрату Львова лікаря Матейма [написання непевне], який заслужив довіру в його домі. Рекомендований планує оселитися в місті; автор обіцяє вдячність за підтримку.

Ксьондз Бєлковський звітує королівському секретарю Франкі про розмову з архієпископом щодо суперечки з магістратом. Він повідомляє, що ієрарх відклав запланований виїзд і запрошує адресата на зустріч перед обідом для мирного вирішення справи.

Бжеський відповідає на побоювання щодо затримання львівських купців у зв'язку зі справою Кам'янця. Запевняє у безпеці львів'ян; вимагає звичайної реєстрації в місті. Згадує майбутній королівський декрет.

Ян Бжозовський просить писаря Зімницького вести у Варшаві справу ксьондза суфрагана. Надсилає примірник для підписання та скріплення печаткою; альтернативно пропонує участь Зихермана [?].

Валеріан просить рідного брата Валентина про листа, звістки про матір і дружину, а також військові та сеймові новини. Згадує чутки про виїзд знайомого ксьондза до Риму; не має підтвердження його перебування.

Самюель Бідерман просить Артура Форбса розпорядитися про виплату 1500. Повідомляє про відправку 23 сувоїв сукна з фактурою; обговорює якість, ціну та запис у рахунку.

Де Біркгольц пояснює Яблоновському, що гроші призначені для гусарів та панцирних. Виконання прохання володимирського старости загрожує невдоволенням інших компаній; автор пов'язує допомогу з надходженням коштів.

Юзеф Блазовський рекомендує кс. Марціна Велімського на вакантну мансіонарію біля Діви Марії після відставки кс. Петранського, львівського вікарія. Надання залишається в компетенції магістрату.

Блазовський дякує президенту Львова за привітання. Рекомендує виконати декрет та універсали, допускає звернення до підскарбія, а у разі опору згадує про примус щодо власників. Заповідає приїзд до Львова.

Блазовський обговорює справи Міхала Доброського [?] та Коваліньського. Пропонує використати статут Торуня проти осіб, визнаних волоцюгами, використовує метафору пташки в клітці та вказує на залякувальну мету затримання. Декларує приїзд після неділі Laetare.

Бобовський заступається за вдову Ілінічову, яка не має квитанцій про сплату податків за кам'яницю. Він побоюється претензій міста до капітана та його регресу до неї. Автор посилається на особливу повагу, належну вдовам та сиротам.

Бобровський відправляє посіпаку, якого адресат має після повернення відіслати до хоругви. Він нагадує про свою справу та очікує депутатів; скаржиться, що надісланому поштовому не дали нічого на харчування.