Каталог джерел

Бурмістри та рада Свеце скаржаться на майже щоденні марші солдатів та оголошене прибуття драгунів у кількості 90 коней, що йдуть з Угорщини на зимове утримання за наказом іновроцлавського воєводи. Посилаються на звістку орендаря та попереднє надання, час якого залишається нерозбірливим. Просять Яна Яблоновського про допомогу перед загрозою руїни міста та нестатків мешканців.

Свеце поновлює скаргу на солдатів і подає втрати міста на п'ятсот злотих, а президента на 58 злотих 20 грошів у забраних речах. Просить Яна Яблоновського посприяти розгляду та відрахуванню втрат при оплаті війську на генеральній львівській комісії. Окремо просить про квитанцію, що дозволяє отримати деревину з пущі Свецького староства на міст, якому загрожує руйнування через кригу після важкої зими; орендар не приймає попередніх квитанцій.

Влада Свеце просить свого старосту про захист від військової екзекуції зобов'язань, що залежить також від рішення орендаря. Запевняють, що раніше користувалися його захистом, перепрошують за невизначену провину і відправляють представників, які мають пояснити витрати, труднощі та шкоди, пов'язані з греблями, головами та берегами Вісли.

Альберті запевняє у старанності у виконанні доручень адресата. Пише про лівреї пана з непевно прочитаним прізвищем, має намір підтримати справу та отримати необхідний лист. Передає шану воєводині.

Арман конфіденційно повідомляє про угоду королеви з сином Якубом після 10–12 днів переговорів. Королева мала обмежитися довічним утриманням з маєтків покійного чоловіка; рухоме майно, коштовності та готівка мали бути поділені порівну між братами. Вказує посередників та терміни сеймиків 27 липня і конвокації 29 серпня, що вказує на 1696 рік.

Ксьондз хворіє вже тиждень. Повідомляє про покращення, але залишається у Львові до відновлення сил та покращення стану доріг. Шкодує, що не послухав добродія; обіцяє вдячність та молитву.

Автор відкидає звинувачення щодо свого поводження з міщанами і посилається на обіцяні їм свободи. Пише про кредит, борг, забезпечення та про спроби порушення статутних прав деякими членами магістрату. Вказує на майно, обтяжене заставою, і протестує проти його продажу або подальшого обтяження.

Беренс має намір наступного дня розмовляти з Беллом і запропонувати йому заставу для отримання виплати. Белл пов'язує розрахунок у Львові з виплатою грошей у Гданську. Автор анонсує наступний лист із результатом розмови.

Brinck пише про близький марш до Гданська та бажання короля виїхати. Наводить чутки про прибуття королеви, бранденбурзького князя та царя, зазначаючи, що важко отримати достовірні відомості.

Петро Вест повідомляє про пакування 130 поставів сукна у чотири пакунки. Згадує червоний колір, сукно «перлітове» [?] та темний відтінок синьо-фіолетового; розподіл кількості між видами потребує перевірки.

Gabriel відсилає воєводі відремонтовану карету через Janickiego і декларує готовність до послуг. Також просить про допомогу для свого родича у військових справах.

Винницький представляє суперечку з митрополитом Залеським за архімандрії у Валяві, Дермані та Дубні. Просить воєводу про заступництво у нунція після подання апеляції; права на бенефіції лист сам по собі не вирішує.

Автор обговорює консультації з саноцьким хорунжим та шляхтою перед сеймиком. Запитує про прийняття універсалу з Жовкви та анонсує переговори з протилежною стороною, щоб схилити учасників до єдності.

Вояковський просить підтримати прихильність воєводи та виступити посередником у не до кінця з'ясованій майновій справі. Рекомендує свої послуги та передає вітання від дружини.

Галецький інформує зі Сьроди про суперечки під час сеймику, спробу його зриву та питання розподілу гіберни. Анонсує подальшу інформацію в окремому листі; частина звіту та приписки залишається нерозбірливою.

Glasnapp повідомляє про приїзд на заклик воєводи до Гнєва, але може привести лише шістьох рейтарів. Просить призначити термін зустрічі; згадує перебування плоцького воєводи в Гданську.

Відправник звертається до вельможного воєводи й добродія, імовірно Яна Яблоновського. Пише про справу, у якій фігурують особи, названі Домарадським і [прочитання прізвища непевне], згадує попередній розгляд і звертається з проханням до адресата; подробиці та частина прізвищ залишаються непевними. Лист завершується датою зі Львова — 30 січня 1699 року. Підпис відправника нерозбірливий.

Казімєж Длужевський звертається до Яна Яблоновського, руського воєводи, у справі запланованого обрання холмського підкоморія. Він просить не скликати сеймик, вказуючи на неналежну кандидатуру холмського хорунжого та право шляхти вільно обирати. Лист складено в Любліні 1 червня; 1698 рік зазначено в інвентарному описі.

Рукописний лист польською мовою з офіційним зверненням до ясновельможного пана й добродія. Текст вицвів і місцями стертий, тому його тему не можна встановити напевно. В інвентарній картці документ названо оригіналом і згадано Станіслава; це не окремий текст чи переклад. Наприкінці листа є неповний запис «12 VI» без року.

Лист починається звертанням «Jaśnie Wielmożny Miłościwy Dobrodzieju» і містить фрагменти про право та певну справу. У збереженому тексті не видно дати, місця написання чи імені відправника.

Автор, чиє прізвище в підписі, можливо, читається як Щенсний Кшеховський, пише про перебрання адміністрації Холмського єпископства та просить прихильності й заступництва адресата. Лист датовано в Холмі 5 лютого 1697 року.

Інвентар приписує особистий лист Катерині Лещинській та адресує його Яну Яблоновському. Рукопис підтверджує уряд адресата («le palatin de Russie») та Львів як місце доставки, але основний текст і підпис прочитано лише частково.

Любомирська з жалем пояснює Яну Яблоновському, що його прохання надійшло на день пізніше, через що презенти вже були подані. Водночас вона запевняє адресата у своїй прихильності та готовності надати послугу в майбутньому.

Великий коронний підскарбій Єронім Любомирський повторно звертається до волинського воєводи з проханням домогтися у краківського каштеляна асигнації на зимові квартири для своєї аркебузирівської хоругви. Він пояснює це нагальною потребою набору та екіпірування солдатів перед настанням зими, а також необхідністю якнайшвидшого відправлення ротмістра.

Тинецький абат Станіслав Юзеф Любомирський скаржиться руському воєводі Яну Станіславу Яблоновському на насильство та руйнування, вчинені в монастирських маєтках полком коронного підскарбія. Він просить адресата про заступництво та сприяння виведенню війська з абатства, посилаючись на заборону апостольської нунціатури та вже сплачену гіберну.