Каталог джерел

Міхаель Екміллер повідомляє Матіаса Форбса про вжиті юридичні кроки та вексельні розрахунки щодо боржників, зокрема Галтерса й Нейлора, а також про відправлення товарів. Він висловлює побоювання щодо стягнення належних сум і просить надіслати подальші докладні вказівки.

Міхаель Екмюллер викладає Артуру Форбсу стан поточних фінансових справ, зокрема питання вимог спадкоємців Шафферкінда, а також спірних сум та зобов'язань (облігів). При цьому він запевняє в подальшій допомозі й турботі про інтереси адресата.

Міхаель Екмюллер повідомляє Матіаса Форбса про придбання замовлених шовкових тканин у Гданську та про складнощі з їхнім відправленням через надходження королівського листа. Він також роз'яснює витрати на товар, отримані знижки та сповіщає про надсилання рахунків через Александра Форбса.

Купець із Лейпцига підтверджує отримання вантажу товарів та правильність фінансових розрахунків Артуром Форбсом у Ярославі. Він також повідомляє про грошову асигнату, питання перевезення возами до Львова та просить надіслати розписку про отримання.

Розрахункова відомість заборгованості, витрат на перевезення скрині з товарами та виплат Артура Форбса, яка фіксує переплату в розмірі понад 91 флорин. Документ також містить перелік товарів, упакованих у скриню, серед яких сукно, шовк і перець.

Король Сигізмунд II Август постановляє, що всі власники нерухомості у Львові та особи, які ведуть там торговельну діяльність, підлягають юрисдикції магістрату та обов'язку сплачувати міські податки незалежно від станової приналежності. Документ скасовує будь-які звільнення, імунітети та сервіторіати, уповноважуючи міську владу стягувати міські повинності нарівні з усіх мешканців.

Ебергардт Енгельгардт підтверджує отримання 1399 талерів від Міхаеля Шмідлера та повідомляє Артура Форбса про відправлення скрині й двох пак із золотими та срібними галунами. Пояснює підвищення цін подорожчанням срібла і просить про подальші торговельні розпорядження.

Король Сигізмунд II Август підтверджує і трансумує чотири привілеї королів Казимира Ягеллончика та Сигізмунда I для цеху шевців міста Львова. Вони стосуються обмеження кількості шевців на підзамчі до двох майстрів, заборони займатися шевським ремеслом у шляхетських маєтках за мурами міста, правил продажу шкір гарбарниками та заборони перекуповувати шкіри перед міськими брамами.

Фердинанд Енгельгардт повідомляє купців Роберта та Артура Форбесів про відправлення з Вроцлава до Ярослава шести сувоїв сукна, довірених візникам Клеменсу Полячеку та Єнджею Бесновському. Він наводить розрахунок завдатків і витрат на перевезення, просячи доплатити решту суми фрахту після отримання непошкодженого вантажу.

Фердинанд Енґельгардт повідомляє Артура Форбса про часткове здійснення вексельних платежів Єжи (Георгом) Кольбою та про поточні ціни на юхтові шкіри на вроцлавському ринку. Він також сповіщає про підготовку сувою сукна для відправлення з Лейпцига і повторює прохання про якнайшвидше виряджання шкір зі Львова.

Фердинанд Енґельгардт надсилає листа з проханням вручити його Андреасу Бойду, щоб отримати від нього борг у розмірі 216 флоринів. Він також повідомляє про прибуття та подальшу відправку лейпцизьких товарів і передає новорічні вітання.

Фердинанд Енґельгардт повідомляє Артура Форбса про відправлення йому сувою товару через візника Баумґарта. Він також згадує про посилку з Лейпцига, яка, залежно від домовленостей із заступником із Вишнева, буде додана до цього ж транспорту або надійде через Краків.

Фердинанд Енґельгардт повідомляє Роберта Форбса про труднощі з продажем надісланої юхти та про затримання воза з товаром митником у Кемпні через неточності у сплаті мита.

Фердинанд Енгельгардт відповідає на замовлення Артура Форбса на угорський батинг, пояснюючи, що через брак запасів цього товару у Вроцлаві його ще належить замовити у сукнарів для виготовлення. Він також нагадує, що наступні замовлення слід робити завчасно.

Фердинанд Енґельгардт повідомляє Артура Форбса про сплату польського мита за відправлення сукна й ковдри та додає перелік стягнутих зборів. Він також пропонує доставити партію сап'яну різних ґатунків на вигідних торговельних умовах за зразком лейпцизьких.

Автор просить пана Брауна з'ясувати питання вручення кореспонденції хорунжому та наказує спрямувати справи й кошти безпосередньо до канцелярії через відсутність розписки для розрахунку. У приписці він інструктує адресата, як діяти з грошима у разі звернення татарського хорунжого.

Фердинанд Енґельгардт повідомляє Артура Форбса про повернення з Веліхова затриманої бочки юхти, бідкаючись через псування шкір унаслідок промокання, що завдасть значних збитків. Він також сповіщає про стан ринку, ціни на московські шкіри та інші пропоновані товари.

Фердинанд Енгельгардт підтверджує отримання суми 600 флоринів, проте повідомляє про затримку в прибутті транспорту юхти із Замостя, на яку розраховує Роберт Форбс. Він також запитує адресата про остаточне рішення щодо закупівлі шкір.

Фердинанд Енґельгардт повідомляє Артура Форбса про відправлення з Вроцлава до Ярослава одинадцяти тюків та одного пакунка товару через візника Томаша Келбіку. Лист містить специфікацію ваги окремих одиниць вантажу, а також розрахунок сплачених витрат і залишку суми за фрахт.

Відправники просять пана Брауна надати інформацію стосовно хорунжого, а також роз'яснити ситуацію з передачею грошей безпосередньо до канцелярії без оформлення розписки (реверсу). У приписці наказують призупинити виплату коштів татарському хорунжому до моменту їх фактичного отримання.

Фердинанд Енґельгардт сповіщає про прибуття вантажу юхтової шкіри до Вроцлава та проблеми з митницею у Вжесьні, де затримали одну паку. Він також повідомляє про попередні спроби знайти покупців і просить вказівок щодо мінімальної ціни.

Фердинанд Енгельгардт надсилає Артуру Форбсу окремим відправленням лист, адресований до Станиславова, який раніше забули вкласти.

Фердинанд Енгельгардт повідомляє Артура Форбса про відправлення паки сукна та лейпцизької скрині через візників до Львова та Ярослава. До листа додає перелік понесених витрат і рахунок на суму 338 флоринів із проханням зарахувати її на свій баланс.

Фердинанд Енгельгардт повідомляє купця Артура Форбса про відправлення візником із Вроцлава до Ярослава партії товарів разом із тюком ниток, зазначаючи їхню вагу за лейпцизькою та вроцлавською мірою. Він також сповіщає про сплату половини провізної плати у Вроцлаві та зобов'язує адресата виплатити візнику решту суми після доставки вантажу в неушкодженому стані.

Фердинанд Енгельгардт повідомляє Артура Форбса про відправлення двох тюків вантажу з Вроцлава до Львова через візника Ґреґора Бєлявського. Подає вагу товару, вартість перевезення, суму сплаченого на місці завдатку та решту до сплати після успішного одержання відправлення.

Фердинанд Енгельгардт склав у Вроцлаві специфікацію товарів загальною вартістю понад 4932 флорини, відправлених двома возами до Роберта Форбса в Ярославі. Вантаж містив, зокрема, різноманітні тканини, пасамантерію, панчохи, папір, цукор, свинець і шоколад.

Фердинанд Енгельгардт виставляє Роберту та Артуру Форбсам детальну специфікацію та рахунок за шість тюків різноманітного сукна, відправлених із Вроцлава до Ярослава. Документ містить перелік кольорів, ґатунків матеріалів та їхню оцінку разом із витратами на пакування.

Фердинанд Енгельгардт надає Артурові Форбсу розрахунок сум, стягнутих із торговців волами, та повідомляє про перерахування коштів на рахунок Роберта Форбса. Він також описує суперечки з боржниками, Кіркором Теодоровичем та Давидом Антоновичем, які оскаржили розмір нарахованого ажіо та валютні курси.

Фердинанд Енґельгардт надсилає Артуру Форбсу рахунок з продажу юхтових шкір та інформує про отримані ціни й зарахування платежів на рахунок Роберта Форбса. Він також запевняє в намірі стягнути заборгованість із боржників і заспокоює щодо пана Ганнінґера, який особисто прибув до Вроцлава.

Фердинанд Енґельгардт відмовляється знизити ціну на сукно, відправлене до Ярослава, та пояснює відсутність ширтингу. Він також повідомляє про продаж волів, привезених із Русі, та про угоди, укладені з різниками в Нюрнберзі.

Фердинанд Енгельгардт повідомляє Артура Форбса про відправлення з Вроцлава до Ярослава воза з товарами, серед яких сукно, бляха та папір, довіреного візникові Адамові Кнапіку. Відправник надає специфікацію ваги вантажу та вказівки щодо виплати решти суми за перевезення після безпечного прибуття обозу.

Фердинанд Енгельгардт підтверджує отримання належних коштів, доставлених Доником Аксентовичем. Він також пояснює причини затримки у виконанні замовлення на угорське сукно та просить повідомляти про потреби заздалегідь з огляду на осінню негоду.

Фердинанд Енґельгардт повідомляє про відправлення до Ярослава партії сукна, яку везуть візники Ян Ослік і Томаш Кєлбіка. Він також просить стягнути з Андреаса Бойда залишок боргу в розмірі 210 рейхсталерів, перш ніж повертати йому зобов'язання.

Документ містить розрахунок продажу 128 волів, пригнаних Миколою Намісником до Свідниці. У звіті зазначено суми, отримані від продажу, митні збори, винагороду поганячам, а також витрати на лікування та утримання хворих тварин.

Рахунок, складений у Вроцлаві, що документує правочин із продажу 1235 пар сирих шкір на загальну суму понад 3807 талерів. Половину належної суми сплачено готівкою, а решту покрито постачанням різноманітних текстильних і галантерейних товарів.

Фердинанд Енгельхардт підтверджує отримання листа з борговим зобов'язанням на 500 талерів і просить Артура Форбса передати кореспонденцію та виплатити 50 талерів хорунжому Ґеорґу Альбрехту фон Деундіґеру, дислокованому в Ямполі. При цьому він радить ретельно перевірити особу військового за чотирма доданими запитаннями перед здійсненням виплати, щоб уникнути шахрайства.

Фердинанд Енгельгардт надсилає Роберту та Артуру Форбсам специфікацію та рахунок за сукна й байки, які візник Джордж Ніклс доставляє до Ярослава. Сума за товари та їх пакування становить понад 687 талерів із шестимісячним терміном оплати.

Король Сигізмунд II Август на вальному сеймі в Кракові затверджує документ львівських лавників 1554 року, що засвідчує продаж лану орної землі з луками та чагарниками в селі Клепарів на користь селянина Григорія Солтиса Станіславом Кмітовичем, а також Барбарою та Катериною Кмітівнами. Виданий диплом забезпечує покупцеві та його спадкоємцям вічне й непорушне право власності на набуту землю.

Ксьондз Раймунд Єзерський перепрошує львівський магістрат за неможливість прибути особисто через зайнятість справами капітули та євреїв. Він просить райців ласкаво прийняти пред'явника листа, ксьондза Котовського, на місце нещодавно померлого ксьондза Боґацького.

Король Сигізмунд II Август підтверджує Яну Кровицькому та жителям юридики костелу св. Івана Хрестителя на передмісті Львова давні привілеї королів та урядовців щодо вірменського права і звільнення від гродських тягарів. Крім того, монарх дозволяє тамтешнім вірменським ремісникам вільно займатися всілякими ремеслами згідно з давнім звичаєм.

Ієронім Єловицький пояснює причини свого попереднього втручання стосовно кривди одного священника, залишаючи рішення на розсуд адресата. Він також повідомляє про нагляд за справами кореспондента та про свій швидкий від'їзд на сейм до Варшави.

Священник Ієронім Єловицький спростовує відомості, передані священником Ястшембським, і запевняє адресата, що згаданого духовного отця відправили звідси ще тиждень тому. У постскриптумі він просить зважити на справу та розсудити справедливо.

Ієронім Мацей Єловицький звертається до магістрату Львова з покірним проханням про надання йому катедрального пробоства у разі звільнення цього бенефіцію. При цьому він заявляє про довічну вдячність і готовність виконувати будь-які розпорядження міської влади.

Єпископ Ієронім Єловіцький дякує львівському магістрату за попередню презентацію на львівське пробоство та засвідчує свою готовність до послуг. Водночас він просить райців про підтримку та презентування луцького каноніка Барончевського на вакантну після покійного ксьондза Лапінського катедральну канонію у Львові.

Король Сигізмунд Август присуджує місту Львову власність маєтку Брюховичі разом із млином та підтверджує міську юрисдикцію над селами Брюховичі й Голоско. Спадкоємцям Мартина Ганеля забезпечує право на отримання прибутків із маєтку Голоско зі збереженням традиційних шарварків на користь міста.

Никодим Жабоклицький запевняє Яна Яблоновського у своїй вірності та просить у нього протекції й підтримки. У приписках повідомляє про присутність чужинців у Львові та ув'язнення перемишльських підданих міською вартою в Городищі.

Никодим Жабоклицький скаржиться Янові Яблоновському на ключника та сойтуса, які напали на підданих із Тарноґури, що везли сіль, і побили челядь. Каштелян просить покарати винних і наказати повернути награбоване майно.

Король Сигізмунд Август вирішує спір між владою міста Львова та цехом різників, підтверджуючи угоду 1550 року, що врегульовує правила торгівлі м'ясом у дні вільного торгу. Водночас монарх закріплює виняткове право львівських різників на продаж м'яса поза визначеними ярмарковими днями та скасовує взаємні судові витрати сторін.

Жарден вітає Яна Станіслава Яблоновського з нагоди призначення на посаду руського воєводи й надсилає йому в дарунок дичину. Він також звертається з проханням про протекцію у клопотанні про канонію у Львові в разі її звільнення.

Документ встановлює детальний перебіг кордонів та насипання межових курганів (копців) між селом Козельники, що належало францисканцям, та міськими ґрунтами Львова і селами Сихів та Зубра, покладаючи край дотеперішнім суперечкам і тілесним ушкодженням. Крім того, підтверджує надане конвенту міською владою право на обмежене вирубування дров на опалення та випас худоби на міських землях за умови збереження належних відносин із містом.