Каталог джерел

Лист починається словами «Jaśnie Wielmożny» (ясновельможний пан). Далі є згадки про справу та осіб або дії, які неможливо надійно визначити. Дата вгорі, схоже, означає 20 квітня, але рік і частина запису сумнівні.

Запис дати на с. 13 читається як 15 травня 1697 року. Текст звернений до ясновельможного пана, але решта речень недостатньо надійні, щоб установити зміст. На с. 15 є французький адресний запис, імовірно пов’язаний із відправленням.

Лист починається французьким зверненням «Monseigneur», далі йде польський текст. Видимі фрагменти не дають змоги надійно встановити зміст. Запис дати біля заголовка непевний.

Після латинського звертання автор пише про справу, яка потребує подальшого розгляду; читаються згадки про міського писаря та очікування звістки. Пошкодження й складний почерк не дають визначити предмет справи. Датування не видно.

Автор пише про справу, яку розглядали за його відсутності. Він згадує референдаря, що отримав декларацію щодо міста Варшави; подальші подробиці та наслідки декларації частково нерозбірливі.

Автор описує справу за участю львівських євреїв і дії адресатів; у тексті також згадується кривда або шкода. Через складний почерк точний перебіг подій і бажане рішення залишаються непевними. Датовано у Варшаві 8 березня 1629 року.

Автор посилається на попередній лист і подальший розгляд справи. У тексті згадано лист і наступні дії, але складний почерк не дозволяє визначити саму справу.

Задзик повідомляє магістрат Львова про королівську декларацію щодо Варшави, яку референдар отримав за відсутності автора. Він зазначає, що це може створити труднощі адресатам; подальший виклад частково непевний. Датовано у Варшаві 22 вересня 1634 року.

Задзик відповідає щодо справи, дорученої йому магістратом Львова. Він згадує міського писаря та заявляє про готовність діяти далі й надати адресатам послугу. Подробиці частково нерозбірливі.

Автор посилається на мандат і справу, пов’язану з його виконанням та майном. Текст читається частково; точний предмет і бажане рішення встановити неможливо.

На с. 5 міститься окремий лист, що починається зверненням до ясновельможного пана. Решта речень непевна, тому ні змісту, ні дати встановити безпечно не можна. Аркуші на с. 4 і 6 схожі на складені адресні аркуші з печатками.

Відправник звертається до ясновельможного милостивого добродія. Значна частина тексту важко читається, тому його зміст неможливо надійно встановити. У записі наприкінці зазначено Торунь і 2 травня 1701 року.

На с. 8 міститься окремий лист із власним початком і датою 19 липня 1636 року; це не копія тексту зі с. 4–5. Видно згадки про людей і суми, але подробиці надійно прочитати не можна. С. 9, імовірно, є адресним зворотом.

Відправник пише, що не може знайти кур’єра (у рукописі «cursor»), який мав дістатися до Львова з листами. Він згадує листування й подальше передавання звістки; решта частково нерозбірлива. Лист датовано 19 липня 1636 року.

Відправник звертається до пана Земницького. У тексті згадано особу на ім’я Каменецький і коня, але їхній зв’язок та суть справи надійно відновити неможливо. У даті зазначено 18 червня 1636 року.

Плоцький єпископ і великий коронний канцлер Анджей Станіслав Залуський звертається до львівського старости з проханням припинити свавілля шляхти, що утискає місто Львів. Він декларує підтримку з боку свого уряду та обіцяє монаршу вдячність за встановлення тривалого спокою.

Єпископ і канцлер коронний Анджей Станіслав Залуський відгукується на відхилення магістратом рекомендованого кандидата та закликає до мирного і справедливого розгляду скарг львівського міщанства з метою уникнення судових процесів.

Автор рекомендує львівському магістрату Годфріда, мешканця Жовкви, і просить прихильно розглянути його справу, апелюючи до християнського милосердя та описуючи скрутне становище. Частина подробиць нерозбірлива. Датовано у Жовкві 24 квітня 1738 року.

Автор підтверджує отримання листа про кривди через неналежну юрисдикцію та зазначає, що такі практики тривають. Інші подробиці непевні. Датовано в Торчині 29 листопада 1737 року.

Автор пересилає лист до коронного підчашого й згадує справу про насильство або зловживання у львівському цивільному суді. Деталі й прохання неясні. Датовано у Варшаві 23 грудня 1736 року.

Великий коронний канцлер Анджей Станіслав Залуський рекомендує владі Львова кандидатуру королівського секретаря Францішка Нєвєського на вакантну посаду міського райці. Він вказує на його високу освіченість та багаторічну службу в лавничому суді, закликаючи не чинити перешкод через відсутність міського походження.

Автор пише до проконсула й консулів, дякує за їхню прихильність і просить надалі прихильно розглянути міську справу. Точне прохання частково нерозбірливе. Датовано у Жовкві 13 квітня 1738 року.

Автор відповідає на скаргу вдови із Зубрі, яка стверджує, що магістрат порушив її права й усталений звичай. Просить справедливо розглянути справу та запобігти кривді. Юридичні подробиці непевні. Датовано у Дрездені 6 серпня 1738 року.

Автор розглядає прохання щодо шпиталю вбогих при церкві св. Станіслава, його забезпечення й управління та потребу дій магістрату. Аркуш пошкоджений, частини тексту нерозбірливі. Датування в кінці вказує на 24 квітня 1738 року, ймовірно у Жовкві.

Єпископ і канцлер Анджей Станіслав Залуський інформує владу Львова про свої втручання проти незаконних юрисдикцій, що створюються управителями шляхетських палаців, та наказ припинити неправомірні позови у гродському суді. Також він звертається до питання декрету Радомського трибуналу про кондесценцію, радячи отримати консультацію правників та схилити на свій бік комісарів.

У листі згадано минулий тиждень, єпископа, справи сеймиків і громадські питання. Не всі імена й дії можна впевнено прочитати. Наприкінці вказано 1 січня 1703 року.

Лист є відповіддю на попереднє листування; його тему прочитати важко. Наприкінці вказано 5 лютого 1701 року. На с. 44 є адресний напис.

У листі згадано єпископство, листування та урядовців; решта тексту надто непевна, щоб відновити його зміст. Датування на с. 3 вказує на Люблін, 12 квітня 1696 року. Зв’язок с. 4 із листом потребує подальшої перевірки.

Текст стосується урядових справ і мальборзького генерала; можна розпізнати згадки про хелмінського воєводу та комісарів. Запис на с. 32, можливо, містить 28 квітня та Гайльсберг, але рік непевний.

Можна розпізнати згадки про документ і листування, адресоване отримувачу, але зміст залишається непевним. На с. 35 є запис 1699 року, але це не датування листа.

У збереженому тексті є згадки про руську справу, військових та урядовців; частина речень нерозбірлива. Дата на с. 18 містить число 28 і, ймовірно, місяць травень, але рік прочитати неможливо.

Лист починається зверненням «Monseigneur»; подальший текст стосується невстановлених справ. Кінцеві записи та дата нерозбірливі або непевні.

Автор згадує новини або прибуття з Волощини, громадські очікування й прохання, а також аудієнцію. Короткий текст містить латинські вставки; не всі подробиці читаються. Дата — 24 лютого 1703 року.

Автор пише, що йому нічого не бракує, згадує подорож і дорогу до Мальборка та звертається до адресата щодо подальших дій. Дата чітко читається як 31 січня 1703 року; місце непевне.

Автор пояснює, що не може довше залишатися, згадує справи «in spiritualibus et temporalibus» і просить про подальшу прихильність адресата. Текст триває на с. 58–59. Непевний запис дати встановити неможливо.

У листі згадано каштеляна й судову справу; також видно згадки про звинувачення та докази, але подробиці непевні. Дата, ймовірно, 3 грудня 1701 року.

Автор розглядає справу, що потребує подальших юридичних дій; у тексті є латинські терміни щодо провадження та згадка про свідчення. Подробиці читабельні лише частково. Наприкінці зазначено Мальборк, 20 лютого 1703 року.

Текст виразно стосується хвороби й здоров’я, однак конкретний перебіг справи частково нерозбірливий. Дата — 13 січня 1703 року.

Можна розпізнати згадки про кардинала, інструкцію та громадські справи, але речення надто непевні, щоб встановити конкретне рішення. Дату впевнено прочитати не вдалося.

Автор розглядає справу генерала й судові питання; можна розпізнати згадки про вирок і закон, але частина речень нерозбірлива. Дата на с. 46 — 9 листопада 1701 року.

У листі згадано комісію, справи сейму й урядування, але подробиці дій та осіб непевні. У кінцевому датуванні вказано 19 квітня 1696 року; місце впевнено прочитати не вдалося.

Лист до руського воєводи стосується громадських справ і службових дій; на с. 22 можна розпізнати згадки про податок і сейм. Подробиці надійно відновити неможливо, дату не прочитано.

У тексті можна розпізнати згадки про комісію, документи та службові дії, але збережені речення непевні. Кінцеве датування на с. 11, імовірно, належить до квітня 1696 року; день і рік слід підтвердити.

Автор пояснює, що не мав нової теми для листа, але отримані звістки спонукали його відповісти; згадує листування та справи адресата. Частини тексту на с. 70–72 нерозбірливі. Дата, ймовірно, 24 липня 1700 року; назву місця попередньо прочитано як Гайльсберг.

У листі згадано генерала Б(e)ульського/Бульського, мальборзький уряд, військові та громадські справи; точне прізвище й частина аргументації непевні. Кінцева дата — 23 квітня 1701 року; місце, можливо, Гайльсберг, але це прочитання непевне.

Автор звертається до руського воєводи; частково читабельний текст стосується службової справи й листування. Кінцеву дату прочитано як 18 січня 1703 року; місце непевне.

У листі до руського воєводи є згадки про мальборзького генерала, уряди та військові справи. Подробиці надійно відновити неможливо; дату не прочитано.

Автор пояснює, що раптове нездужання завадило йому діяти або прибути, і згадує урядові справи та листування. Кінцева дата читається: 19 лютого 1701 року; місце непевне.

Автор згадує сеймики й дії у громадських справах, просить або радить адресатові вжити подальших заходів. Подробиці частково нерозбірливі. Дата — 18 листопада 1702 року.

Автор звертається до ясновельможного пана й згадує справу та господаря/управителя, однак пошкоджений і складний текст не розкриває змісту чи конкретного прохання. Дата й місце нерозбірливі.