Каталог джерел

Відправник звертається до Львівського магістрату та згадує справу або лист, переданий через адресатів, просячи її розглянути. Точне прохання невпевнене. Датовано у Варшаві 22 березня 1736 року.

Автор рекомендує львівському магістрату Годфріда, мешканця Жовкви, і просить прихильно розглянути його справу, апелюючи до християнського милосердя та описуючи скрутне становище. Частина подробиць нерозбірлива. Датовано у Жовкві 24 квітня 1738 року.

Автор підтверджує отримання листа про кривди через неналежну юрисдикцію та зазначає, що такі практики тривають. Інші подробиці непевні. Датовано в Торчині 29 листопада 1737 року.

Автор пересилає лист до коронного підчашого й згадує справу про насильство або зловживання у львівському цивільному суді. Деталі й прохання неясні. Датовано у Варшаві 23 грудня 1736 року.

Відправник представляє магістратові особу, названу доктором, астрономом і геометром, та просить прихильно розглянути її кандидатуру або послуги. Ім’я рекомендованого та частина обґрунтування нерозбірливі. Лист датовано у Варшаві 12 січня 1736 року.

Автор пише до проконсула й консулів, дякує за їхню прихильність і просить надалі прихильно розглянути міську справу. Точне прохання частково нерозбірливе. Датовано у Жовкві 13 квітня 1738 року.

Автор відповідає на скаргу вдови із Зубрі, яка стверджує, що магістрат порушив її права й усталений звичай. Просить справедливо розглянути справу та запобігти кривді. Юридичні подробиці непевні. Датовано у Дрездені 6 серпня 1738 року.

Автор розглядає прохання щодо шпиталю вбогих при церкві св. Станіслава, його забезпечення й управління та потребу дій магістрату. Аркуш пошкоджений, частини тексту нерозбірливі. Датування в кінці вказує на 24 квітня 1738 року, ймовірно у Жовкві.

Відповідь про правовий спір, юрисдикцію судів і подальше провадження; згадано гродський суд і Трибунал. Імена та аргументи непевні. Датовано в Торчині 11 лютого 1737 року.

У листі згадано минулий тиждень, єпископа, справи сеймиків і громадські питання. Не всі імена й дії можна впевнено прочитати. Наприкінці вказано 1 січня 1703 року.

Лист є відповіддю на попереднє листування; його тему прочитати важко. Наприкінці вказано 5 лютого 1701 року. На с. 44 є адресний напис.

У листі згадано єпископство, листування та урядовців; решта тексту надто непевна, щоб відновити його зміст. Датування на с. 3 вказує на Люблін, 12 квітня 1696 року. Зв’язок с. 4 із листом потребує подальшої перевірки.

Текст стосується урядових справ і мальборзького генерала; можна розпізнати згадки про хелмінського воєводу та комісарів. Запис на с. 32, можливо, містить 28 квітня та Гайльсберг, але рік непевний.

Можна розпізнати згадки про документ і листування, адресоване отримувачу, але зміст залишається непевним. На с. 35 є запис 1699 року, але це не датування листа.

У збереженому тексті є згадки про руську справу, військових та урядовців; частина речень нерозбірлива. Дата на с. 18 містить число 28 і, ймовірно, місяць травень, але рік прочитати неможливо.

Лист починається зверненням «Monseigneur»; подальший текст стосується невстановлених справ. Кінцеві записи та дата нерозбірливі або непевні.

Автор згадує новини або прибуття з Волощини, громадські очікування й прохання, а також аудієнцію. Короткий текст містить латинські вставки; не всі подробиці читаються. Дата — 24 лютого 1703 року.

Автор пише, що йому нічого не бракує, згадує подорож і дорогу до Мальборка та звертається до адресата щодо подальших дій. Дата чітко читається як 31 січня 1703 року; місце непевне.

Автор пояснює, що не може довше залишатися, згадує справи «in spiritualibus et temporalibus» і просить про подальшу прихильність адресата. Текст триває на с. 58–59. Непевний запис дати встановити неможливо.

У листі згадано каштеляна й судову справу; також видно згадки про звинувачення та докази, але подробиці непевні. Дата, ймовірно, 3 грудня 1701 року.

Автор розглядає справу, що потребує подальших юридичних дій; у тексті є латинські терміни щодо провадження та згадка про свідчення. Подробиці читабельні лише частково. Наприкінці зазначено Мальборк, 20 лютого 1703 року.

Текст виразно стосується хвороби й здоров’я, однак конкретний перебіг справи частково нерозбірливий. Дата — 13 січня 1703 року.

Можна розпізнати згадки про кардинала, інструкцію та громадські справи, але речення надто непевні, щоб встановити конкретне рішення. Дату впевнено прочитати не вдалося.

Автор розглядає справу генерала й судові питання; можна розпізнати згадки про вирок і закон, але частина речень нерозбірлива. Дата на с. 46 — 9 листопада 1701 року.

У листі згадано комісію, справи сейму й урядування, але подробиці дій та осіб непевні. У кінцевому датуванні вказано 19 квітня 1696 року; місце впевнено прочитати не вдалося.

Лист до руського воєводи стосується громадських справ і службових дій; на с. 22 можна розпізнати згадки про податок і сейм. Подробиці надійно відновити неможливо, дату не прочитано.

У тексті можна розпізнати згадки про комісію, документи та службові дії, але збережені речення непевні. Кінцеве датування на с. 11, імовірно, належить до квітня 1696 року; день і рік слід підтвердити.

Автор пояснює, що не мав нової теми для листа, але отримані звістки спонукали його відповісти; згадує листування та справи адресата. Частини тексту на с. 70–72 нерозбірливі. Дата, ймовірно, 24 липня 1700 року; назву місця попередньо прочитано як Гайльсберг.

У листі згадано генерала Б(e)ульського/Бульського, мальборзький уряд, військові та громадські справи; точне прізвище й частина аргументації непевні. Кінцева дата — 23 квітня 1701 року; місце, можливо, Гайльсберг, але це прочитання непевне.

Автор звертається до руського воєводи; частково читабельний текст стосується службової справи й листування. Кінцеву дату прочитано як 18 січня 1703 року; місце непевне.

У листі до руського воєводи є згадки про мальборзького генерала, уряди та військові справи. Подробиці надійно відновити неможливо; дату не прочитано.

Автор пояснює, що раптове нездужання завадило йому діяти або прибути, і згадує урядові справи та листування. Кінцева дата читається: 19 лютого 1701 року; місце непевне.

Автор згадує сеймики й дії у громадських справах, просить або радить адресатові вжити подальших заходів. Подробиці частково нерозбірливі. Дата — 18 листопада 1702 року.

Відправник пише, що одна з осіб із його дому має спадкову справу в суді або магістраті Львова. Він просить адресатів справедливо її розглянути та згадує обставини щодо прав або майна, які частково нерозбірливі. Датувальний рядок починається словами «Na granicy …» («На кордоні …»), але місце, день і рік упевнено прочитати не вдалося.

Автор звертається до ясновельможного пана й згадує справу та господаря/управителя, однак пошкоджений і складний текст не розкриває змісту чи конкретного прохання. Дата й місце нерозбірливі.

Автор обговорює контракт і рахунки та просить адресата діяти у справі, описаній у листі. Є згадки про відсотки й належні суми, але розрахунок не вдається впевнено відтворити. Датування — 2 лютого 1703 року; місце непевне.

Автор обговорює справу адресата, згадуючи контракт і зобов’язання або належні суми. Текст складний; суму, сторони контракту та бажане рішення встановити неможливо. Датування нерозбірливе.

Автор обговорює рахунки й розрахунки, згадуючи належні суми та справи між адресатом і третіми особами. Надійного датування не видно; суми й подробиці розрахунків нерозбірливі.

У короткому аркуші згадано Поповичів, єврейську кам’яницю у Львові та три поточні справи; повністю відтворити їх неможливо. Датування: «w Przemyślu d. 14 XI 1695», підпис указує на перемиського суфрагана.

Автор звертається до високого урядовця й обговорює справу, у якій згадано контракт. Складний текст не дає встановити повний предмет справи чи конкретне прохання. Датування: Торунь, 16 лютого 1702 року.

Автор викладає справу адресатові й посилається на його прохання або попередні дії. У складному тексті є згадки про обов’язки та подальший розгляд, але подробиці не вдається надійно відтворити.

Відправник посилається на листування з адресатом і згадує подорож або шлях із Торуні до Мальборка, зокрема відстань та умови дороги. Просить надіслати відповідь/відомості; подробиці важко прочитати. Датовано 2 лютого 1703 року в місці, записаному як «Helberga».

Автор описує справу й просить подальшої уваги або допомоги адресата. Згадано користь/добро та подальший розгляд, однак фрагментарний текст не дає встановити конкретне прохання.

Відправник підтверджує отримання листа адресата після свого повернення з Кенігсберга та згадує справу, що потребує подальших дій. У решті тексту йдеться про адміністративні питання, але прочитання часткове. У датувальному рядку на с. 13 зазначено Ельблонг, 11 лютого 1703 року (не 3 лютого, як у робочому інвентарі).

Анджей Замойський повідомляє Львівський магістрат про королівські заходи задля загального добра міст. Він просить магістрат пункт за пунктом описати скарги, беззаконня й утиски, яких зазнає місто, та назвати винуватців. Відомості мають бути надіслані поштою, щоб відправник міг домагатися усунення кривд. Датовано у Варшаві 17 січня 1705 року.

Замойський звертається до магістрату щодо справи пана Климоновича проти Липовичовських про борги, належні останнім. Він зазначає, що спір не було вирішено, і просить магістрат розглянути його та постановити справедливе рішення. Датовано у Варшаві 29 вересня 1707 року.

Замойський пише про справу, подану Бартоломеєм Радною, і наголошує на її важливості для добра всього міста. Він згадує суми, борги або розрахунки, але точний предмет частково нерозбірливий. У кінцевому датувальному рядку зазначено Варшаву, 26 квітня 1706 року.

Замойський відповідає на супліку львівських консулів щодо міста та його прав або провадження в магістраті. Він пропонує далі викласти чи впорядкувати справу; конкретний предмет супліки частково нерозбірливий. Датовано у Варшаві 9 січня 1706 року.

Замойський передає скаргу пані Беневської, яка стверджує, що, попри подання справи про кам’яницю до місцевого магістрату, не може отримати рішення. Він просить Львівський магістрат розглянути справу й справедливо її вирішити. Датовано у Варшаві 5 лютого 1706 року.

Замойський передає скаргу щодо Гілярія Сегнія та управління його маєтком. У листі йдеться про ризик розтрати майна й потребу захистити дружину та дітей від убозтва. Відправник радить призначити опікунів для управління всім маєтком і вимагати від них звітів. Датовано у Варшаві 26 квітня 1706 року.